Рішення № 92513110, 29.09.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3153/19

Провадження № 2/209/119/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та, уточнивши свої позовні вимоги шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_1 , як до опікуна малолітнього спадкоємця померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року в розмірі 1693,32 грн. та судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг», у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 13 вересня 2007 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайтіwww.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, і клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговувалася ОСОБА_2 і заявою якої підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Посилаючись на статті 608, 1218, 1219, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, позивач зазначає, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців і таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. В процесі розгляду справи судом було встановлено, що правонаступником померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка діє як опікун малолітнього спадкоємця померлої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на дату смерті ОСОБА_2 її заборгованість перед позивачем за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року становить 1693,32 грн., з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка є заборгованістю за тілом кредиту в розмірі 1693,32 грн.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

23 жовтня 2019 року судом від адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради отримана інформація про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 127).

02 грудня 2019 року судом винесена ухвала про визнання обов`язковою явку представника позивача при розгляді справи.

Ухвалою суду від 31 січня 2020 року, за клопотанням представника позивача, витребувані письмові докази у справі.

На виконання ухвали суду про витребування доказів до суду надійшли наступні документи: 20 лютого 2020 року - з Дніпровського районного у місті Кам`янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) копія актового запису про реєстрацію смерті ОСОБА_2 (а.с. 149 -150); 26 лютого 2020 року - з Другої Кам`янської державної нотаріальної контори спадкова справа № 283/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 151-162); 27 лютого 2020 року - з ТОВ «ЄРЦ КП» - довідки про склад зареєстрованих осіб померлої ОСОБА_2 на момент її смерті та про її місце зареєстроване місце проживання реєстрації ( а.с. 164-165).

Ухвалою суду від 27 березня 2020 року зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника відповідачки за відповідним клопотанням представника позивача.

25 травня 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява від АТ КБ «ПриватБанк», в якій позивач залучив до участі в якості відповідача правонаступника померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка діє як опікун малолітнього спадкоємця ОСОБА_3 (а.с. 170 - 172). Копія уточненої позовної заяви до подання до суду направлена позивачем ОСОБА_1 за її місцем проживання - АДРЕСА_2 (а.с. 182-183).

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року поновлено провадження у справі, прийнята до розгляду уточнена позовна заява, замінено первісного відповідача ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_1 , постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

03 липня 2020 року судом закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не подала відзив на позовну заяву та не надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч.3 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності представника позивачка, відповідачки на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, 13 вересня 2007 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_2 анкети-заяви б/н про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в КБ «Приватбанк», згідно з умовами якого позичальнику було надано платіжну кредитну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 500,00 грн.

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. (а.с. 16 -32).

У підписаній ОСОБА_2 анкеті-заяві було зазначено, що вона ознайомилася та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує, факт отримання нею інформації про умови кредитування в ПриватБанк. При порушенні нею строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, банк має право звернутися до суду, а вона зобов`язується сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. +5% від ціни позову.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 49), відповідачці в період дії кредитного договору були видані кредитні картки: № НОМЕР_1 з терміном дії - червень 2009 року; № НОМЕР_2 з терміном дії - січень 2010 року; № 4149437 408258181 з терміном дії - грудень 2013 року; № НОМЕР_3 з терміном дії - вересень 2017 року; № НОМЕР_4 , яка видана 31 березня 2017 року, з терміном дії - березень 2021 року.

За час дії вказаних кредитних карток банком збільшувався та знижувався кредитний ліміт, останні рази кредитний ліміт було знижено 29 жовтня 2017 року до 2749,44 грн. та 01 серпня 2018 року до 0,00 грн. (ас. 49).

Як вбачається із виписки по картковому рахунку (а.с. 50-67), ОСОБА_2 постійно користувалася кредитними коштами в період дії виданих їй кредитних карток та погашала заборгованість по кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи, що ОСОБА_2 за своєю ініціативою звернулася до позивача із заявою для отримання кредиту/кредитної карти, підписала анкету-заяву на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних, отримала на картковий рахунок кредитні кошти та платіжну кредитну карту, по якій збільшувався та зменшувався кредитний ліміт, використовувала кредитні кошти, суд вважає, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено двосторонній кредитний договір у письмовій формі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть № 117 від 07 лютого 2018 року, що наданий суду Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 150).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, який перевірений судом (а.с. 173-179), заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 13 вересня 2007 року на момент її смерті (05 лютого 2018 року) становила 2743,28 грн., яка була заборгованістю за тілом кредиту. Після смерті позичальника від імені ОСОБА_2 вносилися грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 25 лютого 2018 року - 30,30 грн., 09 березня 2018 року - 30,29 грн. грн., 02 червня 2018 року - 17,11 грн., та 15 січня 2019 року - 972,26 грн.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту по кредитному договору б/н від 13 вересня 2007 року, що була нарахована банком на дату смерті ОСОБА_2 , зменшилася і становить 1693,32 грн.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини. Строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц зазначає, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Розділу ІІ Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 19 вересня 2019 року. Вказана позовна заява була прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Про те, що відповідачка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду стало відомо після отримання інформації від адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради на запит про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , про що суд повідомив представника позивача у своїй ухвали, визнавши його явку до суду обов`язковою, бо при зверненні до суду з позовом представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.

Із спадкової справи № 283/2018, що була заведена після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , копія якої, за клопотанням представника позивача, була витребувана судом та надійшла до суду 26 лютого 2020 року (а.с. 153-161) стало відомо, що 11 серпня 2018 року до Другої кам`янської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 яка проживає в АДРЕСА_2 , що діє як опікун малолітнього ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини після померлої матері малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв спадщину після померлої матері, яка складається із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 153).

Мати померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від належної їй по закону частки у спадщині на користь малолітнього сина померлої - ОСОБА_3 (а.с. 152).

Також серед матеріалів спадкової справи наявні рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Дніпрі ради від 20 липня 2018 року № 265 та розпорядження адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради від 15 лютого 2018 року № 22-Р (а.с. 155-156), якими підтверджується, що малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено статус дитини - сироти, встановлено опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном над дитиною ОСОБА_3 з визначенням місця проживання дитини разом з опікуном - АДРЕСА_2 .

11 серпня 2018 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину після його померлої матері ОСОБА_2 , спадщина якої складається із квартири під номером АДРЕСА_3 (а.с. 161).

Після ознайомлення з матеріалами спадкової справи 25 травня 2020 року позивачем подана уточнена позовна заява до ОСОБА_1 , як до опікуна малолітнього спадкоємця ОСОБА_3 .

Згідно частин 3 та 4 статті 67 ЦК України опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 , як опікун малолітнього спадкоємця померлої ОСОБА_2 не повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про відкриття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка мала борги перед позивачем за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року, при тому, що 15 січня 2020 року від імені ОСОБА_2 на погашення заборгованості за кредитним договором на користь банку було перераховано 972,26 грн., що свідчить про те, що опікуну спадкоємця було відомо про борги спадкодавця.

Як було вказано вище, свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , її малолітньому сину ОСОБА_3 було видано 11 серпня 2018 року. З урахуванням вимог ст. 1281 ЦК України, АТ КБ «ПриватБанк» повинний був пред`явити свої вимоги до опікуна спадкоємця не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, тобто до 11 лютого 2019 року.

Оскільки судом встановлено, що позивач, як кредитор спадкодавця, не знав про смерть позичальника ОСОБА_2 , враховуючи, що останній платіж по кредитному договору було здійснено 15 січня 2019 року, а також не знав і не міг знати про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , про одержання малолітнім спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, то суд вважає, що позивач отримав право пред`явити свої вимоги до опікуна малолітнього спадкоємця протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, тобто починаючи з 26 лютого 2020 року, коли до суду надійшла копія спадкової справи із інформацією про видане свідоцтво про право на спадщину померлої ОСОБА_2 .

З урахуванням того, що уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 банк направив опікуну спадкоємця за її місцем проживання 29 квітня 2020 року (а.с. 182, 183), а 25 травня 2020 року подав цей позов до суду, суд приходить до висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» пред`явив вимоги до опікуна малолітнього спадкоємця, що прийняв спадщину, у встановлені частиною третьою ст. 1281 ЦК України строки.

Також судом встановлено, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому було видано свідоцтво про право спадщину, яка складається із квартири, загальною площею 68,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом визначено коло спадкоємців (малолітній ОСОБА_3 ), обсяг спадкового майна (квартира), та дійсний розмір вимог кредитора на день відкриття спадщини (1693,32 грн.).

Відповідно до ч.2 п. 32 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5, з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Отже, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Враховуючи розмір заявлених позивачем вимог та вартість спадкового майна, суд вважає, вимоги банку є співмірними, і з відповідача, як опікуна малолітнього спадкоємця, необхідно стягнути 1693,32 грн., заборгованості за кредитним договором, що був укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 .

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто сплачений судовий.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та діє як опікун малолітнього ОСОБА_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року, що був укладений між АТ КБ «ПриватБанек» та спадкодавцем ОСОБА_2 , в розмірі 1693,32 грн., а також сплачений судовий збір в сумі1921,00 грн., а всього 3614,32 грн. (три тисячі шістсот чотирнадцять грн.).

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара