Ухвала суду № 92513405, 28.10.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7811/20

6/212/200/20

У Х В А Л А

28 жовтня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Козлова Ю.В,

за участі секретаря судового засідання – Машошиної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, без фіксації технічними засобами, подання Покровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) державного виконавця Корсак Олександра Юрійовича про примусове проникнення до володіння, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2020 до суду надійшло подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) державного виконавця Корсак Олександра Юрійовича.

В поданні зазначено, що 16.04.2020 року до Покровського ВДВС у м.Кривому Розі від Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) було передано зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «МІК» (ЄДРПОУ – 19096149) грошових коштів у вигляді заробітної плати на користь стягувачів (70 осіб), оскільки за повідомлення директора ТОВ «МІК» майно боржника перебуває на території Покровського району у м.Кривому розі по вул. Фабрична,3а.

Державний виконавець відділу Корсак О.Ю. просить надати примусове проникнення до володіння боржника, з метою перевірки майнового стану, в зв`язку з тим, що директор ТОВ «МІК» відмовляється надати доступ.

Враховуючи вищезазначені обставини, як зазначає державний виконавець, враховуючи значну суму боргу, а також те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживає заходів, щодо виконання рішення суду за рахунок належного майна, державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.

Відповідно до ч.2 ст.439 ЦПК України, суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця чи приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4, п.13 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

У відповідності до статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше, як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Отже, як вбачається з аналізу статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 439 Цивільного процесуального кодексу України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

При цьому, передумовами такого звернення є обізнаність боржника про наявність відкритого виконавчого провадження, ухилення боржника від вчинення дій спрямованих на виконання рішення суду в тому числі і виконання вимог виконавця за умови, якщо боржник про них обізнаний.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) державного виконавця Корсак Олександра Юрійовича перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «МІК» грошових коштів у вигляді заробітної плати на користь стягувачів.

З матеріалів виконавчого провадження, наданих суду державним виконавцем, вбачається, що директор ТОВ «МІК» ОСОБА_1 повідомлений про існування виконавчих проваджень та письмово повідомив про перебування керованого ним підприємства на стадії банкрутства.

Звертаючись до суду з вказаним поданням, державний виконавець як на підставу для надання дозволу на примусове проникнення до приміщення боржника, вказує, що рішення суду боржником не виконано, а проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника не виявляється можливим, оскільки боржником не було надано доступу до вказаного приміщення.

За приписами статті 18 України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Проте, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до приміщення боржника, для належного виклику боржника, які не потребують примусового проникнення до приміщення; немає доказів про отримання ним викликів до державного виконавця; не надано доказів, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій. Акти від 01.06.2020, 08.07.2020, 05.08.2020, 21.09.2020 не містять відомостей про осіб, які були присутні при складанні акту.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, побутовий корпус прядильного виробництва, який знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 , належить на праві власності фізичній особі - ОСОБА_2 , який також є стягувачем по вказаному виконавчому провадженню. Зазначений майновий об`єкт арештований постановою про арешт майна відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.03.2016. Таким чином, об`єкт нерухомого майна, побутовий корпус прядильного виробництва, який знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 , і до якого виконавець просить дозволу для примусового проникнення - не є майном ТОВ «МІК» і не зрозуміло, яке відношення це майно має до виконавчого провадження. Заявник з цього приводу не навів жодного аргументу.

Суд зауважує, що сам заявник сповістив про відкриття відносно ТОВ «МІК» процедури банкротства. Відтак, правові відносини, що виникли між юридичною особою та її працівниками врегульовано Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, тобто знаходяться під юрисдикцією господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність достатніх підстав для задоволення подання виконавця про примусове проникнення до приміщення боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли державний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження"

З огляду на все вище викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення на територію боржника.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-260, 268, 353, 439 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Покровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) державного виконавця Корсак Олександра Юрійовича про примусове проникнення до володіння- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на протязі п`ятнадцяти днів. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю. В. Козлов