Постанова № 9251442, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.03.10Справа №2а-11635/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Тарасовій О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Керченський скляний комбінат»

до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим.

про скасування постанови

за участю представників:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – Ніколаішвілі В.Я., довіреність № 03 від 08.01.09р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Керченський скляний комбінат» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову № 62-АР від 17.09.09р. про застосування санкцій у розмірі 17000,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач не отримував розпорядження № 88-АР від 15.12.08р., за невиконання якого до позивача застосовані санкції, про що неодноразово повідомляло відповідача, а також тим, що до повноважень уповноважених осіб відповідача не входить прийняття рішень про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про цінні папери, оскільки застосування штрафних санкцій до юридичних осіб у силу ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» відноситься виключно до компетенції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився надіслав телеграму про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (№ 02/04/1373 від 02.12.2009 р.), зазначив, що розпорядження № 88-АР від 15.12.08р. було отримано представником товариства, що підтверджується його підписом на розпорядженні. Також зазначив, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Положення про територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим відповідач має право надавати емітентам обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, застосовувати штрафні санкцій за не усунення зазначених порушень.

Суд, вивчивши думку представника відповідача, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, керуючись ст.128 КАС України , ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 року № 448/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Згідно ст. 1 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює захист інтересів держави шляхом державного регулювання ринку цінних паперів, тобто здійснення комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попереджує зловживання та порушення у цій сфері.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат ітериторіальні органи (ч.1). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (ч.2).

Відповідно до ст.7 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” до основних завдань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку входить захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень (п.4 ч.1).

Відповідно п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Відповідно до п.14 ст.8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: Голова та члени Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; начальники відповідних територіальних органів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; працівники центрального апарату - за письмовим дорученням Голови або членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; працівники відповідних територіальних органів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу Комісії.

Згідно з Положенням про Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 585 від 14.10.2005 року, Управління є територіальним органом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, підпорядкованим та підзвітним їй та реалізує в АРК завдання, покладені на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пп. 4) п.6 Положення про Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, яке затверджене рішенням ДКЦПФР №585 від 14.10.2005р., територіальне управління ДКЦПФР в АРК має право надавати емітентам обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Отже, суд не погоджується з доводами представника позивача щодо відсутності у відповідача повноважень щодо застосування до нього штрафних санкцій, оскільки Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим є суб’єктом владних повноважень, яке у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, у тому числі видає розпорядження про усунення порушень та застосовує штрафні санкції за їх невиконання.

.Судом встановлено, що розпорядженням № 88-АР від 15.12.08р. року про усунення правопорушення законодавства про цінні папери у термін до 01 квітня 2009 року наказано Закритому акціонерному товариству «Керченський скляний комбінат» усунути порушення вимог чинного законодавства та до 20 травня 2009 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження (а.с. 42).

Судом встановлено, що зазначене Розпорядження було отримано представником позивача 19.12.08р. (доручення від 18.08.08р., а.с. 43), що підтверджується його підписом на розпорядженні.

Судом встановлено, що 28.08.2009 року, після закінчення термінів, вказаних у розпорядженні, позивач листом повідомив відповідача про те, що товариством підготовлена нова редакція статуту, але не затверджена загальними зборами, тому надати нову редакцію статуту немає можливості (а.с. 45).

Судом встановлено, що 03.09.09р. за ухилення від виконання розпорядження відносно позивача було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, яка була направлена на адресу товариства рекомендованою кореспонденцією. Відповідно цієї постанови керівнику (або уповноваженому представнику) товариства треба було з’явитися 10.09.09р. для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень, проте керівник або уповноважена особа позивача не з’явилися, письмових пояснень не надали.

Судом встановлено, що 10.09.09р. відносно позивача було складено Акт № 60-АР про правопорушення на ринку цінних паперів та Постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних папері, які були надіслані на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією. Постановою про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів представники позивача викликались на розгляд справи на 17.09.09р.

Листом від 10.09.09р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням, в якому просив надати копію розпорядження № 88-АР від 15.12.08р. та продовжити строк виконання даного розпорядження, посилаючись на те, що його не було належним чином повідомлено про наявність розпорядження, а тому з об’єктивних причин не мало можливості його виконати.

Судом встановлено, що 17.09.09р. представники позивача на розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів не з’явилися. Зазначена справа була розглянута уповноваженими особами відповідача, за результатами розгляду т.в.о. начальника управління Кузьминским А.К. винесена постанова про накладення санкції на позивача у розмірі застосування санкцій у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 6).

Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. №2272, розпорядження про усунення порушень надається особі, щодо якої його винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику розпорядження, що залишається у справі) або надсилається поштою.

Отже, суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що розпорядження № 88-АР від 15.12.2008 року не було виконано у зв’язку з тим, що товариством не було одержано дане розпорядження, оскільки вказане розпорядження 19.12.2008 р. було отримано представником товариства Халаімовим Володимиром Геннадійовичем, діючим за довіреністю від 18.08.2008 р., про отримання розпорядження представником товариства зроблено підпис на розпорядженні. Довіреність підписана в. о. голови правління ЗАТ «Керченський скляний комбінат» С.О. Майний.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п.6 Розділу XIV Правил розгляду справ порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007р. №2272, уповноваженою особою Комісії, яка винесла розпорядження про усунення порушень законодавства, до моменту спливу терміну виконання розпорядження за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження. Проте позивачем до моменту спливу терміну виконання розпорядження № 88-АР від 15.12.2008 року ніяких клопотань до Теруправління не було надано.

Суд, також погоджується з доводами представника відповідача, що уповноваженою особою Теруправління терміни виконання розпорядження встановлено з урахуванням строків скликання загальних зборів акціонерів товариства (ст. 43 Закону України « Про господарські товариства № 1576 - XII від 19.09.1991р.) для затвердження змін до статуту, а також строків, у які товариство надасть зміни до статуту для державної реєстрації. Так як згідно ст.154 ЦКУ № 435-IV від 16.01.03 року, ст.4 Закону України «Про господарські товариства № 1576 - XII від 19.09.1991р. установчим документом акціонерного товариства є його статут, зміни до якого вносяться тільки загальними зборами товариства (ст.159 ЦКУ № 435-IV від 16.01.03 року, ст.41 Закону України «Про господарські товариства» № 1576 - XII від 19.09.1991р.) та підлягають державній реєстрації (ст.7 Закону України «Про господарські товариства № 1576 - XII від 19.09.1991р.), дане Розпорядження вважалось би виконаним, якщо товариство до 01.04.2009 року затвердило би зміни до статуту на загальних зборах акціонерів товариства, зареєструвало ці зміни згідно з вимогами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб— підприємців" 15.05.2003 №755- ІV, та до 20.05.09 року письмово проінформувало уповноважену особу Комісії про виконання розпорядження та, як підтвердження виконання, надало до Теруправління ДКЦПФР в АРК належним чином завірену копію змін до статуту.

Судом встановлено, що у доповненні до підстав позовної заяві позивач вказує, що уповноважена особа комісії не мала права надавати на адресу ЗАТ «Керченський скляний комбінат» розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери у зв’язку з встановленням невідповідності деяких пунктів Статуту товариства діючому законодавству України, так як, на думку позивача, Статут не відноситися до законодавства.

Суд вважає, що ці твердження не обґрунтуванні, так як розпорядження було винесено відносно невідповідності деяких пунктів Статуту діючому законодавству України, а не Статуту як нормативно-правового акту. Діюче законодавство України, а саме: Кодекси України, Закони України, інші нормативно-правові акти встановлюють вимоги до Статутів юридичних осіб. Наприклад: частиною першою статті 88 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 р. N 435-IV (із змінами та доповненнями) (далі-Цивільний Кодекс України) встановлено вимоги до статуту товариства відносно обов’язкового вказування у Статуті товариства найменування юридичної особи, органів управління товариством, їх компетенції, порядку прийняття ними рішень, порядку вступу до товариства та виходу із нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом, а частина перша ст.154 Цивільного Кодексу України, прямо вказує на те, що установчим документом акціонерного товариства є його статут, частина друга ст.154 Цивільного Кодексу України встановлює додаткові вимоги до Статуту акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, а саме те, що Статут має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень, частина 3 статті 156 Цивільного Кодексу України встановлює, що у випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством, частина друга ст.162 Цивільного Кодексу України встановлює вимоги до аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи. Аудиторська перевірка має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій, а порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Стаття 154 Цивільного Кодексу України закріплює, що у статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом. Саме Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.91 р. № 1576-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України „Про господарські товариства”) у статті 4 передбачає, що акціонерні товариства, створюються і діють на підставі статуту, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства, а у статті 37 Закону України „Про господарські товариства” встановлено додаткові вимоги до Статуту акціонерного товариства: «Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Закон України «Про господарські товариства» у ст.10 встановлює права учасників товариства, у тому числі і акціонерного. Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 11 Закону України «Про господарські товариства» встановлює і обов'язки учасників товариства, а саме:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Таким чином, статті Статуту товариства зобов’язані відповідати діючому законодавству України для забезпечення для учасників товариства прав, встановлених законодавством, а також для можливості виконання учасниками товариства їх обов’язків.

Стаття 2 Закону України «Про ціни папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-IV встановлює, що Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів), а учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулятивні організації та професійні учасники фондового ринку.

Згідно Закону України «Про ціни папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-IV, Емітент - юридична особа, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Господарський Кодекс України від 16.03.2003р. №436-IV у ст. 166 встановлює, що з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення суб'єктами господарювання фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства та захисту прав учасників фондового ринку здійснюється державне регулювання ринку цінних паперів, яке здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом. Форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність цих суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. №448/96-ВР (зі змінами та доповненнями) закріплює у ст. 2, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється також з метою:

забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

захисту прав учасників фондового ринку;

дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; а ст. 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлює форми державного регулювання ринку цінних паперів, до яких відносить на ряду з другими і створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів і проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», одними з основних завдань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів та захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень

Відповідно зі ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями), яка встановлює повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Комісія (п.10) має право надсилати емітентам, обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери .

Згідно пп. 4) п.6 Положення про територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, яке затверджене рішенням ДКЦПФР №585 від 14.10.2005р., територіальне управління ДКЦПФР в АРК має право надавати емітентам обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папері.

При розгляді документів, наданих до теруправління 30.10.2008р. ЗАТ «Керченський скляний комбінат» для реєстрації випуску акцій, було виявлено, що деякі пункти статуту товариства, зареєстрованого Виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК 24.11.2000р. реєстраційний номер 04055624Ю0010216, не відповідають вимогам законодавства а саме:

а) п. 7.6, п.п. 01) п. 12.4.4. статуту товариства - „рішення про збільшення статутного капіталу не більш ніж на 1/3 існуючого розміру може бути прийнято правлінням за погодженням із наглядовою радою товариства ” - не відповідає вимогам п.1 ст. 156 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 р. N 435-IV (із змінами та доповненнями), так як стаття передбачає, що акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій;

б) п. 10.2 статуту товариства - „товариство випускає прості іменні акції номінальною вартістю 10 (десять) гривень” – не відповідає п. 7.2 статуту товариства „статутний капітал товариства поділено на прості іменні акції у кількості 1600000 шт. номінальною вартістю 1 (одна) гривня”;

в) п. 10.4 статуту товариства - „вартість внесеного майна, майнових та немайнових прав визначається виконавчим органом товариства та затверджується загальними зборами акціонерів” – не відповідає вимогам п. 2.17 гл.4 Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2007 р. № 942 (із змінами та доповненнями), так як для реєстрації звіту про результати розміщення акцій для визначення вартості внесків до статутного капіталу товариства повинні бути надані такі документи: копія акта оцінки майна (майнових прав) або звіту про оцінку майна (майнових прав), засвідчену підписом керівника та печаткою товариства, та копію рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що здійснена відповідно до статті 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, засвідчену підписом керівника та печаткою товариства (подаються у разі, якщо оплата акцій здійснюється цінними паперами та/або майном (майновими правами, у тому числі майновими правами інтелектуальної власності);

г) п. 10.8 статуту товариства - „У разі перевищення терміну оплати акцій на 3 (три) місяці за рішенням наглядової ради товариства акції визнаються як неоплачені, попередній внесок повертається передплатнику за вирахуванням п’яти відсотків від номінальної вартості неоплачених ним акцій. Майно, передане товариству а оплату за акції, повертається у натуральній формі без винагороди” – не відповідає вимогам ст. 33 Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.91 р. № 1576-XII (із змінами та доповненнями), так як згідно ціей статті, акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов’язаний оплатити повну вартість акцій.

У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.

При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства;

г’) п. 11.1 ст.8 статуту товариства - „засновниками товариства були підприємство «Керченський міжколгоспний скляний комбінат» та ВАТ «Біомедскло» ” - не містить відомості про кількість акцій, що купуються засновниками товариства відповідно до вимог п. 3 ст. 82 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (із змінами та доповненнями), так як статут акціонерного товариства повинен містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій;

д) п.п. 01) п. 12.1.2 статуту товариства - до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не віднесені повноваження щодо зміни розміру статутного капіталу відповідно до вимог п.п. 1) п. 2 ст. 159 Цивільного Кодексу України, якім передбачено що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

е) статут товариства не містить відомості про порядок проведення аудиторських перевірок відповідно до вимог ст. 162 Цивільного Кодексу України, а згідно ціей статті аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов’язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська перевірка, якщо загальними зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про інше.

Отже, на підставі повноважень, наданих Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями), та Положенням про територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, яке затверджене рішенням ДКЦПФР №585 від 14.10.2005р., уповноважена особа Комісії винесла розпорядження № 88-АР від 15.12.2008 року, яке товариством виконане не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обов’язкове для виконання розпорядження № 88-АР від 15.12.2008 року було надано уповноваженою особою Комісії Закритому акціонерному товариству Керченський скляний комбінат» - як учаснику ринку цінних паперів, емітенту цінних паперів - правомірно, відповідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями) та згідно з Правилами розгляду справ порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007р. № 2272.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.04.2010 р.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                   Котарева Г.М.