Рішення № 92505290, 29.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/10511/20

Провадження №2/521/3005/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 рокуМалиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М. В.

при секретарі – Корнієнко Л. В.

за участю позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року до Малиновского районного суду м.Одеси звернулась з позовом ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить суд виділити їй – ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 46,3 кв.м., що в цілому складається з житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, погрібу літ.Д., гаражу літ. Ж, сараю літ. З, навісу літ. И., мостіння—І, огорожі 1-2, розташований на земельній ділянці, розміром 566 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.01.1996 року між сторонами Суворовським відділом ДРАЦС м.Одеси був укладений шлюб, який 14.08.2018 року Малиновським відділом державної РАЦС розірвано. Під час шлюбу за договором купівлі-продажу від 22.08.2000 року посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори, сторонами було придбано житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з однієї кам`яної будівлі, житловою площею 46,3 кв.м і надвірних споруд: Б – літньої кухні, И – навісу, З – сараю, д – льоху, Ж – гаражу, № 1-2 – огорожі, 1 – мостіння, розташованих на земельній ділянці, розміром 566 кв.м. Вказана угода була оформлена на ім`я ОСОБА_3 . Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно було зареєстроване 28.08.2000 року Одеським МБТІ та РОН. Зважаючи на те, що житловий будинок з надвірними спорудами набутий сторонами під час шлюбу, то це нерухоме майно слід вважати об`єктом спільної сумісної власності подружжя, яке підлягає поділу між сторонами.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 06.07.2020 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 09.07.2020 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.08.2020 року. Вирішено питання щодо розстрочення сплати судового збору.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду 18.08.2020 року подав заяв, в якій позовні вимоги визнав, вказавши, що з позовними вимогами згоден у повному обсязі. Просив суд справу слухати за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 . (а.с.9)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.08.2018 року, актовий запис № 214 шлюб між сторонами було розірвано. (а.с.8)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 та складається з однієї кам`яної будівлі, житловою площею 24,9 кв.м та надвірних споруд: «Б» – літньої кухні, «В» - навісу, «Г» – сараю, «Д» – льоху, «Е» - вбиральні, № 1-2 – огорожі, 1 – мостіння, розташованих на земельній ділянці, розміром 566 кв.м. (а.с.2)

Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно було зареєстроване 28.08.2000 року Одеським МБТІ та РОН під № 24054- стр 22 – кн. 235. (а.с.2 зв.)

Відповідно до довідки, виданої Приватним підприємством «Глав Інвест Груп» за вих. № 123327 від 28.05.2020 року, яка видана власнику ОСОБА_3 , згідно договору купівлі-продажу № 7-2965 від 22.08.2000 року, якому належить житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що згідно проведеної технічної інвентаризації будинку було виявлені технічні помилки, а саме при попередній інвентаризації не були враховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв`язку з уточненнями лінійних розмірів та площ приміщень, і не належить до самочинного будівництва та не являється реконструкцією. Загальна площа будинку складає 68,6 кв.м, та житлова 46,3 кв.м. (а.с.3)

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7-2965, виданий 22.08.2000 р., видавник Перша Одеська державна нотаріальна контора, довідка серія та номер: 123327, виданий 28.05.2020 р., видавник: Приватне підприємство «Глав Інвест Груп», технічний паспорт серія та номер: б/н, виданйи 28.05.2020 р., видавник Приватне підприємство «Глав Інвест Груп», приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Косюк О.П., 02.06.2020 р. зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею: 68,6 кв.м, житловою площею 46,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , РНКОПП: НОМЕР_3 . (а.с.4)

Відповідно до технічного паспорту від 28.05.2020 року, виданого Приватним підприємством «Глав Інвест Груп», вбачається, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 46,3 кв.м., (а.с.6 зв), в цілому складається з житлового будинку літ. «А» , літньої кухні літ. «Б», погрібу літ. «Д»., гаражу літ. «Ж», сараю літ. «З», навісу літ. «И»., мостіння — І, огорожі № 1-2, та розташований на земельній ділянці, розміром 566 кв.м. (а.с.5-7)

Згідно ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Так, вказаними правовими нормами встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу, яка може бути спростована. Так, один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 гривня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

При цьому стороною відповідача позовні вимоги визнано, про що останній надав суду відповідну заяву.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пп. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом встановлено, що спірне нерухоме майно придбане під час шлюбу, отже, є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу у рівних частинах.

З урахуванням встановлених обставин справи та відсутність відомостей про технічну можливість поділу майна в натурі, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача про поділ майна, що є спільною сумісною власністю сторін по справі та виділення позивачу та відповідачу по Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, розміром 566 кв.м.

Судом встановлено, що позивачем за подання позовної заяви про поділ майна подружжя було сплачено судовий збір у розмір 500,00 грн, що підтверджується квитанцією №100 від 03.07.2020 року (а.с.22), та у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 6 від 01.09.2022 р. (а.с.35)

Згідно положень ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Виділити у власність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) Ѕ (одну другу) частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 46,3 кв.м., що в цілому складається з житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, погрібу літ.Д., гаражу літ. Ж, сараю літ. З, навісу літ. И., мостіння—І, огорожі 1-2, розташований на земельній ділянці, розміром 566 кв.м.

Виділити у власність ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) Ѕ (одну другу) частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 46,3 кв.м., що в цілому складається з житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, погрібу літ.Д., гаражу літ. Ж, сараю літ. З, навісу літ. И., мостіння—І, огорожі 1-2, розташований на земельній ділянці, розміром 566 кв.м.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923) повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який було сплачено нею на п/р НОМЕР_5 , МФО 899998, згідно квитанції № 6 від 01.09.2020 року ТВБВ № 10015/545 філії Одеського обласного управління ПАТ “Державний ощадний банк України».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2020 року.

Головуючий: