Рішення № 92518281, 28.10.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/10493/19

Провадження № 2/644/47/20

28.10.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Ступницького К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «МІБ-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем, 22.12.2019 року, подано до суду відповідну позовну заяву. Позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за наданими послугами з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, а також заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування будівельних інженерних мереж будинку за період з 20.12.2016 року по 07.02.2019 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 10939, 51 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 гривень. В обґрунтування позову зазначено, що позивач здійснює управління будинку АДРЕСА_1 та виконує функції з надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території, а також надає послуги з технічного обслуговування спільних інженерних мереж будинку та проводить розрахунки з власниками житлових приміщень будинку. Відповідач у справі є власником квартира АДРЕСА_2 , позивачем в даний будинок надаються послуги з утримання будинку, прибудинкової території, експлуатаційні послуги, а також надаються розрахунки для оплати наданих послуг, але відповідач приймає послуги, а їх оплату не проводить, внаслідок чого виникла заборгованість. За період з 20.12.2016 року по 20.09.2019 року, тобто в межах 3 річного строку сума заборгованості відповідача складає 10939,51 гривня, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені. Посилаючись на вимоги ст.ст. 876, 638, 639, 641 ЦК України, вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вважали, що в результаті отримання відповідачем рахунків на оплату житлово-комунальних послуг позивачем здійснювалась оферта в укладання договору про надання наданих послуг, а відповідач споживаючи надані послуги та частково сплачуючи їх, здійснював акцепт. Тобто, відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від оплати вартості отриманих послуг. З боку відповідача не надавалось жодних претензій з приводу неякісних послуг або не надання послуг у повному обсязі, не було надано заперечень щодо визначених тарифів. Тарифи на утримання будинку та прибудинкової території встановлені рішенням ХМР від 07.09.2016 року №606. Тобто, між сторонами виникли відносини що породжують цивільні права та обов`язки, та відповідач зобов`язаний сплатити надані послуги. Враховуючи, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, в силу ст.625 ЦК України, відповідач який прострочив виконання зобов`язання на вимоги кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Посилався на те, що він дійсно є власником квартири по АДРЕСА_3 з 18.12.2015 року. Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатись до суду у разі порушення споживачами умов договору. Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на прав приватної власності встановлюється угодою сторін. Він ніякого договору про надання послуг з ТОВ «МІБ-СЕРВІС» не укладав, пропозицій щодо його укладання товариство йому не навало, тобто відсутній сам факт взаємовідносин між ним та товариством. Окрім того, за вищевказаний період, що заявлений до стягнення, з 20.12.2016 року по 07.02.2019 року, він перебував в Україні в сукупності лише 128 днів. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право готувати та укладати із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Але при цьому, ніяких доказів щодо наявності договору між ним та товариством, підтвердження пропозиції по укладанню договору, повідомлень про початок нарахування плати за комунальні послуги, щомісячних квитанцій, позивачем не було надано суду. Заперечував також факт оплати послуг в грудні 2019 року.

Також, посилався на те, що відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. На підтвердження його відсутності надав суду копію паспорту про в`їзд та виїзд до України, із відмітками про візи на проживання в Республіці Казахстан. Враховуючи, що в період з 2016 року по 2019 року був відсутній в України та проживав в Казахстані, підтвердження чого є надання ним віз та штампів. Так, в 2016 році він виїхав з України 01.10.2016 року, в`їхав в Україну 23.10.2017 року, виїхав з України 19.11.2017 року, в`їхав в Україну 06.03.2018 року, виїхав з України 28.05.2018 року, в`їхав в Україну 28.12.2018 року, виїхав з України 18.01.2019 року. В періоди перебування в України проживав на квартирі по АДРЕСА_4 . Тому, вважав, що вимоги позивача є безпідставними.

Представником позивача подано заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судові засідання призначені на 02.10.2020 року, 28.10.2020 року не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та дату розгляду справи був належним чином повідомлений, враховуючи повторну неявку відповідача суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, враховуючи викладені у відзиву доводи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивач у справі відповідно до копії Статут, витягу з ЄДРПОУ є юридичною особою, основними напрямами роботи є надання житлово-комунальних послуг, управління багатоквартирними житловими будинками, надання послу з утримання житлових багатоквартирних будинків та нежитлових будівель, проектно-конструкторські, будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційні роботи, тощо. Здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_1 , згідно до Акту приймання-передачі житлового комплексу з управління ТОВ «Мегаінвестбуд» в Управління позивача від 01.10.2016 року.

Відповідач у справі ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорту, даними Реєстру територіальної громади, а також є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до рішення ХМР від 07.09.2016 року за №606, із додатком до нього, встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «Мегаінвестбуд». Ця інформація є загальновідомою та розміщена на сайті Харківської міської ради.

За таких обставин споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц. Даних, які вказували б про відсутність надання відповідачу послуг та/або їх надання іншою особою ніж позивачем суду представлено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712 затверджено Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У зв`язку із прийняттям даної постанови втратили чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 484 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд» та Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»

Відповідно до п.29 Зазначених Правил плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів, а відповідно до вимог п.30 Правил співвласник не звільняється від обов`язку оплати послуги з управління у разі тимчасової відсутності його та/або членів сім`ї.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За частиною 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч.1 ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції до 01.05.2019 року (далі - Закон в редакції до 01.05.2019 року), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону в редакції до 01.05.2019 року, одним з видів житлово-комунальних послуг є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Статтею 20 Закону в редакції до 01.05.2019 року передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічні обов`язки передбачені п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, згідно яких власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції з 01.05.2019 року (далі - Закон в редакції з 01.05.2019 року) передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону в редакції з 01.05.2019 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону в редакції з 01.05.2019 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до наданого розрахунку нарахування оплати за утримання за період з 01.09.2016 року по 01.05.2020 року становить 9559,58 гривень, зі цей період було зараховано 13.12.2019 року оплату в сумі 206,40 гривень.

За даними наданого розрахунку заборгованості за наданими послугами з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій станом на 20.09.2019 року нарахована сума за вересень 2016 року 137,85 грн, жовтень 2016 року 220,92 грн, листопад 2016 року 220,92 грн, грудень 2016 – 220,92 грн, за 2017 рік – 2633,37 грн за 2018 рік – 2651,04 грн, з січня по серпень 2019 рік – 1767,36 грн, станом на 01.09.2016 року наявна заборгованість в сумі 204,52 гривні, а всього 7852,38 гривень. Пеня за вересень 2016 року 11,08 грн, жовтень 2016 року 16,10 грн, листопад 2016 року 15,63 грн, грудень 2016 – 15,16 грн, за 2017 рік – 136,80 грн, за 2018 рік – 94,69 грн, з січня по серпень 2019 рік – 17,92, а всього 307,38 грн.. 3% річних за вересень 2016 року 12,15 грн, жовтень 2016 року 18,90 грн, листопад 2016 року 18,36 грн, грудень 2016 – 17,79 грн, за 2017 рік – 169,65 грн, за 2018 рік – 91,10 грн, з січня по серпень 2019 рік – 16,59 грн, а всього 344,54 грн.. Витрати від інфляції за вересень 2016 року 43,69 грн, жовтень 2016 року 64,88 грн, листопад 2016 року 62,33 грн, грудень 2016 – 59,17 грн, за 2017 рік – 475,72 грн, за 2018 рік – 177,29 грн, з січня по серпень 2019 рік – 3,27, а всього 886,35 гривень.

Відповідно до наданої копії квитанції від 11.12.2019 року вбачається, що відповідачем було сплачено квартплату на 11.19 року в сумі 206,40 грн (квитанція №00065).

За наданим розрахунком оплати компенсації нарахована 31.05.2017 року – 659,02 гривні, 30.09.2017 року 549,18 грн, борг на 01.08.216 року становив 3373,80 гривень.

За даними наданого розрахунку заборгованості за послуги з технічного обслуговування спільних інженерних мереж та експлуатації спільних інженерних мереж будинку станом на 20.09.2019 року, проведено нарахування двічі в 2017 році 31.05.2017 року – 659,02 гривні, 30.09.2017 року 549,18 грн, інших нарахувань немає. У зв`язку із непогашенням зазначеної суми нарахована сума пені в розмірі 58,42 гривні, 3% річних в розмірі 76,81 гривні, витрати від інфляції в розмірі 205,43 гривні, а всього 1548,86 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи питання про розмір суми заборгованості суд враховує, що позивачем в позовних вимогах визначено період суми заборгованості, а саме з 20.12.2016 року по 20.09.2019 року, тому при проведенні розрахунку не підлягають врахуванню суми нараховані за період з вересня по листопад 2016 року включно та наявна сума заборгованості станом на 01.09.2016 року.

Враховуючи наведене, наданий розрахунок позивача, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за період з 20.12.2016 року по 20.09.2019 року за наданими послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 8548 гривень 01 копійка, що складається з заборгованості в сумі 7272, 69 грн, пені в сумі 264,57 грн, 3% річних в сумі 295,13 грн, витрат від інфляції в сумі 715,45 грн, а також заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування спільних інженерних мереж будинку в сумі 1548 гривень 86 копійок, що складається з заборгованості в сумі 1208,20 гривень, пені в сумі 58,42 грн, 3% річних в сумі 76,81 грн, витрат від інфляції в сумі 205,43 грн, а всього 10096 гривень 87 копійок. Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, на суму пропорційно задоволених позовних вимог (10096,87/10939,51х1921) =1773,03 гривні.

керуючись ст.ст. 11, 319, 322, 509, 625, 638, 639, 641, 901, 903 ЦК України, ст.162 ЖК України, ст.ст. 13, 76, 81, 95, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «МІБ-СЕРВІС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «МІБ-СЕРВІС» заборгованість за період з 20.12.2016 року по 20.09.2019 року за наданими послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 8548 гривень 01 копійка, що складається з заборгованості в сумі 7272, 69 грн, пені в сумі 264,57 грн, 3% річних в сумі 295,13 грн, витрат від інфляції в сумі 715,45 грн, а також заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування спільних інженерних мереж будинку в сумі 1548 гривень 86 копійок, що складається з заборгованості в сумі 1208,20 гривень, пені в сумі 58,42 грн, 3% річних в сумі 76,81 грн, витрат від інфляції в сумі 205,43 грн, а всього 10096 (десять тисяч дев`яносто шість) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «МІБ-СЕРВІС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) гривні 03 копійки.

Повний текст рішення виготовлений 28.10.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач Приватне підприємство «МІБ-СЕРВІС», код ЄДРПОУ 40503493, місцезнаходження вулиця Гвардійців Широнінців, будинок 29-Б, офіс 1-2, м.Харків. Представник позивача ОСОБА_2 , за довіреністю.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_4 .

Головуючий: суддя О.В. Бугера