Рішення № 92500344, 28.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 жовтня 2020 р. Справа № 120/2509/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства "Підприємство ДКВС України (№59)" про накладення арешту на кошти та інші цінності,

в с т а н о в и :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства "Підприємство ДКВС України (№59)" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у сумі 166000,88 грн., однак, майно, яке б могло бути джерелом погашення податкового боргу у відповідача відсутнє.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках в установах банків.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

03.08.2020, після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, виникла потреба в заслуховуванні особистих пояснень представників сторін, в зв`язку з чим призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.08.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 19.08.2020 провадження у справі відкладено на 03.09.2020 з підстав перебування представника відповідача у відпустці по 20.08.2020.

В судовому засіданні 03.09.2020 оголошено перерву до 06.10.2020 у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

06.10.2020 справа знята з розгляду з підстав зайнятості судді в розгляді виборчої справи. Наступне судове засідання призначене на 19.10.2020.

Ухвалою від 09.10.2020 допущено участь представника Державного підприємства "Підприємство ДКВС України (№59)" в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2020, в режимі відеоконференції.

В удовому засіданні 19.10.2020 оголошено перерву до 28.10.2020.

Представник позивача в судове засідання призначене на 28.10.2020 не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву (вх. №34468 від 28.10.2020) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, подав заяву (вх. №34035 від 27.10.2020) про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів, що містяться у справі. При цьому свою позицію щодо заявленого позову навів в поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №18024 від 06.07.2020), в якому визнаючи факт наявності у державного підприємства заборгованості, вказав, що останнім вчиняються дії щодо її погашення. Зокрема вказав, що на час формування даного відзиву підприємство, в рахунок погашення заборгованості, сплатило 22409,37 грн., а відтак залишок боргу становить 30301,89 грн. Крім того, наголосив, що відповідач має намір погасити решту суми боргу за рахунок рухомого майна, що перебуває на його балансі, шляхом його списання та реалізації у разі прийняття позитивного рішення органом управління - Міністерством юстиції України. За наведених обставин, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Визначаючись щодо можливості розгляду справи, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що перешкод для розгляду справи по суті немає, а тому суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

За приписами ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані докази та матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Державного підприємства "Підприємство ДКВС України (№59)" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем станом на 30.09.2019 обліковувався податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 52711,26 грн. Податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019 за №0007141306, прийнятого на підставі акта перевірки №425/13-06-09/08679592 від 08.02.2019.

Також, судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 5080-56 від 03.04.2019 на суму 54132,54 грн., яка отримана відповідачем 08.04.2019. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

При цьому, 17.08.2020 представником позивача через канцелярію суду надано додаткові пояснення, в яких податковий орган вказує, що згідно облікової картки прослідковується сплата в сумі 22409,37 грн., в рахунок існуючої заборгованості (а.с. 50).

Таким чином, з наданих податковим органом додаткових доказів, судом встановлено, що станом на час розгляду справи в суді сума податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що рахується за відповідачем, зменшилась та становить 36329,43 грн., з яких 6329,43 грн. - залишок несплаченої пені. Наведені обставини підтверджуються витягом з облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб (а.с. 51).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 03.04.2019 за № 5080-56 на суму 54132,54 грн., яка отримана відповідачем 08.04.2019.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку всієї суми заборгованості, яка на час розгляду справи в суді, з урахуванням часткової сплати, становить 36329,43 грн.

На час ухвалення даного рішення сторонами у справі не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну розміру податкового боргу, що обліковується за державним підприємством.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову в частині стягнення з рахунків у банках коштів для погашення податкового боргу.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, на суму спірної податкової заборгованості, суд керується такими мотивами.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

В силу вимог абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Так, відповідно до листа від 04.06.2019 №02-10/2943 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка за ДП "Підприємство ДКВС України (№59)" не зареєстрована.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки від 12.02.2020 за №208740817 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень за ДП "Підприємство ДКВС України (№59)" рахується низка об`єктів нерухомості. Однак, як вбачається зі змісту листа в.о. директора ДП "Підприємство ДКВС України (№59)" від 15.08.2019 за вих. №65, адресованого начальнику Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області у відповідь на запит №11844/10/02-32-56-07 від 07.08.2019, майно державного підприємства, відповідно до ст. 87.3.7 ПК України не може бути предметом застави, так як згідно зі ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами.

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір, з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Підприємство ДКВС України (№59)" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 36329,43 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять дев`ять гривень 43 коп.).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Державне підприємство "Підприємство ДКВС України (№59)", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу 36329,43 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять дев`ять гривень 43 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454)

Державне підприємство "Підприємство ДКВС України (№59)" (вул. Центральна, буд. 1, селище Трудове, Піщанський район, Вінницька область, 24703, код ЄДРПОУ 08679592)

Повний текст рішення виготовлено: 28.10.2020

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна