Вирок № 92507595, 26.10.2020, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1056/20

Провадження №1-кп/538/110/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі суду:

головуючого - судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Шкрябун І.М.

прокурора - Катріченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Западинці Лохвицького району Полтавської області, проживаючого АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2014 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Так, у судовому засіданні встановлено, що 30.05.2020 року близько 21 години 00 хвилин у ОСОБА_1 , який працює фуражиром у ТОВ "Дружба Яхниківська" та перебував на робочому місці на території ферми № 3 у с. Романиха Лохвицького району Полтавської області та маючи вільний доступ до наявного там майна, виник злочинний умисел на крадіжку металевих речей у стані брухту, які знаходились на території ферми.

Реалізуючи злочинний умисел на крадіжку, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , пересвідчившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, шляхом вільного доступу викрав з території ферми № 3 металеві корита у стані брухту загальною вагою 170 кг по ціні 3 грн за 1 кг, загальною вартістю 510 грн, чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ "Дружба Яхниківська" на вказану суму. Викраденим в послідуючому розпорядився.

Крім цього, 01.06.2020 року близько 22 години 00 хвилин у ОСОБА_1 , який працює фуражиром у ТОВ "Дружба Яхниківська" та перебував на робочому місці на території ферми № 3 у с. Романиха Лохвицького району Полтавської області та маючи вільний доступ до наявного там майна, виник злочинний умисел на крадіжку металевих речей у стані брухту, які знаходились на території ферми.

Реалізуючи злочинний умисел на крадіжку, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , пересвідчившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, діючи повторно, шляхом вільного доступу викрав з комори на території ферми № 3 , до якої згідно своїх обов"язків мав вільний доступ, частини металевого транспортеру у стані брухту загальною вагою 186 кг по ціні 3 грн за 1 кг, загальною вартістю 558 грн, чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ "Дружба Яхниківська" на вказану суму. Викраденим в послідуючому розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і суду пояснив, що в кінці травня на початку червня 2020 року у нічний час доби він на території ТОВ "Дружба Яхниківська" викрав дві металеві корита та металевий транспортер, які сховав за сараєм та домовився з особою, яка придбає у нього ці речі. Після чого, він віддав цій особі, циганської національності, крадене майно, за що отримав винагороду у вигляді горілки та продуктів харчування. Щиро кається, просить суд суворо не карати. Вилучене майно повернуто потерпілому.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюється і проти цього не заперечують учасники судового провадження.

Суд вважає, що провина обвинуваченого доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано:

- за ч. 1 ст. 185 КК України, за ознакою таємного викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч. 2 ст. 185 КК України за ознакою таємного викрадення чужого майна (крадіжка),

вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, раніше не судимого, не зайнятого суспільно-корисною працею, такого, що характеризується за місцем мешкання позитивно, а також обставин, обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обвинуваченого.

Обставинами, пом`якшуючими покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриття злочину.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість злочину, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , такого, що характеризується позитивно, висновок органу пробації, раніше не судимого, не зайнятого суспільно-корисною працею, чистосердечне каяття обвинуваченого у скоєному, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з реальним відбуттям покарання, із застосуванням вимог ст. ст. 75-76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від покарання звільнити, якщо у встановлений випробувальний термін 1 (один) рік він не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього зобов`язання.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази по справі - металобрухт, який переданий під зберігальну розписку представнику потерпілої особи - ОСОБА_2 , вважати повернутими.

Витрат по даному кримінальному провадженню немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: В.А. Бондарь