Рішення № 92526739, 20.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Справа № 915/2222/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства “Дослідне господарство “Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення”,

56234, Миколаївська область, Березнегуватський р-н, с. Лепетиха; код ЄДРПОУ 00855061,

до відповідача: Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове”,

57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Козацька, буд.39; код ЄДРПОУ 00854995,

про: стягнення заборгованості у розмірі 5 454 099,71 грн,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Третьяк Г.О., згідно ордера

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

05.11.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №202 від 31.10.2019 до відповідача, якою просить суд: стягнути заборгованість за договором поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 в сумі 5454099,71 грн., з яких: 1031400,00 грн – основний борг, 767700,69 грн – 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення, 3094200,00 грн – штраф у розмірі 300% від вартості всього неоплаченого товару, 560799,02 грн – пеня.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2222/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11 грудня 2019 року о 11:30 год, повідомлено учасників справи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у справі, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

Клопотанням від 06.12.2019 (вх. №18881/19 від 10.12.2019) відповідач просить суд продовжити строк для підготовки та подання відзиву, просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 11.12.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 10 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 20 січня 2020 року о 10:00.

16.01.2020 відповідачем подано до господарського суду відзив від 11.01.2020 на позовну заяву з доказами надіслання копії позивачеві.

Відповідач позовні вимоги заперечує, просить у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 20 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 10 лютого 2020 року о 10:40.

Ухвалою суду від 21.01.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання у справі на 10 лютого 2020 року о 10:40 год., зобов`язано позивача надати суду за три дні до дати судового засідання супровідним листом оригінал договору поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 та оригінал видаткової накладної №2 від 06.04.2018 для дослідження у судовому засіданні. Судом запропоновано відповідачу надати в судове засідання оригінали документів, що містять вільні зразки підпису, що відповідають спірній видатковій накладній №2 від 06.04.2018 за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням в кількості не менше 10.

22.01.2020 відповідачем подано суду клопотання за вих. №13 від 21.01.2020, яким відповідач просить суд:

- витребувати у Державного підприємства “Дослідне господарство “Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” оригінали Договору поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 та видаткової накладної №2 від 06.04.2018;

- призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України;

- на вирішення експертів поставити питання: чи виконано підпис від імені особи – ОСОБА_1 у документах, а саме: Договір поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 та видаткова накладна №2 від 06.04.2018, Ільчевою О.А., чи іншою особою?

24.01.2020 позивачем подано суду відповідь на відзив (вих. №17 від 24.01.2020), якою позивач заперечує доводи відповідача, просить позов задовольнити.

Заперечення обґрунтовано посиланням на те, що здійснення позивачем на виконання умов Договору поставки відповідачеві товару додатково підтверджується податковою декларацією податку на додану вартість та Додатку №5 до податкової декларації “Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за квітень 2018 року.

На думку позивача, призначення почеркознавчої експертизи буде суперечити принципу ефективності судового процесу, спрямоване на затягування розгляду справи.

Позивач вважає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не посилається та не долучає будь-яких доказів, які спростовують факт надання позивачем послуг поставки товару відповідно до умов Договору.

Позивач також зазначає, що висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування, які є наявними у справі та і шляхом витребування у відповідача податкових декларацій податку на додану вартість та Додатку №5 до податкової декларації “Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за періоди з квітня 2018 року по грудень 2019 року.

Клопотанням №21 від 28.01.2020 (вх. №1151/20 від 29.01.2020) позивач просить суд витребувати у відповідача – Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” податкову декларацію податку на додану вартість та Додатку №5 до податкової декларації “Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за періоди з квітня 2018 року по грудень 2019 року.

Клопотання обґрунтовано посиланням на те, що зазначені докази необхідні для підтвердження отримання відповідачем товарів за Договором поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 у відповідь на доводи відповідача, викладені у відзиві.

29.01.2020 позивачем подано суду пояснення за вих №20 від 28.01.2020.

Позивач просить суд: долучити до матеріалів справи пояснення позивача щодо призначення експертизи; відмовити відповідачу у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

31.01.2020 позивачем подано суду заяву за вих.№19 від 28.01.2020, до якої додано оригінал договору поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 та оригінал видаткової накладної №2 від 06.04.2018 для дослідження у судовому засіданні.

10.02.2020 представником позивача подано до суду заяву від 10.02.2020 про долучення до матеріалів справи копії довіреності №58 від 27.04.2018 на отримання ДП “Племрепродуктор “Степове” агрономом підприємства Герасимчук О.П. гібридного насіння соняшнику.

Представник відповідача підтримує клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, повідомив про неможливість надати вільні зразки та забезпечити явку гр-ки ОСОБА_1 у дане підготовче засідання, просить суд оголосити перерву у засіданні до 16:00 год. 10.02.2020 для забезпечення явки гр-ки ОСОБА_1 та надання відповідних доказів.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи з підстав, викладених у поясненнях від 28.01.2020, просить суд відмовити у задоволені клопотання відповідача, просить задовольнити клопотання позивача від 28.01.2020 та витребувати у відповідача податкову декларацію та додаток №5 до неї для підтвердження отримання відповідачем товару.

У підготовчому засіданні 10.02.2020 судом оголошено перерву до 10.02.2020 о 15 год. 10 хв. для забезпечення явки особи, якою підписано договір та видаткову накладну.

Після перерви у підготовчому засіданні представник відповідача повідомив про неможливість забезпечити явку у підготовче засідання гр-ки ОСОБА_1 , інших заяв та клопотань не має.

Представник позивача зазначає, що клопотання відповідача про призначення експертизи не підлягає задоволенню, просить задовольнити клопотання позивача про витребування доказів, вважає за можливе підготовче провадження у справі закрити та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 10.02.2020 клопотання позивача №21 від 28.01.2020 про витребування доказів – задоволено; постановлено: витребувати у відповідача – Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» податкову декларацію податку на додану вартість та Додатку №5 до податкової декларації «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за періоди з квітня 2018 року по грудень 2019 року; в задоволені клопотання відповідача №13 від 21.01.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи – відмовити; закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.

03.03.2020 відповідачем подано докази, витребувані ухвалою від 10.02.2020.

В судовому засіданні 03.03.2020 було оголошено перерву до 12.03.2020.

11.03.2020 представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині 3094200,00 грн – штрафу у розмірі 300% від вартості всього неоплаченого товару, 560799,02 грн –пені.

11.03.2020 представником позивача подано суду письмові пояснення, в яких викладено заперечення щодо заяви про застосування строків позовної давності та міркування стосовно поданих відповідачем доказів, витребуваних ухвалою господарського суду від 10.02.2020.

В судовому засіданні 12.03.2020 було оголошено перерву до 18.03.2020 за клопотанням відповідача для надання можливості мирного врегулювання спору.

18.03.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

Ухвалою від 31.03.2020 постановлено: судове засідання у справі, призначене на 18.03.2020 об 11:30 год., перенести на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID-19” з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

Ухвалою від 16.06.2020 постановлено судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07 липня 2020 року о 10:50.

Ухвалою від 07.07.2020 постановлено: повідомити сторін про продовження строку розгляду справи по суті на строк дії карантину.

Ухвалою від 12.08.2020 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22 вересня 2020 року о 11:20 год.

22.09.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та долучення до матеріалів справи платіжних доручень: №331 від 28.05.2020, №366 від 04.06.2020, №370 від 04.06.2020, №373 від 09.06.2020, №376 від 10.06.2020, №380 від 10.06.2020,382 від 12.06.2020, №383 від 12.06.2020.

22.09.2020 від представника позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині 1031400,00 грн – основного боргу та судового збору у зв`язку зі сплатою відповідачем.

В судовому засіданні 22.09.2020 було оголошено перерву до 20.10.2020.

Представником позивача позовні вимоги підтримуються в частині стягнення 48% річних, заявлено про сплату відповідачем основної суми заборгованості та судового збору. Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, підстав, визначених ст. 202 ГПК України для відкладення розгляду справи немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді цієї справи суд враховує такі обставини.

Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID - 19” від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції “COVID-19”, зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи наведене? суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.04.2018 між Державним підприємством «Дослідне господарство «Реконструкція» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та Державним підприємством «Племрепродуктор» «Степове» укладено Договір поставки № 06/04/18-П (далі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (Відповідач) товар, а Покупець (Відповідач) зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, Товаром у даному Договорі іменується - гібридне насіння соняшнику 8-1 Арциз у кількості 6,876 тон, ціна (без ПДВ) грн. -125000,00грн, сума (без ПДВ) грн. - 859500,00грн, ПДВ - 171900,00грн, разом з ПДВ- 1 031 400,00грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Вартість (ціна) Товару за Договором визначається як сума вартості всього Товару, поставленого Постачальником Покупцеві в рамках цього Договору, що зазначається у рахунках та видаткових накладних на Товар, та становить 1 031 400 (один мільйон тридцять одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 171 900 (сто сімдесят одна тисяча дев`ятсот) грн. 00 коп.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що на дату укладення Договору фактична вартість (ціна) Товару у перерахунку до долару США з урахуванням ПДВ, становить 39628,13 (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) ШБ, згідно з офіційним курсом продажу долару США відносно національної валюти України, встановленого Національним Банком України (надалі - курс НБУ), на дату підписання Договору, а саме: 2602,6968 гривень за 100 доларів США.

Так, п. 2.3. Договору визначено, що Сторони домовилися використовувати відомості про курс НБУ за даними публікацій Інтернет-сторінки https://bank.gov.ua.

Згідно п. 2.4. Договору, зазначена в п.2.1. вартість (ціна) Товару, виражена в національній валюті, є попередньою та може бути змінена Постачальником у випадку зміни курсу НБУ на дату оплати, при цьому фактична ціна Товару, що виражена в еквіваленті іноземної валюти, згідно п. 2.2., є незмінною на весь період дії цього Договору.

У разі, коли на момент проведення розрахунків курс НБУ буде меншим за відповідний курс НБУ використаний на момент оформлення цього Договору, Покупець проводить оплату отриманого товару, виходячи із курсу НБУ зазначеного в п.2.2 цього Договору.

Така зміна ціни не передбачає внесення змін до даного Договору. Остаточна ціна та кількість Товару за Договором, обумовлені в п. 1.2. Договору, зазначаються у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Умови поставки та приймання товару регламентовано 4 Розділом Договору.

Так, перехід права власності на товар та всіх ризиків, повязаних з цим товаром відбувається в момент передачі товару, що підтверджується видатковою накладною Продавця або актом приймання - передачі товару та підписанням їх з боку Покупця. Датою передачі є дата оформлення видаткової накладної або акту приймання - передачі товару. Приймання товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість та якість товару, а також відсутність ознак зовнішнього пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання товару письмово про це заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 4.2. Договору, повернення товару, прийнятого Покупцем у відповідності до п.4.1. цього Договору не допускається.

На виконання умов Договору Позивачем (Постачальником) 06.04.2018 поставлено Відповідачу (Покупцю) Товар гібридне насіння соняшнику 8-1 Арциз у кількості 6,876 тон, ціна (без ПДВ) грн. - 125000,00грн, сума (без ПДВ)грн. - 859500,00грн, ПДВ - 171900,00грн, разом з ПДВ - 1031400,00грн, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 06.04.2018.

Умови оплати, визначені 3 Розділом Договору, відповідно до якого оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривні, у безготівковій формі на банківський рахунок Постачальника, на умовах, вказаних в Розділі 2 Договору, відповідно до рахунку-фактури, що надається Постачальником (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2.,3.3. Договору, рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу Покупця; днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується випискою з рахунку.

За умовами п. 3.4. Договору, Покупець, при перерахуванні коштів за товар у платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" зобов`язаний зазначити, згідно якого Договору та, в разі необхідності, за який саме Товар перераховано даний платіж.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що за згодою Сторін може використовуватися інша форма та спосіб розрахунків, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог або поставкою сільськогосподарської продукції, а також в іншій спосіб не заборонений законом.

Відповідно до пункту 3.6. Договору, оплата Товару здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту здійснення поставки.

Позивачем (Постачальником) виставлено Відповідачу (Покупцю) рахунок-фактуру № 14 від 06.04.2018.

Водночас, Відповідачем на виконання умов п. 3.6 Договору оплату товару отриманого 06.04.2018 на розрахунковий рахунок Позивача, вказаний у рахунку-фактурі № 14 від 06.04.2018 та на розрахункові рахунки Позивача у банківських установах, визначених у Договорі станом на момент звернення Позивача до суду не здійснено, що підтверджується виписками з банківської установи та бухгалтерською довідкою.

Таким чином, Позивачем належним чином виконані свої зобов`язання перед Відповідачем, а саме поставлено, в обумовлені сторонами строки товар (гібридне насіння соняшнику 8-1 Арцизу кількості 6,876 тон, ціна (без ПДВ) грн. - 125000,00грн, сума (без ПДВ) грн. - 859500,00грн, ПДВ - 171900,00грн, разом з ПДВ -1 031 400,00грн).

Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки №06/04/18-П від 06.04.2018 в сумі 5454099,71 грн., з яких: 1031400,00 грн – основний борг, 767700,69 грн – 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення, 3094200,00 грн – штраф у розмірі 300% від вартості всього неоплаченого товару, 560799,02 грн – пеня.

В процесі розгляду справи Відповідачем сплачено Позивачеві 1031400,00 грн – основного боргу та суму судового збору, а Відповідач відмовився від позовних вимог, крім вимог про стягнення 767700,69 грн – 48% річних від простроченої суми.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 712 ЦК України.

Також, ч. 2 ст. 712 ЦК України, передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором Покупець замість 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, зобов`язується сплатити Постачальнику 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Вони не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України та положень п. 9.1. Договору позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 48% річних.

Судом перевірено розрахунок 48% річних, наданий позивачем та встановлено, що період нарахування визначений вірно, розрахунок арифметично правильний.

На підставі наведеного, господарський суд вважає позов про стягнення з Відповідача 767700,69 грн – 48% річних від простроченої суми обґрунтованим, внаслідок чого він підлягає задоволенню в цій частині в решті суд закриває провадження у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог.

Розподіл судових витрат (судового збору) не здійснюється у зв`язку з їх сплатою.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 86, 129, 130, 201-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Козацька, буд.39; код ЄДРПОУ 00854995; р/р НОМЕР_1 МОД «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства “Дослідне господарство “Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” (56234, Миколаївська область, Березнегуватський р-н, с. Лепетиха; код ЄДРПОУ 00855061; р/р НОМЕР_2 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528 ІПН 008550614134):

- 767700,69 грн. – 48% річних.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1031400,00 грн, штрафу в сумі 3094200,00 гр. та пені в сумі 560799,02 грн у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Державне підприємство “Дослідне господарство “Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення”, 56234, Миколаївська область, Березнегуватський р-н, с. Лепетиха; код ЄДРПОУ 00855061,

відповідач: Державне підприємство “Племрепродуктор “Степове”, 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Козацька, буд.39; код ЄДРПОУ 00854995.

Повний текст рішення складено і підписано 30.10.2020.

Суддя В.О. Ржепецький