Вирок № 92505083, 29.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23688/20

Провадження № 1-кп/947/1176/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді - Іванчука В.М.,

при секретарі с/з - Голобородовій В.О.,

за участю:

прокурорів - Лисиця Є.В., Скородинської О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480001355 від 12.05.2020 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник, Хмільницького району, Вінницької області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 14.02.2020 року Вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 року о 11:39 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у ТЦ «Вузівський», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. № 140/1, а саме: в приміщенні торгівельної зали супермаркету ТОВ «Таврія-В», виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить вказаному товариству.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи з метою наживи, повторно, маючи корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до прилавку де здійснюється продаж будівельних інструментів торгівельної зали вказаного магазину, з якого шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Таврія-В», а саме: набір насадок торцевих з тріскачкою артикул 52690 із 19 предметами, вартість якого становить 468, 19 грн., який у подальшому сховав під своєю футболкою.

Після чого, зі вказаним майном, ОСОБА_1 , прослідував до касової зони, яку пройшов не розрахувавшись та не пред`явивши вказаний товар, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений біля виходу з магазину працівниками служби контролю.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за правовою кваліфікацією - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 12.05.2020 року приблизно о 11:40 год., перебуваючи у ТЦ «Вузівський», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. № 140/1, а саме: в приміщенні торгівельної зали супермаркету ТОВ «Таврія-В», скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно набір насадок торцевих з тріскачкою, сховав під футболку, намагався зникнути з місця події, однак був затриманий співробітниками магазину.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, посередню характеристику, а також той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 , вже був засуджений за умисний корисливий злочин проти власності, однак на шлях виправлення на встав, належних висновків для себе не зробив, та знов вчинив умисний корисливий злочин, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, у зв`язку з чим, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України, оскільки останній вчинив злочин у період іспитового строку.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2020 у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування призначеного покарання зарахувати строк тримання ОСОБА_1 під ватою під час кримінального провадження в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі у період часу з 15.06.2019 року по 14.02.2020 року.

Строк відбування призначеного покарання розраховувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Речові докази по кримінальному провадженню - вважати повернутими за належністю потерпілому, згідно гарантійної розписки.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.