Рішення № 92514395, 08.10.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1138/18

Провадження № 2/216/470/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

14 березня 2018 року та уточнено 11 червня 2018 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позовна заява мотивована тим, ОСОБА_4 підписав заяву №б/н від 26.08.2007, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_4 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після смерті якого з заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщин ніхто не звертався, спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Разом з тим, на час відкриття спадщини з спадкодавцем проживали за однією адресою відповідачі, та фактично прийняли спадщину.

ОСОБА_4 порушував умови Договору в частині своєчасного погашення платежів АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим станом дату його смерті виникла заборгованість в розмірі 12550,44 грн., з яких: 5997,80 грн. - заборгованість за кредитом, 6552,64 грн. - заборгованість за відсотками.

Позивач звертався до відповідачів з листом-претензією, однак останніми борг сплачено не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26.08.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було підписано заяву № б/н, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 6000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач погодився, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

В порушення умов Договору, ОСОБА_4 допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків, внаслідок чого заборгованість останнього станом на 26.08.2007 склала 12550,44 грн., з яких: 5997,80 грн. - заборгованість за кредитом, 6552,64 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком (а.с.12-20).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвам про смерть (а.с.26), після смерті якого з заявами про прийняття спадщини чи відмовою від спадщини ніхто не звертався.

Згідно довідок адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 04.05.2018 встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідач ОСОБА_2 також була зареєстрована за вищевказаною адресою, однак 10.02.2014 була знята з реєстрації та вибула за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.47-49).

Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Частиною другою статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962цс16.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

На момент смерті ОСОБА_4 відповідачі були зареєстровані за однією адресою разом з померлим, а саме: АДРЕСА_1 , та вступили в управління та володіння спадковим майном, що свідчить про прийняття ними спадщини, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття спадщини.

Вказаний висновок відповідає позиції постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 336/3968/16-ц.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані ОСОБА_4 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, боржник помер, а відповідачі являються його спадкоємцями, та зобов`язані в силу вимог ст. 1282 ЦК України задовольнити вимоги позивача про сплату заборгованості за кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2018 рік, складала 1762 грн.

З урахуванням задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1762 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1268, 1270, 1282, 1296, 1297 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.08.2007, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5997,80 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6552,64 грн., а всього - 12550,44 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень сорок чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 587,33 грн. (п`ятсот вісімдесят сім гривень тридцять три копійки) з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ю.В.Онопченко