Рішення № 92501260, 16.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1380/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

відповідач: навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9 - спеціалізована школа" Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний (Леніна), 82, код ЄДРПОУ 24145750)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійська міська рада (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535)

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі УДСНС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9 - спеціалізована школа" Олександрійської міської ради Кіровоградської області (надалі ЗНЗ І-ІІІ ст. №9) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлі, що використовується ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 та розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 82, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт №241 від 13.05.2019 року. У зв`язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі, розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 82, шляхом заборони її використання (експлуатації) відповідачем та опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Ухвалою судді від 07.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Олександрійську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач відзив на позов не подав, від третьої особи пояснення щодо позову також не надходили.

Ухвалами від 27.11.2019 року, від 05.06.2020 року суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України зупиняв провадження у справі за клопотанням сторін про надання їм часу для примирення на умовах повного усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в адміністративному позові.

Ухвалою від 25.09.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання сторін про продовження процесуального строку зупинення провадження у справі, поновив провадження у ній та оголосив перерву до 16.10.2020 року.

У судове засідання 16.10.2020 року учасники справи не з`явилися. Представник позивача просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 є комунальним закладом загальної середньої освіти, засновником якого є Олександрійська міська рада. З 27.11.1995 року школа зареєстрована як юридична особа, адресою її місцезнаходження є: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Леніна, 82. (а.с. 37 - 42) Цей заклад розташований у будівлі загальною площею 3843 кв.м., власником якої є Олександрійська міська рада. (а.с. 264 - 268)

Наказом Олександрійського міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області №23 від 24.04.2019 року "Про проведення перевірок об`єктів у травні 2019" призначено здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки стосовно ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 у період з 10.05.2019 року по 13.05.2019 року. (а.с. 18)

Посадовою особою Олександрійського міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області на підставі посвідчення №292 від 24.04.2019 року проведено перевірку ЗНЗ І-ІІІ ст. №9, розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний (Леніна), 82, за результатами чого складено акт №241 від 13.05.2019 року проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 21 - 28)

В акті №241 від 13.05.2019 року зафіксовані такі порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки:

1) не відремонтовано систему протипожежного захисту (систему пожежної сигналізації) (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

2) не обладнано будівлю системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 3-го типу (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 6 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України в закладах освіти, підпункт 5.1 пункту 5 таблиці Б1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014);

3) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій даху будівлі (пункт 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 9 розділу III Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України в закладах освіти);

4) не укомплектовано усі пожежні кран-комплекти пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентилів (підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 5 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України в закладах освіти);

5) не укомплектовано пожежний щит (стенд) згідно норм належності (пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 10 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України в закладах освіти);

6) не проведено ідентифікацію об`єкта щодо визначення чинників небезпеки (наказ МНС України "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів" №98 від 23.02.2006 року);

7) не надано на перевірку декларацію (сертифікат) про готовність, розташованої на території навчального закладу котельні до експлуатації;

8) не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання з непростроченим терміном використання (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗ України);

9) допущено користування пошкодженим вимикачем в приміщенні підвалу (пункт 1.18 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні);

10) не пройдено функціональне навчання відповідними категоріями осіб (відповідальна особа з питань цивільного захисту).

Примірник цього акту перевірки 13.05.2019 року вручений директору ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 Малишевій Т.А. та підписаний нею без зауважень. (а.с. 28)

З метою усунення виявлених порушень посадовою особою Олександрійського міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області 13.05.2019 року директору ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 ОСОБА_1 також видано припис №114 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у строк до 28.05.2019 року. (а.с. 258 - 261)

У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №241 від 13.05.2019 року, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій 03.06.2019 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з п.30 ч.2 ст.19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить зокрема реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності.

У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відтак, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ЗНЗ І-ІІІ ст. №9 вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у будівлі, яку використовує відповідач, виявлені численні порушення. Після проведення перевірки та під час судового розгляду справи частина виявлених порушень усунута, що підтверджується актами позапланових перевірок відповідача та наданими ним доказами. (а.с. 62 - 69, 96 - 103, 123 - 129, 147 - 152, 157 - 163, 177 - 183)

Проте наразі залишаються не усунутими порушення вимог пожежної безпеки, зафіксовані в пунктах 1, 2 акту перевірки №241 від 13.05.2019 року та у приписі №241 від 13.05.2019 року а саме: не відремонтовано систему протипожежного захисту (систему пожежної сигналізації) та не обладнано будівлю системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей 3-го типу.

Статтями 53, 54 Закону України "Про освіту" передбачено, що здобувачі освіти, а також педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.

Відповідно до частини 1 статті 80 цього Закону до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про повну загальну середню освіту" заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти; безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про повну загальну середню освіту" передбачено, що заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.

У частині 4 статті 38 Закону України "Про повну загальну середню освіту" наголошено, що керівник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний зокрема створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки.

Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України "Про повну загальну середню освіту" засновник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо.

У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (надалі - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 4 розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за №1229/29359, затверджено Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (надалі - Правила №974), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд, прилеглих до них територій, приміщень, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування навчальних закладів та установ системи освіти незалежно від типів і форм власності, що належать до сфери управління МОН, і є обов`язковими для виконання вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами, керівниками, педагогічними, науковими, науково-педагогічними, технічними працівниками, спеціалістами і обслуговувальним персоналом цих закладів та установ.

Пунктами 3, 4, 5 розділу І Правил №974 передбачено, що забезпечення пожежної безпеки в організаціях, на підприємствах системи освіти України здійснюється згідно з Правилами пожежної безпеки.

Пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 6 розділу VІ Правил №974 приміщення закладів та установ обладнуються СПЗ відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" та пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 глави 1 розділу V ППБУ усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

У пункті 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" визначено, що система протипожежного захисту це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізації та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Відповідно до пунктів 6.1, 7.1, 9.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" до складу систем протипожежного захисту належать зокрема системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежегасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей призначена для оповіщення людей, що перебувають у будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Згідно з пунктами 8.39, 8.46 ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти" будівлі та споруди закладів освіти повинні бути обладнані автоматичними системами сигналізації та регламентації часу. Вимоги щодо обладнання будівель та споруд закладів освіти автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей викладені в ДБН В.2.5-56.

Як вбачається з припису №114 від 13.05.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який вносився директору ЗНЗ І-ІІІ ст. №9, ні відповідачем, ні третьою особою з 2019 року не вжито дієвих заходів щодо ремонту системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації) та щодо обладнання будівлі школи системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей 3-го типу. (а.с. 258 - 261)

У клопотанні про зупинення провадження у справі від 20.08.2020 року відповідач стверджував, що з метою усунення цих порушень виготовлено робочий проект системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації), а також направлено клопотання до органів місцевого самоврядування про виділення коштів для фінансування цих робіт.

Попри те, що проектно-кошторисна документація на виконання робіт з улаштування (капітального ремонту) системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу виконана ще у 2019 році, до цього часу монтажні та підрядні роботи не розпочаті.

Суд вважає, що ці порушення та тривале невжиття відповідачем заходів щодо їх усунення пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, зокрема учасників навчально-виховного процесу, та свідчать про те, що у цьому закладі освіти через недотримання вимог протипожежних правил не створене безпечне освітнє середовище.

Відсутність в будівлі школи справної системи протипожежного захисту є обставиною, що може перешкоджати завчасному виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) людей про пожежу, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виявлення пожежі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №804/5713/16, від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 29.07.2020 року у справі №160/1903/19 від 10.09.2020 року у справі №620/1857/19 щодо оцінки цих порушень вимог пожежної безпеки як таких, що об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, можуть призвести до тяжких наслідків та є підставою для застосування за рішенням суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об`єктів.

Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

У ході судового розгляду справи доведено, що приміщення ЗНЗ І-ІІІ ст. №9, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний (Леніна), 82, яке використовується для надання освітніх послуг, наразі експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Доводи відповідача про недостатність бюджетного фінансування на проведення робіт з протипожежного захисту суд відхиляє, оскільки такі обставини не виправдовують той факт, що приміщення навчального закладу, яке використовується для надання освітніх послуг, експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак позов УДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) про заборону використання (експлуатації) будівлі школи до повного усунення порушень слід задовольнити.

Суд зазначає, що застосований до відповідача захід реагування має тимчасовий характер. Відновлення роботи цього об`єкту можливе з моменту отримання позивачем повідомлення відповідача про усунення ним усіх установлених судом порушень.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) до навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9 - спеціалізована школа" Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний (Леніна), 82, код ЄДРПОУ 24145750) задовольнити.

Застосувати до навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9 - спеціалізована школа" Олександрійської міської ради Кіровоградської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі школи, розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний (Леніна), 82, до повного усунення порушень у сфері пожежної безпеки, встановлених судом.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш