Ухвала суду № 92507313, 29.10.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1069/20

Провадження № 1-кп/524/254/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року.Автозаводський районний суду м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючої колегії - судді Пальчик О.О.,

за відсутності суддів – Гусача О.М., Олейнікової Г.М.,

за участі секретаря судових засідань – Крижановської Я.О.,

з участю:

прокурора – Ольховського Б.В.,

захисника – адвоката Шапошника Р.Ф.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12019170110001841 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

?27.08.1996 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 206 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку строком 2 роки;

?25.12.2000 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 222 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України умовно з іспитовим строком 1 рік;

?06.02.2002 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 101, 43 КК України до 6 років позбавлення волі;

?01.02.2010 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука за ст. 395, ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

?03.04.2017 року Крюківським район ним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 395 КК України до 3 років позбавлення волі;

?26.09.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 345, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

обвинувачений у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження № 12019170110001841 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до ухвали суду від 03.09.2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 01.11.2020 року.

За таких обставин, прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

За змістом абзаців 1, 5 пункту 20-5 «Перехідних положень» КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Згідно постанови КМУ від 13.10.2020 року № 956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», карантин на території України продовжено до 31 грудня 2020 року.

Члени колегії - судді Олейнікова Г.М. та Гусач О.М. станом на 29.10.2020 року перебувають на лікарняних.

За таких обставин, на підставі абзаців 1, 5 пункту 20-5 «Перехідних положень» КПК України, питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою вирішується головуючим суддею одноособово.

Так, клопотання прокурора обґрунтовано тим, що зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 останній може змінити місце проживання, впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні.

Захисник Шапошник Р.Ф. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вважали, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням спеціального засобу контролю.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

На даний час в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показання яких дають підстави для висновку про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, що йому інкримінуються.

Отже, обґрунтованість підозри, пред`явленої обвинуваченому ОСОБА_1 , повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують обвинуваченого ОСОБА_1 з певним злочином на даному етапі, хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У кримінальному провадженні наявні докази того, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше переховувався від органів досудового розслідування ( а.с. 64) , за місцем навчання та за місцем відбування покарань за попередніми вироками характеризується негативно ( а.с. 63-67), згідно акту судово-психіатричної експертизи виявляє психопатичні риси характеру (як варіант психічної норми) (а.с. 69-73).

Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на те, що до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою завершити судове провадження не виявляється можливим, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, з метою запобігання ризикам, що передбачені ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави, у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погорозою його застосування.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а тому суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме - до 27 грудня 2020 року включно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського Апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: О.О. Пальчик