Ухвала суду № 92526385, 28.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.10.2020Справа № 910/13550/20За заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від заявника: Тихомиров Р.Л.;

від боржника: Чугунов М.В.;

від Національного банку України: Бірюкова О.А.;

від Міністерства юстиції України: Щекун О.А.;

від Національного банку України: Перетятько С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія".

10.09.2020 від заявника надійшли додаткові документи.

21.09.2020 від арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшла заява про участь у справі.

23.09.2020 від арбітражного керуючого Дубовика С.М. надійшла заява про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; підготовче засідання суду призначено 07.10.20; встановлено арбітражним керуючим: 1) Косенко С.Г.; 2) Дубовик С.М.; 3) Кардаш В.С., визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, строк до 07.10.2020 для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства; запропоновано заявнику та боржнику надати суду додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати суду та заявнику відзив з урахуванням ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства.

02.10.2020 від арбітражного керуючого Сиволобова М.М. надійшла заява про участь у справі.

06.10.2020 від боржника надійшов відзив.

06.10.2020 від арбітражного керуючого Кардаш В.С. надійшла заява про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/13550/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"; визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на загальну суму 1 192 079 665,72 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 07.10.2020; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, код ЄДРПОУ 32873692) з 07.10.2020; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.03.2013 № 645); встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Косенку Сергію Георгійовичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 16.11.2020 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника; зобов`язано розпорядника майна боржника у строк до 07.12.2020 організувати та провести інвентаризацію майна боржника; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, код ЄДРПОУ 32873692) у встановленому законодавством порядку; заборонено боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; призначено попереднє засідання суду у справі на 25.11.20.

09.10.2020 від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" надійшло клопотання про забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2020 клопотання Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про забезпечення вимог кредиторів задоволено частково.

12.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" надійшла скарга на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича на 21.10.20; запропоновано учасникам провадження у справі, Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченку Дмитру Євгеновичу, Національному банку України, Товариству з обмеженою відповідальністю "Оціночної фірми "Де Візу" надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо скарги; викликано у судове засідання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", представника Національного банку України; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про витребування доказів задоволено частково; витребувано у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копії матеріалів виконавчого провадження № 61409886, в тому числі Звіту про оцінку майна, а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ "Де Візу": копії фотоматеріалів, проведеної оцінки цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29; копію Договору № 100776 від 29 грудня 2018 року, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Де Візу"; витребувано у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ "Де Візу" пояснення щодо обставин проведення оцінки об`єкту на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, у тому числі обставин, викладених у скарзі; витребувано у Національного банку України копію Договору № 100776 від 29 грудня 2018 року, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Де Візу"; в іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про витребування доказів - відмовлено.

20.10.2020 від Національного банку України надійшли заперечення на скаргу.

20.10.2020 від розпорядника майна боржника надійшла заява про відсторонення арбітражного керуючого (розпорядника майна).

21.10.2020 від Головного спеціаліста відділу судового забезпечення Державної виконавчої служби Управління судового забезпечення суміжних правових інститутів Департаменту судової роботи Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу.

21.10.2020 від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла заява про участь у справі.

21.10.2020 від ТОВ "ОФ "Де Візу" надійшов супровідний лист з копією Договору та фотоматеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича на 28.10.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 розгляд заяви розпорядника майна боржника про відсторонення арбітражного керуючого (розпорядника майна) призначено на 04.11.20.

23.10.2020 від Національного банку України надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

23.10.2020 від Національного банку України надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення.

27.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 розгляд клопотання Національного банку України про скасування заходів забезпечення призначено на 04.11.20.

В судовому засіданні 28.10.2020 представники Національного банку України надали пояснення щодо клопотання про передачу справи за підсудністю, підтримали це клопотання.

Представники ініціюючого кредитора та боржника надали пояснення, заперечили щодо цього клопотання.

Представник Міністерства юстиції України підтримав клопотання Національного банку України.

Представник боржника підтримав клопотання про винесення окремої ухвали стосовно посадових осіб Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФ «Де Візу» та державного виконавця Нідченка Д.Є.

Представники Національного банку України, Міністерства юстиції України надали пояснення, заперечили щодо скарги та винесення судом окремої ухвали.

Представник боржника та ініціюючого кредитора надали пояснення, підтримали скаргу.

Судом розглянуто клопотання Національного банку України про передачу справи за підсудністю та встановлено таке.

Національний банк України в поданому клопотанні зазначає, що скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича необхідно розглядати в межах справи № 910/10956/15.

Суд вважає зазначене клопотанням необгрунтованим з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 року та постановою Верховного Суду від 21.05.2020 року, позов задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 № 43, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" у загальній сумі 1 224 239 240 грн. 01 коп., що складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 200 000 000 грн., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 24 041 095 грн. 89 коп., нарахованої і несплаченої пені за простроченими процентами у розмірі 168 144 грн. 12 коп. та суми штрафу у розмірі 30 000 грн. звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.10.2014 року, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрованим у реєстрі за № 1323, на наступне нерухоме майно: цех по виробництву лікеро- горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м., адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м., складу В, загальною площею 1460,1 кв.м., виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м., складу - рампи П, загальною площею 550,6 кв.м., складу М, загальною площею 534,5 кв.м., складу Т, загальною площею 109,8 кв.м. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" у Державний бюджет України 73 080 грн. судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення суду, 13.02.2020 Господарським судом м. Києва видано судовий наказ по справі № 910/10956/15.

28.02.2019 року на підставі судового наказу № 910/10956/15 від 13.02.2020 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. відкрито виконавче провадження №61409886.

Стягувачем у зазначеному виконавчому провадженні є Національний банк України, боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія".

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фавор» звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Станіславська торгова компанія».

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/13550/20 від 29.09.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі від 07.10.2020 № 910/13550/20 відкрито провадження у справі № 910/13550/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"; визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на загальну суму 1 192 079 665,72 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 07.10.2020; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, код ЄДРПОУ 32873692) з 07.10.2020; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.03.2013 № 645); встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Косенку Сергію Георгійовичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 16.11.2020 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника; зобов`язано розпорядника майна боржника у строк до 07.12.2020 організувати та провести інвентаризацію майна боржника; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, код ЄДРПОУ 32873692) у встановленому законодавством порядку; заборонено боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; призначено попереднє засідання суду у справі на 25.11.20.

Як вбачається з аналізу Розділу VI. «Судовий контроль за виконанням рішень» ГПК України, законодавство не передбачає можливості об`єднаного розгляду скарг, натомість ст. 342 ГПК України чітко визначений порядок, відповідно до якого всі скарги розглядаються судом окремо. Тобто, твердження Національного банку України про необхідність розгляду цієї скарги разом з іншими скаргами ТОВ «Станіславська торгова компанія» не ґрунтується на нормах права.

ТОВ «Станіславська торгова компанія» зверталася зі скаргами на дії ДВС до відкриття провадження у справі про банкрутство. З огляду на що, скарги, відповідно до вимог ст. 340 ГПК України, подавалися до суду, яким розглядалась справа по якій виконується рішення.

07.10.2020 року за заявою Акціонерного Товариства «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Фавор» було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Станіславська торгова компанія».

Скарга на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича надійшла до суду 12.10.2020, тобто вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2020 скаргу передано на розгляд судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду від 15.10.2020 призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

За положенням п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 ст. 20 ГПК), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ГПК України.

Відповідно до ст. 30 ГПК України справи, передбачені п. 8 та 9 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства, введений в дію 21.10.2019, є спеціальним законом, що регулює процедури банкрутства та містить норми, які встановлюють обов`язок розгляду майнових спорів за участю боржника виключно у справі про банкрутство, за правилами ГПК України (п. 1,2 ст. 7 КУзПБ).

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Тобто, майнові спори за участю боржника концентруються виключно в межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута. Оскарження судових рішень та, відповідно, вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у господарських справах, ухвалених за результатами розгляду таких спорів, відбувається за правилами ГПК України з урахуванням положень КУзПБ, а тому дана скарга підсудна Господарському суду м. Києва, в якому перебуває справа про банкрутство № 910/13550/20.

За приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

На підставі вищевикладеного, клопотання Національного банку України про передачу справи за підсудністю задоволенню не підлягає.

Судом розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича та встановлено таке.

01.10.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» отримала поштове відправлення з трек-номером № 0405347275840 в якому містилось повідомлення головного державного виконавця Нідченка Д.Є. від 24.09.2020 № 61409886/20.1/4 про оцінку арештованого майна.

У відповідності до отриманого Повідомлення про оцінку арештованого майна № 61409886/20.1/4 державний виконавець повідомив ТОВ «Станіславська торгова компанія» про те, що проведена оцінка арештованого майна і відповідно до звіту про оцінку майна від 17.09.2020, загальна ринкова вартість майна боржника ТОВ «Станіславська торгова компанія», на яке було накладено арешт, станом на 17.09.2020 року складає 40 966 934 грн. без врахування ПДВ.

Звіт здійснений на підставі Договору № 100776 від 29 грудня 2018 року, який укладений між НБУ та ТОВ «ОФ «Де Візу». Відповідно до умов цього договору, вартість майна перед наданням звіту до ДВС погоджується оцінювачем із НБУ.

Так, за змістом п. 1.1. Договору № 100776, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець - Суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу» зобов`язується надати послуги з оцінки заставного майна та рецензування звітів про оцінку заставного майна, відповідно до переліку заставного майна, викладеного в Додатку 1 до цього договору, а Замовник - Національний банк України зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані Виконавцем Послуги.

Відповідно до п. 1.6. оцінка майна здійснюється з метою реалізації прав іпотекодержателя/заставодержателя, в тому числі для реалізації заставного майна на публічних торгах за рішенням суду.

Згідно з п. 2.5. Договору № 100776, до затвердження Замовником Звіту Виконавець направляє електронну версію на попереднє погодження Замовнику засобами електронної пошти. Попереднє погодження Звіту здійснюється Замовником протягом одного робочого дня з дати отримання від Виконавця електронної версії Звіту.

У відповідності до п. 2.7. Договору № 100776, факт належного надання Виконавцем Замовнику Послуг, що є предметом цього договору, Сторони засвідчують шляхом підписання Акту про приймання-передавання наданих Послуг у повному обсязі, що складається Виконавцем протягом 2 робочих днів після завершення надання Послуг за відповідною Заявкою або за кожним з Об`єктів оцінки.

За п. 3.1. Договору № 100776, загальна вартість Послуг складає 500 000,00 грн., без ПДВ.

Тобто, як вбачається з наведених вище пунктів укладеного договору між НБУ та ТОВ «ОФ «Де Візу» наявна наступна послідовність дій: 1) Національний банк України замовляє звіт про оцінку майна; 2) оцінювач безпосередньо визначає ціну найбільш сприятливу замовникові для продажу на публічних торгах за рішенням суду; 3) яку перед подачею в обов`язковому порядку необхідно погодити з замовником - НБУ; 4) після узгодження - надати за актом приймання-передавання послуг; 5) отримавши встановлену у 500 000,00 грн. оплату.

І тільки після вчинення всіх цих дій Звіт про оцінку майна надається оцінювачем державному виконавцеві.

Однак, виходячи із поданих документів, які додані до матеріалів справи, судом встановлено таке.

12.08.2020 року державним виконавцем винесено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (ВП № 61409886).

02.09.2020 року державним виконавцем винесено Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження ВП № 61409886 згідно якої в якості оцінювача призначено ТОВ «ОФ «Де Візу».

09.09.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» подано державному виконавцю Заяву про відвід суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання у виконавчому провадженні № 61409886.

24.09.2020 року державним виконавцем складено Повідомлення про оцінку арештованого майна № 61409886/20.1/4 (ВП № 61409886).

25.09.2020 року Заступником директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю. отримано Звіт про оцінку майна, а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 разом з Супровідним листом № 98 від 23.09.2020 року від ТОВ «ОФ «Де Візу», про що свідчить відповідна розписка ОСОБА_1 на супровідному листі до Звіту.

28.09.2020 року державним виконавцем винесено Постанову про відмову у задоволенні відводу від 09.09.2020 суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (ВП № 61409886).

28.09.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» подано державному виконавцю повторно Заяву про відвід оцінювача в порядку ст. 19, 23 ЗУ «Про виконавче провадження» № 01-09.09/20.

29.09.2020 Міністерством юстиції України було отримано та зареєстровано за вхідним № 19394 вказаний звіт про оцінку майна, про що свідчить штамп на супровідному листі та ідентифікаційний штрих код Міністерства юстиції України.

29.09.2020 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано Заявку на реалізацію арештованого майна ВП № 61409886 № 61409886/20.1/4.

Отже, держаний виконавець Нідченко Д.Є. станом на 24.09.2020 року не міг знати вартість майна, а також повідомити про неї боржника і стягувача, оскільки Звіт про оцінку майна, на той час, ДВС отримано не було.

Ці обставини вказують на незаконність поданої 29.09.2020 року держаним виконавцем Заявки на реалізацію арештованого майна ВП № 61409886 № 61409886/20.1/4 та безпосередньо вказують на те, що повідомлення про оцінку було вчинено з порушенням встановленого порядку.

Крім того, тільки після здійснення повідомлення боржника про оцінку майна, отримання самої оцінки, державний виконавець розглянув заяву про відвід оцінювачу, яка подавалась ТОВ «Станіславська торгова компанія» 09.09.2020 року. Заява про відвід від 28.09.2020 року не розглянута.

На підставі чого, з матеріалів справи випливає, що, державним виконавцем порушено права гарантовані законом ТОВ «Станіславська торгова компанія» на участь у здійсненні виконавчих дій спрямованих на визначення реальної ринкової вартості майна.

Згідно з ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. В той же, час державний виконавець Нідченко Д.Є. повідомив боржника про оцінку раніше, за один робочий день до одержання ДВС звіту про оцінку.

Таким чином, державним виконавцем з порушенням вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" було надіслано Повідомлення про оцінку арештованого майна № 61409886/20.1/4 (ВП № 61409886) на адресу ТОВ "Станіславська торгова компанія", як боржнику у виконавчому провадженні.

Оскільки, 09.09.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» зверталося до державного виконавця із заявою про відвід, яка була залишена без розгляду шляхом прийняття Постанови про відмову у задоволенні відводу суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкту господарювання від 28.09.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61409886, 28.09.2020 року було подано державному виконавцю заяву про відвід оцінювача в порядку ст. 19, 23 ЗУ «Про виконавче провадження» за вих. № 01-09.09/20 та ця заява станом на момент подання скарги не розглянута державним виконавцем, що є порушенням вимог ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження», можна зробити висновок, що у ТОВ «Станіславська торгова компанія» та ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу» наявний конфлікт інтересів.

Серед підстав для відводу у вказаній заяві, зазначалося про те, що ТОВ «ОФ «Де Візу» під час визначення вартості майна боржника не в змозі забезпечити об`єктивність оцінки майна, так як перебуває у партнерських відносинах зі стягувачем - НБУ.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020 року по справі № 909/728/17 встановлено, що «Клопотанням № 63-0005/19093 від 08.04.2019 року Національний банк України звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про залучення для проведення оцінки описаного майна предмету іпотеки в рамках виконавчого провадження № 58424696 суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де Візу».

Скаржник у поданій скарзі зазначає, що Національний банк України та ТОВ «ОФ «Де Візу» знаходяться у відносинах вже тривалий час, що підтверджується тим, що Договір № 100776 за умовами якого був виконаний Звіт про оцінку майна приналежного ТОВ «Станіславська торгова компанія» укладений ще 29 грудня 2018 року.

Згідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

За наявності підстав для відводу експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Питання про відвід експерта, спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання чи перекладача вирішується у строк до п`яти робочих днів після надходження заяви про відвід шляхом винесення вмотивованої постанови виконавця.

Як вбачається зі ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець мав вирішити питання відводу до 03.10.2020 року, що зроблено не було.

Окрім цього, заявою ТОВ «Станіславська торгова компанія» № 13-08/20 від 13.08.2020 року було здійснено звернення до Національного банку України, згідно з якою, було звернено увагу, що початкова ціна продажу нерухомого майна насамперед визначається в порядку встановленому ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»: визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

З урахуванням припису ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження ВП № 61409886 являються стягувач - Національний банк України та боржник - ТОВ «Станіславська торгова компанія». Вказаною заявою було запропоновано Національному банку України, як стягувачу, визначити час, дату, місце зустрічі та направити уповноваженого представника для проведення спільної з боржником ТОВ «Станіславська торгова компанія» наради для визначення за взаємною згодою в порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» вартості майна.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», між НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ «Станіславська торгова компанія» (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір від 13.10.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1323.

Відповідно до п. 5 Іпотечного договору, в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, загальною ринковою вартістю 1 250 000 000,00 грн. (предмет іпотеки), яке знаходиться за адресою: єдиний майновий комплекс, загальною площею 12 346,5 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Івано- Франківськ, вул. Промислова, 29.

Також у п. 5 Іпотечного договору, сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 1 250 000 000,00 грн.

Згідно Звіту про оцінку майна, а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано- Франківськ, вул. Промислова, 29, вартість даного нерухомого майна визначена на рівні 40 966 934,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Важливим є наявність суттєвих розбіжностей у 30,5 разів, у вартості нерухомого майна, визначеній в іпотечному договорі в сумі 1 250 000 000,00 грн. та оцінкою майна у Звіті в сумі 40 966 934,00 грн., грошові кошти від продажу якого, підуть, у тому числі й на погашення грошових зобов`язань перед Національним банком України.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»:

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

У відповідності до вимог ст. 57 Закону «Про виконавче провадження»:

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Скаржник зазначає, що ТОВ «ОФ «Де Візу» не може брати участь, як неупереджений оцінювач у визначенні ринкової вартості майна в силу відсутності необхідної кваліфікації та наявного конфлікту інтересів, що не взято державним виконавцем до уваги.

Суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «ОФ «Де Візу» відповідно до КВЕД займається дослідженням кон`юнктури ринку та вивченням суспільної думки (73.20), тобто у видах діяльності такий вид спеціальної діяльності відсутній і не зареєстрований, що вказує на неможливість надання послуг з оцінювання предметів іпотеки, а відтак є достатня підстава сумніватись в наявності достатньої кваліфікації для проведення оцінки нерухомого майна.

Оцінка повинна проводитись згідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні», а також до вимог Національних стандартів оцінки майна № 1 «Загальні основи оцінки майна і майнових прав» та № 2 «Оцінка нерухомого майна» з безпосереднім обстеженням об`єкту оцінки.

З урахуванням даних нормативно-правових актів та практики оціночної діяльності, питання дозволу доступу до приміщення повинно скеровуватись оцінювачем до власника об`єкту оцінки, - в даному випадку до ТОВ «Станіславська торгова компанія».

Як зазначає скаржник, до ТОВ «Станіславська торгова компанія» не надходила жодна інформація щодо запланованого приїзду представників ТОВ «ОЦІНОЧНА ФІРМА «ДЕ ВІЗУ» з метою здійснення оцінювання майна: цілісного майнового комплексу - цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 12 346,5 кв.м який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, а самі оцінювачі для безпосереднього обстеження об`єкту не виїжджали.

Скаржником надано Акт ТОВ «Станіславська торгова компанія» від 25.09.2020 року про встановлення факту відсутності відвідувачів, відсутності приїзду для оцінки державного виконавця, працівників НБУ та оцінювачів ТОВ «ОФ «Де Візу».

Судом, у судовому засіданні 21.10.2020, прийнято до розгляду фотоматеріали об`єкта оцінки від ТОВ «Оціночна фірмі «Де Візу» та встановлено таке.

У заголовках вказаних фотоматеріалів Директор ТОВ «ОФ «Де Візу» ОСОБА_2 вказує, що вони були виготовлені 02.09.2020 року.

Також, 02.09.2020 року була винесена Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження ВП № 61409886, яка була власноручно отримана Директором ТОВ «ОФ «Де Візу» ОСОБА_2, оскільки при винесенні постанови державний виконавець повідомляв її про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Слід зауважити, що Директор ТОВ «ОФ «Де Візу» ОСОБА_2 в один день, 02.09.2020 року, одержувала постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у м. Києві та в світлий час цієї ж доби безпосередньо обстежувала об`єкт оцінки у м. Івано-Франківську.

Суд приймає ці фотоматеріали до уваги, як допустимі докази, проте, вважає їх не повними, зважаючи на таке.

Згідно з п. 51 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до п. 53 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об`єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об`єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об`єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об`єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Згідно з п. 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у письмовій формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Отже, безпосереднє ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки, вивчення його технічних характеристик, стану, поточного застосування та можливого використання є головним при проведенні оцінки будь-якого майна. Підтвердженням такого ознайомлення є фото об`єкта оцінювання та копії документів, що підтверджують його технічні характеристики, такі підтвердження є невід`ємною частиною звіту.

Враховуючи норми Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та наданий ТОВ «Оціночна фірма «ДЕ ВІЗУ» Звіт про оцінку майна, суд приходить до висновку, що оцінювачем проведено поверхневу оцінку майна боржника, без безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки.

Суб`єктом оціночної діяльності додано виключно фотографії зовнішнього вигляду лише трьох будівель з семи, що підлягали оцінці, при цьому сім з восьми наявних фотографій стосуються однієї будівлі, що оцінюється. Оцінювачем не надано фотоматеріалів, які б підтверджували дослідження внутрішнього стану об`єкта оцінки, стану ремонту, безпеки перебування в такій будівлі людей, а твердження суб`єкта оціночної діяльності про відсутність доступу на територію не підкріплено жодним доказом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» який, згідно з пунктом 1 цього Стандарту, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

За змістом п. 50 Стандарту, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з п. 51 Стандарту незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Звіт про оцінку майна виконаний ТОВ «ОФ «Де Візу» не встановлює реальної ринкової вартості та істотно занижує ціну об`єкта оцінки, що підтверджується наступними документами:

1. Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи № 20450/15-42/20451/15-43/2149/2150/17-45 від 23.06.2017 року виданий Київським НДІСЕ;

2. Висновок № 18-1846 оціночно-будівельного експертного дослідження від 18.05.2018 року виданий Одеським НДІСЕ;

3. Звіт про незалежну оцінку майна по виробництву лікеро-горілчаних виробів, а саме: адміністративно-виробничий корпус (літ. А), загальною площею 9 406,1 кв. м., адміністративний корпус (літ. Б), загальною площею 103,6 кв.м., склад (літ. В), загальною площею 1 460,1 кв.м., виробничий цех (літ. Л), загальною площею 181,8 кв.м., склад-рампа (літ. П), загальною площею 550,6 кв.м., склад (літ. М), загальною площею 534,5 кв.м. склад (літ. Т), загальною площею 109,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано- Франківськ, вул. Промислова, 29 та належать ТОВ «Станіславська торгова компанія»;

4. Лист «Про надання відповіді» № 404536 від 01.06.2018 року Міністерства юстиції України;

5. Рецензія № 21/03-20186 на «Звіт про незалежну ретроспективну оцінку майна: цілісного майнового комплексу - цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, який розташований за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29» станом 08.10.2014 року від 21.03.2018 року;

6. Звіт про незалежну ретроспективну оцінку майна: цілісного майнового комплексу - цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, який розташований за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29» станом 08.10.2014 року.

Загалом з вказаних документів вбачається, що ринкова вартість нерухомого майна може становити 1 259 330 100,00 грн. Такий висновок зроблений у ряді наведених звітів, які неодноразово були прорецензовані різними експертами, а використана методологія підтверджена Міністерством юстиції України.

За приписом абз. 1 ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За положенням ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 р. ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

З аналізу норм ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та Національного стандарту № 1 вбачається, що виконавець зобов`язаний визначити вартість майна боржника за ринковими цінами.

Отже, враховуючи розбіжності у визначеній Звітом ТОВ «ОФ «Де Візу» ціні та іншими наданими суду ТОВ «Станіславська торгова компанія» Звітами та висновками, є підстава стверджувати, що оцінка виконана з порушеннями ч. 3 і 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та не відображає дійсну ринкову вартість майна.

Згідно з Рецензією на «Звіт про оцінку майна а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29», рецензентом ОСОБА_3 Н.А., вказано, що у якості концепції вартості виконавцем повинна була бути вибрана ринкова вартість об`єкта оцінки, що відповідає вимогам нормативних актів, однак в цілому Звіт переважно не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Окрім того, обсяг зібраних даних є недостатнім для вирішення поставленої у звіті задачі. Аналоги продажів підібрані із великою кількістю розбіжностей щодо об`єкта оцінки, а сама інформація джерел відпрацьована не якісно.

Додатково рецензент вказує, що використовувані підходи, метод і оціночні процедури не повною мірою відповідають нормативно-законодавчій базі, вказує на ряд порушень виявлених у Звіті про оцінку, а серед них посилається на те, що на підставі ненадання доступу до огляду об`єкта оцінки, оцінювачем робиться припущення, що загальний технічний стан будівель та спору - задовільний. Втім, огляд, виконаний за периметром, і, як слід його, фотографії, надані у Звіті (а саме будівля «літ. А», Адміністративно-виробничий корпус, сама велика будівля об`єкта оцінки), свідчать про такі елементи оздоблення, що притаманні для, як мінімум, доброго стану будівель, а саме: сучасне оздоблення зовнішніх стін будівлі, віконні та дверні прийоми - металопластикові; системи кондиціювання, дах, відливи і водостічні труби - все має ознак капітального ремонту. Крім того, фото об`єкта оцінки, що надає відкритий ресурс «Гугл-карти» (наведено у додатках до рецензії), підтверджує добрий стан будівель. Огорожа, покриття, а також інші будівлі поряд із будівлею «літ. А», також не мають видимих ознак великого фізичного зносу. Враховуючи вказане. Рецензент вважає припущення щодо загального технічного стану будівель та споруд некоректним, і як слід, таким, що може суттєво вплинути на результат оцінки.

Вищенаведене деталізовано рецензентом в описовій частині документу, що дозволяє дійти загального висновку, що виконаний ТОВ «ОФ «Де Візу» Звіт про оцінку майна, а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і не може бути використаний.

Право рецензента ОСОБА_3, здійснювати рецензування звіту про оцінку майна підтверджується Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача № НОМЕР_1 від 16.05.2009 видане ОСОБА_3, Посвідчення про підвищення кваліфікації НОМЕР_2 від 24.06.2020 видане ОСОБА_3 та Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 23.06.2009 видане ОСОБА_3.

Вказане свідоцтво НОМЕР_3 від 23.06.2009 відсутнє в Державному реєстрі оцінювачів станом на дату здійснення рецензування звіту про оцінку майна оскільки, відповідно до Наказу Фонду Держмайна №627 від 14.05.2013, вказане свідоцтво анульовано в зв`язку із зміною прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_3 і на заміну анульованого 16.05.2013 ОСОБА_3 видано свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 9809, яке внесено в Державний реєстр оцінювачів.

Вказані відомості є публічною інформацією та знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Фонду державного майна.

Згідно до ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у ст. 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону - кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № НОМЕР_1 від 16.05.2009 видане ОСОБА_3 .

Листом вих. № 218 від 26.10.2020 року Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» підтвердила кваліфікацію ОСОБА_3 та її право на рецензування звітів про оцінку.

Таким чином, на дату виконання рецензування, ОСОБА_3 має право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Окрім цього, АО «Екселенс Креатівіті Траст Ло», яке здійснює представництво інтересів ТОВ «Станіславська торгова компанія», здійснено звернення до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України для проведення рецензування Звіту про оцінку майна а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рецензентом Звіту про оцінку майна виступила ОСОБА_6 - учений секретар Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, кандидат економічних наук з терміном практичної діяльності як оцінювача понад 20 років (додаємо копію Сертифікату № 1604 виданого 01.04.200 року Фондом державного майна України, Українським товариством оцінювачів, Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту).

Окрім того, наявні свідоцтва, сертифікати та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача видані ОСОБА_6 . Фондом державного майна України, що свідчать про наявний високий та сучасний рівень знань, а також підтверджують право на надання оцінок та право здійснення рецензування звітів про оцінку, оскільки присутні у рецензента всі необхідні напрями та спеціалізації

Для рецензування рецензенту було надано Звіт про оцінку майна, а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЦІНОЧНА ФІРМА «ДЕ ВІЗУ» станом на 17.09.2020 року.

Рецензент зазначає, що наданий на рецензування Звіт про оцінку, виконаний Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна Фірма «Де Візу» на Замовлення Національного банку України на підставі Договору № 100776 від 29 грудня 2018 року укладеного між ТОВ «Оціночна Фірма «Де Візу» та Національним банком України, виконаний з порушення норм законодавства, що прямо вказує на пов`язаність даних осіб та їхню заінтересованість у визначенні певної вартості майна, що може свідчити про необ`єктивність проведених досліджень.

В силу положень ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 11 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка для потреб визначення ринкової вартості для продажу на прилюдних торгах на стадії виконавчого провадження повинна бути здійснена на підставі договору укладеного між оцінювачем та Державною виконавчою службою, як замовником, а відповідно проведена оцінка та складений за її результатами Звіт не відповідають вимогам законодавства щодо проведення незалежного та об`єктивного дослідження, а отже є недійсними та такими, що не підлягають використанню.

Науковим-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у відповідь на звернення було надано Рецензію на Звіт про оцінку майна, а саме нежитлові будівлі (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, відповідно до якої згаданий вище Звіт про оцінку майна, не може використовуватись, оскільки: «звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний». Дане підтверджується Актом здачі-приймання проведеного рецензування звіту на підставі листа АО «Екселенс Креатівіті Траст Ло» від 22.10.2020 року № 67.

В наданій Рецензії зазначено також, що за результатами аналізу найбільш ефективного використання виконавець Звіту дійшов висновку, що фактичний варіант використання в якості нежитлових будівель промислово- складського призначення є найбільш ефективними. Однак, враховуючи перелік нерухомості, що входить до складу об`єкта оцінки, зокрема Адміністративно-виробничий корпус (Літера А) та Адміністративний корпус (Літера Б), площа яких у загальній сукупності площі об`єкта оцінки складає біля 77%, виникає сумнів щодо визначення найбільш ефективного використання об`єкта оцінки як промислово-складського призначення. Крім цього, за текстом Звіту не зрозуміло яке саме є фактичне використання об`єкта оцінки. Зазначене унеможливлює зробити висновок щодо умов найбільш ефективного використання об`єкта оцінки та відповідно, правильності обраної оцінювачем методології розрахунку вартості об`єкта оцінки, що безпосередньо вплинуло на результат оцінки.

Оцінювачем не проаналізовані всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформація про угоди щодо подібного майна, які використовуються при застосуванні порівняльного підходу, та інша істотна інформацію.

Також у Звіті відсутня інформація щодо наявності негативного впливу на результат оцінки у зв`язку з відсутністю наведеної вище інформації, що є порушенням п. 52 Національного стандарту № 1.

Враховуючи те, що у Звіті відсутня інформація щодо характеристик об`єкта, його фізичного та технічного стану, фотовізуальна інформація, на підставі якої можливо б було ідентифікувати об`єкт оцінки тому, зробити висновок щодо коректності обраних оцінювачем об`єктів порівняння - не можливо.

Зважаючи на це, також неможливо проаналізувати обрані оцінювачем коригування об`єктів порівняння та їх розмір, зокрема, коригування на фізичний стан, тип будівлі, наявність інженерних забезпечень, під`їзних шляхів та наявність обмежень тощо, що вплинуло на вартість об`єкта оцінки.

Враховуючи те, що у Звіті відсутня інформація щодо характеристик об`єкта, його фізичного та технічного стану, фотовізуальна інформація, на підставі якої можливо б було ідентифікувати об`єкт оцінки тому, зробити висновок щодо коректності обраних оцінювачем об`єктів порівняння - не можливо.

Зважаючи на це, також неможливо проаналізувати обрані оцінювачем коригування об`єктів порівняння та їх розмір, зокрема, коригування на фізичний стан, тип будівлі, наявність інженерних забезпечень, під`їзних шляхів та наявність обмежень тощо, що вплинуло на вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 44 Національного стандарту № 1 метод прямої капіталізації доходу застосовується у разі, коли прогнозується постійний за величиною та рівний у проміжках періоду прогнозування чистий операційний дохід, отримання якого не обмежується у часі.

У Звіті відсутні обґрунтування щодо застосування при розрахунку вартості об`єкта оцінки дохідним підходом методу прямої капіталізації.

Згідно до ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

В Звіті немає заяви ОСОБА_2 , про те, що оцінювач попереджений про кримінальну відповідальність.

Таким чином рецензент у підсумках відзначає: «Загальний висновок про достовірність оцінки майна: відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про оцінку майна, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний».

Отже, Звіт про оцінку наданий ТОВ «ОФ «Де Візу» не може слугувати підставою для здійснення подальших виконавчих дій.

Вказане вище, підтверджує наявність численних порушень при проведенні виконавчої дії в рамках виконавчого провадження №61409886.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Положеннями Розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 надані визначення наступним дефініціям:

арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації;

електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну;

стартова ціна лота - початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, визначеній відповідно до законодавства, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною).

Правильне визначення вартості майна в рамках виконавчого провадження прямо впливає на стартову ціну лота на електронних торгах та подальшу ціну реалізації майна Боржника. Виконавець зобов`язаний вжити всіх залежних від нього дій для реалізації майна за найвищою та об`єктивною ціною.

Стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює основні права та обов`язки учасників виконавчого провадження.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює здійснення виконавчого провадження з дотриманням таких засад: І) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Численні порушення, які вчинені державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 61409886 з моменту відкриття виконавчого провадження є безпосереднім і прямим доказом порушення законних прав ТОВ "Станіславська торгова компанія" та гарантованих ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження", державним виконавцем не дотримано основоположного принципу викладеного у ст. 19 Конституції України, а саме: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали скарги, заперечення та додані документи, суд вбачає за необхідне захистити законні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", здійснити ефективний судовий контроль щодо майнових активів боржника, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута, а тому скарга підлягає задоволенню.

Судом розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" щодо винесення окремої ухвали стосовно посадових осіб Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ "Де Візу" та державного виконавця Нідченка Д.Є.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" зазначає, що у сукупних діях Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФ «Де Візу» та державного виконавця Нідченка Д.Є. наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 384 КК України.

Згідно до ч. 1 ст. 384 КК України, завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

За приписом ч. 2 ст. 384 КК України, ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Згідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

У відповідності до ч. 5 ст. 246 ГПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

За приписом ч. 11 ст. 246 ГПК України, окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

На розгляд суду надійшла скарга на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича щодо проведення оцінки нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія». Судом не встановлювалася завідома неправдивість чи правдивість Звіту про оцінку наданого ТОВ «ОФ «Де Візу», а отже, подане клопотання не є обґрунтованим та таким, що не узгоджується із нормами закону, а тому суд ухвалив відмовити у задоволенні цього клопотання.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 42, 232, 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Національного банку України про передачу справи за підсудністю відмовити.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича задовольнити.

3. Визнати дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича щодо проведення оцінки нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 і визначенні його вартості в межах виконавчого провадження № 61409886 неправомірними.

4. Зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61409886 провести нову оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 в межах виконавчого провадження № 61409886.

5. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" щодо винесення окремої ухвали стосовно посадових осіб Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФ «Де Візу» та державного виконавця Нідченка Д.Є. відмовити.

6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 30.10.2020

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Івченко