Ухвала суду № 92502775, 23.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/843/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

участю секретаря судового засідання Вепрюка М.Ю.

учасників справи:

представника позивача Венгринюка С.В.

представників відповідача Олара В.Г., Гончар Т.С.

представника третьої особи Ткач Т.Б.

розглянув у судовому засіданні звіт Головного управління ДПС у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 р. у справі № 824/843/16-а зобов`язано Головне управління ДПС у Чернівецькій області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у місячний строк після набрання цією ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/843/16-а від 16.07.2019 р.

На виконання даної ухвали суду, ГУ ДПС у Чернівецької області подано звіт про виконання рішення суду від 16.07.2019 р. в адміністративній справі № 824/843/16-а та додаток до звіту.

У поданому звіті та додатку до звіту відповідач зазначає, що в інтегрованій картці платника податку (податок на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) підприємства ДІМ ЧОТІ Мир добробут інвалідів поновлено залишки невідшкодованих сум з ПДВ по заявах від 28.07.2016 р. №9131324407 в сумі 419981 та від 18.09.2016 р. в сумі 187868 грн. Щодо неможливості внесення записів до Реєстру про узгодження підтвердження залишків ПДВ направлялись листи до ДПС України.

У звіті також зазначено, що з метою розгляду питання щодо зміни алгоритму роботи інформаційної системи ДФС/ДПС в частині прийняття уточнюючого розрахунку до податкової звітності з ПДВ із змінами до додатку 4 щодо реквізиту банківського рахунку платника для отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ, без внесення змін до числових показників декларації, періоди понад загальний строк давності, установлений ст. 102 Податкового кодексу України, виконання вимог розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 09.07.2020 р. № 688-р, створено комісію з проведення інвентаризації залишків невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість по підприємству ДІМ Чернівецького обласного товариства інвалідів Мир та добробут інвалідам.

За результатами проведеної інвентаризації встановлено невідповідність/відсутність відображення записів щодо залишків невідшкодованих сум податку на додану вартість в ІКП платника по 10 податкові повідомлення - рішення форми В1, В4, за якими здійснювалось судове оскарження результатів контрольно-перевірочної роботи на загальну суму 1487313,0 грн. Також встановлено некоректне відображення по 2 записам по ППР по документах, суми бюджетного відшкодування по яких відшкодовані (податкові повідомлення - рішення форми В1, В4 на 2581935 грн).

Окрім того, у звіті вказано, що з метою приведення у відповідність ІКП підприємства ДІМ про повернення сум бюджетного відшкодування за період 2009-2017 р.р. до ДПС України направлялися листи.

Представник позивача подав до суду заперечення на звіт ГУ ДПС у Чернівецькій області посилався на не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у звчязку з чим просив накласти на керівника ГУ ДПС у Чернівецькій області.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2020 р., представники відповідача просили прийняти поданий звіт, посилаючись на виконання судового рішення.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2020 р., представник позивача вказував, що мета за для якої постановлено судове рішення досягнута не була, рішення суду фактично не виконано, а тому наявні правові підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ДПС у Чернівецької області.

Представник Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області у судовому засіданні пояснив, що на підставі внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника органи казначейської служби здійснюють повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши повноту та належність виконання судового рішення по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Частиною 7 ст. 382 КАС України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч. 1 і 2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Отже, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб`єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

З матеріалів справи видно, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, яке набрало законної сили 12.12.2019 р., у справі за позовом підприємства ДІМ Чернівецького обласного товариства інвалідів Мир та добробут інвалідам до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області (правонаступником, якого є ГУ ДПС у Чернівецькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0012591204 від 12.09.2016 р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0012601204 від 12.09.2016 р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0014341204 від 05.10.2016 р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0014351204 від 05.10.2016 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства ДІМ Чернівецького обласного товариства інвалідів Мир та добробут інвалідам бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 607849,00 грн.

Судом встановлено, що 23.12.2019 р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області із вимогою про виконання судових рішень, в якій просив, з урахуванням абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, внести дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (заявника), у т.ч.: по справі № 824/843/16-а, згідно Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26 (Т.7 а.с. 220 - 221).

У зв`язку з неповерненням ГУ ДПС у Чернівецькій області коштів, 13.01.2020 р. позивач звернувся із скаргами до Державної податкової служби України, Президента України, Прем`єр-міністра України (Т.7 а.с. 224 - 229).

За результатами розгляду вказаних скарг, 26.03.2020 р. Державна податкова служба України, посилаючись, зокрема на положення ст. 200 Податкового кодексу України, Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26, повідомила позивача, що ДПС розглядає питання щодо можливості виконання рішення суду у справі № 824/843/16-а (Т.7 а.с. 230-231).

Водночас, суд зазначає, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

У Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Положеннями абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Аналогічні положення містить п. 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26.

Під час судового розгляду звіту, ГУ ДПС у Чернівецькій області не надало до суду жодного належного, допустимого, достатнього та достовірного доказу на підтвердження виконання судового рішення у справі № 824/843/16-а від 16.07.2019 р., у порядку передбаченому абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 р. № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідженням звіту та додатку до звіту судом встановлено, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, яке набрало законної сили 12.12.2019 р. не виконано, у порядку передбаченому абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на листи до Державної податкової служби України на технічну неможливість внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника у сумі 607849,00 грн, суд відхиляє, оскільки зазначені доводи є необґрунтованими та носять формальний характер.

З змісту листів ГУ ДПС у Чернівецькій області від 03.01.2020 № 80/8/24-13-04-04-09 «Про відшкодування ПДВ», від 08.01.2020 р. № 177/8/24-13-04-04-09 «Про відшкодування ПДВ», від 23.01.2020 р. № 358/8/24-13-04-04-09 «Про помилки Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», від 03.02.2020 р. № 558/8/24-13-04-04-09 «Про надання практичної та методичної допомоги», від 14.02.2020 р. № 782/8/24-13-04-04-09, від 14.02.2020 р. № 783/8/24-13-04-04-09 видно, що відсутні поважні причини невиконання рішення суду (Т. 8 а.с. 39 - 64).

Зокрема, доказів про підтвердження технічної неможливості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 607849,00 грн до суду відповідачем не надано, а також не надано належних та допустимих доказів щодо вжиття конкретних заходів щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 607849,00 грн, з метою виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача в тому, що некоректність роботи жодних внутрішніх інформаційних систем ДПС України не може виправдовувати тривале невиконання судового рішення.

Суд перевіряє фактичне виконання судового рішення шляхом розгляду звіту, що був поданий відповідачем, а також шляхом дослідження інших письмових доказів, які приєднані до матеріалів справи.

Судом встановлено, що звіт та додатки до звіту податні відповідачем не містять доводів, які б спростовували висновки позивача щодо невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, яке набрало законної сили 12.12.2019 р.

Таким чином, відповідач умисно не вжив конкретні заходи з метою реального виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, яке набрало законної сили від 12.12.2019 р.

Стосовно посилань відповідача щодо проведення зарахування суми бюджетного відшкодування у рахунок погашення інших сум донарахувань, суд зазначає наступне.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначено ст. 87 Податкового кодексу України. Так, згідно п.п. в) п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З матеріалів справи видно, що на підставі висновків викладених в акті документальної позапланової перевірки позивача від 11.03.2020 р. № 818/24-13-04-04/12/35158255, 10.05.2020 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: Форми «В-1» № 0000400404 на суму 242599 грн, в т.ч. ПДВ 161766 грн та штрафна санкція 80833 грн; Форми «Р» № 0000420404 на суму 62074 грн, в т.ч. ПДВ 416716 грн та штрафна санкція 208358 грн; Форми «Р» № 0000430404 на суму 1517602 грн.

У додатку до звіту та у судовому засіданні відповідач зазначав, що у зв`язку з узгодженням позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, в інтегрованій картці позивача відображено сплату грошового зобов`язання за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Зазначена обставина підтверджується інтегрованою карткою платника (позивача) з ПДВ (Т. 8 а.с. 68-71).

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою, у порядку встановленому ст. 87 Податкового кодексу України, про сплату грошових зобов`язань з ПДВ за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача заперечував щодо узгодження суми грошового зобов`язання визначеної контролюючим органом в наведених вище податкових повідомленнях-рішеннях.

За наведених вище обставин, у прийнятті звіту ГУ ДПС у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а суд відмовляє та встановлює Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а до 13.11.2020 р.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Зазначені норми права вказують на те, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є одним із способів реагування суду на рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 р. у справі № 560/523/19 виклав правовий висновок щодо застосування ч. 2 ст. 382 КАС України, який полягає у тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Під час розгляду справи суд враховує, що у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, яке набрало законної сили від 12.12.2019 р., було чітко передбачено про стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства ДІМ Чернівецького обласного товариства інвалідів Мир та добробут інвалідам бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 607849,00 грн.

Крім того, відповідача не було позбавлено можливості звернутися до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, якщо воно є незрозумілим, проте відповідним правом не скористалося.

Вчинення дій, визначених рішенням суду, не потребує значних зусиль або витрат часу з боку ГУ ДПС у Чернівецькій області, проте залишається невиконаним протягом близько 9 місяців.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, не повідомлено та судом не встановлено обставин, що свідчити б про наявність поважних причин, які перешкоджали виконанню рішення суду від 16.07.2019 р.

Таким чином, суд приходить до переконання про недобросовісність дій Головного управління ДПС у Чернівецькій області, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, тому наявні правові підстави про накладення на керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління ДПС у Чернівецькій області є ОСОБА_1 та особою, відповідальною за виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі №824/843/16-а, є ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Під час розгляду справи суд виходить з того, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, саме собою є вагомим процесуальним засобом забезпечення виконання судового рішення.

За приписами ч. 6 та 7 ст. 382 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання судового рішення, а також поновлення прав та законних інтересів сторони у судовому процесі, суд вважає за доцільне накласти на керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області ОСОБА_1 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 42040,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В:

1. У прийнятті звіту Головного управління ДПС у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а, - відмовити.

2. Встановити Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. у справі № 824/843/16-а до 13.11.2020 р.

3. Накласти на керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Шпака Віталія Петровича (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200 А, код ЄДРПОУ 43143196) штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 42040,00 грн.

4. Половину штрафу у розмірі 21020,00 грн стягнути на користь підприємства ДІМ Чернівецького обласного товариства інвалідів Мир та добробут інвалідам (вул. Б.Хмельницького, будинок 19-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 35158255, поточний рахунок з карткою НОМЕР_1 в АТ ТАСКОМБАНК, МФО 339500), іншу половину штрафу у розмірі 21020,00 грн стягнути на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів - УК у Печерському районі/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету - 21081100).

5. Попередити керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Шпака Віталія Петровича про те, що за правилами ч. 6 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

6. Попередити керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч. 1 та ч. 2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

У відповідності до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвалу в повному обсязі складено 28.10.2020 р.

Суддя В.К. Левицький