Рішення № 92508401, 06.10.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/2460/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області – у складі судді Довгого І.І.,

за участю секретаря судових засідань – Калюшик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на обставини укладення між сторонами 24.06.2008 року кредитного договору у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач не виконував договірних зобов`язань, станом на 03.08.2020 року виникла заборгованість з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості в сумі 67637,62 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представник позивача згідно заяви підтримав заявлені позовні вимоги повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений у відповідності до ст. ст. 128-130 ЦПК України, про причини неявки від відповідача повідомлення не надійшло.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України у відсутності відповідача, який не з`явився в судове засідання.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного.

За частиною першою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів норми ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Право кредитора вимагати повернення кредиту наступає у разі прострочення позичальником повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Судом встановлено, що 24.07.2008 року відповідачем підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 22.8% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки.

Згідно інформації, викладеної в анкеті-заяві ОСОБА_1 висловив свою згоду з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, при цьому він ознайомився з вказаним договором про надання банківських послуг та погодився з його умовами.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», який підписаний відповідачем, а отже ОСОБА_1 погодився з умовами, визначеними цією довідкою, зокрема з розміром процентів за користування кредитом та пені, штрафів. Будь-яких заперечень стороною відповідача не заявлено.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 03.08.2020 року становить 67637,62 грн., з яких: 3991,19 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 1363,76 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України; 62282 грн. нарахована пеня; 0,00 грн. комісії.

Як убачається з матеріалів справи, умови договору ОСОБА_1 належним чином не виконувались, кошти у рахунок погашення заборгованості відповідачем вносились частково.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не заперечував факт укладення кредитного договору, з метою отримання банківських коштів, а також свій підпис у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», суд прийшов до висновку, що договір про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 500 грн. між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 є укладеним та сторонами погоджено розмір відсотків і пені у разі порушення виконання зобов`язання за кредитним договором шляхом підписання анкети – заяви та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України у розмірі 62282,67 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 1050, 625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У заяві позичальника від 22.07.2008 року відсотки на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, не зазначені.

Оскільки сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за прострочений кредит, тому суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Крім того, з наданого банком розрахунку убачається, що заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 3991,19 коп., а розмір пені складає 62282,67 коп., що значно перевищує розмір простроченого тіла кредиту.

Відповідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року (справа № 761/26293/16-ц) зроблено правовий висновок, що суд визначає у межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, ураховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення балансу між інтересами сторін у справі, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України). Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №703/1181/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц.

За таких обставин суд приходить висновку про доцільність зменшення розміру пені за прострочене зобов`язання до розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту, а саме до 3991,19 грн.

За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 7982,38 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3991,19 грн. та пені в розмірі 3991,19 грн. У решті заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

В порядку ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 248 гривень 07 копійок (7982,38 х 2102:67637,62=248,07).

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 258-268,280 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 7982 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривень 38 (тридцять вісім) копійок заборгованості за кредитним договором на рахунок № НОМЕР_2 МФО 305299 АТ КБ «Приватбанк» на виконання умов договору кредиту без № від 24.06.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рахунок № НОМЕР_2 МФО 305299 АТ КБ «Приватбанк» 248 (двісті сорок вісім) гривень 07 (сім) копійок судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строків для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: