Рішення № 92511221, 22.10.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3967/20 2/303/1475/20

ряд. стат. звіту - 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - Барандич О.А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - Барандич О.А. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 28.04.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2008671750, згідно якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 85 484,32 гривень, строком до 28.04.2019 року. 13.06.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №13/06/16, а 29.01.2019 року між останніми і ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» також було укладено Договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого до ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2008671750 від 28.04.2014 року. В порушення зазначених умов вищезазначеного Кредитного договору, відповідач добровільно не сплатив суму заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 99 548,16 гривень. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу із урахуванням 3% річних, що становить 12 682 гривень, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, що становить 41 790,31 гривень. Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму у розмірі 154 020,47 гривень.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Прайм Альянс» - Барандич О.А. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без його участі, позов задоволити з мотивів викладених в ньому.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у ній, зокрема просить суд застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28.04.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №2008671750, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 80 455,83 гривень строком по 28.04.2019 року (а.с. 3-5).

13.06.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» і ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія» був укладений Договір факторингу №13/06/16, згідно якого первісний Кредитор передав, а Фактор (новий кредитор) прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості якого становила 99 548,16 гривень (а.с. 7-12).

29.01.2019 року між ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія» і ТзОВ «ФК «Прайм Альянс» був укладений Договір факторингу №29/01/19-2, згідно якого первісний Кредитор передав, а Фактор (новий кредитор) прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості якого становила 99 548,16 гривень (а.с. 13-17).

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, ст.256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, ч.1 ст.259 цього ж Кодексу, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. До того ж, перебіг позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України суд зобов`язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, при чому така заява має бути подана до винесення судового рішення. Відповідач заявив про застосування позовної давності до виниклих правовідносин та просив відмовити з цих підстав у позові.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, з матеріалів справи, зокрема із Договорів факторингу №13/06/16 від 13.06.2016 року та №29/01/19-2 від 29.01.2019 року з доданими до них витягів з реєстру боржників, вбачається, що сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 , під час укладення сторонами зазначених договорів, починаючи з 13.06.2016 року становила 99 548,16 гривень, така ж сума була і під час укладення іншого Договору факторингу 29.01.2019 року і на день звернення представником позивача до суду вона не змінювалася, що у свою чергу свідчить про те, що жодного платежу відповідачем за весь період часу, тобто в період з 13.06.2016 року і по сьогоднішній день, не було сплачено, а звернувся представник позивача до суду 23.07.2020 року.

Статтею 261 ЦК України передбачено не лише можливість, а і обов`язок особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Відповідно до приписів ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом ст.261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

В даному випадку, представник позивача укладаючи договір Факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2019 року, ознайомлювався із кредитною справою відповідача (кредитним договором, із сумою заборгованості, розрахунком заборгованості з відображеними щомісячними платежами, попереднім договором факторингу), чим самим був ознайомлений з фактичними обставинами кредитної справи відповідача і мав реальну можливість, враховуючи строки позовної давності, подати позов у передбачений законом строк.

В той же час, представником позивача не було надано суду жодного доказу, який би спростував заперечення відповідача щодо застосування строку позовної давності.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

З врахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт того, що представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - Барандич О.А. звернувся до суду за захистом порушеного права з пропущенням встановленого ст.257 ЦК України трьох річного строку позовної давності, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 263, 264, 256, 267, 526, 527, 530, 610, 629, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову представника позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - Барандич О.А. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №2008671750 від 28.04.2014 року в сумі 110 715,42 гривень на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», код ЄДРПОУ 41677971, р/р НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк», МФО 300346, місце знаходження м.Київ, вул.Січових Стрільців, 77.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 22.10.2020 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір