Ухвала суду № 92508707, 28.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/18296/14-ц

Провадження №2/522/197/19

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні у м.Одесі цивільну справу за позовом Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді ТОВ, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Коблево», Державної служби інтелектуальної власності України, компанії «Баядера Менеджмент Лімітед» про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів та послуг і зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ТзОВ НВП «Нива» звернулось до суду з позовом, в обґрунтуванні якого зазначало, що ТзОВ НВП «Нива» є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.04.2011 року, « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і «ТАЇРОВО АСТІ» відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 від 12.08.2013 року, « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і «ПРЕМІУМ ВИН АСТІ» відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 від 11.07.2011 року, а також подало заявку №m201404522 на реєстрацію знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Елемент позначень, зареєстрованих в якості знаків для товарів і послуг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також поданих на реєстрацію знаків для товарів і послуг ПАТ «Коблево», компанії «Баядера Менеджмент Лімітед» (BayaderaManagementLimited), складається із напису: « ОСОБА_4 », «МАРЕЛЛІ АСТІ», «MARENGO ASTI», «МАРЕНГО АСТІ», «MARENGO PROSECCO», «МАРЕНГО ПРОСЕККО», «PRO МАRENGO SECCO», «PRO МАRENGO», «МАRENGO SECCO», «ПРО МАРЕНГО СЕККО», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «AS МАRENGO TI», «МАRENGO AS», «МАRENGO TI», « ІНФОРМАЦІЯ_8 », «МАРЕНГО АС», « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Частина вказаного напису є ідентичною за написанням зі словами « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ОСОБА_5 » та «ПРОСЕККО», «PROSECCO», вжитими у знаках ТзОВ НВП «НИВА».

Позначення «MARELLI ASTI», «МАРЕЛЛІ АСТІ», «MARENGO ASTI», «МАРЕНГО АСТІ», «MARENGO PROSECCO», «МАРЕНГО ПРОСЕККО», «PRO МАRENGO SECCO», «PRO МАRENGO», «МАRENGO SECCO», «ПРО МАРЕНГО СЕККО», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «AS МАRENGO TI», «МАRENGO AS», «МАRENGO TI», «АС МАРЕНГО ТІ», «МАРЕНГО АС», « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є такими, що можуть ввести споживача в оману стосовно виробника товарів, для яких цей знак зареєстрований.

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ПАТ «Коблево» та компанія «Баядера Менеджмент Лімітед» (Bayadera Management Limited) порушують особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності ТзОВ НВП «Нива», оскільки зареєстрували права на знак значно пізніше, ніж позивач.

Ухвалою суду від 11.11.2014 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , оскільки остання разом зі ОСОБА_3 відповідно до свідоцтв на знаки для товарів і послуг № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 є співвласницею знаків для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_9 » й «МАРЕЛЛІ АСТІ».

02.06.2015 року ТзОВ НВП «Нива» подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій, зокрема, просило залучити до участі у справі співвідповідачем компанію «Баядера Менеджмент Лімітед» (Bayadera Management Limited), оскільки ця компанія разом з ПАТ «Коблево» подала заявки на реєстрацію знаків для товарів і послуг «MARENGO ASTI»(m2015 01271, m2015 01272), «MARENGO PROSECCO» (m2015 01270, m2015 01273) від 04.02.2015 року.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2015 року позов НВП «Нива» у вигляді ТОВ задоволено (т.4 а.с.143-151).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.12.2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Коблево» відхилено, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2015 року залишено без змін (т.5 а.с.47-56).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016 року касаційну скаргу ПАТ «Коблево» задоволено частково, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2015 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21.12.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.5 а.с.153-158).

Скасовуючи судові рішення касаційна інстанція послалась, зокрема, на те, що суд об`єднав в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, як то суд ухвалив рішення за позовними вимогами юридичної особи НВП «Нива» у вигляді ТОВ до юридичних осіб ПАТ «Коблево» та Баядера Менеджмент Лімітед.

31.08.2016 року ПАТ «Коблево» звернувся до суду з заявою про закриття провадження в справі в частині вимог НВП «Нива» у вигляді ТОВ до ПАТ «Коблево» та про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 02.12.2014 року в частині, яка стосується ПАТ «Коблево» (т.5 а.с.186-192).

05.09.2016 року Баядера Менеджмент Лімітед звернувся до суду з заявою про закриття провадження в справі в частині вимог НВП «Нива» у вигляді ТОВ до Баядера Менеджмент Лімітед (т.5 а.с.205-200).

01.11.2016 року НВП «Нива» у вигляді ТОВ та ОСОБА_1 подали заяву про уточнення позовних вимог. За змістом заяви від 07.10.2016 року Державна служба інтелектуальної власності України за заявою власників свідоцтва № НОМЕР_3 НВП «Нива» у вигляді ТОВ та ОСОБА_6 прийняла рішення про опублікування в офіційному бюлетені «Промислова власність» і внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_3 одним із співвласників свідоцтва іншому співвласнику, а саме ОСОБА_1 (т.6 а.с.4-13).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05.12.2016 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, прийнято уточнену позовну заяву.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2017 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Коблево» про закриття провадження в справі в частині вимог та скасування заходів забезпечення позову (т.6 а.с.53-54).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2017 року відмовлено в задоволенні заяви Баядера Менеджмент Лімітед про закриття провадження в справі в частині вимог (т.6 а.с.55-56).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 03.03.2017 року, ПАТ «Коблево» подало апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду від 03.03.2017 року про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Коблево» про закриття провадження в справі в частині вимог та скасування заходів забезпечення позову скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення заяви про закриття провадження в справі в частині вимог та скасування вжитих на підставі ухвали суду від 02.12.2014 року заходів забезпечення позову в частині, що стосується ПАТ «Коблево».

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.06.2017 року скасовано ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2017 року про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Коблево» про закриття провадження у справі щодо частини вимог, наведених нижче, і про скасування заходів забезпечення позову. Заяву ПАТ «Коблево» про закриття провадження у справі щодо частини вимог і про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ТзОВ НВП «Нива» до ПАТ «Коблево».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29.06.2017 року в частині закриття провадження у справі скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.12.2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Коблево» було закрито.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Коблево» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2017 року про відмову в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Коблево» про закриття провадження у справі в частині вимог направлено до Приморського районного суду м.Одеси для виконання вимог п.15.11. перехідних положень ЦПК України (т.7, а.с.211-217).

У порядку авторозподілу справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Коблево» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2017 року про відмову у закриті провадження, ухвалену під головуванням судді Кравчук Т.С., було повернуто скаржнику.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 23.03.2020 року.

18.03.2020 року представником АТ «Коблево» надано суду відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволені позову ПАТ «Коблево» відмовити в повному обсязі.

У підготовче засідання призначене на 23.03.2020 року з`явилася представник відповідача АТ «Коблево» - Нестерова І.В., просила прийняти відзив на позов.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 23.03.2020 року задоволено клопотання представника відповідача, прийнято відзив, та у зв`язку з неявкою у підготовче засідання інших учасників справи, розгляд справи відкладено на 18.05.2020 року.

В підготовче засідання призначене на 18.05.2020 року сторони не з`явились, представником АТ «Коблево» - Нестеровою І.В. надано суду заяву, в якій просила закрити підготовче засідання, справу призначити до розгляду по суті, справу розглядати за відсутністю представника Товариства.

Ухвалою суду від 18.05.2020 підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 15.07.2020 року.

У судове засідання призначене на 15.07.2020 року сторони не з`явилися, представником АТ «Коблево» - Нестеровою І.В. надано суду заяву, в якій просила розгляд справи призначений на 15.07.2020 року відкласти у зв`язку з першою неявкою представника позивача у судове засідання, справу розглядати за відсутністю представника Товариства.

Розгляд справи відкладено на 28.10.2020 року.

У судове засідання призначене на 28.10.2020 року представник НВП «Нива» у вигляді ТОВ не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви щодо розгляду справи за його відсутністю суду не надав.

У судове засідання з`явилася представник АТ «Коблево, компанії «Баядера Менеджмент Лімітед» - Нестерова І.В. розгляд справи за відсутністю сторони позивача та та інших відповідачів залишила на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений уст. 257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що представник позивача не з`явився у судові засідання: 15.07.2020 року та 28.10.2020 року. При цьому про розгляд справи сторона позивача була сповіщена належним чином та завчасно, зокрема на адресу позивача, вказану ним у позові, направлялись поштовим зв`язком судова кореспонденція з повістками. Заяви про розгляд справи у його відсутність суду не надано.

Жодних клопотань та заяв із повідомленням причин неявки позивач до суду не надавав.

Неявка позивача або ж його представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у вересні 2014 року, після скасування рішень зазначена справа знаходиться у судді з лютого 2020 року, сторона позивача не цікавиться станом розгляду справи, представник позивача не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідачів на розгляд такої справи по суті.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі представника позивача відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб`єктивний характер.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

З огляду на викладене, та враховуючи розумні строки розгляду справи, відсутність заяв позивачів про розгляд справи у їх відсутність, неможливість з`ясування обставин без їх присутності, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання представника позивача.

Згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, питання про повернення судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 49, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді ТОВ, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Коблево», Державної служби інтелектуальної власності України, компанії «Баядера Менеджмент Лімітед» про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів та послуг і зобов`язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.10.2020 року.

Суддя Домусчі Л.В.