Ухвала суду № 92526421, 30.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30.10.2020Справа № 910/16418/20

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21"

про визнання внесків необґрунтованими, визнання рішення загальних зборів такими, що порушують права та інтереси «технічної меншості» співвласників, визнання рішення загальних зборів таким, що не відповідає кошторису, скасування рішення загальних зборів в частині,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" з такими позовними вимогами:

1. Визнати необґрунтованими визначені Загальними Зборами ОСББ "Петрицького 21" 1.08.2019, оформленими Протоколом № 1 від 16.08.2019 (п.3, 3.1, 3.3, 3.4), внески співвласників б.21 для забезпечення управління, утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території б.21 вул. Петрицького, а саме: вступний внесок до АОСББ «Відпочинок» в розмірі 500 грн. з квартири; додатковий внесок за послуги охорони б.21 та прибудинкової території в розмірі 150 грн. з квартири та додатковий внесок за послуги консьєржів в розмірі 150 грн. з квартири.

2. Визнати Рішення Загальних Зборів ОСББ "Петрицького 21" 1.08.2019, оформленого Протоколом №1 від 16.08.2019 (п.3, 3.1, 3.3, 3.4), щодо запровадження порядку/способу розподілу між співвласниками б.21 вступного внеску ОСББ "Петрицького 21" в члени АОСББ «Відпочинок» в розмірі 500 грн. з квартири, та щодо запровадження порядку/способу розподілу між співвласниками б.21 додаткового внеску за охорону б.21 та прибудинкової території в розмірі 150 грн. з квартири та додаткового внеску за послуги консьєржів в розмірі 150 грн. з квартири, за принципом: = «з однієї квартири», а не «пропорційно до загальної площі квартири», такими, що порушують права та інтереси «технічної меншості» співвласників б.21 (позивача в тому числі).

3. Визнати Рішення Загальних Зборів ОСББ б.21 1.08.2019, оформленого Протоколом №1 від 16.08.2019 про « 3. Затвердити…: 3.1. разовий платіж на формування вступного внеску до АОСББ «Відпочинок» в розмірі 500 грн. з однієї квартири/нежитлового приміщення» таким, що не відповідає кошторису ОСББ «Петрицького 21», затвердженому Рішенням Загальних Зборів "Петрицького 21" від 1.08.2019, оформленого Протоколом №1 від 16.08.2019.

4. Скасувати Рішення Загальних зборів ОСББ б.21 від 1.08.2019, оформленого Протоколом №1 від 16.08.2019 в частині п.3, 3.1, 3.3, 3.4 Протоколу №1 від 16.08.2019.

Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 26.10.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 26.10.2020 за вх. № 16418/20.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Однак, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

У позові заявлено 4 вимоги майнового характеру, у зв`язку з чим позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Натомість, доказів сплати судового збору заявник не подав, а подав заяву про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на такі обставини:

- позивач як споживач житлово-комунальних послуг звільняється від сплати судового збору за позовом, що пов`язаний з порушенням його прав відповідачем як виконавцем житлово-комунальних послуг в силу ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- незадовільний майновий стан та те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, що в силу ч.ч. 1,2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є підставою для звільнення особи від судового збору.

Розглянувши вказані заявником обставини в обґрунтування його звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, рішеннями загальних зборів ОСББ «Петрицького 21», тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс 19).

Враховуючи викладене вище, оскільки вимоги вказаного позову ОСОБА_1 стосуються діяльності юридичної особи - ОСББ «Петрицького 21», норми Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, щодо звільнення від сплати судового збору, у даному випадку не застосовуються.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір")

Однак, поданих заявником доказів, зокрема, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, не достатньо для висновку про незадовільний майновий стан сторони, враховуючи, що позовна заява подається в жовтні 2020 року.

Отже, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах позовної заяви та відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що позивачем не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 123, 162, 163, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 8 408,00 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко