Рішення № 92500313, 19.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2020 р. Справа № 120/4123/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" про стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-центр".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що за товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" рахується податковий борг в загальній сумі 584931,93 гривні, який станом на дату звернення до суду не погашено.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки контролюючим органом 08 квітня 2020 року прийнято рішення №31 про опис майна в податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача.

Не надавши податковому керуючому документів, що необхідні для опису майна в податкову заставу, останнім 10 червня 2020 року складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №31.

За таких обставин контролюючий орган на підставі статей 89 та 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 584931,93 гривні, зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, заборони відповідачеві відчужувати рухоме та нерухоме майно, а також зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Ухвалою від 18 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, відповідачем не подано відзив на позовну заяву. При цьому, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 18 серпня 2020 року отримана уповноваженим представником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

З огляду на те, що ухвалою від 18 серпня 2020 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 16 січня 2001 року, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

20 лютого 2020 року відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, що складає 87991 гривню.

23 березня 2020 року відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому уточнено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, що становить 517958 гривень. В уточнюючому розрахунку відповідачем самостійно визначено суму штрафу, що нарахований у зв`язку з виправленням помилки, що становить 15539 гривень.

Як свідчить витяг із облікової картки платника податків, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 584931,93 гривні.

08 квітня 2020 року позивачем сформовано податкову вимогу №30254-52.

У зв`язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 08 квітня 2020 року прийнято рішення про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" в податкову заставу №31.

Позивачем надіслано відповідачеві лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу в розмірі 584931,93 гривні, а також копії фінансової звітності.

Водночас, 10 червня 2020 року податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт відмови товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" від опису майна в податкову заставу №31 у зв`язку із ненаданням відповідачем таких документів.

Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, а також неподання необхідних документів для здійснення опису майна у податкову заставу слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За правилами, визначеними статтею 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В ході судового розгляду встановлено, що за товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 584931,93 гривні, що самостійно визначений платником податків.

Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 584931,93 гривні підтверджується поданою відповідачем податковою декларацією з податку на додану вартість від 20 лютого 2020 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23 березня 2020 року, податковою вимогою №30254-52 від 08 квітня 2020 року, а також витягом з облікової картки платника податків.

Проте, відповідачем не сплачено в добровільному порядку суму наявного боргу.

Таким чином, доводи позивача в частині несплати товариством податкового боргу в розмірі 584931,93 гривні знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому позовні вимоги щодо стягнення такого з відповідача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу інших вимог контролюючого органу, то слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному впункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу останній наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

На виконання вимог статті 89 ПК України Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 08 квітня 2020 року прийнято рішення про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" в податкову заставу №31.

Позивачем надіслано відповідачеві лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу в розмірі 584931,93 гривні, а також копії фінансової звітності.

Однак, 10 червня 2020 року податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт відмови товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" від опису майна в податкову заставу №31.

Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обгрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, заборони відповідачеві відчужувати рухоме та нерухоме майно, а також зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

З урахуванням положень частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" податковий борг в сумі 584931,93 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять одну) гривню 93 копійки.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр", що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" відчужувати нерухоме та рухоме майно.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" (місцезнаходження: 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Одеська, 157; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31163811)

Повний текст рішення складено 19.10.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович