Ухвала суду № 92510035, 29.10.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/648/18

Провадження № 2-ві/219/19/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Андрусенка С.В.,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування майна із незаконного володіння, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, ОСОБА_3 про захист права власності,

встановив:

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив відвід судді Лапченко О.М.

В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_2 зазначив, що відвід судді Конопленко О.С. відбувся на підставі ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області 22 вересня 2020 року, у резолютивній частині якої було зазначено про передачу справи до канцелярії Артемівського міськрайонного суду Донецької області для реєстрації та здійснення автоматизованого розподілу справи відповідно до вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України. Але в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області дана ухвала була повністю проігнорована. Вказує, що судді Конопленко О.С. стали відомі обставини відсутності реєстрації у автоматизованій системі документообігу суду (далі АСДС) справи № 219/648/18, відсутність у АСДС сформованої картки даної справи, а відповідно, і відсутність встановленого Положенням про автоматизовану систему документообігу суду єдиного унікального номеру справи. Зазначає, що згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.06.2018 року справа була передана для розгляду судді Павленко О.М. з порушенням порядку визначення судді. Тобто, головуючий у справі уже розглядала цю справу і не має повноважень вдруге безпідставно її слухати з тими ж самими порушеннями закону, які були допущені у 2018 році. У зв`язку з констатацією у судових рішеннях Артемівського міськрайонного суду Донецької області обставин відсутності реєстрації у АСДС та, відповідно, надання єдиного унікального номеру справі, вважає, що головуючий у справі Лапченко О.М. не може розглядати цю справу. Після задоволення заяви про відвід суддею Конопленко О.Є. 22 вересня 2020 року, справа 24 вересня 2020 року була передана до канцелярії Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Під час повторного автоматизованого розподілу справи № 219/648/18 між суддями 25 вересня 2020 року, відповідальною особою апарату суду за розподіл справ між суддями були порушені частини 2 та 3 ст. 14, ч. 1 ст. 33 ЦПК України, Положення, ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2020 року у цій справі та порядок визначення судді для розгляду справи. З інформації наявної на офіційному веб-порталі "Судова влада України" вбачається відсутність публічного та відкритого для учасників справи документу "Звіту про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями" до протоколу від 25 вересня 2020 року у справі № 219/648/18. Вважає, що дана інформація навмисно прихована від учасників справи та їх адвокатів тому, що був порушений порядок визначення судді для розгляду справи. Наведені обставини породжують в душі у учасників провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтований сумнів в намірах об`єктивного та неупередженого розгляду справи № 219/648/18 суддею Лапченко О.М. Вважає, що ці обставини вказують на бажання судді в отриманні даної справи. Така поведінка судді породжує і підкріплює своїми діями сумніви у своїй безсторонньості та легітимності у даній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений відвід підтримали з підстав, викладених у заяві, та наполягали на його задоволенні.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області та представники відповідачів за зустрічним позовом - виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, ОСОБА_3 , будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , суд зазначає про наступне.

Згідно ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або безсторонності судді.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 ЦПК (в редакції на час здійснення процесуальної дії) позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом (ч. 3 ст. 11-1 ЦПК).

За приписами ч. 1 ст. 33 ЦПК визначення судді, для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Пунктом 17 зазначеної статті визначено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Оскільки на сьогодні функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, а Артемівський міськрайонний суд Донецької області не підключений до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи, відповідно до рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16, в суді продовжують застосовуватися норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року (далі - Положення), та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.

Положенням п. 2.2.1-2.2.2 Положення визначено, що вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну. На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.

Пунктом 2.3.2 Положення передбачено, що визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2020 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Давидовської Т.В. була задоволена, а справа передана до канцелярії суду для реєстрації та здійснення автоматизованого розподілу (первісного) відповідно до вимог ст.33 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу.

23 липня 2020 року було здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючого суддю Хомченко Л.І .

На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Артемівського міськрайонного суду № 108 від 24 липня 2020 року у зв`язку з тим, що відповідно до ухвали суду від 16 березня 2018 року заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хомченко Л.І. була задоволена, на підставі ст.41 ЦПК України та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та справу передано у провадження судді Конопленко О.С.

Згідно ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2020 року заява ОСОБА_2 про відвід судді Конопленко О.С. була задоволена, а справа передана до канцелярії суду для реєстрації та здійснення автоматизованого розподілу відповідно до вимог ст.33 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та справу передано у провадження судді Лапченко О.М. (згідно п. 2.3.49 Положення в зв`язку із задоволенням відводу).

ОСОБА_2 вказує, що під час повторного автоматизованого розподілу справи № 219/648/18 між суддями 25 вересня 2020 року, відповідальною особою апарату суду за розподіл справ між суддями були порушені частини 2 та 3 ст. 14 ЦПК України, порушена ч.1 ст.33 ЦПК України, Положення, ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2020 року у цій справі та порядок визначення судді для розгляду справи № 219/648/18.

Між тим, ухвалою Артемівського міськрайнного суду Донецької області від 15.07.2020 року (суддя Давидовська Т.В.) було констатовано, що після передання зустрічної позовної заяви на підставі протоколу про передачу раніше визначеному судді згідно п.2.3.44 Положення, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у справі № 219/8324/17 (2/219/3832/2017) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, Міського голови міста Світлодарська Брехунець Анатолія Федоровича, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, Військової комендатури м.Світлодарська, третя особа - Артемівська місцева прокуратура Донецької області, про захист права власності порушеного дискримінаційним шляхом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо прийняття зустрічного позову ТОВ «Востокспецавтоматика» до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності про витребування майна з незаконного володіння та об`єднання його з первісним позовом в одне провадження, повернуто позовну заяву до канцелярії суду для реєстрації відповідно до вимог діючого законодавства. 10 листопада 2017 року уповноваженим працівником апарату суду в порушення вимог вищевказаним норм ЦПК та Розділів 2.2 та 2.3 Положення здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями без відповідної реєстрації позовної заяви та дотримання установленого порядку. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2020 року було задоволено відвід судді з підстав порушення порядку визначення судді, оскільки реєстрація справи не відповідала п.2.4.4 Положення (не визначено єдиного унікального номеру справи та не проведено реєстрацію як позовної заяви, а не зустрічної позовної заяви у справі № 219/8324/17). Після цього 22 січня 2020 року уповноваженим працівником апарату суду в порушення вимог вищевказаним норм ЦПК та Розділів 2.2 та 2.3 Положення без прийняття вмотивованого розпорядження, відповідної реєстрації позовної заяви, формування картки справи, було знов проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями зі заміною лише єдиного унікального номеру справи.

На виконання вказаної ухвали суду 15.07.2020 року усі ці порушення та порушення, на які посилається ОСОБА_2 щодо реєстрації та розподілу, були усунуті, наразі справа шляхом повторного розподілу судової справи між суддями була передана в провадження судді Лапченко О.М.

Також ОСОБА_2 вказує, що згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.06.2018 року справа була передана для розгляду судді Павленко О.М. з порушенням порядку визначення судді. Тобто, головуючий у справі Лапченко (Павленко) О.М. уже розглядала цю справу і не має повноважень вдруге безпідставно її слухати з тими ж самими порушеннями закону, які були допущені у 2018 році.

Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне.

19 червня 2018 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» до ОСОБА_1 , третя особа - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування майна із незаконного володіння, у зв`язку з задоволенням заяви про відвід судді Дубовику Р.Є.

Згідно протоколу перерозподілу справ між суддями від 19 червня 2018 року цивільна справа передана для розгляду судді Павленко (наразі прізвище Лапченко) О.М .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2018 року у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Павленко О.М. на підставі розпорядження в.о. керівника Артемівського міськрайонного суду Донецької області справу розподілено у провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцевої Н.М.

Дійсно справа перебувала в провадженні судді Лапченко (Павленко) О.М., однак справа була перерозподілена у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді.

Пунктом 85 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що сторони керуються афоризмом про те, що «правосуддя не лише має бути здійсненим, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, у разі, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо у позивача по справі виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З системного аналізу положень вимого закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді, не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко Оксани Миколаївни від розгляду цивільної справи за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування майна із незаконного володіння, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, ОСОБА_3 про захист права власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Лапченко