Рішення № 92506464, 08.10.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6831/16-а

2-а/296/107/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі судових засідань Рабчинської Я.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №2663-14 від 12.07.2001р., яка була чинна на час призначення йому пенсії у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18/97 від 15.02.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області, з 01.07.2016р. без обмеження її граничного розміру.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилається на те, що з вересня 2009р. перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному УПФ України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». В червні 2016р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто у розмірі 90% від суми місячного заробітку, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016р. за №18/97, виданої згідно постанови КМУ №1013 від 09.12.215р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та без обмеження максимального розміру пенсії. Відповідач листом від 06.07.2016р. за №5366/04 відмовив позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років, мотивуючи свою відмову відсутністю порядку перерахунку призначених пенсій, визначеного Кабінетом Міністрів України, передбаченого ст.89 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ. Позивач вважає, що така відмова у здійсненні перерахунку пенсії є протиправною та такою, що не грунтується на вимогах законодавства, суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України та Верховного Суду України. Згідно ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв"язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Посилаючись на п.3 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", позивач вважає, що у нього є право на перерахунок пенсії. Крім того, позивач вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Окрім іншого, статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантуються право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України "Про прокуратуру", яке є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Таким чином, на думку позивача, відмова відповідача в перерахунку пенсії на підставі ст.50-1 Закону "Про прокуратуру", а саме в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці №18/97 від 15.02.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області, з 23.06.2016р. є неправомірною і суперечить Конституції України.

Позивач в заяві від 08.10.2020 просив розгляд справи здійснювати у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ухвали суду від 14.01.2020р. відповідача Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області замінено на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 16.07.1993р. по 19.03.2012р. працював на прокурорсько-слідчих посадах органів прокуратури Житомирської області. На підставі наказу №84к від 20.03.212р. звільнений з органів прокуратури Житомирської області за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З вересня 2009р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми середньомісячного заробітку.

В червні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто у розмірі 90% від суми місячного заробітку, у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016р. за №18/97, виданої згідно постанови КМУ №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та без обмеження максимального розміру пенсії.

Відповідач листом від 06.07.2016р. за №5366/04 відмовив позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років, мотивуючи свою відмову відсутністю порядку перерахунку призначених пенсій, визначеного КМУ, передбаченого ст.89 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (а.с.11).

Вважаючи відмову в перерахунку пенсії незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи питання на предмет задоволення позову, суд враховує наступне.

На час призначення позивачу пенсії (2009 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ): прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру». Законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Тому суд вважає підхід відповідача до вирішення заяви позивача незаконним. Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

При цьому, вирішуючи питання щодо зазначення відсоткового розміру заробітної плати, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, та чи підлягає зазначений перерахунок пенсії без обмеження її граничного розміру, суд враховує наступне.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду ще не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити таке.

У даній справі позивач просить суд здійснити перерахунок його пенсії з 01.07.2016р., тобто за період до згаданого рішення Конституційного Суду України.

Суд зазначає, що в період з 01.07.2016 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV).

Суд зазначає, що усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявника до відповідача про перерахунок йому з 01.07.2016 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019.

Також безпідставними є вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії на підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною.

В даній справі слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 13.12.2019.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 13.12.2019р. здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016р. №1897 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

позивач

ОСОБА_1

адреса: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

відповідач

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

адреса: 10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича, 7

ЄДРПОУ 13559341

Головуючий суддя В. П. Маслак