Постанова № 92508410, 11.03.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/2647/19

2-а/572/12/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 року

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу №572/2647/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТА ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ - про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до капрала поліції батальйону у селі Чайки УПП у Київській області Максименка Сергія Володимировича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1435257 від 19 серпня 2019 року.

Позивач ОСОБА_2 , відповідно до позовної заяви, посилається на ті обставини, що 19 серпня 2019 року поліцейським УПП в Київській області Максименко С.В. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1435257, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, а саме : за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху – порушення провезення великогабаритних вантажів, тобто, за ст.132-1 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати, зазначаючи, що він дійсно у час та місці, вказаних в оскаржуваній постанові, керував транспортним засобом та був притягнутий до адміністративної відповідальності, однак, притягнення до адміністративної відповідальності суб`єктом владних повноважень здійснено безпідставно, оскільки у відповідача були відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_2 вказаного у постанові правопорушення, а транспортний засіб із вантажем здійснював рух у межах дозволених норм.

В позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що йому вміняється порушення правил перевезення великогабаритних вантажів, які здійснюються за спеціальними правилами, визначеними Правилами дорожнього руху України, Постановою КМУ №30 від 18 січня 2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», якою затверджені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Вказаними нормативними актами визначено порядок габаритно-вагового контролю, яким і визначається відповідність вантажу та габаритів транспортного засобу затвердженим нормативам.

Такого контролю відповідачем щодо транспортного засобу позивача не здійснювалось, через що ОСОБА_2 вважає, що він безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому просить скасувати постанову серії ЕАВ №1435257 від 19 серпня 2019 року.

Сторонами заявлені клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Вказані клопотання судом задоволені.

Під час судового розгляду представником позивача подано клопотання про заміну відповідача – УПП у Київській області, належним відповідачем - Департаментом патрульної поліції, яке також задоволено ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року.

Заяв від сторін не надходило, інших клопотань сторонами заявлено не було.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції, у судове засідання не з`явився.

Первісним відповідачем - представником інспектора Максименка С.В. суду подавався відзив, згідно із яким первісний відповідач вимоги ОСОБА_2 не визнав, вважав їх безпідставними. Згідно із відзивом - УПП у Київській області зазначало, що поліцейський діяв в межах повноважень, оскільки безпосередньо виявив правопорушення, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення діяв у спосіб та на підставі чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Спір між сторонами виник з приводу притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Вказані правовідносини регулюються нормами КУпАП та ст.286 КАС України.

Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1435257 від 19 серпня 2019 року, винесеної поліцейським УПП у Київській області Максименком С.В. щодо ОСОБА_2 – останній визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 510 грн. Так, відповідно до вказаної постанови – 19 серпня 2019 року о 12 годині 01 хвилині ОСОБА_2 , в порушення вимог п.п.22.5 Правил Дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «RENAULT PREMIUM 380» р.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки «SCHMITZ» р.н.з. НОМЕР_2 , порушив правила проїзду великогабаритних вантажів, а саме : перевозив вантаж, висота якого 4,25 м. при допустимій 4 м., без узгодження з органами Національної поліції.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху – за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Отже, відповідно до вказаного вище пункту Правил дорожнього руху України - рух транспортних засобів, в тому числі, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), здійснюється за спеціальними правилами.

Відповідальність за порушення вказаної вимоги ПДР передбачена ст. 132-1 КУпАП, якою визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.132-1 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції.

Позивач у позовній заяві заперечує обставини, вказані у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначає, що вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення не вчиняв, оскільки докази на доведення обставин, вказаних у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, відсутні.

Згідно із ст.280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і т.і.

Стаття 132-1 КУпАП, за якою визнано винним ОСОБА_2 містить дві частини, за частиною першою відповідальність настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, за частиною другою - за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Оскаржувана постанова не містить посилання на частину ст.132-1 КУпАП, за якою визнано винним позивача.

Слід, також, зауважити, що відповідно до примітки, яку містить ст.132-1 КУпАП - дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Отже, в залежності від кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 або ч.2 ст.132-1 КУпАП, суд мав би з`ясовувати наявність або відсутність в його діях складу вказаного правопорушення.

Також, оскардувана постанова, в порушення вимог ст.283 КУпАП не містить інформації щодо місця вчинення правопорушення, що інкримінується ОСОБА_2 .

Крім цього, згідно із ст.251 КУпАП – орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь – яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень і т.і.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), уповноважена на розгляд справ про адміністративні правопорушення, в тому числі, інспектор УПП, мають діяти із дотриманням вимог законодавства.

Наведені норми законодавства зобов`язовують працівника поліції вирішувати справу про адміністративне правопорушення на підставі доказів.

В порушення вказаних вище норм законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення поліцейським проведено із порушеннями вимог ст.280, 251 КУпАП – без з`ясування усіх необхідних обставин справи, так як обставини порушення, що інкримінується ОСОБА_2 (перевезення великогабаритного вантажу, висота якого 4,25 м. при допустимій 4 м., без узгодження з органами Національної поліції), а так само факт заміру габаритів транспортного засобу працівникам поліції відповідно до Постанови КМУ №30 від 18 січня 2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», якою затверджені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами - не підтверджені відповідними доказами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, в позовній заяві позивач заперечив факт дослідження відповідачем будь-яких обставин під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та дослідження доказів на підтвердження вини останнього.

Крім цього, в порушення вимог ч.3 ст.283 КУпАП оскаржувана постанова не містить інформації щодо технічного засобу, яким мало здійснюватись фото або відеозапис правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем - ДПП, яким замінено первісного відповідача у справі, в судове засідання не подано відзив на позов ОСОБА_2 , переконливих та достатніх доказів на доведення заперечень проти позову останнього відповідачем суду також надано не було.

З огляду на наведене, враховуючи аргументи, викладені позивачем у позовній заяві та досліджені судом докази, відсутність будь-яких доказів з боку відповідача, який зобов`язаний відповідно до вимог ст.77 КАС України довести правомірність своїх дій - суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення із закриттям провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки доказів на доведення вчинення позивачем вказаного у постанові адміністративного правопорушення відповідачем надано не було.

На підставі наведеного, ст.ст. 278, 280, 288 КУпАП, керуючись ст.ст.77, 286, 243, 244, 246 КАС України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ДЕПАРТАМЕНТА ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (м.Київ вул.Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського УПП у Київській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1435257 від 19 серпня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.132-1 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з моменту складення повного судового рішення.

Суддя