Рішення № 92500749, 29.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. Справа№200/7008/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,

секретар судового засідання: Притула С.С.;

за участю:

представника позивача: Цапаэва Ю.С.,

представника відповідача:Вовченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративного позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (далі позивач, КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006421303, № 0006401303 від 31.03.2020.

Обґрунтовуючи позов Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу посилається на порушення п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України, яким визначено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбачений цим Кодексом і іншими законами України. Зазначає, що підприємство звільнено з 10.06.2014 від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов`язань, у тому числі по штрафних санкцій, у тому числі за несвоєчасну сплату військового збору і податку на доходи фізичних осіб. Зазначає, що визначена оскаржуваними рішеннями сума податкового зобов`язання сплачена позивачем у повному обсязі. Посилається на те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. У 2015-2018 роках заробітна плата у Добропільському виробничому управління водопровідно-каналізаційного підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виплачувалась із затримкою, але позачергово, а період прострочення виконання обов`язку щодо сплати податку з військового збору не може починатися раніше виконання зобов`язань із виплати заробітної плати. Зазначає, що оскільки до Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виникли обставини, які незалежні від її волі обставини не переробної сили (форс-мажор), тому відсутня його вина у порушенні зобов`язання перед податковою інспекцією, що звільняє позивача від відповідальності за таке порушення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті у зв`язку зі зменшенням визначених контролюючим органом суми штрафних санкцій згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі№ 200/9497/19-а. Вважає, що надані позивачем сертифікати не можуть засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє.

Ухвалою суду від 31.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.08.2020 підготовче засідання відкладене.

Ухвалою суду від 18.09.2020 підготовче засідання відкладене, продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання просив відмовити в задоволені позову.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

У виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2019 зазначено, що Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» знаходиться в м. Добропілля і перебувало на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

ГУ ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 43142826) знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит).

У постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 рокуусправі № 200/9497/19-а за позовом Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановлені наступні обставини.

Позивачем до податкового органу були подані податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форми 1 ДФ), якими визначено суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та розмір військового збору за 1 - 4 квартали 2016 року, 1 - 4 квартали 2017 року, 1 - 4 квартали 2018 року, 1 - 2 квартали 2019 року.

Згідно долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень встановлено, що позивачем сплачено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі, визначеному у висновку акта перевірки № 353/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019.

8 квітня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт № 353/05-99-13-03/35581061.

Перевіркою встановлено порушення (які були підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у справі № 200/9497/19-а):

-пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 18.1 ст. 18, абз.2 пп. 57.1 ст.57, пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст.176 ПК України, в частині несплати (не перерахування) станом на 31.12.2018 року податку на доходи фізичних осіб у сумі 1349 527,35 грн. (кредиторська заборгованість станом на 31.12.2018), у тому числі по звітних періодах: за квітень 2018 року у сумі 217 168,44 грн., за травень 2018 року у сумі 105 982,14 червень 2018 року у сумі 179 799,02 грн., за липень 2018 року у сумі 195 162,49грн., за серпень 2018 року у сумі 199 313,51 грн., за вересень 2018 року у сумі 182 948,41 грн., за жовтень 2018 року у сумі 194 626,78 грн. за листопад 2018 року у сумі 74 526,56 грн.;

-пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 168.1 ст. 168, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5045 041,34 грн. із сум доходу у формі заробітної та/або винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку з порушенням строку, встановленого Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів), у тому числі: за березень 2015 року у сумі 32 619,18 грн., за квітень 2015 року у сумі 76 920,03 грн., за травень 2015 року у сумі 61 405,40 грн., за червень 2015 року у сумі 72 238,27 грн., за липень 2015 року у сумі 95 601,01 грн.; за серпень 2015 року у сумі 83 570,20 грн., за вересень 2015 року у сумі 4376,45 грн., за жовтень 2015 року у сумі 72 860,06 грн., за листопад 2015 року у сумі 92 271,64 грн., за грудень 2015 року у сумі 157 273,35 грн., за січень 2016 року у сумі 97894,76 грн., за лютий 2016 року у сумі 106 525,01 грн., за березень 2016 року у сумі 133 771,38 грн., за квітень 2016 року у сумі 173 178,34 грн., за травень 2016 року у сумі 172 551,15 грн., за червень 2016 року у сумі 107 441,55 грн., за серпень 2017 року 99 102,92 грн., за вересень 2016 року у сумі 99 302,15 грн., за жовтень 2016 року у сумі 130 346,76 грн., за листопад 2016 року у сумі 70 167,71 грн., за грудень 2016 року у сумі 30 968 грн., за січень 2017 року у сумі 56700 грн., за лютий 2017 року у сумі 132 020,74 грн., за березень 2017 року у сумі 146 724,39 грн., за квітень 2017 року у сумі 58 609,71 грн., за травень 2017 року у сумі 137 844,30 грн., за червень 2017 року у сумі 151 664,04 грн., за липень 2017 року у сумі 119 609,44 грн., за серпень 2017 року у сумі 156 253,01 грн., за вересень 2017 року у сумі 95 522,67 грн., за жовтень 2017 року у сумі 150 248,82 грн., за листопад 2017 року у сумі 208 907,33 грн., за грудень 2017 року у сумі 190 906,94 грн., за січень 2018 року у сумі 275 226,81 грн., за лютий 2018 року у сумі 25 1400 грн., за березень 2018 року у сумі 189 817,13 грн., за травень 2018 року у сумі 117 800 грн., за червень 2018 року у сумі 30 250 грн., за липень 2018 року у сумі 59 000 грн., за серпень 2018 року у сумі 55 000 грн., за вересень 2018 року у сумі 8492 грн., за жовтень 2018 року у сумі 123 579,45 грн.;

-пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 164.1 ст. 164, п.п. 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в частині несплати (не перерахування) станом на І 31.12.2018 військового збору в розмірі 55 860,93 грн. (кредиторська заборгованість станом на 31.12.2018, у тому числі за серпень 2018 року в сумі 9238,14 грн., за вересень 2018 року в сумі 15 319,79 грн., за жовтень 2018 року в сумі 16 105 грн., за листопад 2018 року в сумі 15 198 грн.;

- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 18.1 ст. 18, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) військового збору в розмірі 463 532,25 грн. із сум доходу у формі заробітної та/або винагороди, нарахованих (виплачених) платнику податку з порушенням строку, встановленого Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів), у тому числі: за серпень 2015 року у сумі 4903,26 грн., за вересень 2015 року у сумі 11 659,67 грн., за жовтень 2015 року у сумі 10 400 грн., за листопад 2015 року у сумі 10 488,64 грн., за грудень 2015 року у сумі 16 652,79 грн., за січень 2016 року у сумі 11 389,03 грн., за лютий 2016 року у сумі 12 994,42 грн., за березень 2016 року у сумі 10 240,86 грн., за квітень 2016 року у сумі 15 070,49 грн., за травень 2016 року у сумі 3500 грн., за червень 2017 року у сумі 15 487,93 грн., за липень 2016 року у сумі 12 948,98 грн., за серпень 2017 року у сумі 2333,21 грн., за вересень 2016 року у сумі 9888,82 грн., за жовтень 2017 року у сумі 4350 грн., за листопад 2016 року у сумі 6989,38 грн., за січень 2017 року у сумі 6902 грн., за лютий 2017 року у сумі 8718,56 грн., за березень 2017 року в сумі 12 515,94 грн., за квітень 2017 року у сумі 14 041,62 грн.; за травень 2017 року у сумі 7886,05 грн., за червень 2017 року у сумі 21 303,67 грн., за липень 2017 року у сумі 16 503,94 грн., за серпень 2017 року у сумі 8199,00 грн., за вересень 2017 року у сумі 11 454,52 грн., 17 503 грн., за листопад 2017 року у сумі 14 120 грн., за грудень 2017 року у сумі 24 391,45 грн., за січень 2018 року у сумі 23247,41 грн., лютий 2018 року у сумі 22 532,28 грн., за березень 2018 року у сумі 23 644,77 грн., за квітень 2018 року у сумі 13 467,85 грн., за травень 2018 року у сумі 8353,47 грн., за червень 2018 року у сумі 16 014,88 грн., за липень 2018 року у сумі 9089,76 грн., за серпень 2018 року у сумі 3793,82 грн., за вересень 2018 року у сумі 8377,56 грн., за жовтень 2018 року у сумі 8671,22 грн., за листопад 2018 року у сумі 3502 грн.;

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005811303 від 2 травня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 378 073,87 грн., з якої 55 860,93 грн. податкові зобов`язання, 318 367,11 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 3845,83 грн. пеня;

- № 0005801303 від 2 травня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5260 510,71 грн., з якої 1349 527,35 грн. податкові зобов`язання, 3 544 143,90 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 366 839,46 грн. пеня.

Не погодившись з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем направлено до Державної фіскальної служби України скарги від 14.05.2019 № 20/708 та № 20/0709 № 20/523.

Позивачем надано сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили:

- № 1735 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до п.п. 100.4, 100.5 статті 100 ПК України КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів;

- № 1736 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до п. 102.6-102.7 ст. 102 ПК України КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкових декларацій;

- № 1215 від 29 жовтня 2014 року, яким відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України Добропільському ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

У відповідних сертифікатах також зазначено, що на момент видачі останніх, обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Позивач у вказаній справі оскаржував податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 200/9497/19-а позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення від 2 травня 2019 року № 0005811303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30375,38 грн та нарахування пені в сумі 1275,38 грн, на загальну суму 31 650,76 грн. Визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення від 2 травня 2019 року № 0005801303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581797,26 грн та нарахованої пені в сумі 71422,73 грн, на загальну суму 653 219,99 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції у вказаному рішенні зазначив, що контролюючим органом неправомірно застосовано штраф та пеню до позивача за порушення строків несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2015 року по березень 2016 року, а також з військового збору за період з листопада 2015 року по березень 2016 року.

У наступному ГУ ДПС прийняло оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення:

- від 31.03.2020 № 0006421303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і пені, у тому числі: за податковим зобов`язанням 1349527,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2962346,64 грн, пеня 295416,73 грн.

- від 31.03.2020 № 0006401303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, у тому числі: за податковим зобов`язанням 55860,93 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 287991,73 грн, пеня 2570,45 грн.

В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що ці рішення прийняті на підставі акта перевірки № 355/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019 і постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 200/9497/19-а.

Рішенням Державної податкової служби України від 19.06.2020 № 19619/6/99-00-06-02-04-06 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані в цій справі рішення залишені без змін.

Також позивачем надані копії платіжних доручень щодо сплати грошових зобов`язань за актом перевірки № 355/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019, а саме податкових зобов`язань.

З копії позовної заяви від 24.07.2019 № 20/1143 випливає, що у справі № 200/9497/19 були заявлені ідентичні до цієї справи підстави оскарження податкових повідомлень-рішень у частині штрафних (фінансових) санкції та пені.

Часиною 2 ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, про що зазначено в ч. 1 ст. 67 Конституції України.

Приписами пп.пп. 168.1.1, 168.1.2 і 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

При цьому пп. 1.4 указаного пункту встановлено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Отже, затримка виплати нарахованої заробітної плати не є підставою для відтермінування сплати податкових зобов`язань, а також не може бути підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також ст. 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Статтею 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Добропілля Донецької області і м. Маріуполь Донецької області.

Дія вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Добропілля Донецької області і м. Маріуполь Донецької області.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі №805/574/17-а зазначив, що діючим законодавством не передбачено засвідчення суб`єктам господарської діяльності обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин окремо по кожній статті Податкового кодексу України, проте визначальним у спірних правовідносинах є не факт засвідчення таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання, що має бути оцінено суб`єктом владних повноважень (відповідачем у справ) у кожному конкретному випадку при зверненні суб`єктів господарювання з відповідною заявою.

У постанові від 01.10.2019 у справі № 805/385/17-а Верховний Суд зазначив, що: - Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин; - Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Також зі змісту вказаної постанови Верховного Суду від 01.10.2019 випливає, що суди мають досліджувати обставини відносно того, які саме дії вживалися позивачем з метою своєчасного виконання його податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що у справі № 200/9497/19-а постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року вже вирішено питання щодо звільнення Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» від відповідальності за встановлені в акті перевірки № 355/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019 порушення на підставі виданих у 2014 році сертифікатів.

У вказаній справі суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача, пов`язані із наявністю у нього сертифікатів ТПП не можуть бути підставами для задоволення позову.

Отже, у спірних правовідносинах уже є таке, що набрало законної сили судове рішення щодо правомірності застосування до позивача, який має сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили у 2014 році, штрафних санкцій і нарахування пені за недодержання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Під час розгляду цієї справи у суду відсутні підстави для повторної перевірки доводів позивача, які вже були розглянуті у справі № 200/9497/19-а.

Згідно з п. 57.18 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 60.1.5 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Приписами п. 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі Порядок № 1204), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, передбачено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність складання оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, які містять зменшені згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 200/9497/19-а штрафні (фінансові) санкції і пеню.

Посилання позивача на оскарження в касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції у справі № 200/9497/19-а не впливає на правомірність оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, оскільки постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року набрала законної сили.

При цьому, оскаржувані у вказаній справі податкові повідомлення-рішення № 0005811303 від 2 травня 2019 року і № 0005801303 від 2 травня 2019 року є відкликаними.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Також згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Отже, ураховуючи наведені приписи Податкового кодексу України і положення Порядку № 1204, контролюючий орган був зобов`язаний визначити в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб і з військового збору на підставі акта перевірки № 355/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019.

Суд зазначає, що безпосередньо акт перевірки не створює для платника податків обов`язку зі сплати визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання, оскільки таке зобов`язання виникає на підставі податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки.

Здійснення Добропільським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного підприємства «Компанія «Вода Донбасу» заходів зі сплати основної суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і з військового збору, які розраховані в акті перевірки № 355/05-99-13-03/35581061 від 08.04.2019, не звільнює податковий орган від обов`язку прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що за відсутності податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання, сплачені платником податків грошові кошти на погашення цих податкових зобов`язань (які лише розраховані в акті перевірки) матимуть статус переплати або враховані в рахунок погашення податкового боргу, який може виникнути з інших підстав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за наведеними позивачем підставами адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код: 00191678; 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд.177А) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 29 жовтня 2020 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складене 29 жовтня 2020 року.

Суддя К.О. Куденков