Рішення № 92526354, 20.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/3491/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК"

про стягнення 923 697, 95 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Радченко О.П. за довіреністю № 23/12/19-01 від 23.12.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" (далі - відповідач) про стягнення 923 697, 95 грн., з яких заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді - 896 555, 65 грн., 3% річних - 2 726, 51 грн., пеня - 24 415, 79 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2020 року відкрито провадження у справі № 910/3491/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.04.2020 року.

27.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Проте, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 06.04.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 07.04.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2020 року підготовче засідання призначено на 16.06.2020 року.

09.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 03.06.2020 року, в якому останній просив суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній з нею іншій справі № 910/931/20 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання незаконними дій щодо нарахування плати з постачання теплової енергії та зобов`язання зробити перерахунок.

09.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 03.06.2020 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що спірна сума заборгованості, на думку відповідача, утворилася внаслідок неправильного нарахування плати за спожиту теплову енергію у період відсутності у відповідача вузлів комерційного обліку в зв`язку з їх заміною (з 14.02.2019 року по 01.04.2019 року). Разом із тим, укладена між сторонами Угода № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019, на підставі якої, зокрема, виникла спірна заборгованість, була підписана відповідачем на вкрай невигідних для нього умовах з метою упередження зриву теплозабезпечення мешканців будинків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 07.07.2020 року.

25.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача № 7/1-2214 від 25.06.2020 на відзив на позовну заяву, в якій позивач навів свої аргументи на спростування заперечень відповідача проти позову.

У судовому засіданні 07.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а також про відкладення підготовчого засідання на 04.08.2020 року.

03.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача № 7/1-2362 від 03.08.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 04.08.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення поданого представником відповідача клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/3491/20 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 15.09.2020 року.

20.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 17.08.2020 року на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що відповідач не є споживачем теплової енергії, а при укладенні договору з позивачем він діяв як колективний споживач.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 910/3491/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 29.09.2020 року.

До початку призначеного судового засідання 29.09.2020 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 29.09.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи, зокрема, вищенаведене клопотання відповідача, у судовому засіданні 29.09.2020 року оголошувалася перерва до 20.10.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2020 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 20.10.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом із тим, до початку призначеного судового засідання 20.10.2020 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 19.10.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування наведеного клопотання відповідач посилався на неможливість забезпечення явки уповноваженого представника Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" у судове засідання 20.10.2020 року, в зв`язку з його зайнятістю в інших судових процесах.

У той же час при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення наведеного клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

У даному випадку суд, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово відкладав розгляд справи, враховуючи, зокрема, клопотання відповідача, та надавав таким чином останньому можливість забезпечити явку його уповноваженого представника у призначені засідання.

Слід також зазначити, що у судовому засіданні 29.09.2020 року судом оголошувалася перерва до 20.10.2020 року, у зв`язку з надходженням до суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Проте, відповідач повторно не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 20.10.2020 року.

При цьому, частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу та можливості для того, щоб в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України, у тому числі забезпечити явку свого повноважного представника у судове засідання.

Крім того, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/3491/19 по суті, тоді як у матеріалах цієї справи наявний відзив Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" від 03.06.2020 року, в якому останнє у встановленому законом порядку виклало свої заперечення по суті пред`явлених йому позивачем вимог.

Також відповідачем не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 20.10.2020 року.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на сплив встановленого частиною 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи по суті, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки відповідача в призначене судове засідання та в чергове відкладати розгляд справи на іншу дату.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір № 1410271 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого, з урахуванням Додатків до цього правочину № 1, № 2, № 2А, № 3, № 4, № 5, № 6 та № 7, Постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а останній, у свою чергу, - отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Означена угода, а також відповідні додатки до неї, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.1 наведеного правочину при виконанні умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положеннями про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За умовами пунктів 2.2.1, 2.2.2 Договору Постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із Споживачем (Додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1. Крім того, Постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для Споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць); рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; акт приймання-передавання товарної продукції.

Пунктом 2.3.1 Договору на Споживача покладено обов`язок дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2.

Зі змісту Додатку № 6 до Договору вбачається, що постачання відповідачу теплової енергії у гарячій воді здійснюється до будинків 18, 20 по вулиці Академіка Єфремова (колишня Уборевича) у місті Києві.

Відповідно до пункту 3.3 цього Договору Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

За умовами пункту 4.1 Договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 року.

Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (пункт 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.4 означеної угоди Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Відповідно до пунктів 1-3 Додатку № 2 до Договору розрахунки з Споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 700, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ: житловими організаціями - 1097,94 грн./Гкал у разі знаходження у житловому будинку орендарів тощо (опалення - 100 %, гаряче водопостачання - 100 %). У разі встановлення у Споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності. У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії Споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, Споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3 Додатку № 1.

Пунктом 5 Додатку № 2 до Договору передбачено, що Споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно подає Постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: пр-кт Повітрофлотський, 58, не пізніше 28 числа звітного місяця.

У разі виходу з ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності, облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показань приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік (пункт 6 Додатку № 2 до Договору).

За умовами пункту 10 Додатку № 2 до Договору Споживач, на розрахунковий рахунок Постачальника, відкритий у ТВБВ № 100/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок Постачальника - НОМЕР_1 ; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою.

Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

У пункті 1.1 Додатку № 5 до Договору сторони погодили, що Постачальник припиняє подачу теплової енергії Споживачу у випадку, зокрема, відсутності оплати за фактично спожиту теплову енергію у встановлені у Додатку № 2 до Договору терміни.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що 24.09.2019 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду № Р-1410271/2019/09 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2018 № 1410271, за умовами якої Житлово-будівельний кооператив "АТЕК" визнав та підтвердив заборгованість перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за Договором від 30.10.2018 № 1410271 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.09.2019 загальною сумою 1 275 628,04 грн. з врахуванням ПДВ.

Дана Угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

За умовами пункту 2 цієї Угоди Споживач зобов`язується сплатити зазначену в пункті 1 цієї угоди суму заборгованості протягом вересня 2019 - серпня 2020 року щомісячними сплатами згідно з Додатком № 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за погодженими сторонами реквізитами згідно тарифних груп.

У Додатку № 1 до даної Угоди вищевказаними контрагентами було встановлено наступний графік погашення заборгованості: вересень 2019 року в розмірі 179 836,69 грн. - до 25 числа кожного місяця; жовтень 2019 року в розмірі 99 617,85 грн. - до 25 числа кожного місяця; листопад 2019 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; грудень 2019 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; січень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; лютий 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; березень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; квітень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; травень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; червень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; липень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця; серпень 2020 року в розмірі 99 617,35 грн. - до 25 числа кожного місяця.

Відповідно до пункту 7 Угоди про реструктуризацію заборгованості у разі порушення Споживачем строків та/або розмірів погашення заборгованості Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" має право нараховувати пеню, 3 % річних та індекс інфляції.

Згідно з пунктом 8 Угоди про реструктуризацію заборгованості у разі порушення Споживачем умов цієї угоди (невиконання або неналежне її виконання) вона може бути розірвана в односторонньому порядку за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". При цьому умови угоди щодо розстрочення сплати боргу втрачає чинність та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу. У такому разі Угода вважається розірваною через один місяць після направлення письмового повідомлення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" Споживачу.

У пунктах 9, 10 Угоди про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що ця Угода є невід`ємною частиною Договору від 30.10.2018 № 1410271 на постачання теплової енергії у гарячій воді, вступає в дію з дня підписання її сторонами і діє до 31.08.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами Угоди № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019 та несвоєчасною сплатою останнім суми грошових коштів у розмірі 99 617,35 грн. до 25.12.2019, листом № 30/вих-1410271 від 14.01.2020 звернувся до Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" з повідомленням про розірвання вищенаведеної Угоди. Зазначений лист був отриманий відповідачем 20.01.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного поштового повідомлення про вручення цього поштового відправлення з підписом уповноваженої особи Споживача.

Враховуючи наведені обставини, зважаючи на направлення позивачем на адресу відповідача повідомлення про розірвання Угоди про реструктуризацію заборгованості та її фактичне розірвання через один місяць після дати направлення цього письмового повідомлення, а також беручи до уваги положення пунктів 7, 8 означеної Угоди, відповідно до яких позивач набув право вимоги всієї несплаченої частини боргу в розмірі 896 555,65 грн. та нарахування пені, 3 % річних та індексу інфляції, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В силу приписів частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що спірна сума заборгованості утворилася внаслідок неправильного нарахування позивачем плати за спожиту теплову енергію у період відсутності у відповідача вузлів комерційного обліку в зв`язку з їх заміною (з 14.02.2019 року по 01.04.2019 року). Разом із тим, укладена між сторонами Угода № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019, на підставі якої, зокрема, виникла спірна заборгованість, була підписана відповідачем на вкрай невигідних для нього умовах з метою упередження зриву теплозабезпечення мешканців будинків.

Проте наведені заперечення не беруться судом до уваги з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" посилалося на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань саме за Угодою № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019 в частині повної та своєчасної сплати сум грошових коштів у розмірах та строки, передбачені цим правочином, тоді як на спростування заявлених позовних вимог відповідач посилався на неправильне нарахування позивачем плати за спожиту теплову енергію за Договором № 1410271 від 30.10.2018 року в період з 14.02.2019 року по 01.04.2019 року.

Слід зазначити, що у провадженні господарського суду міста Києва (суддя Мельник В.І.) знаходиться справа № 910/931/20 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання незаконними дії щодо нарахування плати з постачання теплової енергії та зобов`язання зробити перерахунок. Проте на час вирішення даного спору рішення у вищенаведеній справі № 910/931/20 не було постановлено, а відтак не набрало законної сили.

Твердження відповідача щодо укладення між сторонами Угоди № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019 (за умовами якої відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за Договором від 30.10.2018 № 1410271 станом на 01.09.2019 загальною сумою 1 275 628,04 грн. з врахуванням ПДВ) на вкрай невигідних для відповідача умовах також оцінюються судом критично з огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності цього правочину. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про встановлення законом недійсності цього договору чи визнання його недійсним судом у встановленому законом порядку, так само як і докази звернення відповідача до суду з вимогами про визнання недійсною означеної Угоди.

Крім того, заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилався на те, що він не є споживачем теплової енергії, оскільки безпосередньо її не споживає з огляду на відсутність у власності відповідача об`єктів нерухомості за адресами постачання теплової енергії.

Однак такі посилання також не беруться судом до уваги, оскільки стороною (Споживачем) за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410271 від 30.10.2018 року та Угодою № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019 є саме Житлово-будівельний кооператив "АТЕК", який у встановленому законом порядку зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, та відповідно до положень частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 Статуту відповідача метою і предметом його діяльності є, зокрема, обслуговування житлового будинку, а також належне отримання його мешканцями житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 7 Статуту відповідача останній має право проводити нарахування плати за спожиті житлово-комунальні послуги власника квартир, що розташовані у будинку Кооперативу.

Слід також зазначити, що за умовами наведеного Статуту Житлово-будівельний кооператив "АТЕК" відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Кооперативу, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у судових інстанціях всіх ланок.

Беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410271 від 30.10.2018 року, з урахуванням Угоди № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019, яка на момент вирішення даного спору складає 896 555,65 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вищенаведеної суми основного боргу в установлений строк, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 726, 51 грн., нарахованих у період з 26.12.2019 року по 31.01.2020 року на суму боргу в розмірі 896 555,65 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум 3 % річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 2 726, 51 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача наведеної суми компенсаційних виплат підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" 24 415, 79 грн. пені, нарахованої у період з 26.12.2019 року по 31.01.2020 року на суму боргу в розмірі 896 555,65 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу приписів частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 7 Угоди № Р-1410271/2019/09 від 24.09.2019 у разі порушення Споживачем строків та/або розмірів погашення заборгованості Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" має право нараховувати, зокрема, пеню.

Відповідно до пункту 3.3 Договору від 30.10.2018 № 1410271 Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 24 415, 79 грн., яка обчислена виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

Разом із цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем та його вчасної сплати, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

За таких обставин, оскільки судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 923 697, 95 грн. було сплачено до Державного бюджету України судовий збір в сумі 27 124,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15999 від 15.11.2019 року.

Водночас за розгляд позовної заяви про стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 923 697, 95 грн. відповідно до положень підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягав сплаті судовий збір у розмірі 13 855,47 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Таким чином, судовий збір в сумі 13 268,60 грн. позивачем фактично сплачено надмірно.

За таких обставин, зважаючи на викладене у позовній заяві Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" клопотання позивача про повернення йому переплаченої суми судового збору, суд дійшов висновку про те, що поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 13 268,60 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" про стягнення 923 697, 95 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "АТЕК" (03164, місто Київ, вулиця Академіка Єфремова, будинок 18-20; код ЄДРПОУ 22908958) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 40538421) 896 555 (вісімсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 65 коп. основного боргу, 24 415 (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятнадцять) грн. 79 коп. пені, 2 726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 51 коп. 3 % річних та 13 855 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 40538421) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 13 268 (тринадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 60 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 15999 від 15.11.2019 на загальну суму 27 124,07 грн.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.10.2020 року.

Суддя В.С. Ломака