Ухвала суду № 925236, 03.09.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

27 серпня 2007 року

Справа № 20-3/233-4/108

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Волкова К.В.,

Фенько Т.П.,

секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Іванова А.В., дов. б/н від 16.06.07,

відповідача: Брігідіна О.М., дов. № 10-004/228 від 14.09.06,

Істягіна Н.М., дов. № 10-004/255 від 24.05.07,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 21 червня 2007 року по справі № 20-3/233-4/108

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Буд-Севастополь" (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про визнання податкових повідомлень-рішень №000150231/0 від 05.07.2006 та№000134231 від 05.07.2006 недійсними

ВСТАНОВИВ:

Постановою місцевого господарського суду від 21 червня 2007 року (повний текст складено та підписано 26 червня 2007 року) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Буд-Севастополь" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень №000150231/0 від 05.07.2006 та №000134231 від 05.07.2006 недійсними задоволено. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 000150231/0 від 05.07.2006 та № 000134231/0 від 05.07.2006.

Не погодившись з постановою суду, відповідач 05 липня 2007 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідач подав 24 липня 2007 року.

У судовому засіданні, призначеному на 27 серпня 2007 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції. Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з тих підстав, що на їх думку рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

В період з 15 червня 2006 року по 16 червня 2006 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведена позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Буд-Севастополь" з питань обґрунтованості заявленого відшкодування у липні 2003 року податку на додану вартість. В результаті перевірки був складений акт перевірки. На підставі акту перевірки, 05 липня 2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 000150231/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 782251,12 грн., та № 0001342310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 551838 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96006,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими зроблений висновок, що підприємством у 2003 році укладено з Відкритим акціонерним товариством “Градіент” (м. Донецк) договір купівлі-продажу № 18/07 від 01 липня 2003 року на придбання продукцій–контактів М1 10.0-10.0-3.0 Ср 0.02 ТУ У 31.2-14312140.004-2002 –кількістю 769600,00 штук за ціною 6,24 грн. з податком на додану вартість, за штуку, на загальну суму 4802304,00 грн., у тому числі податок на додану вартість –800384,00 грн.

01 липня 2003 року між позивачем та Відкрити акціонерним товариством “Градіент” укладений договір відповідального збереження № 18/07, за яким відкрите акціонерне товариство “Градіент” прийняло на збереження медяні контакти, що придбані позивачем у відкритого акціонерного товариства “Градіент” за договором купівлі-продажу № 18/07 від 01 липня 2003 року.

10 липня 2003 року позивач уклав договір комісії № 20 із Приватним підприємством “Селена”, за яким позивач доручив Приватному підприємству “Селена” реалізувати у 2003 році від імені та за дорученням позивача на зовнішньому ринку контакти медяні, що придбані ним у Відкритого акціонерного товариства “Градіент”. Весь валютний виторг від реалізації продукції за Договором зараховується на валютний рахунок Приватного підприємства “Селена”, яке зобов’язується перерахувати всі грошові кошти в національній валюті на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Буд-Севастополь” протягом 60-ти банківських днів.

Також, колегією суддів встановлено, що Приватним підприємством “Селена” 17 липня 2003 року був укладений контракт № 04-07/2003 із фірмою “CENTURIM LLC” (США) на купівлю контактів медяних, що передані на комісію Приватному підприємству “Селена” позивачем у кількості 769600 штук за ціною 0,98091 доларів США за 1 штуку (5,23 грн. за 1 штуку) на загальну суму 754908,34 доларів США (4025008,00 грн.). Поставка товару по контракту здійснюється морським транспортом на адресу: Huttenwerke kayser AG Kupferstrabe 23.D-44532 Lunen Postfach 15 60/ D-44505 Lunen. Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс CFR порт Роттердам Голландія.

Як встановлено судом першої інстанції, контакти медяні були відвантажені за вантажними митними деклараціями: № 208129 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн.; № 208133 від 27 липня 2003 року на суму 918390,82 грн.; № 208131 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн.; № 208121 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн.

Грошові кошти в національній валюті були перераховані Приватним підприємством “Селена” на розрахунковий рахунок позивача. Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвест-Буд-Севастополь” на операцію по реалізації контактів медяних на адресу компанії “CENTURIM LLC” (покупця) була виписана податкова накладна № 4 від 27 липня 2003 року на суму 4025020,30 грн., у тому числі податок на додану вартість 0 % - 0,00 грн.

В акті перевірки є посилання відповідача на відповідь головного управління Податкової міліції Державної податкової адміністрації України № 11138/7/26-4317 від 06 червня 2005 та на відповідь на запит слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в м. Севастополі № 46/9-0 від 18 січня 2006 року в Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області № 32/8-445 від 26. січня 2006 року про надання ксерокопій документів, направлених НЦБ Інтерполу в Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області відносно іноземних підприємств, що мають взаємовідносини із Приватним підприємством “Селена”. Згідно з даними НЦБ Інтерполу компанія “CENTURIM LLC”, 2787 Moorpark Eve. Suite 206, San Jose. Ca 95128 USA, на офіційному обліку в штаті Каліфорнія не знаходиться, податкову звітність ніколи не надавала та відсутні будь-які відомості, пов’язані з назвою “CENTURIM”, також не знайдено заповнених чи засвічених паперів цієї корпорації, результати пошуку у Бюро комерційної діяльності відсутні, в результаті пошуку за телефоном за профілем знайдена за категорією “Вина. Оптова торгівля та виробництво”, контактний телефон: (408) 615-1637, адреса: 2787 Moorpark Eve. Suite 206, San Jose. Ca 95128. Компанія Huttenwerke kayser AG Kupferstrabe 23.D-44532 Lunen Postfach 15 60/ D-44505 Lunen, яка зазначена у вантажних митних деклараціях як отримувач вантажу, була зареєстрована 01 січня 1913 року та знята з реєстрації 16 березня 2004 року, інформація кримінального характеру щодо вказаної компанії відсутня.

У зв’язку з цим відповідачем зроблений висновок, що договір № 04-07/2003р. від 17 липня 2003 року укладений із неіснуючим нерезидентом та оплата за вказаним зовнішньоекономічним договором за поставлену продукцію не проводилась, а тому вантажні митні декларації заповнені з порушенням Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації.

Як зазначалося вище, за результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі у місті Севастополі прийняте податкове повідомлення-рішення № 000150231/0 від 05 липня 2006 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість в сумі 253166,06 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 529085,06 грн., всього –782251,12 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2006 року № 000134231/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та, враховуючі те, що заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки було відшкодовано позивачеві в розмірі 192013,00 грн., йому визначено суму податкового зобов’язання в сумі 192013,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 96006,50 грн.

Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка товарів –це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно за будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Як встановлено матеріалами справи, а саме актом перевірки позивач уклав договір комісії № 20 із Приватним підприємством “Селена”, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Буд-Севастополь” доручило Приватному підприємству “Селена” реалізувати у 2003 році від імені та за дорученням позивача на зовнішньому ринку контакти медяні, що придбані Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест-Буд-Севастополь” у Відкритого акціонерного товариства “Градіент”.

Відповідно до листа арбітражного керуючого вих. № 5/48,49,50 від 03 червня 2005 року ухвалою господарського суду Донецької області від 24 травня 2005 року ліквідовано юридичну особу–банкрута Приватне підприємство “Селена” (справа № 5/51Б). Таким чином, на момент здійснення господарських операцій позивача та Приватного підприємства “Селена”, це підприємство було зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності та діяло.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Тоді як в матеріалах справи містяться копії вантажних митних декларацій № 208129 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн.; № 208133 від 27 липня 2003 року на суму 918390,82 грн.; № 208131 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн.; № 208121 від 27 липня 2003 року на суму 1035543,16 грн. У графах 2 “Відправник/Експортер” зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Буд-Севастополь” (м.Севастополь), тоді як, у графах 8 “Отримувач/Імпортер” - фірма “CENTURIM LLC” 2787 Moorpark Eve. Suite 206, San Jose. Ca 95128 USA.

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію, вантажна митна декларація –це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Прийняття вантажної митної декларації для оформлення, відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію - це закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до вантажної митної декларації декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на вантажній митній декларації штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій. Вищевказані митні декларації були прийняті до митного оформлення Донбасівською регіональною митницею, про що свідчать відповідні штампи митного органу на них.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача щодо невідповідності вищевказаних митних декларацій вимогам законодавства та необґрунтованості застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість є помилковими.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 21 червня 2007 року у справі № 20-3/233-4/108 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді К.В. Волков

Т.П. Фенько