Рішення № 92500551, 28.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Справа № 160/10952/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно припинення виплати заборгованості у розмірі 147086,21грн. незаконними;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно здійснення перерахунку пенсії без погашення заборгованості розмірі 147086,21грн. та прийняття відповідного рішення незаконними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 147086,21грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області моральну шкоду у розмірі 2000000 грн. (два мільйони гривень), що була завдана ОСОБА_1 через незаконні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по припиненню виплати заборгованості у розмірі 147086,21грн. та здійснення незаконного перерахунку пенсії без погашення заборгованості, прийняття відповідного рішення.

Крім того, у вказаній позовній заяві позивач висловив клопотання, яким просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі через систематичне невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішень судів.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/8803/17, яке набрало законної сили 27.03.2018р., відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016р. та здійснено розрахунок заборгованості, що виникла внаслідок такого перерахунку з 01.01.2016 року, яка склала 173144,65грн. та підлягала виплаті на підставі вищевказаного судового рішення, однак, у повному обсязі виплачена не була, а погашалася відповідачем поступово частинами, а саме: відповідачем було виплачено у травні 2020 року - 8911,44грн. та з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. по 3429,40грн. щомісяця. Таким чином, за твердженням позивача, на даний час існує заборгованість відповідача перед ним у розмірі 147086,21грн., яка протиправно не була йому виплачена відповідачем в супереч зобов`язання останнього здійснити це рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/8803/17, яке набрало законної сили, а, отже, є обов`язковим до виконання. На звернення останнього до відповідача з цього приводу від 27.07.2020 року останнім так і не було надано відповіді про причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/8803/17. Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними і такими, що порушують вимоги Конституції України та гарантоване статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном, а також завдають останньому великих моральних страждань протягом вже трьох років, а саме тому, на думку позивача, мають компенсуватися належною сатисфакцією у розмірі 2000000грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: належним чином завірених копій: документа на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності (паспорту громадянина України), власної картки платника податків та довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серія 12 ААА № 091802 для відповідача.

На виконання ухвали суду від 15 вересня 2020 року позивачем 21.09.2020р. усунуті вищевказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10952/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 15.10.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

27 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17 відповідачем 03.04.2018р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2016р., виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України, в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016р.. Доплату згідно з вказаним рішенням суду за період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. в сумі 27289,56грн. було виплачено в квітні 2018 року додатковою відомістю. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» 21.04.2018р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2016р., виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України, в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016р. Різниця в пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. склала 173522,64грн. Частину цієї різниці в сумі 8911,44грн. обліковано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» і виплачено в травні 2020 року, а іншу частину різниці в пенсії за цей період було виплачено відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. по 3429,40грн. щомісячно. Таким чином, залишок доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 на 01.05.2019р. складав 150893,60 грн. Листом від 08.04.2019р. за №46/10-1714 Національна Академія внутрішніх справ повідомила Головне управління про те, що ОСОБА_1 поновлено на службі з 07.11.2015р. наказом від 12.12.2018р. №231 о/с, на підставі чого виплату пенсії позивача було припинено з 01.05.2019р., однак останній з цим не погодився та звернувся до суду. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019р. та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019р. у справі №160/3951/19 в жовтні 2020 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з моменту припинення. Доплату згідно з рішенням суду з 25.09.2019р. по 31.10.2019р., тобто з дня набрання рішенням суду законної сили, в сумі 11676,90грн. було виплачено в квітні 2020 року додатковою відомістю, а іншу частину доплати в сумі 38440,35грн. обліковано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. Одночасно було поновлено виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в порядку, передбаченому п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103. Оскільки за висновками суду, викладеними в рішенні від 19.06.2019р. у справі №160/3951/19, ОСОБА_1 не підпадає під визначення осіб, перелік яких міститься в статті 2 Закону №2262-ХІІ, та враховуючи, що на виконання рішення Верховного суду від 05.12.2018р. у справі №824/61/16-а ОСОБА_1 з 07.11.2015р. поновлено на службі, а наказом від 26.12.2018р. звільнено зі служби у відставку, підстави для виплати у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019р. №1088 доплати до пенсії за період 2016-2017 роки, визначеної з розміру пенсії, перерахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 - відсутні. Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, відповідач зазначив, що враховуючи юридичне значення поняття «моральна шкода» та її ознаки, можна зробити висновок про відсутність з боку суб`єкта владних повноважень ознак, які могли б свідчити про спричинення моральної шкоди позивачеві. Також відповідач зазначив, що, на його думку, позивачем не наведено переконливих аргументів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу як встановлення судового контролю і не надано останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, що буде ухвалене за наслідками розгляду цієї справи.

Крім того, 27.10.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2020р. відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності (І група) внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі Закон №2262-XII).

У грудні 2017 року ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року та №947 від 18.11.2015 року, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не повідомлення та не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268, починаючи з 01 січня 2016 року.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17 набрало законної сили 27.03.2018 року.

Відповідно до Перерахунку пенсії за пенсійною справою №0403018189-МВС - Пенсія по інвалідності ОСОБА_1 від 04 квітня 2018 року пенсія позивачеві перерахована на підставі вищевказаного рішення суду з 01 травня 2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці, що надійшла від Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016р.

Згідно з розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №0403018189 ОСОБА_1 від 04.04.2018р. загальна сума доплати до пенсії позивача за період 2016-2017р.р., яка має бути виплачена відповідачем на користь ОСОБА_1 на виконання вищевказаного судового рішення становить 160933,94грн.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , копії з якої долучено до матеріалів справи, згідно з ПВП ДКГ Перегляд виплат за пенсійною справою, часткову виплату сум перерахованої відповідно до рішення суду у справі №804/8803/17 пенсії позивача за період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. в сумі 27289,56грн. здійснено відповідачем у квітні 2018 року за додатковою відомістю.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 також встановлено, що в подальшому 21 квітня 2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268», якими встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ, а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці від 23.03.2018р. за №83/27450, що надійшла від Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області на виконання вимог Постанови КМУ №103.

Судом встановлено та відповідачем визнається (самостійно зазначено у відзиві на позов), що після проведення перерахунку пенсії позивача 21 квітня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 різниця в пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. склала 173522,64грн.

Згідно з ПВП ДКГ Перегляд виплат за пенсійною справою частину цієї різниці в сумі 8911,44грн. було обліковано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» і виплачено в травні 2020 року; іншу частину різниці в пенсії за цей період було виплачено відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. по 3429,40грн. щомісячно. Залишок доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 на 01.05.2019р. складав 150893,60грн.

Листом від 08.04.2019р. №46/10-1714 Національна Академія внутрішніх справ повідомила Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 поновлено на службі з 07.11.2015р. наказом від 12.12.2018р. №231 о/с, на підставі чого виплату пенсії позивачеві було припинено з 01.05.2019р., як і було припинено виплату заборгованості, що виникла внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17.

Не погодившись з діями відповідача щодо припинення виплати пенсії, ОСОБА_1 оскаржив їх у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019р. у справі №160/3951/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019р., позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2019 року, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату надбавки на утриманця - неповнолітню дитину до 18 років, з 01 березня 2019 року. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

З матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що на виконання вищевказаного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019р. та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019р. у справі №160/3951/19, в жовтні 2020 року відповідачем поновлено виплату пенсії позивача з моменту припинення. Доплату згідно з рішенням суду з 25.09.2019р. по 31.10.2019р., тобто з дня набрання рішенням суду законної сили, в сумі 11676,90грн було виплачено в квітні 2020 року додатковою відомістю. Іншу частину доплати в сумі 38440,35грн було обліковано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. Одночасно було поновлено виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в порядку, передбаченому п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

23.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій, зокрема, просив надати інформацію з яких підставі до сих пір йому не виплачено заборгованість з пенсії, що виникла з 01.01.2016р. у зв`язку із перерахунком пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17, а також повідомити йому його порядковий номер та період погашення заборгованості на виконання вищевказаного судового рішення, оскільки згідно з листом відповідача від 03.06.2020р. позивач знаходиться у плановому виплатному періоді за рішенням Комісії ПФ з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

За твердженням позивача відповіді на це звернення ним отримано не було, при цьому відповідачем жодних доказів на спростування наведеного надано не було.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати не у повному розмірі заборгованості з пенсії позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17, а також з діями відповідача стосовно здійснення перерахунку пенсії без погашення заборгованості у розмірі 147086,21грн. та прийняття відповідного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За приписами ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 373 КАС України визначено порядок звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.

Так, ч.1 ст.373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Крім того, нормами КАС України відповідно до приписів ст.1291 Конституції України, якою, зокрема, передбачено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, передбачено повноваження суду на стадії виконання судового рішення перевіряти законність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, ст.383 КАС України визначено порядок звернення до суду задля визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом приписів ч.2, ч.3 ст.383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Як встановлено судом та визнається сторонами, оскаржувані ОСОБА_1 дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо виплати не у повному розмірі заборгованості з пенсії позивача вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17, яким пенсійний орган було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити відповідну різницю після такого перерахунку.

Отже, у даному випадку позивачем фактично оскаржуються дії, вчинені відповідачем на виконання рішення суду, оскільки, за твердженням позивача, вищевказане судове рішення виконано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не у повному обсязі через не проведення останнім повної виплати присудженої рішенням суду у справі №804/8803/17 пенсії, через що ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача виплатити таку заборгованість.

Разом з тим, як зазначалося вище, відповідно до приписів ст.383 КАС України, у разі незгоди особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, з рішеннями, діями або бездіяльністю відповідача суб`єкта владних повноважень, вчиненими останнім на виконання такого рішення суду, позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними в рамках справи, в якій це рішення ухвалене.

Крім того, за вищенаведеними нормами закону, у разі невиконання відповідачем (боржником) рішення суду, позивач, як стягувач, може отримати виконавчий лист на виконання такого судового рішення та звернутися до органи державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

При цьому, зважаючи на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17 набрало законної сили 27.03.2018 року, виконавчий лист, що виданий на підставі цього рішення може бути пред`явлений до виконання згідно з ст.12 Закону №1404-VIII до 28.03.2021 року.

Натомість, чинним законодавством не передбачено зобов`язання відповідача (боржника) виконати судове рішення, яке набрало законної сили у судовому порядку шляхом подання окремого позову з цього приводу та ухвалення відповідного судового рішення.

Таким чином, звертаючись з позовними вимогами про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно припинення виплати заборгованості у розмірі 147086,21грн. незаконними та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 147086,21грн., позивач обрав невірний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відносно визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно здійснення перерахунку пенсії позивача без погашення заборгованості у розмірі 147086,21грн. та прийняття відповідного рішення, суд зазначає наступне.

Як слідує з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17, яке набрало законної сили 27.03.2018 року, за результатами судового розгляду встановлено, що Національна академія внутрішніх справ на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, надала до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку від 17.03.2016 року №46/1201 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача. За супровідним листом №8395/03/04 від 03.04.2017 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області були надані списки осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України для перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, що свідчить про дотримання державним органом Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі Порядок №45) у частині надання довідок до органу Пенсійного фонду. На порушення вимог статті 51 Закону №2262-ХІІ та Порядку № 45 відповідач - орган Пенсійного фонду пенсію позивача після надходження довідки не перерахував. При цьому, відповідачем у листі від 24 листопада 2017 року №16325/Т-109 не заперечувалося право позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, на підставі наданої довідки від 19.06.2017 № 100/34759-2003016137 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Неможливість перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідач пояснив відсутністю коштів у Державному бюджеті України. Водночас, суд звернув увагу, що Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10. Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Також суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі Постанова №988), яка набрала чинності 02.12.2015р., тобто до набрання чинності Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей (далі - Закон №900-VIII), не породжує підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу як особі з числа колишніх працівників міліції, оскільки на день набрання чинності Законом №900-VIII Постанова №988 діяла і є чинною на даний час, є необґрунтованими. Збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988 згідно із Законом №900-VIII, ст.ст.51, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі №804/8803/17, яке набрало законної сили 27.03.2018 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 04 квітня 2018 року здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, що надійшла від Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016р. відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей від 23.12.2015 року №900, ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268, починаючи з 01 січня 2016 року.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Частиною першою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постановою від 18 листопада 2015 року №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова №988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Крім того, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103), яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин. Ця Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 3 Постанови №103, з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перераховуються за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Таким чином, у зв`язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою №988, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону №2262-XII, у колишніх працівників міліції, в тому числі і у позивача, виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Як зазначалося вище, у зв`язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою №988, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону №2262-XII, у колишніх працівників міліції, в тому числі і у позивача, виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок пенсій, призначених згідно із цим Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з 01 січня 2016 року.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №103 Ліквідаційною комісією ГУМВС у Дніпропетровській області на виконання вимог цієї постанови складено довідку від 23.03.2018р. за №83/27450 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, щодо розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2016р. за прирівняної посадою поліцейського до посади, яку обіймав ОСОБА_1 до звільнення, та надіслав її до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання приписів Порядку №45.

На підставі вищевказаної довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 21 квітня 2018 року здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268», якими встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ, а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці від 23.03.2018р. за №83/27450, що надійшла від Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області на виконання вимог Постанови КМУ №103, що підтверджується перерахунком пенсії від 21.04.2018р., який міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 .

При цьому, суд зауважує, що вищевказаний проведений перерахунок пенсії призвів до збільшення пенсії позивача та у зв`язку із ним, як зазначено у відзиві відповідача, навіть збільшилася сума заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., яка склала 173522,64грн., в той час, як за розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №0403018189 ОСОБА_1 від 04.04.2018р. загальна сума доплати до пенсії позивача за період 2016-2017р.р., яка має бути виплачена відповідачем на користь ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №804/8803/17 становила 160933,94грн.

Заявляючи позовні вимоги про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно здійснення перерахунку пенсії позивача без погашення заборгованості у розмірі 147086,21грн. та прийняття відповідного рішення, ОСОБА_1 чітко не зазначає чому саме вважає проведений перерахунок пенсії незаконним, натомість нормами чинного законодавства не встановлено заборони щодо проведення наступного перерахунку пенсії у разі наявності невиплаченої станом на час проведення такого перерахунку заборгованості з виплати вже призначеної (раніше перерахованої) пенсії особи.

Крім того, судом встановлено, що проведений перерахунок пенсії позивача здійснений відповідачем шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого протоколом перерахунку пенсії від 21.04.2020р., що міститься в матеріалах пенсійної справи.

Подальші перерахунки пенсії позивача, які згідно з матеріалами пенсійної справи були проведені 03.07.2019р. (на підставі рішення суду з 01.05.2019р.), 22.05.2020р. (з 01.12.2019р. на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» згідно з розпорядженням про перерахунок, відправленим 25.11.2019р.), 16.07.2020р. (з 01.06.2020р. у зв`язку із уточненням початкового строку виплати пенсії на підставі розпорядження про перерахунок, відправленого 22.05.2020р.) проведені також на підставі відповідних рішень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які містяться в матеріалах пенсійної справи, та призводили лише до збільшення розміру перерахованої основної пенсії позивача, що також підтверджується ПВП ДКГ Перегляд виплат за пенсійною справою.

Таким чином, доводи позивача щодо здійснення відповідачем перерахунку його пенсії без прийняття відповідного рішення свого підтвердження не знайшли.

За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, в тому числі і щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позовні вимоги, похідною від яких була вимога про відшкодування моральної шкоди, залишенні без задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у даному випадку підстави для здійснення судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 28.10.2020 року.

Суддя О.М. Турова