Ухвала суду № 92522754, 28.10.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5525/17

н/п 1-кп/766/1633/20

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу

28.10.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурора: Бугрименко Д.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Петренко К.Д.

представника потерпілого: Ільченко Д.О.

від час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12016230040006310 від 10.11.2016 р., за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області (колегія у складі головуючого судді Валігурської Л.В. суддів Зубова О.С., Корольчук Н.В.) перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 щодо якого ухвалою слідчого судді від 24.11.2016 р. обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» (протокол затримання від 22.11.2016 р.), продовжений востаннє Херсонським міським судом Херсонської області від 03.09.2020 р. строком до 02.11.2020 р.

Прокурор під час судового розгляду звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , посилаючись на ту обставину, що ризики, визначені на момент його обрання не зменшились, потерпілий та свідки станом на дату судового засідання не допитані, а тому відсутність найбільш суворого запобіжного заходу може створювати ризики для останніх.

Відповідно до положень абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності – іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи ту обставину, що суддя Корольчук Н.В. не може бути присутньою під час розгляду клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 (розгляд якого також в стадії судового розгляду обумовлений і вимогами ст. 331 КПК України) до дати його спливу, суд (в складі головуючого) вважає за можливе розглянути клопотання прокурора лише за участю головуючого.

Захисник Петренко К.Д. заперечила проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що тривале перебування ОСОБА_1 під вартою не може бути обґрунтоване лише тяжкістю можливого покарання. Вважала за доцільне змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_1 вважав за доцільне змінити йому раніше обраний запобіжний захід з огляду на ту обставину, що судовий розгляд протягом тривалого часу фактично не розпочато, а його перебування під вартою не виправдано.

Представник потерпілого Ільченко Д.О. вважав за доцільне продовжити раніше обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_1 .

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_1 під вартою виходячи з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного як з посяганням на право власності особи, так й із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень іншій особі, за яке передбачена відповідальність строком від 8 до 15 років позбавлення волію.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішення питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, оскільки їх допит на даному етапі судового розгляду не розпочато; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , який хоча в силу ст. 89 КК України і є особою раніше не судимою, проте вчинив злочин проти власності, не зважаючи на працевлаштування, що все ж таки створює ризик продовження протиправної діяльності; відсутність беззаперечних відомостей про міцні соціальні зв`язки; відомості, що характеризують обвинуваченого, який характеризується посередньо; судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Обставини, на які посилаються захисник та обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того, судом не встановлено зміни жодної з підстав, що були передумовою для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування і через наявність яких кожного разу вирішувалось питання про продовження запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на потерпілих та свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 27 грудня 2020 р.)

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 194, 199, 331, 369, 371, 372, 376, абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, на 60 днів до «26» грудня 2020 р. включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Головуючий: Л.В. Валігурська