Рішення № 92515153, 28.10.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1064/20

Провадження № 2/396/394/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2020 року м. Новоукраїнка Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу за № 396/1064/20 за позовом ОСОБА_1 до Рівнянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Рассвет» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до Рівнянської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер №3524085600:02:004:0642, загальною площею 5.1861 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рівнянської с/р Кіровоградської обл. Новоукраїнського р-ну, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KP №043041, виданого на підставі розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації, в порядку спадкування за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . На момент смерті батько проживав разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1 . Позивач здійснювала догляд за ним та вела з ним спільне господарство, що підтверджується довідкою голови вуличного комітету та довідкою виданою виконавчим комітетом Кам`янської міської ради Черкаської області від 02.07.2020 року № 3469.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, кадастровий номер №3524085600:02:004:0642. загальною площею 5.1861 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рівнянської с/р, Кіровоградської обл. Новоукраїнського р-ну, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KP №043041 виданого на підставі розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації. Вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ "РАССВЕТ" згідно договору оренди земельної ділянки.

Маючи на меті належним чином оформити свої спадкові права на вищезазначене майно, позивач звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Аренґель Ґ.Ю., однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 06.07.2020 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що остання не прийняла спадщина в установленому порядку.

Інші спадкоємці крім позивача відсутні. Так як, в інший спосіб, позивач не може вирішити питання стосовно оформлення спадкового майна, відтак фактично позбавляється прав на розпорядження ним, вона змушена за захистом своїх законних прав та інтересів звернутися до суду.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в судовому заіданні 01.10.2020 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення, про причини неявки не повідомив, відзив до суду не подавав.

Представник третьої особи ТОВ «Рассвет» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника. Стосовно задоволення позовних вимог не заперечує.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 01.10.2020 року суду повідомив, що позивачка по справі є його сестрою по матері, батьки в них різні. Сестра проживала зі своїм батьком ОСОБА_2 близько року, доглядала його.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 01.10.2020 року суду пояснила, що позивачка є дочкою померлого ОСОБА_2 , який помер два роки тому, до смерті проживала з батьком.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кам`янським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області 24.07.2018 року помер ОСОБА_2 (а.с.10), після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер №3524085600:02:004:0642, загальною площею 5.1861 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться території Рівнянської с/р, Кіровоградської обл.. Новоукраїнського р-ну, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KP №043041 виданого на підставі розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації. Вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ "РАССВЕТ" згідно договору оренди земельної ділянки (а.с.11,12).

Згідно свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.9).

11 вересня 1999 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_8 , який зареєстрований у відділі РАГС Кам`янського РУЮ у Черкаській області, актовий запис №91. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача було змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.9).

Відповідно до довідки голови вуличного комітету та довідки виданою виконавчим комітетом Кам`янської міської ради Черкаської області від 02.07.2020 року № 3469, вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та вів спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_1 , 1977р.н., та онуком ОСОБА_11 , 2000 р.н. (а.с.14,15).

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Постановою приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Аренґель Ґ.Ю. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 06.07.2020 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що остання не прийняла спадщина в установленому порядку (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. З ст. 1268 цього Кодексу спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності відповідно до ст.392 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Крім того, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь - яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд вважає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , інші спадкоємці, які б претендували на майно, відсутні, позивачка проживала зі спадкодавцем на момент смерті та до його смерті доглядала батька і вела з ним спільне господарство, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також підтверджено матеріалами справи, а саме: довідкою голови вуличного комітету та довідкою виданою виконавчим комітетом Кам`янської міської ради Черкаської області від 02.07.2020 року, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, так як позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не може.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 81,206,263,265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218,1268,1297 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування, за законом на земельну ділянку кадастровий №3524085600:02:004:0642, загальною площею 5.1861 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала на праві власності, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KP №043041 виданого на підставі розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: А. А. Русіна