Рішення № 92511433, 27.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8233/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

17.07.2020 позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.12.2010 у сумі 17513,45 грн., а також судові витрати.

Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписала заяву б/н від 24.12.2010, згідно з якої отримала кредит 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком договір, про що свідчить підпис ОСОБА_2 у заяві. Остання ІНФОРМАЦІЯ_1 померла й на день її смерті заборгованість за кредитним договором становила 17513, 45 грн. з врахуванням, внесених нею коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного: 14910,51 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2602, 94 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання. Вказує, що 21.01.2019 позивач як кредитор направив до Першої ужгородської ДНК претензію, на що 21.01.2019 отримав відповідь про прийняття спадщини ОСОБА_1 . Відповідач не відреагував на лист-претензію позивача, направлену йому 05.05.2019, ніяких дій щодо погашення заборгованості за кредитом не вчинив, в порушення вимог ч. 1 ст. 1282 ЦК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення відповідного повідомлення про виклик на вебпорталі Судова влада України, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

З анкети-заяви № б/н від 24.12.2010 видно, що ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», де підписала вказану заяву з метою отримання банківських послуг. Отримання кредиту у 16000 грн. підтверджується довідкою про зміну кредитного ліміту від 26.04.2013 у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви й підтвердила вказане своїм підписом у заяві-анкеті..

01.07.2020 представником позивача подано до суду клопотання про доручення доказів з метою обґрунтування позовних вимог.

До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що зокрема розміщені на сайті https://privatbank.ua; внутрішньобанківський наказ про затвердження Умов та правил надання банківських послуг; довідку про зміну умов кредитування.

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.09.2020 на виконання ухвали суду Першою ужгородською ДНК надіслано до суду засвідчену копію спадкової справи №15/2017 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У спадковій справі міститься: претензія-кредитора від 27.01.2017, адресована ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 та Першій ужгородській ДНК з вимогою зокрема щодо включення вимоги кредитора в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлої про наявність заборгованості перед банком; заява ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на видачу свідоцтва про право на спадщину за померлою ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , за яким ОСОБА_2 значиться матір`ю ОСОБА_1 ; свідоцтво про право власності на житло та довідка-характеристика, що посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності; свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_2 , на Ѕ частку квартири; претензія кредитора в порядку ст. 1281, адресована на адресу померлої ОСОБА_2 АДРЕСА_1 та Першій ужгородській ДНК з вимогою зокрема щодо повідомлення спадкоємців померлої про наявність заборгованості перед банком; лист нотаріуса, адресований банку, від 28.01.2019 про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 її сином ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що: до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

В матеріалах справи наявний лист-претензія від 17.04.2019, адресована банком відповідачу ОСОБА_1 про наявну заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.12.2010 в сумі 17513,45 грн. При цьому інформацію від нотаріуса про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 ОСОБА_1 банк отримав 07.02.2019, що стверджується датою на вхідному штемпелі банку.

Разом з тим, за твердженням позивач, спадкоємець позичальника ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 вимоги позивача АТ КБ «Приватбанк» щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором та угодою не задовольнив, що свідчить про порушення прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк» як кредитора у даних правовідносинах, з огляду на наступне.

Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що АТ КБ «Приватбанк» виконав прийняті на себе зобов`язання у повному обсязі, надав позичальнику ОСОБА_2 кредитну картку з можливим кредитним лімітом у визначеному сторонами розмірі відповідно до умов кредитного договору № б/н від 24.12.2010, що підтверджується даними наданого суду розрахунку заборгованості, який в свою чергу також не спростовано відповідачем у справі.

Водночас невиконання своїх зобов`язань позичальником ОСОБА_2 за вказаним договором підтверджується розрахунком заборгованості, згідно з якого заборгованість за простроченим тілом кредиту складає 14910,51 грн., нарахована пеня за прострочене зобов`язання 2602, 94 грн.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що позивачем надано докази порушення та невиконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за договором, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не задовольнив претензії позивача як кредитора в порядку ст. 1282 ЦК України, не спростував наявну заборгованості померлої ОСОБА_2 перед позивачем як банком, а тому суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до задоволення в обсязі заявлених позовним вимог - стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 14910, 51 грн.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з наявного розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 24.12.2010 пеня за прострочене зобов`язання становить суму у 2602, 94 грн. Нарахування пені, а також сума такої відповідачем ос порена не була.

За таки умов, суд вважає наявними підстави до стягнення на користь позивача як кредитора суму заборгованості позичальника ОСОБА_2 за простроченим тілом кредиту та суму пені за прострочене зобов`язання. З огляду на те, що спадкоємець позичальника - відповідач ОСОБА_1 обов`язку щодо погашення заборгованості за кредитним договором спадкодавця ОСОБА_2 , в межах вартості успадкованого ним майна не виконав, що свідчить про порушення ним вищевказаних норм права та інтересів позивача, а тому позов підлягає до задоволення, а зазначені вище суми підлягають до стягнення з відповідача.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож, у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, який згідно з квитанції становить 1921 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274 – 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 (спадкоємця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код за ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.12.2010 в сумі 17513 /сімнадцять тисяч п`ятсот тринадцять/ гривень 45 копійок, яка складається з наступного: 14910,51 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2602,94 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код за ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д суму сплаченого позивачем судового збору в сумі 1921 /одна тисяча двадцять одна/ гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов