Ухвала суду № 92502313, 29.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 жовтня 2020 р. Справа № 520/11638/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі № 520/11638/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 250618,04 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду.

Через канцелярію суду 28.10.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд зазначеної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

В своєму клопотанні відповідач зазначає, що дана справа не є справою незначної складності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи № 520/11638/2020 та розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження були з`ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження. Таким чином, з урахуванням положень ч.3 ст. 257 КАС України, судом не виявлено підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд відхиляє доводи відповідача, які викладені у відповідному клопотанні, через їх необґрунтованість та відсутність будь-якого документального підтвердження.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення.

Відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач має право подати докази разом із поданням відзиву.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання та розгляду даної справи в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі № 520/11638/2020 відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяН.А. Полях