Рішення № 92501251, 29.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ справа №320/5165/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0001971202 від 13 червня 2019 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 676 121 грн. 51 коп. та застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 169 030 грн. 38 коп. за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0001981202 від 13 червня 2019 р. про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період лютий 2019 р. та відсутність права на врахування такої суми, як від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у розмірі 5 197 235 грн. 74 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0001991202 від 13 червня 2019 р. про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ у розмірі 5 204 235 грн. 74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що ним правомірно задекларовано податковий кредит поточного звітного (податкового) періоду, який сформовано на підставі реальних господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробейкер, що підтверджується первинними документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

5 листопада 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що перевіркою не підтверджено реального руху активів (реалізації товарів) та податкового кредиту з ПДВ на адресу позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» протягом перевіряємого періоду, що свідчить про оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Зазначає, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

15 січня 2020 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про заміну сторони по справі на правонаступника. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 р. замінено відповідача у цій справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 червня 2020 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 серпня 2020 р.

10 серпня 2020 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. У поданій заяві представник відповідача вирішення цього клопотання залишив на розсуд суду.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін протокольною ухвалою суду від 10 серпня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 19 квітня 2019 р. по 7 травня 2019 р. ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок у банку за лютий 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9051137648 від 20 березня 2019 р.) в сумі 19 765 720 грн. 00 коп.

За результатами складено Акт перевірки від 17 травня 2019 р. № 399/10-36-12-02/41285723. Зазначено, що перевіркою не встановлено порушення позивачем вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2019 року в суму 13 891 670 грн. 09 коп.

Разом з тим, в Акті перевірки зазначено, що виявлено порушення в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2019 року, зокрема:

- п. 200.1 ст. 200, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України: включення до податкового кредиту сум ПДВ, не оплачених в поточному місяці виписки податкової накладеної та включені у додатку № 3 декларації з ПДВ за лютий 2019 року, у зв`язку з чим позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2019 року у розмірі 153 986 грн. 23 коп.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 44.1 ст. 44 ПК України: завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 676 121 грн. 51 коп., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму ПДВ у розмірі 5 204 235 грн. 74 коп. по взаємодії з ризиковим контрагентом, завищено залишок від`ємного значення, який заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2019 р. на суму ПДВ у розмірі 5 043 942 грн. 12 коп.

Позивачем подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення на Акт перевірки від 17 травня 2019 р. № 399/10-36-12-02/41285723.

12 червня 2019 р. Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення про розгляд заперечення, згідно з яким позивача повідомлено, що Акт перевірки № 399/10-36-12-02/41285723 від 17 травня 2019 р. отримано позивачем 23 травня 2019 р. разом з тим, заперечення до Акту перевірки подано платником до ГУ ДФС у Київській області 10 червня 2019 р. вхідний № 32970/10, тобто на 12 робочий день. Враховуючи викладене вище, відповідно до вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача № 399/10-36-12-02/41285723 від 10 червня 2019 р. залишено без розгляду.

13 червня 2019 р. ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 р. № 0001971202, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 676 121 грн. 51 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 169 030 грн. 38 коп.;

2) податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2019 р. № 0001981202, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період лютий 2019 р. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку у розмірі 5 197 928 грн. 35 коп.;

3) податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 р. № 0001991202, яким встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5 204 235 грн. 75 коп.

5 липня 2019 р. позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0001971202 від 13 червня 2019 р., № 0001981202 від 13 червня 2019 р. та № 0001991202 від 13 червня 2019 р. Головного управління ДФС у Київській області.

2 вересня 2019 р. Державною податковою службою України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, прийнято рішення № 353/6/99-00-08-05-03 про результати розгляду скарги. Цим рішення позивача повідомлено, що Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 13 червня 2019 р. № 0001971202, № 0001981202, № 0001991202, а скаргу - без задоволення.

В Акті перевірки від 17 травня 2019 р. вказано, що задекларований позивачем податковий кредит за рахунок проведення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» з придбання насіння соняшника в порушення п.198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України сформований неправомірно на загальну суму ПДВ 11 078 285 грн. 56 коп., в тому числі: листопад 2018 р. в сумі 7 360 628 грн. 28 коп. та грудень 2018 року в сумі 3 717 657 грн. 48 коп. У зв`язку з цим перевіркою достовірності декларування сум податкового кредиту по декларації за листопад-грудень 2018 року встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 200.4 ст. 200 ПК України та безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок операцій по ланцюгу постачання від ризикового контрагента на суму ПДВ 11 078 285 грн. 56 коп. та завищено залишок від`ємного значення за листопад 2018 року, який заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2019 року на суму ПДВ у розмірі 5 720 063 грн. 63 коп.

Згідно з наявними у справі документами 1 серпня 2018 р. між позивачем (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» (далі постачальником укладено договір поставки № Д010818ПС сільськогосподарської продукції (далі договір № Д010818ПС).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити соняшник (далі товар).

Згідно з Специфікацією №1 від 1 серпня 2018 р. до Договору поставки сільськогосподарської продукції №Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» постачає соняшник врожаю 2018 року у кількості 4500 тонн (+/- 10%) по ціні 10 000,02 грн./т. з ПДВ. Базові умови поставки: DAP Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна 26В, Харківська обл., Чугуївський район, с-ще Залізничне, пров. Перемоги, 1.

Згідно з Специфікацією №2 від 1 жовтня 2018 р. до Договору поставки сільськогосподарської продукції №Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» постачає соняшник врожаю 2018 року у кількості 2100 тонн (+/- 10%) по ціні 9 700,02 грн./т. з ПДВ. Базові умови поставки: DAP Харківська обл., Чугуївський район, с-ще Залізничне, пров. Перемоги, 1.

2 серпня 2018 р. додатковою угодою №1 до Договору поставки сільськогосподарської продукції №Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на банківський рахунок постачальника окремими частинами, не прив`язаними до кількості окремої партії товару, в строк до 28 грудня 2020 р.

На підтвердження реальності договору поставки № Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. сільськогосподарської продукції сторонами договору складено наступні документи:

- накладні: № 12710 від 27 жовтня 2018 р. на суму 176 094 грн. 17 коп., у тому числі ПДВ на суму 29 349 грн. 03 коп.; № 12410 від 24 жовтня 2018 р. на суму 1 079 292 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ на суму 179 882 грн. 02 коп.; № 12310 від 23 жовтня 2018 р. на суму 585 871 грн. 51 коп., у тому числі ПДВ на суму 97 645 грн. 25 коп.; № 12210 від 2 жовтня 2018 р. на суму 967 305 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ на суму 161 217 грн. 57 коп.; № 12010 від 20 жовтня 2018 р. на суму 627 659 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 104 609 грн. 87 коп.; № 11810 від 18 жовтня 2018 р. на суму 957 256 грн. 18 коп., у тому числі ПДВ на суму 159 542 грн. 70 коп.; № 11710 від 17 жовтня 2018 р. на суму 390 804 грн. 11 коп., у тому числі ПДВ на суму 65 134 грн. 02 коп.; № 11610 від 16 жовтня 2018 р. на суму 2 151 047 грн. 34 коп., у тому числі ПДВ на суму 358 507 грн. 89 коп.; № 11410 від 14 жовтня 2018 р. на суму 1 285 640 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ на суму 214 273 грн. 44 коп.; № 11310 від 13 жовтня 2018 р. на суму 1 499 399 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ на суму 249 900 грн. 00 коп.; № 11210 від 12 жовтня 2018 р. на суму 1 085 393 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ на суму 180 898 грн. 91 коп.; № 11110 від 11 жовтня 2018 р. на суму 460 479 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ на суму 76 746 грн. 56 коп.; № 11010 від 10 жовтня 2018 р. на суму 934 451 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ на суму 155 741 грн. 90 коп.; № 10910 від 9 жовтня 2018 р. на суму 1 657 102 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 276 183 грн. 82 коп.; № 10810 від 8 жовтня 2018 р. на суму 1 559 753 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ на суму 259 958 грн. 92 коп.; № 10510 від 5 жовтня 2018 р. на суму 428 750 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 71 458 грн. 43 коп.; № 10410 від 4 жовтня 2018 р. на суму 1 487 740 грн. 57 коп., у тому числі ПДВ на суму 247 956 грн. 76 коп.; № 10310 від 3 жовтня 2018 р. на суму 953 793 грн. 26 коп., у тому числі ПДВ на суму 158 965 грн. 54 коп.; № 10210 від 2 жовтня 2018 р. на суму 793 422 грн. 84 коп., у тому числі ПДВ на суму 132 237 грн. 14 коп.; № 10110 від 1 жовтня 2018 р. на суму 872 361 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 145 393 грн. 60 коп.; № 10109 від 1 вересня 2018 р. на суму 823 001 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ на суму 137 166 грн. 94 коп.; № 50109 від 1 вересня 2018 р. на суму 677 401 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ на суму 112 900 грн. 23 коп.; № 20109 від 1 вересня 2018 р. на суму 902 541 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ на суму 150 423 грн. 80 коп.; № 30109 від 1 вересня 2018 р. на суму 638 721 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ на суму 106 453 грн. 28 коп.; № 40109 від 1 вересня 2018 р. на суму 738 801 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ на суму 123 133 грн. 58 коп.; № 60109 від 1 вересня 2018 р. на суму 346 200 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ на суму 57 700 грн. 12 коп.; № 80209 від 2 вересня 2019 р. на суму 259 810 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ на суму 43 301 грн. 75 коп.; № 70209 від 2 вересня 2018 р. на суму 851 491 грн. 70 коп. у тому числі ПДВ на суму 141 915 грн. 28 коп.; № 60209 від 2 вересня 2018 р. на суму 681 841 грн. 37 коп., у тому числі ПДВ на суму 113 640 грн. 23 коп.; № 50209 від 2 вересня 2018 р. на суму 639 681 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ на суму 106 613 грн. 55 коп.; № 40209 від 2 вересня 2018 р. на суму 675 701 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ на суму 112 616 грн. 89 коп.; № 30209 від 2 вересня 2018 р. на суму 788 411 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 131 401 грн. 93 коп.; № 20209 від 2 вересня 2018 р. на суму 855 751 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ на суму 142 625 грн. 29 коп.; № 10209 від 2 вересня 2018 р. на суму 802 621 грн. 61 коп., у тому числі ПДВ на суму 133 770 грн. 27 коп.; № 70309 від 3 вересня 2018 р. на суму 358 000 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ на суму 59 666 грн. 79 коп.; № 60309 від 3 вересня 2018 р. на суму 945 081 грн. 89 коп., у тому числі ПДВ на суму 157 513 грн. 65 коп.; № 50309 від 3 вересня 2018 р. а суму 965 851 грн. 93 коп., у тому числі ПДВ на суму 160 975 грн. 32 коп.; № 40309 від 3 вересня 2018 р. на суму 743 971 грн. 49 коп., у тому числі ПДВ на суму 123 995 грн. 25 коп.; № 30309 від 3 вересня 2018 р. на суму 979 251 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 163 208 грн. 66 коп.; № 20309 від 3 вересня 2018 р. на суму 776 791 грн. 55 коп., у тому числі ПДВ на суму 129 465 грн. 26 коп.; № 50409 від 4 вересня 2019 р. на суму 871 301 грн. 75 коп., у тому числі ПДВ на суму 145 216 грн. 96 коп.; № 40409 від 4 вересня 2018 р. на суму 980 371 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 163 395 грн. 33 коп.; № 30409 від 4 вересня 2018 р. на суму 793 971 грн. 59 коп., у тому числі ПДВ на суму 132 328 грн. 60 коп.; № 20409 від 4 вересня 2018 р. на суму 762 001 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ на суму 127 000 грн. 25 коп.; № 80509 від 5 вересня 2018 р. на суму 659 051 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ на суму 109 841 грн. 89 коп.; № 60509 від 5 вересня 2018 р. на суму 708 421 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ на суму 118 070 грн. 24 коп.; № 70509 від 5 вересня 2018 р. на суму 739 761 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ на суму 123 293 грн. 58 коп.; № 50509 від 5 вересня 2018 р. на суму 750 051 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 125 008 грн. 58 коп.; № 40509 від 5 вересня 2018 р. на суму 703 481 грн. 41 коп., у тому числі ПДВ на суму 117 246 грн. 90 коп.; № 20509 від 5 вересня 2018 р. на суму 737 931 грн. 48 коп.; № 30509 від 5 вересня 2018 р. на суму 759 821 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ на суму 126 636 грн. 52 коп.; № 30609 від 6 вересня 2018 р. на суму 936 761 грн. 87 коп., у тому числі ПДВ на суму 156 126 грн. 98 коп.; № 20609 від 6 вересня 2018 р. на суму 973 841 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ на суму 162 306 грн. 99 коп.; № 46009 від 6 вересня 2018 р. на суму 976 001 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ на суму 162 666 грн. 99 коп.; № 60609 від 6 вересня 2018 р. на суму 954 861 грн. 91 коп., к тому числі ПДВ на суму 159 143 грн. 65 коп.; № 50609 від 6 вересня 2018 р. на суму 564 261 грн. 13 коп., у тому числі ПДВ на суму 94 043 грн. 52 коп.; № 10709 від 7 вересня 2018 р. на суму 878 981 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ на суму 146 496 грн. 96 коп.; № 11009 від 10 вересня 2018 р. на суму 627 321 грн. 25 коп., у тому числі ПДВ на суму 104 553 грн. 54 коп.; № 21109 від 11 вересня 2018 р. на суму 563 421 грн. 13 коп., у тому числі ПДВ на суму 93 903 грн. 52 коп.; № 11109 від 11 вересня 2018 р. на суму 489 120 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 81 520 грн. 16 коп.; № 51209 від 12 вересня 2018 р. на суму 799 401 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 133 233 грн. 60 коп.; № 41209 від 12 вересня 2018 р. на суму 908 451 грн. 82 коп., у тому числі ПДВ на суму 151 408 грн. 64 коп.; № 11309 від 13 вересня 2018 р. на суму 301 700 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 50 283 грн. 43 коп.; № 31409 від 14 вересня 2018 р. на суму 524 071 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ на суму 87 345 грн. 17 коп.; № 21409 від 14 вересня 2018 р. на суму 839 401 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ на суму 139 900 грн. 28 коп.; № 11509 від 15 вересня 2018 р. на суму 749 001 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 124 833 грн. 58 коп.; № 11709 від 17 вересня 2018 р. на суму 315 200 грн. 63 коп., у тому числі ПДВ на суму 52 533 грн. 44 коп.; № 11809 від 18 вересня 2018 р. на суму 229 950 грн. 46 коп., у тому числі ПДВ на суму 38 325 грн. 08 коп.; № 21909 від 19 вересня 2018 р. на суму 800 151 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 133 358 грн. 60 коп.; № 11909 від 19 вересня 2018 р. на суму 865 341 грн. 73 коп., у тому числі ПДВ на суму 144 223 грн. 62 коп.; № 31909 від 19 вересня 2018 р. на суму 779 451 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ на суму 129 908 грн. 59 коп.; № 22009 від 20 вересня 2018 р. на суму 774 161 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ на суму 129 026 грн. 92 коп.; № 32009 від 20 вересня 2018 р. на суму 828 161 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ на суму 138 026 грн. 94 коп.; № 12009 від 20 вересня 2018 р. на суму 934 771 грн. 87 коп., у тому числі ПДВ на суму 155 795 грн. 31 коп.; № 42109 від 21 вересня 2018 р. на суму 655 951 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ на суму 109 325 грн. 22 коп.; № 32109 від 21 вересня 2018 р. на суму 787 301 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 131 216 грн. 93 коп.; № 22109 від 21 вересня 2018 р. на суму 980 491 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 163 415 грн. 33 коп.; № 52109 від 21 вересня 2018 р. на суму 363 970 грн. 73 коп., у тому числі ПДВ на суму 60 661 грн. 79 коп.; № 12209 від 22 вересня 2018 р. на суму 824 991 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ на суму 137 498 грн. 61 коп.; № 12309 від 23 вересня 2018 р. на суму 950 311 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ на суму 158 385 грн. 32 коп.; № 12509 від 25 вересня 2018 р. на суму 673 971 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ на суму 112 328 грн. 56 коп.; № 12609 від 26 вересня 2018 р. на суму 113 850 грн. 23 коп., у тому числі ПДВ на суму 18 975 грн. 04 коп.; № 12709 від 27 вересня 2018 р. на суму 257 220 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ на суму 42 870 грн. 09 коп.; № 12909 від 29 вересня 2018 р. на суму 825 231 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ на суму 137 538 грн. 61 коп.; № 13009 від 30 вересня 2018 р. на суму 551 911 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ на суму 91 985 грн. 18 коп.;

- реєстр прийнятих транспортних засобів позивачем згідно з договором №Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. за період 30 серпня 2018 р. 30 вересня 2018 р.;

- товарно-транспортні накладні: № 10409 від 29 вересня 2018 р., № 10309 від 29 вересня 2018 р., № 10209 від 29 вересня 2018 р., № 10109 від 28 вересня 2018 р., № 9809 від 28 вересня 2018 р., № 9709 від 28 вересня 2018 р., № 9609 від 28 вересня 2018 р., № 9309 від 26 вересня 2018 р., № 9009 від 25 вересня 2018 р., № 8709 від 24 вересня 2018 р., № 1237 від 24 вересня 2018 р., № 8309 від 24 вересня 2018 р., № 8009 від 22 вересня 2018 р., № 7909 від 22 вересня 2018 р., № 7809 від 22 вересня 2018 р., № 7609 від 22 вересня 2018 р., № 7509 від 21 вересня 2018 р., № 7409 від 21 вересня 2018 р., № 7309 від 21 вересня 2018 р., № 6309 від 20 вересня 2018 р., № 7009 від 20 вересня 2018 р., №6909 від 20 вересня 2018 р., № 6709 від 20 вересня 2018 р., № 6809 від 20 вересня 2018 р., № 6609 від 20 вересня 2018 р., № 6509 від 20 вересня 2018 р., № 6409 від 20 вересня 2018 р., № 7209 від 20 вересня 2018 р., № 6009 від 20 вересня 2018 р., № 5909 від 20 вересня 2018 р., № 5809 від 20 вересня 2018 р., № 5709 від 19 вересня 2018 р., № 5509 від 19 вересня 2018 р., № 5309 від 19 вересня 2018 р., № 5409 від 19 вересня 2018 р., № 5209 від 19 вересня 2018 р., № 4909 від 19 вересня 2018 р., № 5009 від 19 вересня 2018 р., № 5109 від 19 вересня 2018 р., № 4709 від 19 вересня 2018 р., № 4609 від 18 вересня 2018 р., № 4809 від 19 вересня 2018 р., № 4609 від 18 вересня 2018 р., № 4809 від 19 вересня 2018 р., № 4509 від 19 вересня 2018 р., № 4209 від 18 вересня 2018 р., № 4109 від 18 вересня 2018 р., № 4009 від 18 вересня 2018 р., № 3909 від 18 вересня 2018 р., № 3809 від 18 вересня 2018 р., № 3709 від 18 вересня 2018 р., № 3609 від 18 вересня 2018 р., № 3409 від 18 вересня 2018 р., № 3309 від 18 вересня 2018 р., № 18/2 від 17 вересня 2018 р., № 18/3 від 17 вересня 2018 р., № 17/2 від 16 вересня 2018 р., № 3109 від 14 вересня 2018 р., № 3209 від 14 вересня 2018 р., № 3009 від 14 вересня 2018 р., № 2909 від 14 вересня 2018 р., № 2809 від 13 вересня 2018 р., № 2409 від 13 вересня 2018 р., № 2509 від 13 вересня 2018 р., № 2709 від 13 вересня 2018 р., № 2609 від 13 вересня 2018 р., № 2309 від 12 вересня 2018 р., № 2209 від 11 вересня 2018 р., № 2109 від 11 вересня 2018 р., № 1009 від 11 вересня 2018 р., №0909 від 11 вересня 2018 р., № 0809 від 11 вересня 2018 р., № 709 від 11 вересня 2018 р., № 1309 від 11 вересня 2018 р., № 2009 від 10 вересня 2018 р., № 1209 від 10 вересня 2018 р., №1109 від 10 вересня 2018 р., № 06/09 від 10 вересня 2018 р., № 1/10 від 9 вересня 2018 р., № 2/10 від 9 вересня 2018 р., № 105 від 7 вересня 2018 р., № 104 від 6 вересня 2018 р., № 103 від 6 вересня 2018 р., № 102 від 6 вересня 2018 р., № 101 від 6 вересня 2018 р., № 100 від 6 вересня 2018 р., № 99 від 6 вересня 2018 р., № 98 від 6 вересня 2018 р., № 97 від 6 вересня 2018 р., № 96 від 6 вересня 2018 р., № 95 від 5 вересня 2018 р., № 94 від 5 вересня 2018 р., № 93 від 5 вересня 2018 р., № 92 від 5 вересня 2018 р., № 91 від 5 вересня 2018 р., № 90 від 5 вересня 2018 р., № 89 від 5 вересня 2018 р., № 88 від 5 вересня 2018 р., № 87 від 5 вересня 2018 р., № 86 від 5 вересня 2018 р., № 85 від 5 вересня 2018 р., № 83 від 5 вересня 2018 р., № 82 від 5 вересня 2018 р., № 84 від 5 вересня 2018 р., № 81 від 5 вересня 2018 р., № 80 від 5 вересня 2018 р., № 79 від 5 вересня 2018 р., № 78 від 4 вересня 2018 р., № 77 від 4 вересня 2018 р., № 76 від 4 вересня 2018 р., № 77 від 4 вересня 2018 р., № 75 від 4 вересня 2018 р., № 74 від 4 вересня 2018 р., № 73 від 4 вересня 2018 р., № 72 від 4 вересня 2018 р., № 71 від 4 вересня 2018 р., № 70 від 4 вересня 2018 р., № 69 від 4 вересня 2018 р., № 68 від 4 вересня 2018 р., № 67 від 4 вересня 2018 р., № 66 від 4 вересня 2018 р., № 65 від 4 вересня 2018 р., № 64 від 4 вересня 2018 р., № 63 від 4 вересня 2018 р., № 62 від 4 вересня 2018 р., № 61 від 3 вересня 2018 р., № 60 від 3 вересня 2018 р., № 59 від 3 вересня 2018 р., № 58 від 3 вересня 2018 р., № 57 від 3 вересня 2018 р., № 56 від 3 вересня 2018 р., № 55 від 3 вересня 2018 р., № 54 від 3 вересня 2018 р., № 53 від 3 вересня 2018 р., № 52 від 3 вересня 2018 р., № 51 від 3 вересня 2018 р., № 50 від 3 вересня 2018 р., № 49 від 3 вересня 2018 р., № 48 від 3 вересня 2018 р., № 47 від 3 вересня 2018 р., № 46 від 3 вересня 2018 р., № 43 від 2 вересня 2018 р., № 42 від 2 вересня 2018 р., № 44 від 3 вересня 2018 р., № 45 від 3 вересня 2018 р., № 41 від 2 вересня 2018 р., № 40 від 2 вересня 2018 р., № 39 від 2 вересня 2018 р., № 38 від 2 вересня 2018 р., № 37 від 2 вересня 2018 р., № 36 від 2 вересня 2018 р., № 35 від 2 вересня 2018 р., № 34 від 2 вересня 2018 р., № 32 від 2 вересня 2018 р., № 31 від 2 вересня 2018 р., № 30 від 2 вересня 2018 р., № 29 від 2 вересня 2018 р., № 28 від 2 вересня 2018 р., № 27 від 2 вересня 2018 р., № 25 від 2 вересня 2018 р., № 26 від 2 вересня 2018 р., № 24 від 1 вересня 2018 р., № 23 від 1 вересня 2018 р., № 22 від 1 вересня 2018 р., № 21 від 1 вересня 2018 р., № 20 від 1 вересня 2018 р., № 19 від 1 вересня 2018 р., № 18 від 1 вересня 2018 р., № 17 від 1 вересня 2018 р., № 16 від 1 вересня 2018 р., № 15 від 1 вересня 2018 р., № 14 від 1 вересня 2018 р., № 13 від 1 вересня 2018 р., № 12 від 1 вересня 2018 р., № 11 від 1 вересня 2018 р., № 3 від 31 серпня 2018 р., № 10 від 1 вересня 2018 р., № 9 від 1 вересня 2018 р., № 2 від 31 серпня 2018 р., № 8 від 1 вересня 2018 р., № 7 від 1 вересня 2018 р., № 6 від 1 вересня 2018 р., № 5 від 1 вересня 2018 р., № 4 від 1 вересня 2018 р., № 1 від 31 серпня 2018 р., № 2510 від 26 жовтня 2018 р., № 21310 від 23 жовтня 2018 р., № 21110 від 23 жовтня 2018 р., № 21010 від 23 жовтня 2018 р., № 21210 від 23 жовтня 2018 р., № 20810 від 22 жовтня 2018 р., № 20710 від 22 жовтня 2018 р., № 20210 від 21 жовтня 2018 р., № 20310 від 21 жовтня 2018 р., № 20610 від 21 жовтня 2018 р., № 20510 від 21 жовтня 2018 р., № 20410 від 21 жовтня 2018 р., № 20110 від 19 жовтня 2018 р., № 20010 від 19 жовтня 2018 р., № 19910 від 19 жовтня 2018 р., № 19810 від 17 жовтня 2018 р., № 19610 від 17 жовтня 2018 р.,№ 19710 від 17 жовтня 2018 р., № 19510 від 17 жовтня 2018 р., № 19310 від 16 жовтня 2018 р., № 19410 від 16 жовтня 2018 р., № 19210 від 15 жовтня 2018 р., № 19110 від 15 жовтня 2018 р., № 19010 від 15 жовтня 2018 р., № 18910 від 15 жовтня 2018 р., № 18810 від 15 жовтня 2018 р., № 18610 від 15 жовтня 2018 р., № 18510 від 15 жовтня 2018 р., № 18410 від 15 жовтня 2018 р., № 18310 від 13 жовтня 2018 р., № 18110 від 13 жовтня 2018 р., № 18010 від 13 жовтня 2018 р., № 17910 від 13 жовтня 2018 р., № 17810 від 13 жовтня 2018 р., № 17710 від 12 жовтня 2018 р., № 17610 від 12 жовтня 2018 р., № 17510 від 12 жовтня 2018 р., № 17110 від 12 жовтня 2018 р., № 17010 від 12 жовтня 2018 р., № 17210 від 12 жовтня 2018 р., № 16810 від 11 жовтня 2018 р., № 16710 від 11 жовтня 2018 р., № 16510 від 11 жовтня 2018 р., № 16610 від 11 жовтня 2018 р., № 16210 від 11 жовтня 2018 р., № 16110 від 10 жовтня 2018 р., № 15910 від 10 жовтня 2018 р., № 16010 від 10 жовтня 2018 р., № 15310 від 9 жовтня 2018 р., № 15510 від 9 жовтня 2018 р., № 15710 від 9 жовтня 2018 р., № 15610 від 9 жовтня 2018 р., № 15110 від 8 жовтня 2018 р., № 15010 від 8 жовтня 2018 р., № 14910 від 8 жовтня 2018 р., № 14810 від 8 жовтня 2018 р., № 14710 від 8 жовтня 2018 р., № 14610 від 8 жовтня 2018 р., № 14510 від 8 жовтня 20018 р., № 14410 від 7 жовтня 2018 р., № 14310 від 7 жовтня 2018 р., № 14210 від 7 жовтня 2018 р., № 14110 від 7 жовтня 2018 р., № 14010 від 7 жовтня 2018 р., № 13910 від 7 жовтня 2018 р., № 13810 від 7 жовтня 2018 р., № 13710 від 7 жовтня 2018 р., № 13410 від 4 жовтня 2018 р., № 13510 від 4 жовтня 2018 р., № 12810 від 3 жовтня 2018 р., № 12910 від 3 жовтня 2018 р., № 12710 від 3 жовтня 2018 р., № 12610 від 3 жовтня 2018 р., № 12410 від 3 жовтня 2018 р., № 12510 від 3 жовтня 2018 р., № 12310 від 2 жовтня 2018 р., № 12210 від 2 жовтня 2018 р., № 12210 від 2 жовтня 2018 р., № 12110 від 2 жовтня 2018 р., № 12010 від 2 жовтня 2018 р., № 11910 від 2 жовтня 2018 р., № 11810 від 1 жовтня 2018 р., № 11610 від 1 жовтня 2018 р., № 11510 від 1 жовтня 2018 р., № 11010 від 30 вересня 2018 р., № 10910 від 30 вересня 2018 р., № 10809 від 30 вересня 2018 р., № 10709 від 30 вересня 2018 р., № 10509 від 30 вересня 2018 р.;

- реєстр прийнятих транспортних засобів позивача згідно з договором № Д010818ПС від 1 серпня 2018 р. за період 1 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2018 р.;

- платіжні доручення: № 2321 від 26 грудня 2018 р. на суму 335 000 грн. 00 коп., № 2264 від 14 грудня 2018 р. на суму 2 600 000 грн. 00 коп., № 1823 від 11 жовтня 2018 р. на суму 5 000 000 грн. 00 коп., № 1794 від 9 жовтня 2018 р. на суму 4 884 189 грн. 77 коп.

7 серпня 2018 р. між позивачем (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросинергія» (далі виконавець) укладено договір № 070818ПН про проведення виконавцем робіт з переробки сировини, що поставляється замовником, в продукцію.

Поставка соняшнику здійснювалась автотранспортом за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробейкер». Придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» соняшник відразу поставлявся на переробку за адресою знаходження виробничих потужностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросинергія»: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26В, або на зерновий склад Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Залізничне, пров. Перемоги, 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

При цьому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агросинергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» було укладено Договір складського зберігання зерна №07/08-ГЕ/18 від 22 серпня 2018 року, за яким позивач передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» приймає на знеособлене зберігання продукцію зернових, зернобобових та олійних культур, здійснює його доробку (сушіння, очищення та інші роботи, необхідні для запобігання псуванню і втрат якості зерна), зберігання й наступний відпуск.

У подальшому, соняшник, який зберігався на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро», також поставлявся на виробничі потужності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросинергія» для переробки. Поставка здійснювалась із залученням перевізника Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВА», що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та актами надання послуг.

Факт передачі позивачем сировини (соняшнику) на переробку Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросинергія» згідно з договором №070818ПН від 7 серпня 2018 р. підтверджується Актами надходження сировини №Сн0000373 від 30 вересня 2018 р. та №0к0000369 від 31 жовтня 2018 р.

Здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросинергія» переробки сировини (насіння соняшнику) в продукцію (олію соняшникову та шрот соняшниковий) підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № Ок0000020 від 28 жовтня 2018 р., № Ок0000017 від 22 жовтня 2018 р., № Ок0000011 від 17 жовтня 2018 р., № Ок0000010 від 16 жовтня 2018 р., №Ок0000008 від 14 жовтня 2018 р., № Ок0000006 від 12 жовтня 2018 р., № Ок0000005 від 10 жовтня 2018 р., № Ок0000004 від 8 жовтня 2018 р., № Ок0000003 від 7 жовтня 2018 р., № Ок0000002 від 6 жовтня 2018 р., № Ок0000001 від 4 жовтня 2018 р., № Сн0000011 від 25 вересня 2018 р., № Сн0000010 від 24 вересня 2018 р., № Сн0000008 від 21 вересня 2018 р., № Сн0000007 від 20 вересня 2018 р., № Сн0000002 від 16 вересня 2018 р., № Сн0000001 від 15 вересня 2018 р., № Сн0000004 від 14 вересня 2018 р.

Отриману після переробки продукцію позивач реалізував Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Карат», а саме:

- олію соняшникову нерафіновану позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» згідно з договорами поставки №SFO72 від 14 вересня 2018 р., № SFO73 від 14 вересня 2018 р. та № SFO86 від 10 жовтня 2018 р., фактичне виконання яких підтверджується видатковими накладними та товарно- транспортними накладними (залізничними накладними), а факт отримання оплати підтверджується виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агросинергія» за період з листопада 2018 року по грудень 2018 року.

- шрот соняшниковий позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Карат» згідно з договором поставки №0503Ш від 5 березня 2018 р., фактичне виконання якого підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (залізничними накладними) Специфікаціями, а факт отримання оплати підтверджується виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агросинергія» за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року включно.

Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України).

Згідно з вимогами п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 185.1. ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Абзацом 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

За приписами п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 Господарського кодексу України).

Згідно з вимогами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

Крім того, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення. Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 88), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Із урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з вимогами статтею 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов`язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від`ємне значення податкових зобов`язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов`язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Суд зауважує, що з урахуванням наведеного будь-яких доказів, які можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарських операцій, відповідачем не надано і судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб`єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Суд зазначає, що за змістом положень ПК України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що формування витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 р. у справі № 21-1526а15.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування витрат та податкового кредиту, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання платником податків придбаних у контрагентів товарів та послуг. При цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту або формування витрат, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції, або належного доведення допустимими доказами факту фіктивного підприємництва контрагентів позивача.

Також, суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону № 996-XIV.

Так, ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 9 Закону № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також, відповідно до вимог п. 2.4 ст. 2 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам та аргументам сторін, суд бере до уваги таке.

Податковий орган вважає, що задекларований позивачем податковий кредит за рахунок проведення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» з придбання насіння соняшника сформований неправомірно на загальну суму ПДВ 11 078 285 грн. 56 коп. за рахунок операцій по ланцюгу постачання від ризикового контрагента та завищено залишок від`ємного значення за листопад 2018 року, який заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2019 року на суму ПДВ у розмірі 5 720 063 грн. 63 коп.

Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне. Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» укладено договори, реальність виконання яких підтверджено наведеними вище дослідженими судом документами.

Судом встановлено, що придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агросинергія» у Товариства з обмежено відповідальністю «Агробейкер» соняшник був використаний позивачем у власній господарській діяльності, що узгоджується з основними видами господарської діяльності, та спрямований на досягнення статутних цілей підприємства.

Суд зазначає, що посадові особи податкового органу не ставлять під сумнів факт реального здійснення операцій щодо постачання та реалізації соняшника у межах господарської діяльності Товариством обмеженою відповідальністю Торговий дім «Агросинергія», як платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Відповідач в обґрунтування спірного рішення в акті перевірки та у відзиві зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Олимпия» фігурує в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру № 4201711120000014 від 17 березня 2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України, досудове розслідування в якому здійснюються слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.

У зв`язку з вказаною інформацією ухвалою суду від 15 січня 2020 р. витребувано докази від Прокуратури Київської області, а саме: інформацію про те, чи встановлено винних осіб стосовно контрагентів-постачальників у кримінальному провадження №4201711120000014 від 17 березня 2017 р. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробейкер" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛИМПИЯ") за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України, чи пред`явлено їм підозри, чи проводилися експертизи під час досудового розслідування, чи завершено досудове розслідування, чи направлено справу до суду, чи винесено вирок у справі.

4 лютого 2020 р. до суду від Прокуратури Київської області надійшов лист, яким повідомлено, що моніторингом (в межах повноважень прокуратури Київської області) Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що за вказаним вище номером в ЄРДР наявне кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування 12 січня 2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Обставини, що досліджуються у кримінальному провадженні №42017111200000014 від 12 січня 2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, жодним чином не стосується товариств «Агробейкер», «ОЛИМПИЯ» та «Торговий дім «Агросинергія».

Отже, судом встановлено, що ті аргументи, на які контролюючим органом здійснено посилання в акті перевірки, не було підтверджено під час їх перевірки і дослідження судом. Крім того, судом не встановлено обставин, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» фігурує в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру № 4201711120000014 від 17 березня 2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, щодо реальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробейкер» суд звертає увагу на наступне. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 23 травня 2018 р. у справі № 804/2551/13-а правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 3 квітня 2018 р. у справі № 2а-7462/10/2170).

Суд зазначає, що наявні у справі документи (бухгалтерські та податкові) свідчать про реальність укладення та виконання договорів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробейкер. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів було сформовано витрати, які враховуються у податковому кредиті за лютий 2019 р. та в подальшому правильно нараховано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахований рахунок платника податку у банку по декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 р.

Суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, відповідно до принципу розумної обачності - це включення його до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробейкер останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також було платником податку на додану вартість.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до податкового кредиту. Разом з тим, у цій справі суд зазначає, що, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а стосовно поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, зазначено, що це не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Так, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності (товарності) спірних операцій позивачем надано до суду копії первинної документації, складеної за результатами фінансово-господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Агробейкер, за результатами дослідження яких підтверджено факти здійснення господарських операцій, що також не спростовано відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду даної справи.

Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено недобросовісність позивача, як платника податку на додану вартість. У свою чергу, відповідачем не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації, можливості здійснювати ту чи іншу діяльність та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно належного виконання контрагентом податкових зобов`язань.

За умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, слід зауважити, що Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 р. у справі №813/8500/13-а зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Отже, суд, оцінюючи спірні фінансово-господарські операції, передусім виходить з того, що юридична відповідальність згідно з нормами чинного законодавства України є персоніфікованою.

Підприємство, яке є сумлінним платником податків і виконало усі вимоги, з якими закон пов`язує право на зменшення об`єкта оподаткування податком на додану вартість на суму податкового кредиту та зменшення суми бюджетного відшкодування, не повинно нести відповідальність за своїх контрагентів.

Європейський суд з прав людини також чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Із урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміни у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2019 р. № 0001971202, № 0001981202 та № 0001991202, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 16 вересня 2019 р. № 3571 у розмірі 20 070 грн. 00 коп. від 2 жовтня 2019 р. № 3633 у розмірі 11 817 грн. 45 коп. позивачем сплачено судовий збір на суму 31 887 грн. 45 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 31 887 грн. 45 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 13 червня 2019 р. № 0001971202, винесене Головним управлінням ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В3" від 13 червня 2019 р. № 0001981202, винесене Головним управлінням ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 13 червня 2019 р. № 0001991202, винесене Головним управлінням ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія" (код ЄДРПОУ - 41285723) судовий збір у розмірі 31 887 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 45 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросинергія", адреса: вул. Київський шлях, буд. 71А/1, м. Бориспіль, Київська область, 08301, код ЄДРПОУ - 41285723.

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ,03151, код ЄДРПОУ - 43141377.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 29 жовтня 2020 р.