Рішення № 92526920, 28.10.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/304/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Байковецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711

до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Корольова -5", вул. 15 Квітня, буд. 43, кв. 62, м. Тернопіль

про: визнання укладеним договору; стягнення суми пайового внеску

за участі представника позивача - Кивелюк Є.В., довіреність № 45 від 17.01.2020.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом Байковецької сільської ради до ОК "Житлово-будівельний кооператив Корольова -5" про визнання укладеним договору №9/18 про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Байковецької сільської ради; стягнення суми пайового внеску у розмірі 144 380 грн.

Вказаний спір розглядається судом за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, орган місцевого самоврядування посилається на порушення відповідачем приписів законодавства щодо сплати до місцевого бюджету пайового внеску у створенні та розвитку інфраструктури села Байківці Тернопільського району, Тернопільської області та ухилення від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна в експлуатацію.

Відповідач прибуття повноважного представника у засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи учасник процесу повідомлений належним чином. Водночас, кооператив 15.09.2020 надіслав на адресу суду заяву №б/н від 07.09.2020 про застосування строків позовної давності. Відповідач зазначає, що житловий багатоквартирний будинок по вул. Корольова, 5 в с. Байківці, Тернопільського району зданий в експлуатацію в 1-му кварталі 2013 року. При цьому, кооперативом замовлено та оплачено до здачі об`єкту в експлуатацію роботи, що стосуються будівництва інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, на загальну суму 232 367,71 грн. Відповідач вважає, що дані витрати повністю покривають розмір пайової участі кооперативу у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці Тернопільського району.

При цьому суд зазначає, що за частинами 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника уразі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, за відсутності поважних причин неприбуття та зважаючи на те, що явка сторін судом обов`язковою не визнавалась, спір вирішується судом по суті за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу, в порядку ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.09.2020 судом закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивач, судом встановлено наступне.

04 жовтня 2012 року рішенням сесії Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №354 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці та примірний договір з додатками про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці (далі - Положення).

Згідно п.1.4. Положення пайова участь замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці полягає у перерахуванні ним коштів до цільового фонду соціально-економічного розвитку села, положення про який затверджується сільською радою.

Розмір пайового внеску замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села становить: 8% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 3% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Величина пайового внеску замовника визначається у договорі, укладеному між замовником та виконавчим комітетом Байковецької сільської ради відповідно до цього Положення та загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (п.п. 2.1., 2.2.Положення).

Згідно п.2.4. Положення у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі наступних нормативів для одиниці створеної потужності:

- для нежитлових будівель та споруд – 7531 грн за метр квадратний загальної площі;

- для житлових будинків – 4615 грн за метр квадратний загальної площі;

- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею більше 300 квадратних метрів – 6617 грн за метр квадратний загальної площі.

Замовник із зверненням про укладення договору про пайову участь звертається до Байковецької сільської ради. Таке звернення може подаватися замовником до або одночасно із заявою про наміри щодо забудови земельної ділянки. Проект договору готується земельним відділом. Договір укладається між виконавчим комітетом та замовником не пізніше 15-ти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення (п.п.3.1., 3.5. Положення).

Розмір пайової участі відповідно до п.2.1., 2.2., 2.4. даного Положення визначається земельним відділом сільської ради (інспектором) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення договору та доданих до нього документів і оформляється висновком, що підписується інспектором земельного відділу (п.3.3. Положення).

У п.3.9. Положення передбачено, що замовник не пізніше ніж за 45 діб до прийняття об`єкта в експлуатацію зобов`язаний надати до земельного відділу кошторис загальної вартості будівництва, визначеної на підставі фактичних обсягів будівництва згідно з державними будівельними нормами, та виконаний у цінах, діючих на цей період, і техніко-економічні показники для визначення остаточної величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури села Байківці.

Відповідно до п.4.2. Положення Замовник зобов`язаний за вимогою земельного відділу завчасно надавати інформацію щодо термінів прийняття об`єкта в експлуатацію, вчинених ним дій щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, документи (їх копії), необхідні для розрахунку величини пайової участі та визначення термінів виконання замовником зобов`язань по сплаті пайового внеску.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області були зареєстровані наступні декларації про готовність об`єкта до експлуатації :

- 09.01.2013 за №ТП143130030568 декларація про готовність об`єкта до експлуатації Група зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району на вул. Корольова, 5; 1 (перший пусковий комплекс);

- 16.01.2013 за №ТП143130140205 декларація про готовність об`єкта до експлуатації Група зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району на вул. Корольова, 5; 2 (другий пусковий комплекс);

- 18.01.2013 за №ТП142130180261 декларація про готовність об`єкта до експлуатації Група зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району на вул. Корольова, 5; 3 (третій пусковий комплекс);

- 01.02.2013 за №ТП143130002 декларація про готовність об`єкта до експлуатації Група зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району на вул. Корольова, 5; 4 (четвертий пусковий комплекс).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних декларацій знаходяться в матеріалах справи.

Однак, як до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, так і після його здачі, відповідач до позивача за укладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Байківці з проектом такого договору не звертався.

Як стверджує позивач, у зв`язку з відсутністю звернення ОК "ЖБК "Корольова-5" до органу місцевого самоврядування щодо укладення договору, Байковецька сільська рада направила на адресу відповідача, листом №10/798 від 23.05.2018, для погодження договір, розрахунок та графік оплати коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Байковецької сільської ради.

Для розрахунку пайового внеску сільська рада врахувала висновок про вартість майна №95 від 21.10.2011, де ринкова вартість незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться по вул. Корольова 5 в с. Байківці, склала 33 177 440 грн, та зведений кошторисний розрахунок вартості залишків загальнобудівельних робіт в багатоквартирному житловому будинку по вул. Корольова, 5 - 14 982 419 грн, що в сукупності складає 48 099 859 грн. В результаті пайовий внесок склав 144 300 грн.

В подальшому договір про пайову участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці між сторонами так і не був укладений, що й стало підставою для звернення суб`єкта владних повноважень до господарського суду з відповідним позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази, наведені у судовому засіданні доводи, обґрунтування та заперечення представників сторін , суд прийшов до висновку про те, що у позові слід відмовити з наступних міркувань.

Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Обов`язковість укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту на час виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі -Закон). Відтак, при вирішенні даного спору судом застосовуються положення цього нормативно-правового акту в редакціях , що були чинні на той час.

Статтею 193 Господарського кодексу України обумовлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст.39 Закону визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видача сертифікатів.

Статтею 40 Закону визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно ч.5 ст.40 Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до ч. 8 та 9 ст.40 Закону розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Затверджений рішенням Байковецької сільської ради №354 від 04.10.2012 Порядок містить аналогічні умови.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку не звернувся до позивача за укладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці і тим самим порушив права позивача на укладення такого договору і одержання коштів пайової участі.

Отож орган місцевого самоврядування вправі вимагати від Кооперативу укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці і стягнення з нього коштів пайової участі у судовому порядку.

Відповідач у заяві від 07.09.2020 зазначає, що Кооперативом замовлено та оплачено до здачі об`єкту в експлуатацію роботи, що стосуються будівництва інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, на загальну суму 232 367,71 грн. ОК "Житлово-будівельний кооператив Корольова -5" вважає, що дані витрати повністю покривають розмір пайової участі кооперативу у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Байківці Тернопільського району.

Суд дані пояснення оцінює критично та погоджується із доводами сільської ради, що викладені у листі №241 від 30.04.2013 про те, що сума витрат, пов`язаних з наданням послуг з виконання будівельно-монтажних робіт "Тернопільобленерго" відповідно до п.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 не враховується при обрахунку пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Інженерні мережі та/або об`єкти прокладені/збудовані КП "Тернопільводоканал" не передані і не можуть бути переданими в комунальну власність с. Байківці так як розміщені на території м. Тернопіль.

Вказана у запропонованому проекті спірного договору сума коштів пайової участі у розмірі 144 300 грн, відповідає вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, суд дійшов висновку про те, що норми Закону у даному випадку є імперативними та встановлюють обов`язок для замовника будівництва (відповідача) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту. При цьому факт здачі об`єкта в експлуатацію не звільняє відповідача від обов`язку укласти відповідний договір та сплатити належні пайові внески.

Щодо застосування позовної давності у даній справі суд зазначає таке.

Байковецька сільська рада у позовній заяві посилається на те, що 11.01.2018 направила лист ОК "ЖБК "Корольова 5" з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та перерахувати відповідні кошти до місцевого бюджету.

24.05.2018 сільська рада направила на адресу відповідача лист №10/798 від 23.05.2018, проект договору, розрахунок та графік оплати коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Байковецької сільської ради.

Відтак, за поясненнями представника позивача, що надані ним у судовому засіданні, саме з 2018 року розпочався відлік строку позовної давності у спірних правовідносинах.

Відповідач, в свою чергу, зазначає що згідно листа №241 від 30.04.2013, сільська рада повторно пропонувала "ОК "ЖБК "Корольова 5" терміново укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та перерахувати відповідні кошти до місцевого бюджету.

Враховуючи вище викладене, відповідач вказує, що 30.04.2013 органу місцевого самоврядування вже було відомо про порушення Кооперативом обов`язку щодо укладання договору та виникло право на звернення до суду з відповідним позовом. А оскільки позивач звернувся до суду лише в травні 2020 року, то строк позовної давності щодо заявлених вимог сплив.

Оцінюючи вказані твердження суд зазначає, що загальні положення про позовну давність та порядок її обчислення визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

При цьому суд зазначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (ч.1 ст.39 Закону).

В матеріалах справи наявні, надані позивачем копії декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, з яких вбачається, що зазначені декларації зареєстровані в Інспекції державного архітектурного будівельного контролю у Тернопільській області у січні 2013 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання, містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовникам про його укладання, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Даний строк, який визначений Законом для укладення договору пайової участі у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлений для добровільного виконання стороною вказаного обов`язку. В разі неподання такої заяви та неукладання договору про пайову участь до введення об`єкту будівництва до експлуатації, з моменту введення такого об`єкта в експлуатацію починається перебіг загальної позовної давності.

Листом від 30.04.2013 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту та повідомив, що в разі не виконання вимог Закону буде змушений звертатися у прокуратуру.

Однак, договір укладено не було, а позивач звернувся з позовом до суду лише 19.05.2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою укласти відповідний договір пайової участі та сплатити пайовий внесок.

Відтак Байковецька сільська рада усвідомлювала наявність порушення відповідачем норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", однак не вжила жодних дієвих заходів щодо усунення цього правопорушення та захисту інтересів територіальної громади у визначені процесуальним законом строки.

Орган місцевого самоврядування не вказав причин пропуску ним позовної давності. Не встановив поважних причин цього і суд при вирішенні даного спору.

Відтак, враховуючи наявність відповідної заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 30.10.2020.

Суддя О.В. Руденко