Постанова № 92512993, 29.10.2020, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/427/19

2-а/171/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чумак Т.А.

за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В.,

представника позивача адвоката Кононенко О.В.,

представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сироти О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

19.03.2019 року позивач, інтереси якого представляє адвокат Кононенко О.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 17.08.2017 року відповідач - заступник головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальник управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Ю.О. склав постанову № 181-ДК/0079По/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 . Згідно даної постанови ОСОБА_1 як громадянина, а не як директора СФГ «Дар`я» визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова прийнята по неповністю з`ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель Сиротою О.А. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 09.08.2017 року порушено вимоги ст.38 КУпАП, оскільки в протоколі вказано, що ОСОБА_1 04.08.2017 року використовує земельну ділянку, площею 34.7 га, без правовстановлюючих документів, тоді як документально підтверджено, що спірною земельною ділянкою користується СФГ «Дар`я», директором якої є ОСОБА_1 , з 2000 року. Вказана обставина встановлена слідчим СВ Апостолівського ВП ОСОБА_2 , якою 18.07.2017 року закрито кримінальне провадження за вказаним фактом за відсутністю складу злочину.

Також позивач зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, крім того, протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема, у протоколі відсутні відомості щодо періоду та місця скоєння правопорушення, суті правопорушення, до протоколу не були долучені документи на підтвердження факту передачі земельної ділянки СФГ «Дар`я».

Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу складена з порушеннями вимог закону, оскільки вказана постанова винесена без участі позивача у розгляді справи про адміністративне правопорушення, постанова винесена 17.08.2017 року, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться 17.06.2017 року, копія вказаної постанови не була вручена позивачу і про її існування позивач дізнався лише 07.03.2019 року, отримавши ухвалу Апостолівського районного суду від 05.02.2019 року про відкриття провадження у справі № 171/2674/18 разом з позовною заявою за підписом першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Шашликової Т.Ф. Вважає, що копія постанови від 17.08.2017 року йому не була направлена умисно з метою позбавити його права на оскарження постанови. Вказане також підтверджується наявністю копії квитанції від 20.09.2017 року про сплату штрафу в сумі 340 грн. від імені ОСОБА_1 , яка долучена прокурором до матеріалів вказаної цивільної справи, оскільки позивач вказаний штраф не сплачував, у квитанції підпис від його імені вчинено іншою особою. Крім того, під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_3 не врахував, що спірна земельна ділянка використовується не громадянином ОСОБА_1 , а СФГ «Дар`я».

Просить позов задовольнити, скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 17.02.2020 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, в обґрунтування якої зазначено, що позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, копія постанови про накладення адміністративного стягнення йому не була направлена, про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 07.03.2019 року. В зв`язку з викладеним просить поновити строк звернення до суду.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сиротою О.А. надано відзив на адміністративний позов, в якому з вимогами адміністративного позову вказаний представник не погоджується, вважає, що постанова винесена законно та обґрунтовано. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надійшло, тому справа була розглянута у відсутність позивача та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яку було направлено на адресу позивача 21.08.2017 року. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач відповідь на відзив не подав.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кононенко О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Надав пояснення на підтримання позовних вимог, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сирота О.А. позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні в зв`язку з безпідставністю вимог.

Відповідач заступник головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальник управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Ю.О. в судове засідання не прибув, про дату та час судового розгляду повідомлений у відповідності до положень частин 8 та 9 ст.126 КАС України, клопотання про відкладення судового розгляду не надав, тому суд доходить висновку про неявку вказаного відповідача без поважних причин, що не являється перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, а також справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.531 КУпАП, встановив наступне.

12.03.2019 року адвокат Кононенко О.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з даним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка винесена 17.08.2017 року.

Одночасно з поданням вказаної позовної заяви представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що позивач ОСОБА_1 не був присутнім 17.08.2017 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, копію постанови від 17.08.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення не отримував, про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 07.03.2019 року, в зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду.

Ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до положень ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення стосовно позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, винесена 17.08.2017 року, при цьому позивач не був присутнім під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення.

Згідно відомостей, що зазначені у вищевказаній постанові від 17.08.2017 року, копія оскаржуваної постанови надіслана поштою 21.08.2017 року.

Жодного доказу, який би підтверджував факт направлення ОСОБА_1 копію оскаржуваної ним постанови, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять. Такі докази не були надані відповідачами і в судове засідання.

Позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови від 17.08.2017 року він дізнався лише 07.03.2019 року, отримавши документи по цивільній справі, що була ініційована прокурором.

Вказана обставина відповідачами належними та допустимими доказами спростована не була, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідачами не дотримано вимоги ч.1 ст.285 КУпАП України щодо направлення копії постанови від 17.08.2017 року позивачу.

За таких обставин суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна копія квитанції ПАТ «Акцент-Банк» від 20.09.2017 року про сплату ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн.

Заперечуючи проти клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сирота О.А. вказував, що позивачем сплачено штраф згідно постанови від 17.08.2017 року, що свідчить про обізнаність позивача про накладення на нього адміністративного стягнення, при цьому вказаний представник не зміг надати пояснення щодо місцезнаходження оригіналу квитанції від 20.09.2017 року та щодо особи, яка надала вказану копію квитанції до управління.

Суд звертає увагу на ту обставину, що копія квитанції підшита в матеріалах справи після припису від 09.08.2017 року та перед постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.08.2017 року, але згідно опису документів, що містяться у справі, вказана копія квитанції в описі документів не зазначена.

Позивач заперечував факт сплати ним штрафу, посилаючись на те, що штраф ним не сплачувався та у квитанції підроблено його підпис. На підтвердження заперечень представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення - ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підпис у вищевказаній банківській квитанції від імені ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 1553-20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 171/427/19 від 30.07.2020 року два підписи від імені ОСОБА_1 у графах «Підпис клієнта» банківської квитанції «А-Банк» від 20.09.2017 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, твердження відповідача щодо сплати позивачем ОСОБА_1 штрафу спростовані висновком експерта від 30.07.2020 року № 1553-20, тому суд відхиляє заперечення відповідача як безпідставні.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 суд на підставі досліджених доказів, встановивши наступні обставини та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок передачі земельних ділянки у власність встановлений статтею 118 Земельного кодексу, відповідно до частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом "б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, є громадяни та посадові особи.

Отже, для притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, окрім встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно з`ясувати, чи дійсно вчиняються особою дії із зайняття та використання земельної ділянки, чи має право особа використовувати земельну ділянку, тобто чи наявні в неї правові підстави для використання земельної ділянки, чи є дії особи правомірними чи ні.

Так, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для розгляду справи, винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності (статті 256, 268, 283 КУпАП).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з вимог норм КУпАП, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, є земельна ділянка.

Частиною 1 статті 79,791 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки.

За визначенням в ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки, як:

- з об`єктивної сторони це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки;

- відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування;

- відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;

- такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена жодним нормативно-правовим актом України;

- із суб`єктивної сторони такі дії є винними.

Так, судом зі справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.531 КУпАП встановлено, що 17.08.2017 року заступник головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Ю.О. визнав громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, та виніс постанову № 181-ДК/0079По/08/01/-17 про накладення стосовно позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги статті 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно займає земельну ділянку, площею 34.7 га, які знаходяться на території Апостолівської міської ради (колишня Володимирівська сільська рада) Апостолівського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою винесення даної постанови є протокол про адміністративне правопорушення № 181-ДК/0086П/07/01/-17 від 09.08.2017, який складений стосовно позивача за ст.531 КУпАП.

Підставою складення протоколу про адміністративне правопорушення, як вбачається із матеріалів вказаної адміністративної справи, є акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 04.08.2017 року № 181-ДК/196/АП/09/01/-17, а також лист слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Хондожко Ю.Є. від 11.07.2017 року.

Згідно вказаного акту від 04.08.2017 року перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки здійснена державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сиротою О.А.

Перевірка здійснена без участі особи чи її представника, що перевіряється, свідків, інших осіб тощо, тобто ні позивач, ні інші особи, якими використовується земельна ділянка, що була об`єктом перевірки, не були повідомлені про проведення зазначеної перевірки, а, відповідно, не змогли скористатися своїм правом на надання пояснень та/або документів на підтвердження чи спростування обставин щодо самовільного заняття земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні письмові пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 також відсутні і у протоколі про адміністративне правопорушення.

З копії листа слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Хондожко Ю.Є. від 11.07.2017 року встановлено, що слідчий звернулася до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12017040410000698 від 30.05.2017 року проханням провести перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства та обрахувати суму завданої інтересам власника шкоди, зокрема, щодо земельної ділянки, площею 34.7 га, що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Володимирівської сільської ради) Апостолівського району, яка відповідно Державного акту на право постійного користування землею ДП АП № 000175 від 13.06.2000 обліковується за ОСОБА_4 .

Крім того, згідно копії наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.08.2017 № 181-ДК, яка наявна в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах Сироті О.А. наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства за використанням та охороною земель усіх категорій на території Апостолівського району, при цьому жодного рішення стосовно перевірки громадянина ОСОБА_1 вказаний наказ не містить.

Інші докази вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Оспорюючи постанову про накладення адміністративного стягнення від 17.08.2017 року, позивач зазначив, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова прийнята по неповністю з`ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи, також вказав, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, крім того, відповідачем не враховано, що спірна земельна ділянка використовується СФГ «Дар`я», та складено протокол і винесено постанову стосовно ОСОБА_1 як фізичної особи.

Представник відповідача Сирота О.А. зазначив у відзиві на позов та пояснив в судовому засіданні, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідають вимогам закону, а вимоги позивача є безпідставними.

Проте суд не погоджується із твердженням представника відповідача, оскільки протокол про адміністративне правопорушення № 181-ДК/0086П/07/01/-17 від 09.08.2017 року складений стосовно позивача ОСОБА_1 за ст.531 КУпАП як фізичної особи, а згідно листа слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Хондожко Ю.Є. від 11.07.2017 року земельна ділянка, площею 34.7 га, що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Володимирівської сільської ради) Апостолівського району відповідно Державного акту на право постійного користування землею ДП АП № 000175 від 13.06.2000 обліковується за ОСОБА_4 . Відомості про те, що вказана земельна ділянка використовується громадянином ОСОБА_1 , у вказаному листі відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог ст.531 КУпАП, за якою передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Суд відхиляє як доказ вини позивача акт перевірки від 04.08.2017 року, оскільки під час здійснення вказаної перевірки дотримання вимог земельного законодавства не встановлено час вчинення правопорушення та не зафіксовано в робочому режимі техніку, що належить позивачу та/або іншим особам, які здійснювали обробіток земельної ділянки, не встановлено, хто здійснив косіння ячменя на площі 14.7 га та посів соняшника на площі 20 га, не встановлено та не допитано свідків, які б вказали, що дане правопорушення вчинив саме позивач, чи будь-які інші фактичні дані чи докази, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити факти використання вказаного об`єкту позивачем.

Також відповідачем в ході перевірки не здійснювався обмір спірної земельної ділянки, не складалося жодної технічної документації, не погоджувалися та не встановлювалися (відновлювалися) межові знаки земельної ділянки.

Площу земельної ділянки державним інспектором було вказано в односторонньому порядку без посилання на будь-які дані, обміри та правовстановлюючі документи, тощо.

У вказаному акті державним інспектором Сиротою О.А. зазначено, що земельна ділянка, площею 34.7 га, була передана у постійне користування ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Апостолівської РДА від 08.12.1998 року, на підставі чого 13.06.2000 року видано Державний акт на право постійного користування землею, а 18.06.2003 року ОСОБА_4 заснував СФГ «Дар`я». В зв`язку зі смертю 26.11.2010 року ОСОБА_4 вказана земельна ділянка була вилучена з постійного користування ОСОБА_4 та переведена до земель запасу, а Державний акт втратив чинність, але член СФГ «Дар`я» ОСОБА_1 використовує вищевказану земельну ділянку за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Документи, зазначені у акті перевірки, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучені, та, як встановлено судом, обставини щодо передання спірної земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства та використання спірної земельної ділянки СФГ «Дар`я» з 18.06.2003 року посадовою особою відповідача під час прийняття рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення не враховані, крім того, відповідачем безспірно не встановлено, хто фактично використовує спірну земельну ділянку – громадянин ОСОБА_1 , член СФГ «Дар`я» ОСОБА_1 чи інша юридична та/або фізична особа.

Разом з тим з документів, наданих позивачем, судом встановлено, що відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства «ДАР`Я» (далі - СФГ «ДАР`Я»), останнє є окремим, самостійно господарюючим, добровільно створений суб`єкт аграрних (фермерських) відносин, що являє собою форму підприємства громадян України в сфері землекористування, змістом якого є виробництво (вирощування) товарної сільськогосподарської продукції. Діє як юридична особа, якій передано на підставі Державного акта на право постійного користування серії АП №000175 від 13.06.2000 р., виданого на ім`я ОСОБА_4 - голови СФГ «ДАР`Я», земельну ділянку розміром 34,700 га.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку Державної податкової служби СФГ «Дар`я» серії НОМЕР_1 як суб`єкт господарювання має код за ЄДРПОУ 32232409, дані документа, що підтверджує державну реєстрацію суб`єкта господарювання - свідоцтво № 04052235Ю004 від 18.06.2003 р.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СФГ «ДАР`Я», код 32232409, не перебуває в процесі припинення.

Згідно протоколу № 1 СФГ «ДАР`Я» від 17.05.2014 року члена даного СФГ ОСОБА_1 обрано головою СФГ «ДАР`Я».

Звітами за 2017,2018 роки про посівні площі 34,70 га, квитанціями зі сплати земельного податку за 2017, 2018, 2019 роки підтверджено, що спірна земельна ділянка використовується саме юридичною особою СФГ «Дар`я», яка сплачує плату за землю, а саме - за спірну земельну ділянку для потреб сільгоспвиробництва.

Тобто, вищезазначеними документами підтверджується той факт, що не громадянин ОСОБА_1 , а саме СФГ «Дар`я» використовує земельну ділянку, площею 34.7 га.

Вказаний факт встановлено також Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області у справі № 171/2674/18 (ухвала суду від 01.10.2019 року).

Таким чином, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вини позивача ОСОБА_1 як фізичної особи щодо самовільного заняття земельної ділянки, площею 34.7 га, на території колишньої Володимирівської сільської ради матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Частиною 1 ст.9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог ст.531 КУпАП, за якою передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1,2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Ч.1 ст.2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх та достовірних доказів, на підставі яких можна встановити причетність позивача до самовільного використання земельної ділянки.

За таких обставин, позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підлягають задоволенню шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що за встановлених судом обставин факт самовільного заняття земельної ділянки, площею 34.7 га, не має місце з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що земельна ділянка, площею 34.7 га, була передана у постійне користування ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Апостолівської РДА від 08.12.1998 року.

На підставі розпорядження Апостолівської РДА від 08.12.1998 року ОСОБА_4 13.06.2000 року видано Державний акт на право постійного користування землею, а 18.06.2003 року ОСОБА_4 заснував СФГ «Дар`я», до якого згідно Статуту СФГ «Дар`я» передано право постійного користування земельною ділянкою, площею 34.7 га, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії АП № 000175 від 13.06.2000 року.

Станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази того, що СФГ «Дар`я» зверталось із заявою про добровільну відмову від земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_4 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

Статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Отже, після отримання права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації СФГ «Дар`я» до нього від його засновника ОСОБА_4 перейшло право володіння і користування земельною ділянкою, розташованою на території Апостолівської міської ради, площею 34.7 га, та на час складення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення ця земельна ділянка використовувалася СФГ «Дар`я» на відповідній правовій підставі за наявності документів, що посвідчують право користування нею. Земельна ділянка станом на день звернення до суду у господарства не вилучена та використовується на протязі 20 років останнім з моменту видачі акту за цільовим призначенням та способами, які не суперечать екологічним вимогам, отже, відсутні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, передбачені ст.141 ЗК України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, СФГ «Дар`я» систематично сплачувало плату за землю та інші податки відповідно до чинного законодавства України, що підтверджується платіжними дорученнями.

У разі смерті громадянина – засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 23.06.2020 року, справа № 922/989/18).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, площею 34.7 га, яка була надана у постійне користування ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства як засновнику СФГ «Дар`я», після смерті ОСОБА_4 зберігається за СФГ «Дар`я», оскільки право постійного користування вказаною земельною ділянкою перейшло до вказаного СФГ після його створення 18.06.2003 року.

Позовні вимоги до відповідача - заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон № 963-IV) державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 963-IV).

Згідно зі статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно зі статтею 2421 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47-50,52-531,533-54,59-771, статтею78 (крім порушень санітарних норм), статтями 781-79, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 861,87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-91 (крім порушень санітарних норм), статтями 911-914, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 1885 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Пунктом 71 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 24420 цього Кодексу протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення має право складати громадський інспектор сільського господарства (статті 52 - 531, 533, 534).

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 531 КУпАП, державні інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державної інспекції сільського господарства України.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 2421 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 531.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-24420 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року, справа № 823/2479/18).

Таким чином, відповідач - заступник головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальник управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Ю.О. є неналежним відповідачем у справі, а тому позовні вимоги до вказаного відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,6,12,19,20,46,77,243,257,271,286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 181-ДК/0079По/08/01/-17 від 17.08.2017 року заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.531 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні позовних вимог до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області – начальника управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. А. Чумак