Рішення № 92510289, 16.10.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2074/20

Провадження № 2/226/715/2020

РІШЕННЯ

іменем України

заочне

15.10.2020 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до відповідача ТОВ «Краснолиманське», в обґрунтування якого вказав, що він з 24.11.2006 по 04.04.2013 перебував із відповідачем у трудових відносинах, працюючи машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним підземним робочим днем в шахті, був звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України через виявлену невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я. У позивача виявлено профзахворювання - хронічний бронхіт ІІ в стадії затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. Комісією МСЕК йому встановлена втрата професійної працездатності 40 відсотків та третя група інвалідності. Вказане призвело до моральних страждань позивача. Так, внаслідок отримання професійного захворювання в нього змінилися умови життя, він не може вести повноцінний спосіб життя, втратив престижну гірничу спеціальності, відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю хвороби, психологічний дискомфорт та порушення душевного спокою. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 90800,00 гривень, вираховуючи вказаний розмір відшкодування, виходячи з одного прожиткового мінімуму 2270,00 грн за кожен відсоток працездатності.

ІІ. Позиції, заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача до суду не з`явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надіслав, про свою позицію у справі не повідомив.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

28.08.2020 ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд якої по суті призначено на 28.09.2020. Відповідачеві запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

28.09.2020 розгляд справи відкладався через неявку представника відповідача.

В судовому засіданні 15.10.2020 у зв`язку із повторною неявкою представника відповідача, який повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши відсутність відомостей про позицію відповідача, неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.11.2006 по 04.04.2013 працював у відповідача на посадах із повним робочим днем у шахті, 04.04.2013 був звільнений з посади машиніста гірничих виїмкових машин 6 розряду наказом №65к від 04.04.2013 за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я (а.с.11-17).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.07.2015 за формою П-4 встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло у зв`язку із тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, обумовлених впливом промислового фактору - пилом. Причиною виникнення хронічного професійного захворювання є запиленість повітря робочої зони переважно фіброгенної дії, яка складала 188,0 мг/м3 (ГДК-2мг/м3). Осіб, що порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, встановити неможливо (а.с.18-19).

30.09.2015 ОСОБА_1 за наслідками огляду медико-соціальною комісією встановлено первинно ІІІ групу інвалідності з 25.05.2015 та первісно 40% втрати працездатності безстроково. Протипоказана праця в підземних умовах, робота, пов`язана з пилом (а.с.6-7).

V. Оцінка суду.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно з положеннями ст.153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону корелюється з нормою, викладеною у ст.13 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому частина 2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується, зокрема, незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Статтею ст.38 Гірничого Закону України до обов`язків гірничого підприємства віднесене й відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок професійних захворювань він зазнавав фізичного болю, страждань, втратив 40% своєї працездатності, набув інвалідність, що суттєво змінило звичний уклад його життя.

Отже, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди є правомірними та підлягають задоволенню. Щодо визначення розміру відшкодування, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 90800,00 гривень має бути задоволена частково.

За роз`ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеню вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати працездатності позивачем, стан його здоров`я на теперішній час та медичні рекомендації, додержання яких тягне за собою внесення коректив у звичайний спосіб життя позивача.

Виходячи з викладеного вище та керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивача має бути стягнено 24000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 222,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,34,141,258-259,265,274,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька область, місто Покровськ, місто Родинське, код за ЄДРПОУ 32281519) про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у розмірі 222 (двісті двадцять дві) грн 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 16.10.2020.

Суддя: В.С. Салькова