Рішення № 92526341, 21.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/14081/20Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (04053, м. Київ, вул.Вознесенський узвіз, 20)

про стягнення заборгованості

Представники сторін не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 вересня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (позивач) надійшла позовна заява № 1001ВИХ-20-4936 від 15.09.2020 року до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 103 414, 97 грн. за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами протягом листопада-грудня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив свої зобов`язання щодо сплати грошових коштів за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами протягом листопада-грудня 2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання призначено на 21.10.2020 року.

20.10.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 21.10.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем були надані Відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами протягом листопада-грудня 2018 року, що підтверджується таким:

- у листопаді 2018 року в обсязі 61,929 тис.куб.м, на суму 38 703,14 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.11.2018 № 11-18-1812000324;

- у грудні 2018 року в обсязі 95,753 тис.куб.м, на суму 59 841,79 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.12.2018 № 12-18-1812000324 (копії актів, рахунків на їх оплату та доказів їх відправлення і отримання Відповідачем додаються);

- звітами про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Київгаз», між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів за листопад, грудень 2018 року, зокрема, НАОМА в загальному обсязі 157.682 тис.куб.м, (копії звітів додаються).

Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для AT «Укртрансгаз» встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2015 року №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами» (зі змінами) та становив у листопаді - грудні 2018 року - 520,80 грн. (без ПДВ) за тис. м. куб.

Вказані послуги надавались без підписаного договору, оскільки він так сторонами і не був підписаний, хоча позивач направляв договір №1812000324 на адресу відповідача.

Відповідач не повернув належним чином оформлений договір №1812000324 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами в 2018 році та акти наданих послуг за листопад і грудень 2018 року, але фактично отримав такі послуги у вказаний період на умовах зазначеного договору. У відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Обов`язковість укладання з AT «Укртрансгаз» договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами встановлено законодавчими (нормативно-правовими) актами України, які регулюють (регламентують) господарські взаємовідносини споживача (в даному випадку НАОМА) з постачальником природного газу, оператором газотранспортної системи України (AT «Укртрансгаз») та оператором газорозподільної системи (в Києві - це ПАТ «Київгаз»).

Пунктом 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що оператор газотранспортної системи - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Приписами п. 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що транспортування природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою (Оператором газотранспортної системи є AT «Укртрансгаз») з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи (в даному випадку Оператором газорозподільної системи є ПАТ «Київгаз»), газосховища, установки або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

На момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до Ліцензії серії АЕ №194511 від 28.02.2013 року, AT «Укртрансгаз» здійснювало транспортування природного газу трубопроводами (від точок входу в газотранспортну систему України до точок виходу з газотранспортної системи України) як оператор газотранспортної системи України.

Однак, всупереч вищезазначеним нормам законодавства України, Відповідач не повернув належним чином оформлений договір №1812000324 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та акти №11-18-1812000324 від 30.11.2018 року, №12-18-1812000324 від 31.12.2018 року наданих послуг з транспортування природного газу за грудень 2018 року, але де-факто впродовж листопада і грудня 2018 року Підприємство Відповідача отримувало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами надані AT «Укртрансгаз.

Так, протягом листопада - грудня 2018 року AT «Укртрансгаз» були надані відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 157,682 тис. куб. м. на загальну суму 98 544,93 грн., які відповідач не оплатив.

Відповідач в свою чергу проти позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як договори, так і інші правочини (п.1). Окрім того, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. З ст. 11 ЦК України).

Отже, у даному випадку, зобов`язання Відповідача оплатити AT «Укртрансгаз» послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства (Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи) та з фактичних дій надавача і споживача цих послуг.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Норми цієї статті кореспондуються з нормами ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Положення ст.526 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було викопано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставини неповернення Відповідачем належним чином оформленого договору №1812000324 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та актів наданих послуг наданих послуг з транспортування природного газу за листопад-грудень 2018 року не свідчать про неукладення сторонами такого договору та про надання Відповідачу послуг в зазначений період не на умовах такого договору, що зокрема підтверджується судовою практикою, а саме: рішеннями Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі №910/23640/16 та від 25.02.2019 у справі №910/16031/18 (які набрали законної сили) у подібних правовідносинах, що і у даному спорі.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а згідно ч.2 ст.625 цього кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічне положення містить ч.3 ст.198 ГК України.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою від 05.09.2019 року №2001ВИХ-19-3424 сплатити в семиденний строк заборгованість в загальній сумі 98 544,93 грн. за надані у листопаді-грудні 2018 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, яка отримана Відповідачем 11.09.2019 року, про що свідчить відмітка Відповідача на «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» (додано до матеріалів справи).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Оскільки, ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (п.1.7 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 656, 526, 512, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 20, код ЄДРПОУ 02214165) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 98544,93 грн. основного боргу, 2 891,55 грн. 3% річних, 1 978,49 грн. інфляційних втрат та 2 102, 00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.10.2020 р.

Суддя М.В. Данилова