Ухвала суду № 92520436, 22.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10396/16-ц

провадження № 2-с/753/60/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2016 суддею Дарницького районного суду м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

16.10.2020 боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, яка мотивована неправомірністю вимог стягувача.

Згідно з положеннями частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав…

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга статті 171 ЦПК України).

За нормою частини першої статті 105 ЦПК України в редакції Закону від 18.03.2004 № 1618-IV, чинній на час видачі оскаржуваного судового наказу, заяву про скасування судового наказу може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії та доданих до неї документів.

З матеріалів справи вбачається, що копії судового наказу, заяви про його видачу та доданих до неї документів направлялись боржнику ОСОБА_1 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання та 20.08.2016 повернулися до суду без вручення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

На час видачі оскаржуваного судового наказу порядок здійснення судових викликів та повідомлень було врегульовано статтею 74 ЦПК України в редакції Закону від 18.03.2004 № 1618-IV.

Частиною п`ятої цієї норми встановлено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як стверджує боржник, про існування судового наказу їй стало відомо випадково, водночас 28.09.2020 її представник ОСОБА_4 особисто звертається до суду із заявою про видачу копії судового наказу. При цьому на жодні причини, які перешкодили представнику отримати копію судового наказу у день звернення до суду з відповідною заявою, боржник не посилається.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу подана після закінчення встановлених процесуальним законом строків.

За змістом частини другої статті 171 та загальною нормою статті 127 ЦПК України суд може поновити пропущений процесуальний строк лише за заявою учасника справи, проте такої заяви боржником не подано.

Однак за будь-яких обставин суд не знаходить підстав для розгляду заяви про скасування судового наказу по суті, оскільки з моменту видачі судового наказу пройшло більше чотирьох років, за цей час змінилося процесуальне законодавство щодо видачі судового наказу, і наказ перебуває на примусовому виконанні у порядку, визначеному законом України «Про виконавче провадження», а відтак його скасування порушить принцип юридичної визначеності як один із суттєвих елементів принципу верховенства та буде суперечити завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (стаття 2 ЦПК України).

Керуючись частиною другої статті 171 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: