Рішення № 92507637, 26.10.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/824/19

Провадження № 2/539/650/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Руднянської-Тарасенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування будинку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі - ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування будинку, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

В даному будинку діє внутрішньобудинкова система централізованого опалення, так як при проектуванні багатоквартирного будинку закладався засіб теплопостачання централізоване теплопостачання. Згідно з вимогами будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі гідравлічно ув`язані між собою для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку.

ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення до вказаного багатоквартирного будинку, в якому мешкає відповідач. Відповідачу присвоєно особовий номер споживача послуг з централізованого опалення 205703.

13.07.2006 року один із співвласників звернувся до позивача із заявою про видачу технічних умов на відключення квартири від системи ЦО будинку, які ним отримано 14.07.2006 року.

Співвласники не оскаржували технічні умови, погодилися з ними, встановивши систему індивідуального опалення та відключивши квартиру від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення.

П. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630 передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з опалення місць загального користування, проте позивачем такі послуги надаються, а відповідач їх приймає, від них не відмовляється і тому зобов`язаний проводити їх оплату.

В зв`язку з не оплатою опалення місць загального користування будинку по кожному місяцю опалювальних періодів з лютого 2016 року по грудень 2018 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 3186,39 грн.

На підставі вищевикладеного з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.2020 року позивач прохає суд стягнути з відповідача 2405,89 грн. заборгованості за опалення місць загального користування будинку за вищевказаний період та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити. Пояснив, що з жовтня 2017 року нарахування проводяться тільки за підвал, оскільки згідно довідки ЛК ЖЕУ опалювальні прилади у даному будинку в 1 під`їзді попередньо були демонтовані для проведення профілактичних та ремонтних робіт. В ході розгляду справи позивачем було уточнено розмір боргу з урахуванням наданих відповідачем квитанцій, згідно яких у спірний період сплачувалися кошти за опалення місць загального користування будинку у зв`язку з чим і було зменшено позовні вимоги. Позивачем позов пред`явлено лише до одного із співвласників так як обов`язок щодо оплати за опалення місць загального користування будинку є солідарним та позивач має право пред`явити відповідний позов до одного із співвласників на окрему частину або на весь борг.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, заяву про зменшення позовних вимог також заперечила та зазначила, що за цією адресою вона не проживає вже давно, за житлово комунальні послуги вона не сплачує по цій квартирі, оскільки ці витрати несе її батько. Крім того, позивачем не враховані проплати, які здійснив її батько за цей період. Батарея у під`їзді в незадовільному стані, внаслідок чого позивач не проводив перерахунок боргу. На даний час у підвалі батареї немає. Частину грошових коштів у неї з картки вже зняли по цій справі по переглянутому заочному рішенню.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 42).

Згідно правової позиції зазначеної у постанові Верховного суду України від 04.09.2019 року за № 539/2869/16-ц постачання теплової енергії здійснюється не квартирі як об`єкту права власності, а певному суб`єкту (власнику, співвласнику, наймачу, суб`єкту сервітуту тощо), який проживає в квартирі. З урахуванням цього постачальник самостійно визначає особу або осіб, які є споживачами за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу і мають відповідати за позовом про стягнення відповідної заборгованості.

Таким чином, посилання відповідача на те, що вона не проживає у квартирі АДРЕСА_1 не є підставою для відмови в позові до неї, оскільки відповідач є співвласником даної квартири та зареєстрована у ній.

У багатоквартирному будинку за вказаною адресою діє система централізованого опалення.

Квартира відповідача була відключена від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення у зв`язку із облаштуванням автономного джерела теплозабезпечення.

Згідно акту обстеження місць загального користування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 27.01.2012 року, за підписами інженера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» та начальника АДС ЛК ЖЕУ, встановлено в під`їзді будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, наявність опалювальних приладів, технічна характеристика, довжина і діаметр розподільчих трубопроводів в тому числі у підвалі та на горищі (а.с. 12).

На підставі вказаного акту обстеження, 04.09.2012 року виконано розрахунки кількості теплової енергії на опалення місць загального користування відносно квартири відповідача, згідно яких, починаючи з жовтня 2012 року проводиться нарахування плати за опалення місць загального користування. (а.с. 13-14).

Відповідно листа Лубенського КЖЕУ опалювальні прилади, які розташовані в 1 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 , демонтовані від мережі теплопостачання для проведення профілактичних ремонтних робіт. 20.09.2017 року прилади відсутні.

Згідно довідки від 21.09.2017 року в 1 під`їзді житлового будинку по АДРЕСА_2 (квартири АДРЕСА_3 - АДРЕСА_4 ) на сходовій клітині прилади опалення відсутні. Нарахування за опалення сходової клітини знято.

У зв`язку з чим за опалювальний період з 2017 року нарахування по сходовій клітині не здійснювалось, що підтверджується і розрахунком позивача.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630.

Відповідно до п. 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Методика встановлює порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування (далі - МЗК) у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п. 1.2 Методики).

З урахуванням заявлених позовних вимог судом встановлено, що в період з лютого 2016 року по грудень 2018 року споживач ОСОБА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 , оплату послуг з централізованого опалення місць загального користування багатоквартирного будинку в повному обсязі не проводила, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за даний період в сумі 2405,89 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, позивачем враховано проплати заборгованості по даній квартирі, проведені за спірний період.

З приводу наявної заборгованості позивач 12.11.2018 року звертався до відповідача із вимогою про погашення суми боргу (а.с. 27).

Розрахунок заборгованості позивачем проведено згідно з вимогами чинного законодавства, з урахуванням встановлених розпорядженнями міського голови періодів опалювального сезону, рішень Полтавської обласної ради про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, а також постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.

Таким чином, суд вважає, що у позивача наявні правові підстави для стягнення заборгованості на суму 2405,89 грн. за період з лютого 2016 року по грудень 2018 року.

Отримуючи комунальні послуги, відповідач зобов`язаний вносити за них плату, яка відповідно до п.п.18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 р. № 630 здійснюється щомісяця, не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Згідно ст.ст. 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов`язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов`язується забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.

Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з опалення місць загального користування, проте позивачем надаються такі послуги, а відповідач їх приймає, що є підставою для виникнення між сторонами цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Цей обов`язок кореспондується споживачу теплової енергії також вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного суду України від 02 травня 2018 року за №539/1983/17.

Таким чином, обов`язок відповідача оплачувати послуги з теплопостачання зберігається навіть за відсутності договору на надання житлово-комунальних послуг.

Отже, відповідно до розрахунків нарахування заборгованості, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, той факт, що станом на час вирішення даної справи із відповідача на користь позивача вже частково стягнута заборгованість за опалення місць загального користування будинку на підставі заочного рішення суду, яке скасовано, не свідчить про відсутність підстав для задоволення даного позову, оскільки справа за даним позовом ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» без відповідного судового рішення залишалася б не вирішеною, а питання щодо виконання даного судового рішення мають вирішуватися з урахуванням, зокрема, вимог розділів 5 та 6 ЦПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (ЄДРПОУ 05541083, юридична адреса 37500 м. Лубни, вул. Чкалова, 17) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_5 , місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування будинку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» заборгованість за опалення місць загального користування будинку за період з лютого 2016 року по грудень 2018 року в розмірі 2 405 грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» судовий збір в розмірі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 29.10.2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А. Іващенко