Ухвала суду № 92527299, 30.10.2020, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1489/20

Провадження № 2/492/436/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2020 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Павлівської сільської ради народних про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що позивачка є власником зазначеного будинку, в якому зареєстровані відповідачі, однак останні не проживають більше 13 років у зазначеному будинку та не користуються ним, що перешкоджає позивачці повноцінно користуватися та розпоряджатися ним на свій власний розсуд, так як в деяких нормативно-правових актах України є правила, які беруть до уваги кількість зареєстрованих в житловому приміщенні, узгодження з усіма зареєстрованими дій щодо майна тощо. За таких обставин позивачка вважає, що відповідачі втратили право користування зазначеним житловим приміщенням, у зв`язку з чим звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачкою та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до вимог ст. 52, ст. 53 ЦПК України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Як вбачається з позовної заяви позивачкою у позові зазначено третю сторону, а не особу, Павлівську сільську раду народних депутатів, однак не зазначено на боці кого та чи заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору третя особа. Також, позивачка не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки третьої особи.

Отже, позивачці необхідно зазначити на боці кого та з якими вимогами виступає третя особа із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки саме вказаної особи, надавши відповідні пояснення. Також, позивачці необхідно правильно зазначити найменування третьої особи, оскільки Павлівської сільської ради народних депутатів не існує.

Відповідно до вимог п. п. 5, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, однак в порушення вказаних норм права позивачем в позовній заяві не зазначено: обставини та докази, які підтверджують факт вселення відповідачів в спірне житлове приміщення в установленому порядку; обставини та докази, які підтверджують факт відсутності відповідачів за місцем проживання понад встановлені законом строки та встановлюють дату вибуття і час, коли відповідачі були відсутні на спірній площі (виписка з будинкової книги, акти, листи, довідки навчальних або лікувальних закладів, військкоматів тощо); чи існують обставини та докази, що свідчать про вимушене не проживання відповідачів на спірній площі (акти комісії про заміну членами сім`ї замка в дверях, заяви і листи, що містять відомості про висловлювання на адресу відповідача погроз, довідки медичних установ про нанесення тілесних пошкоджень тощо); чи відповідачі належить до осіб, за якими закон зберігає житлову площу на час його відсутності (довідка військкомату, довідка з місця роботи, навчання, копія вироку або постанови суду тощо); обставини та докази, що свідчать про відмову відповідачів від права користування спірним житловим приміщенням; обставини та докази, що свідчать про відмову відповідачів від добровільного зняття з реєстраційного обліку; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Разом з тим, в позові не ставиться питання щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також встановлено, що в резолютивній частині позовної заяви позивачкою не конкретизовано зміст позовних вимог, зокрема позивачка просить Павлівській сільській раді Арцизького району Одеської області надати копію рішення щодо питання зняття відповідачів з реєстрації по зазначеному адресу, однак взагалі не зазначено до кого заявлена така позовна вимога.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачів, які як і позивачка мають право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги до них заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суддею встановлено, що до позовної заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вищенаведених вимог, тому позивачу необхідно надати копії документів належним чином засвідчені з зазначенням про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачкою до позовної заяви додані докази сплати судового збору по справі, проте, з матеріалів доданих до позовної заяви, а саме з ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 27.10.2020р. вбачається, що позивачка зверталася до суду з аналогічною позовною заявою, яка була повернута та повернуто сплачений судовий збір.

Крім того, вказаний факт підтверджується актом Арцизького районного суду Одеської області від 29 жовтня 2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі – Порядок).

Порядком передбачено, що у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Таким чином, позивачці необхідно звернутися до органу Казначейства про повернення судового збору відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 27.10.2020 р., та сплатити судовий збір за подання наявного позову і надати суду докази його сплати.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Павлівської сільської ради народних про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого судом строку, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Павлівської сільської ради народних про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.