Рішення № 92511455, 28.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/635/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» в особі заступника начальника Ужгородського РЕМ Медве Федора Бейловича до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

встановив:

22.01.2020 позивач ПрАТ «Закарпаттяобленерго» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків, а саме стягнення з останнього суму вартості не облікованої енергії 15502, 08 грн., а також судовий збір у 2027 грн.

Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 19 квітня 2018 року представниками позивача у відповідності до норм ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п. п. 8.2.5 п.8.2 Правил користування електричною енергією було проведено обстеження електроустановок відповідача за адресою: АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку. В ході проведеного обстеження електроустановки представниками позивача, згідно з посадових інструкцій, у відповідача було виявлено порушення, суть якого полягала у «самовільне підключення до мереж, що є власністю енергопостачальної компанії, а саме: самовільне підключення до лінії ПЛ-0,4 кВ кВ без приладу обліку. Спожита таким чином електрична енергія не сплачується». Складено відповідний акт, який надалі був предметом розгляду Комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією для населення Ужгородського РЕМ й визначено обсяг недорахованої електричної енергії та суми збитків. З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача вищевказані суми.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву від 28.10.2020, в якій просив здійснити розгляд справи за відсутності позивача та задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання відповідач, будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився, причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

З листа Холмківської сільської ради від 06.02.2020 №02-24/91 видно, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

За адресою АДРЕСА_1 було відкрито особовий рахунок на ім`я відповідача ОСОБА_1 до якої безперебійно позивачем постачалася електрична енергія, яка споживалася відповідачем та який здійснював позивачу її оплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Так, за змістом статті 11 ЦК України факт відкриття особового рахунку та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» (постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №509/3536/15-ц, постанова від 15.07.2019 у справі №347/713/17).

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із підстав зазначених в договорі та іншому правочині, акті цивільного законодавства чи у зв`язку із завданням майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при цьому особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб і не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ст.ст. 12, 13 ЦК України).

При цьому слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16.05.2011 №3-38гс11. термін «споживач електричної енергії», який наведено в пункті 1.2 Правил необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він, окрім осіб, що використовують електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно із ч. 1 ст.77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 4 ч.2 ст.77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» порушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

За змістом п. 48 ПКЕЕН (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) споживач енергії несе відповідальність згідно із законодавством України за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН, у т.ч. за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, тощо.

19 квітня 2018 року представниками позивача у відповідності до норм ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п. п. 8.2.5 п.8.2 Правил (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) було проведено обстеження електроустановок відповідача за адресою: АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку. В ході проведеного обстеження електроустановки представниками позивача, згідно з посадових інструкцій, у відповідача було і виявлено порушення, суть якого полягала у «самовільне підключення до мереж, що є власністю енергопостачальної компанії, а саме: самовільне підключення до лінії ПЛ-0,4 кВ кВ без приладу обліку. Спожита таким чином електрична енергія не сплачується». Акт про порушення №121385 складений у присутності споживача ОСОБА_1 , який і забезпечив доступ працівникам товариства до обстеження електроустановки.

ЗУ «Про ринок електричної енергії» визначає правові,економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема: електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

Згідно з п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Відповідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

У акті №121385 від 19.04.2018 зазначено, що Комісія постачальника електроенергії буде розглядати вказаний акт на засіданні 10.05.2018 о 10 годині в м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 17. Акт складений представниками постачальника електричної енергії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про що свідчать їх підписи. В свою чергу, споживач ОСОБА_1 від підпису відмовився, про що зроблена відповідна відмітка.

З листа позивача від 19.04.2018 №534-16/431, адресованому відповідачу ОСОБА_1 , видно, що останній повідомлявся про дату, час та місце проведення засідання комісії. З протоколу від 10.05.2018 №117 з`ясовано, що ОСОБА_1 запрошувався на засідання Комісії, однак не з`явився, тому було прийнято рішення про повторне направлення повідомлення про виклик ОСОБА_1 .

З листа позивача від 10.05.2018 №543-169/497, адресованому відповідачу ОСОБА_1 , видно, що останній повторно повідомлявся про дату, час та місце проведення засідання комісії. З протоколу №125 від 30.05.2018 з`ясовано, що ОСОБА_1 запрошувався на засідання Комісії, однак не з`явився, а тому комісія розглянула акт №121385 від 19.04.2018 за його відсутності. Прийнято рішення щодо проведення нарахування за недорахованою електроенергією в сумі 15502 грн. за період 20.04.2017 по 19.04.2018 на обсяг 9831 кВт/год. Зазначено, що нарахована сума повинна бути оплачена в термін до 30.06.2018. також вказано, що у разі незгоди з рішенням Комісії Ужгородського РЕМ споживач має право звернутися до Обласної комісії ПрАТ «Закарпаиияобленерго», або оскаржити таке в суді. Споживача повідомлено, що у разі несплати суми заборгованості електропостачальником буде направлено позов до суду про стягнення нарахованої суми в примусовому порядку.

До вказаного рішення додано розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

В ході проведеного обстеження у відповідача по справі було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення до мереж, що є власністю енергопостачальної компанії.

Відповідач внаслідок вищевказаних порушень, згідно з розрахунку наданого позивачем, заборгувала позивачеві грошові кошти в сумі 15502,08 грн. як суму не облікованої електричної енергії.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

З вищенаведеного вбачається, що за умови не порушення відповідачем обліку електричної енергії, позивач отримав би дохід у вигляді оплати Відповідачем фактично спожитої та облікованої приладом обліку відповідної кількості електричної енергії, що в свою чергу не потребувало б застосування Порядку та Методики для визначення обсягу та вартості спожитої електричної енергії Відповідачем за період, протягом якого мало місце порушення ПКЕЕН.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України), тобто коли для визначення їх розміру застосовуються різного роду розрахунки, в т.ч. і встановлені Порядком та Методикою.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, за таких обставин вбачається, що відповідачем по справі, шляхом порушення норм Закону та ПКЕЕН завдано енергопостачальнику збитків, оплату яких відповідач у порядку та строки, вказані в розрахунковому документі, в добровільному порядку не здійснив.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереcи фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» розміру завданих збитків та суми заборгованості за спожиту електричну енергію є підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у сумі 2027 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 12,76,81,141,259,263-265,268, 272, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 625 ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, суд

ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, Код ЄДРПОУ 00131529) вартість не облікованої електричної енергії в сумі 15502 /п`ятнадцять тисяч п`ятсот дві/ грн. 08 коп. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ЗОУ AT «Ощадбанк», МФО 312356, Код ЄДРПОУ 00131529).

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, Код ЄДРПОУ 00131529) судовий збір в сумі 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ЗОУ AT «Ощадбанк», МФО 312356, Код ЄДРПОУ 00131529.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов