Вирок № 92506236, 29.10.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/5580/17

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/373/18

І м е н е м У к р а ї н и

29.10.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретаря судового засідання . . . . . Гуменюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 291/1196/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красівка Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, працював неофіційно, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 19.07.91 військовим трибуналом в/ч 67696 м. Бєльці за ст. 247 п. "а" КК РРФСР, ч. 2 ст. 215-3 КК УРСР, ст.ст. 147 ч. 3, 15, 182 ч. 3, 145 ч. 2 КК республіки Молдова на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 17.03.05 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 69, 304, 70 ч. 1 КК України на 1 рік 10 місяців позбавлення волі; 3) 10.09.12 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 395, 70 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; 4) 29.11.19 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту (звільнився 22.05.20 після відбуття строку покарання), також на даний час на розгляді у суді перебуває кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України,

за ч. 2 ст. 289 КК України,

за участі

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Афійчука Ю.М.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Козачука А.І.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

30 серпня 2020 року близько 10 години ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 приїхали в селище Звиняче Ружинського району Житомирської на автомобілі ВАЗ-2102, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували в приміщенні будинку АДРЕСА_2 . Автомобіль ВАЗ-2102, д.н. НОМЕР_1 , знаходився неподалік вказаного домогосподарства. В цей же день, час та місці у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

З цією метою, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля ВАЗ-2102, д.н. НОМЕР_1 , і за допомогою ключів, які знаходилися у замку запалення, без дозволу власника відчинив двері, проник в салон транспортного засобу та залишеними ключами, що знаходилися у замку запалення, запустив двигун.

Не припиняючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-2102, д.н. НОМЕР_1 , поїхав в напрямку с. Нова Чорнорудка Ружинського району Житомирської області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, тобто незаконно перемістив транспортний засіб у просторі.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності. Обвинувачений показав, що число не пам`ятає, це вже була осінь 2020 року, пізно ввечері до нього в гості приїхав потерпілий ОСОБА_3 , який раніше був його сусідом, але продав хату і переїхав у інше село. Вночі сусід випив у нього горілки, а вранці попросив поїхати з ним, щоб допомогти. Поїхали в с. Звиняче на автомобілі ОСОБА_2 «ВАЗ-2102», темно-жовтого кольору, він ніякого відношення до автомобіля потерпілого не мав. По дорозі пробили колесо. Приїхали на світанку до домоволодіння якось товариша потерпілого. ОСОБА_2 з товаришем почали пити горілку, а він замінив колесо у автомобілі. Звертався до потерпілого, щоб віз назад в село, потерпілий казав не спішити. Ні у чому потерпілому він не допомагав. Після заміни колеса він приєднався, випив чарку горілки, але вона йому не пішла. Потерпілий вже був у стані сильного алкогольного сп`яніння, у нього вже не було сенсу питати дозволу, тому він без дозволу потерпілого взяв належний тому автомобіль ВАЗ та поїхав до себе у село, лише сказавши, що автомобіль буде у нього, чи чув це потерпілий, не знає. Думав, що їде по тій же дорозі, якою приїхали, але видно заблукав. Від`їхав десь з кілометр від села, розвертався і наїхав на якийсь пеньок, автомобіль застряг. Ходив до вежі на полі, у сусіднє село, але люди не надали допомоги, щоб витягнути машину. Тоді він сів у автомобіль і сидів години дві, очікуючи, що можливо хтось допоможе, його знайде потерпілий. Там і затримали його працівники поліції, які витягували автомобіль, потерпілий був присутній, він не думав, що потерпілий напише на нього заяву. У скоєному кається, просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів:

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.08.20, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 заявив, що 30.08.20 близько 12 години ОСОБА_1 викрав його автомобіль "ВАЗ-2102", жовтого кольору, який знаходився по вул. Механізаторів в с. Звиняче Ружинського району (т. 1, а.п. 9);

*даними протоколу огляду місця події від 30.08.20 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто ділянку місцевості біля багатоквартирного будинку по вул. Механізаторів в с. Звиняче Ружинського району, з якої зі слів присутнього потерпілого ОСОБА_1 викрав легковий автомобіль (т. 1, а.п. 10-12);

*даними протоколу огляду місця події від 30.08.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого поблизу с. Нова Чорнорудка Ружинського району виявлено та вилучено викрадений у потерпілого автомобіль «ВАЗ-2102», д.н. НОМЕР_1 . Присутній під час огляду ОСОБА_1 вказав, що саме він був за кермом автомобіля, в який він сів без дозволу власника, пояснити чому, не зміг. В ході огляду з автомобіля вилучено сліди папілярних узорів пальців рук, запахові сліди (зі спинки водійського сидіння та ОСОБА_1 ), зроблено змиви з керма автомобіля (т. 1, а.п. 24-26);

*даними протоколу медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 64 від 30.08.20, згідно з яким при проведенні огляду ОСОБА_2 30.08.20 о 14.40 в Ружинській районній лікарні встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння (1,41 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі, що є легким ступенем) (т. 1, а.п. 49);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 31.08.20 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 за участі захисника розповів та на місцевості показав коли, де та як саме він викрадав автомобіль потерпілого. Дані протоколу про час, місце скоєння та припинення злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, даним протоколів оглядів місця події від 30.08.20 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 83-87, 88);

*даними висновку судової одорологічної експертизи № 10/158 від 15.09.20, згідно з яким зразок запаху, вилучений зі спинки водійського сидіння походить від ОСОБА_1 (т. 1, а.п. 94-101);

*даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 6/2-280 від 08.09.20, відповідно до якого слід папілярного узору руки з найбільшими розмірами 10х15 мм (стрічка № 1), який вилучен6ий під час огляду місця події 30.08.20 в салоні автомобіля «ВАЗ-2102», д.н.з. НОМЕР_1 , залишений мізинним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічні карти якої надані на дослідження та заповнені на ОСОБА_1 (т. 1, а.п. 106-122);

*даними висновку судової імунологічної експертизи № 10/160 від 15.09.20, згідно з яким кров ОСОБА_2 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_1 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. На наданих на дослідження змивах з лівої ручки дверей та руля автомобіля «ВАЗ-2102», д.н. НОМЕР_1 , вилучених в ході огляду місця події, виявлено сліди потожирових виділень, при серологічному дослідженні яких виявлено антигени А та Н ізосерологічної системи АВ0, які за умови змішування можуть походити як від підозрюваного ОСОБА_1 , так і від потерпілого ОСОБА_2 (т. 1, а.п. 142-147);

*даними висновку судової автотоварознавчої експертизи № 12/2-169 від 22.09.20, відповідно до якого ринкова вартість наданого на експертизу автомобіля марки «ВАЗ» модель «2102», р.н. НОМЕР_1 , 1984 р.в., станом на 30.08.20 могла становити 14509 грн. 73 коп. (т. 1, а.п. 154-166).

Відповідно до протоколу медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 66 від 30.08.20 при проведенні огляду ОСОБА_1 30.08.20 о 22.05 в Ружинській районній лікарні встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння (1,17 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі, що у свою чергу підтверджує стан такого сп`яніння станом на 12 годину) (т. 1, а.п. 50).

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежним доказом дані висновку судової імунологічної експертизи № 10/159 від 10.09.20 (т. 1, а.п. 127-133), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, висновок не містить.

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши ж наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілого.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Інших обставин орган обвинувачення не встановив та не зазначає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 4, 5 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, є злочином тяжким.

Обвинувачений раніше судимий, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як такий, що не працює, зловживає спиртними напоями, веде бродячий спосіб життя, позбавлений батьківських прав щодо свої дочок, участі у житті дітей не бере.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, характеризується негативно, вчинив злочин через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі та під час судового розгляду щодо нього іншого провадження, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. Разом з тим, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, приймаючи до уваги предмет скоєння злочину («ВАЗ-2102», 1984 року випуску) та його повернення потерпілому, суд приходить висновку про можливість застосування до обвинуваченого ч. 1 ст. 69 КК України і призначення ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 289 КК України, зменшивши покарання на півтора роки. Зважаючи на те, що корисливого мотиву в діях обвинуваченого під час скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не встановлено, приймаючи до уваги запропоновану учасниками міру покарання без конфіскації майна, додаткове покарання у виді конфіскації майна застосуванню не підлягає. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку, а саме те, що ОСОБА_1 знову вчинив умисний тяжкий злочин під час судового розгляду щодо нього іншого кримінального провадження, приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та з врахуванням частини 1 статті 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців без конфіскації майна.

Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_1 обчислювати з 29 жовтня 2020 року.

Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: автомобіль марки "ВАЗ" моделі "2102", д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути законному володільцю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 6686 грн. 43 коп. процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судових дактилоскопічної, одорологічної, імунологічної, додаткової імунологічної, автотоварознавчої експертиз (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 30.08.20 до 28.10.20 з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв