Рішення № 92526226, 20.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/95/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Справа № 908/1555/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Маяковського, б. 165)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Блексі Фрут Компані» (юридична адреса - 72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, б. 74/2; фактична адреса - 72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, б. 97/2)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Рабушко С.В., ордер АР №1026477 від 20.10.2020.

СУТЬ СПОРУ:

19.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Блексі Фрут Компані” про стягнення 32390,52 грн заборгованості з орендної плати та 1072,86 грн пені.

19.06.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1555/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1555/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

21.07.2020 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.07.2020 суд постановив перейти до розгляду справи №908/1555/20 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження; призначити підготовче засідання на 18.08.2020.

Ухвалою суду від 18.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1555/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.10.2020.

19.10.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. В заяві зазначено, що позивач вимоги підтримує в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна від 05.03.2012, у зв`язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі32 392,52 грн за період травень 2017 року – лютий 2020 року. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у розмірі 1072,86 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем не доведено переходу майна в користування відповідача; позивачем надано додаток №2 до договору, який нотаріально не посвідчений; за умовами п. 1.6. договору орендна плата вноситься орендарем самостійно на розрахунковий рахунок балансоутримувача, проте договір не містить реквізитів позивача.

Просить відмовити в задоволенні позову.

21.07.2020 від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за травень 2017 року.

18.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої долучено належним чином завірені копії документів на спростування посилань відповідача. Позивач у відповіді на відзив зазначив, що доводи відповідача є такими, що не відповідають дійсності.

В судому засіданні 20.10.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно – апаратного комплексу “Акорд”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

05.03.2012 між Територіальною громадою села Костянтинівка в особі Костянтинівської сільської ради – орендодавець та ТОВ «Блексі Фрут Компані» - орендар укладено договір оренди майна (договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №790).

За умовами п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно: комплекс за номером №103 (надалі – майно), яке складається з будівлі А-1, загальною площею 0,9 кв.м. та свердловини №1 та №2, прибудоване з черепашнику, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Мелітопльський р-н, с. Костянтинівка, вул. Дорожна.

Майно знаходиться у сласності орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно , виданого Виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради 10.12.2011, зареєстрованого Комунальним підприємством «Мелітопольське бюро технічної інвентаризації» 10.12.2011, реєстраційний номер майна 35456743, в реєстровій книзі №1н/ж-юр-57, номер запису 61.

Перелік майна, що передається, та його вартість наведено в додатку №1, який є невід`ємною складовою частиною даного договору та має силу акту прийому-передачі.

Позивачем до матеріалів справи надано акт приймання-передачі майна (додаток №1 до договору, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1.3. договору строк дії договору встановлюється з 05.03.2012 по 05.03.2032.

Відповідно до п. 1.4. договору, орендна плата визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» від 04.10.1995 №786 із змінами та Положення про передачу майна с. Костянтинівка в оренду та розрахунку плати оренду майна. Орендна плата за перший місяць оренди складає 952,78 грн. в подальшому орендодавець самостійно проводить розрахунок орендної плати , здійснює індексацію відповідно до діючого законодавства і надає орендарю на його вимогу.

Пунктом 1.6. договору визначено, що орендна плата вносить орендарем самостійно, без нагадування на розрахунковий рахунок балансоутримувача на пізніше 20 числа щомісячно, згідно додатку №2, який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

У зв`язку з невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасності та повноти сплати орендних платежів, позивач звернувся до відповідача з претензією №271 від 02.03.2020 про сплату заборгованості з орендної плати в розмірі 35 252,86 грн, зазначивши при цьому реквізити для здійснення оплати.

Відповіді на претензію не надано, заборгованість відповідачем не сплачена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати орендних платежів стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 32 390,52 грн підлягає задоволенню.

В той же час, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за травень 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна заява Костянтинівською сільською радою направлена до суду 18.06.2020, тобто позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав із порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки судом встановлено, що строк позовної давності по стягненню заборгованості з орендної плати за травень 2017 року в розмірі 952,78 грн сплив, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 952,78 грн.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з орендної плати в розмірі 31 439,74 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1072,86 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

В позовній заяві позивача відсутні будь-які посилання на норми законодавства та умови договору щодо стягнення пені.

Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96р. за № 543/96-ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

В даному випадку, сторони в договорі не передбачили відповідальності орендаря перед орендодавцем за прострочення платежу, договір не містить посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1072,86 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги судом задовольняються частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блексі Фрут Компані» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блексі Фрут Компані» (юридична адреса - 72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, б. 74/2; фактична адреса - 72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, б. 97/2, ідентифікаційний код юридичної особи 25221908) на користь Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72364, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, вул. Маяковського, б. 165, ідентифікаційний код юридичної особи 04352718) основний борг у сумі 31 439,74 грн (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев`ять гривень 74 коп.), судовий збір у розмірі 1 974,77 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири гривні 77 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій