Ухвала суду № 92516045, 28.10.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/574/14-к

УХВАЛА

Іменем України

28 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.

та учасників судового провадження:

прокурора Безпалюка А.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року по справі № 128/574/14-к за клопотанням адміністрації Стрижавської виправної колонії № 81 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

11.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, яку автоматизованою системою документообігу суду було розподілено судді Карпінській Ю.Ф.

Заяву мотивує тим, що в постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року по справі № 128/574/14-к за клопотанням адміністрації Стрижавської виправної колонії № 81 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 наявна описка в зазначенні адреси місця його проживання, а саме: зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак за даною адресою він ніколи не був зареєстрований та не проживав.

В судовому засіданні 28.10.2020 заявник ОСОБА_1 заяву про виправлення описки підтримав, просив її задовольнити, виправити описку в постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014, зазначивши, що місце його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

На обгрунтування своєї заяви заявник ОСОБА_1 надав для огляду в судовому засіданні копію вироку Ленінського міжрайсуду м. Вінниці від 08.11.2000 по справі № 1-427/2000 р., дублікат заповіту від 16.04.1991, архівну копію рішення Вінницької міської ради народних депутатів від 25.08.88 № 277 з додатками.

Прокурор Безпалюк А.О. в судовому засіданні 28.10.2020 просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, оскільки при винесенні Вінницьким районним судом Вінницької області постанови від 13.02.2014 не було жодних відомостей, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Заслухавши пояснення та думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи № 128/574/14-к та надані заявником документи, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року по справі № 128/574/14-к подання адміністрації Стрижавської ВК № 81 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, до засудження не працюючого, раніше судимого, було задоволено і звільнено умовно-достроково від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вироком Ленінського районного суду м. Вінниці на залишок невідбутого строку 1 (один) рік 3 (три) місяці 14 (чотирнадцять) днів. Дана постанова суду набула законної сили 21.02.2014 та учасниками судового провадження, у тому числі і засудженим ОСОБА_1 , не оскаржувалася в апеляційному порядку.

Судом також встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 травня 2019 частково задоволено заяву ОСОБА_1 від 02.07.2018 про виправлення описок у постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014 року по справі №128/574/14-к, а саме: виправлено допущену судом помилку в першому абзаці мотивувальної частини постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014 по справі №128/574/14-к у помилково зазначеній даті вироку Ленінського районного суду м. Вінниці – замість невірної дати вироку «25.12.2007 року» вважати вірною датою вироку «26.12.2007 року»; в іншій частині заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 відмовлено.

В характеристиці, долученій до подання адміністрації Стрижавської ВК № 81 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса останнього зазначена як: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 грудня 2007 року адреса ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - АДРЕСА_1 .

В протоколі судового засідання від 13 лютого 2014 року місце проживання ОСОБА_1 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 . Також з даного протоколу судового засідання вбачається, що засуджений ОСОБА_1 в ході судового засідання жодних заяв та клопотань не заявляв.

На обгрунтування своїх вимог в судовому засіданні 28.10.2020 заявником ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні, але не для долучення до матеріалів даної справи, було надано дублікат заповіту від 16.04.1991, відповідно до якого ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті всю належну їй частину жилого будинку з відповідною часткою господарчих будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2 , заповідає онуку ОСОБА_1 , а належні їй предмети домашньої обстановки та вжитку заповідає онукам ОСОБА_1 і ОСОБА_1 в рівних частках. На даному дублікаті заповіту також значиться вказівка про те, що 09.11.2000 цей дублікат заповіту було видано замість втраченого, особу ОСОБА_1 встановлено, повноваження представника перевірено.

Відповідно до копії вироку Ленінського міжрайсуду м. Вінниці від 08.11.2000, яка надана лише для огляду заявником, обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, непрацюючий, раніше судимий, мешкає в АДРЕСА_2 .

Згідно з архівною копією рішення Вінницької міської ради народних депутатів від 25.08.88 № 277, яка була предметом дослідження в судовому засіданні 28.10.2020, у зв`язку з закінченням будівництва другої черги 176-квартирного житлового будинку (104 квартири) по АДРЕСА_3 , виконком міської ради народних депутатів вирішив затвердити спільні рішення адміністрації та профспілкових комітетів (перераховані профспілкові комітети певних організацій та установ) про надання квартир згідно списку на 30 аркушах; згідно з додатком до даного рішення Вінницької міської ради народних депутатів від 25.08.88 № 277, на аркуші 19 (документ поганої якості, важко читається) значиться мовою оригіналу « ОСОБА_1 , 1975 року рождения, ОСОБА_3 – брат, сын умершей матери гр. ОСОБА_4 , проживает АДРЕСА_2 …».

На підтвердження того, що матір`ю заявника була ОСОБА_5 ОСОБА_1 в судовому засіданні надав для огляду оригінал свого свідоцтва про народження.

Крім того, судом було досліджено паспорт заявника, який був виданий останньому 28.02.2012 (як пояснив заявник, коли він відбував покарання в місцях позбавлення волі). В паспорті заявника міститься відмітка про те, що у останнього відсутнє місце реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як вбачається із змісту ст. 379 КПК України, описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Відповідно до вимог п. 5 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків», суд може виправити очевидні описки та арифметичні помилки, допущені в судовому рішенні.

При цьому під опискою слід розуміти неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, а саме: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка – це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Отже, судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення.

Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16 наголосив на тому, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). Також виправлення описки не повинно зачіпати суті прийнятого рішення. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, є підставою для зміни чи скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Порушене ОСОБА_1 у заяві питання щодо виправлення описок у судовому рішенні – постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014 не є опискою, це є фактично зміна постанови суду.

Всі надані заявником документи для огляду в судовому засіданні не підтверджують факт того, що станом на момент винесення постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014, ні станом на момент винесення вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.12.2007 місце проживання ОСОБА_1 значилося за адресою: АДРЕСА_2 ; також відсутні докази, що ОСОБА_1 отримав у власність в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 .

Як вказує Європейський суд з прав людини, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Таким чином, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати.

Судом встановлено, що при написанні постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2014 по справі № 128/574/14-к про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , описки в зазначенні адреси засудженого не було. Протилежного ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.10.2020 не доведено та не надано. Тому суд не знаходить підстав для виправлення описки у постанові суду від 13.02.2014, оскільки зазначене заявником не є опискою в розумінні ст. 379 КПК України, на підставі якої подано дану заяву, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити.

Керуючись ст. 379 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Вінницького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року по справі № 128/574/14-к за клопотанням адміністрації Стрижавської виправної колонії № 81 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська