Постанова № 92518279, 29.10.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2515/20

Провадження № 3/488/1221/20

П О С Т А Н О В А

іменем України

29.10.2020 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В. Торжинська,

за участю:

секретарів Білецької О.А., Ільницької Ю.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника — Долгова АГ.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,

- до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії БД №295553, 02 серпня 2020 року о 19:45 год. в .м Миколаєві, Корабельний р-н, пров. 3 Прибузький, 49, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Drager та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в час та місці, зазначені у протоколі, він їхав після ремонту свого автомобілю додому, та в ході руху в автомобілі не спрацював лівий покажчик повороту, через що був зупинений працівниками поліції. При спілкуванні працівники поліції запідозрили його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, пославшись на запах алкоголю від нього, проти чого він заперечував. Пройти огляд на стан сп`яніння не пропонували, в тому числі за допомогою алкотестеру Драгер, а відразу склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Свідки, що вказані у протоколі дійсно були, але знаходилися від нього на значній відстані, метрів за 40, та у їх присутності пройти будь-який огляд йому також не пропонували.

Зі змісту досліджених письмових доказів, окрім вище вказаного протоколу, зокрема направлення на огляд водія транспортного засобу від 02.08.2020 року, слідує, що відносно водія ОСОБА_1 , складено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Результати огляду відсутні. З пояснень водія та змісту протоколу, від такого огляду водій ОСОБА_1 відмовився.

З оглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського, що здійснена під час вище вказаних подій, слідує, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з приводу технічних несправностей автомобілю, та під час спілкування з водієм у працівника поліції виникла підозра щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. На запитання працівника поліції щодо вживання у цей день алкогольних напоїв ОСОБА_1 підтвердив вказане, зокрема зазначив, що дійсно вживав незначну кількість спиртного. Працівниками поліції запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер на місці зупинки та роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, зокрема складання протоколу за ст. 130 КУпАП. Натомість, від проходження такого огляду водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Допитаний в ході розгляду справи свідок ОСОБА_3 показав, що точної дати не пам`ятає, але можливо у вересні 2020 року у вечірній час направлявся додому з дружиною, коли був зупинений працівниками поліції по провулку 3-му Прибузькому в м.Миколаєві та запрошений у якості свідка з приводу якогось порушення, яке допустив водій ОСОБА_1 , вказавши на нього в судовому засіданні. При цьому свідок пояснив, що поліцейські лише запитали його анкетні дані та попросили підписати якісь документи як свідка. Що саме він підписав не читав, у його присутності водію ОСОБА_1 не пропонували здійснення будь-яких дій.

В той же час, під час відтворення у присутності цього ж свідка, відеозапису, що наданий УПП в Миколаївській області, з якого чітко видно, що саме у присутності свідка ОСОБА_3 та його дружини, яка була запрошена у якості другого свідка, особу якої на відео підтвердив ОСОБА_3 , працівниками поліції у присутності цих свідків запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, проти чого водій відмовився.

На запитання суду, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що дійсно на відеозапису він, що він чує, які запитання поставлено водію у його присутності, однак на той час у зміст подій та запитання працівників поліції не вникав.

Суд вважає, що відсутність у особи, яку запрошено в якості свідка за його на те згодою (згодою бути свідком), бажання сприймати інформацію та обставини подій, що відбуваються у його присутності, не можуть свідчити про порушення працівниками поліції, процедури, визначеної положеннями ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання адвоката про недопустимість відтворення судом повторно відеозапису без згоди на те та думки щодо цього інших учасників справи суд вважає безпідставними, адже в попередньому судовому засіданні судом прийняте рішення про здійснення огляду наданого УПП в Миколаївській області відеозапису подій складання вище вказаного протоколу та фіксації факту, зазначеного у протоколі правопорушення.

Враховуючи, що даний запис вже оглядався судом в ході розгляду справи, то для повторного його відтворення, відсутні підстави повторного з`ясування думки щодо можливості огляду відеозапису у учасників справи. Рішення щодо повторного перегляду диску було прийняте саме за необхідності перевірки показів свідка ОСОБА_3 , які повністю спростовуються змістом даного відеозапису, зокрема спростовані пояснення свідка про те, що у його присутності і у присутності його дружини ОСОБА_2 , водію ОСОБА_1 працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

Стосовно заперечень адвоката Долгова А.Г. щодо допустимості копії відеозапису як доказу у справі, посилаючись на те, що дана копія не є первинним носієм інформації та прецедентну практику щодо недопустимості копії відеозапису як допустимого доказу у справі, зокрема на позицію Верховного суду у справі 404/700/17 від 31.10.2019 року, то суд виходить з такого.

Дійсно, стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав і основних свобод людини для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.252 КУпАП, ст.94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).

Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.89 КПК України) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. При цьому оцінка доказів передбачає їх відповідний аналіз у всій сукупності та взаємозв`язку (ст. 94 КПК України).

Висловлюючи свою позицію щодо недопустимості як доказу вище вказаної копії відеозапису адвокат посилався на позицію Верховного суду стосовно недопустимості як доказу запису, що наданий не на первинному носії, при цьому не виказував сумнівів у дійсності запису та його відповідності оригіналу, можливого спотворення чи будь-якого іншого втручання у здійснений запис.

При цьому, зміст відеозапису узгоджується з іншими доказами у справі, заперечень щодо достовірності запису не висловлював і сам ОСОБА_1

ВС зауважив, що при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу.

Нормативно-правовим актом, що регулює порядок застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів є Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом МВС України 18.12.2018№ 1026 та зареєстрована Мінюстом 11.01.2019 р. За № 28/32999.

Відповідно п. 1 ч. 2 Розділу І Інструкції, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до пунктів 6-9 розділу вище вказаної Інструкції, дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції.

Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції, без коригування. Перегляд, аналіз відезапису здійснюється працівником поліції, якому він виданий у встановленому цією Інструкцією порядку для виконання, покладених на нього завдань в межах його повноважень.

Тобто передбачена відповідна процедура перенесення інформації з програмно-апаратного комплексу, призначеного для зберігання цифрової відеоінформації.

Будь-яких порушень правил застосування поліцейськими технічних приладів, що мають функцію відеозапису, не встановлено.

Надані відеозаписи з достатньою повнотою відображають як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і процес фіксування огляду, наявність ознак сп`яніння, відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння саме у присутності двох свідків, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За наведеного, з урахуванням положень ст.252 КУпАП, суд не вбачає підстав, з яких даний доказ має ознаки недопустимого.

Стосовно посилання захисника щодо порушення права ОСОБА_1 на захист під час складання вище вказаного протоколу, то останнє спростовується змістом оглянутого в ході розгляду справи відеозапису (відео №2020080220542000180, 04:01 хв.; 04:08 хв.) з бодікамери поліцейського, з якого слідує про роз`яснення ОСОБА_1 положень ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, в тому числі права на захист. Вказане також підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії працівників поліції щодо пропозиції пройти водієм ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, проведені відповідно до положень статті 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.

Зокрема, відповідно до п. 2 вище вказаного Порядку та п.2 Розділу першого зазначеної Інструкції від 09.11.2015 р., огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У пункті 3 розділі І вказаної Інструкції наведені ознаки такого сп`яніння.

Відповідно до п. 3 та п. 4 Порядку та п.6 розділу І згаданої Інструкції, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків;

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 23 грудня 2005року №14«Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами і доповненнями), якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Стосовно посилань адвоката Долгова А.Г. на те, що працівниками поліції проігноровано вимогу суду та не приведено протокол у відповідність із Законом як то визначено у постанові судді від 14.08.2020 року, відповідно до якої справа була повернута для доопрацювання, то дане питання вже було предметом розгляду у даній справі, з приводу чого судом винесено постанову 23.09.2020 року.

Аналізуючи вище вказані норми Закону, дослідивши письмові докази у справі, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, в якому також зафіксовані ознаки сп`яніння, відеозапис з бодікамери поліцейського, суд дійшов висновку про доведеність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням завдань, визначених ст.1 КУпАП, загальних правил накладення адміністративного стягнення, що визначені ст.33 КУпАП, необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 також належить стягнути суму судового збору на користь держави в розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу – штраф) з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40коп. (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Торжинська