Рішення № 92499932, 29.10.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2610/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представників сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арис-Юг, 02141, м. Київ, вул. О.Мишуги, 10, оф 10, 213,214, код ЄДРПОУ 31745725;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Астіка, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернешевського, буд. 42, фактична адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочковська, 341 Д, код ЄДРПОУ 21257393;

про стягнення заборгованості за договором надання послуг №823/5 від 28.09.2016 у розмірі 68816,30грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арис-Юг звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Астіка, в якому просить стягнути з останнього заборгованості за договором надання послуг №823/5 від 28.09.2016 у розмірі 68816,30грн., з якиї 61909,92грн. боргу, 5998,04грн. пені та 908,34грн. 3%річних.

В обґрунтовування позовних вимог вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором надання послуг №823/5 від 28.09.2016 в частині повного та своєчасного внесення платежів, передбачених п. 2.3.2., у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.08.2020 року склала 68816,30грн., з яких 61909,92грн. боргу, 5998,04грн. пені та 908,34грн. 3%річних. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст. ст. 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2610/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Водночас, відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.08.2020, була направлена на адресу відповідача 61002, м. Харків, вул. Чернешевського, буд. 42, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на фактичну адресу відповідача вказану позивачем - 61051, м. Харків, вул. Клочковська, 341 Д, повернулись до суду з відміткою пошти «повертається за закінченям строку зберігання».

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Приймаючи до уваги, що ухвалу суду завчасно направлена на юридичну адресу відповідача, враховуючи, що така повернулась до суду з відміткою пошти «повертається за закінченням строку зберігання», суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

28.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Арис-Юг (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Астіка» (відповідач) укладено договір №823/5 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним на автозаправочних станціях розташованих поза межами території України та надавати додаткові послуги, відповідно, при пред`явленій пластикових карток, а відповідач зобов`язався проводити оплату наданих послуг.

Відповідно до підпункту 2.3.3 Договору відповідач зобов`язався приймати від позивача і підписувати рахунки-фактури, реєстри і акти прийому-передачі наданих послуг і звіряння взаємних розрахунків, які є підтвердженням факту заправки відповідачем дизельного палива по пластикових картах "ARIS", в межах та за межами митної території України. При отриманні рахунку-фактури від позивача, відповідач зобов`язаний поставити на ньому свою печатку, підпис уповноваженої особи і впродовж 3-х днів з дати його отримання відправити його факсом або поштою позивачу на підтвердження того, що відповідач отримав вказаний рахунок-фактуру. Якщо відповідач не відправив позивачу рахунок-фактуру в установленому порядку, то такою рахунок-фактура вважається прийнятим відповідачем. При отриманні відповідачем від позивача рахунку-фактури і до нього реєстру, а також акту звіряння взаєморозрахунків і за відсутності пред`явлених заперечень відповідач письмово впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання, факт заправки відповідача дизельним паливом по пластиковій карті вважається підтвердженим.

Відповідно, після закінчення 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання, вказані документи вважаються прийнятими відповідачем без претензій до і є належними доказами, що підтверджують факт заправки і узгодження усіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість) по відпустці дизельного палива.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 договору, відповідач зобов`язаний приймати від позивача і підписувати рахунки-фактури, реєстри і акти прийому-передачі наданих послуг і звіряння взаємних розрахунків, які є підтвердженням факту заправки Підприємством дизельного палива по пластикових картах «ARIS», в межах та за межами митної території України.

При отриманні рахунку-фактури від позивача, відповідач зобов`язаний поставити на ньому свою печатку, підпис уповноваженої особи і впродовж 3-х днів з дати його отримання відправити його факсом або поштою Позивачу на підтвердження того, що Відповідач отримав вказаний рахунок-фактуру. Якщо Відповідач не відправив Позивачу рахунок-фактуру в установленому порядку, то такою рахунок-фактура вважається прийнятим Відповідачем.

При отриманні відповідачем від позивача рахунку-фактури і до нього реєстру, а також акту звіряння взаєморозрахунків і за відсутності пред`явлених заперечень Відповідач письмово впродовж 7 (Семи) календарних днів з моменту їх отримання, факт заправки відповідача дизельним паливом по пластиковій карті вважається підтвердженим. Відповідно, після закінчення 7 (Семи) календарних днів з моменту їх отримання, вказані документи вважаються прийнятими Відповідачем без претензій до і є належними доказами, що підтверджують факт заправки і узгодження усіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість) по відпустці дизельного палива.»

За умовами Договору, він діє до 31.12.2016 року та може бути пролонгований на кожний наступний рік, якщо за 10 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін на заявить про необхідність закінчення строку дії Договору.

Матеріали справи не містять доказів існування заяви жодної із сторін про закінчення строку дії Договору, у зв`язку з чим суд доходить висновку про його пролонгацію на наступні роки.

Як вбачається зі змісту вказаного договору №823/5, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору передбачених п. 2.1.1, позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавалися послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується актами прийому-передачі магнітно-чіпових карт "ARIS" № 878 від 03.10.2015 року, № 878/2 від 05.11.2016 року, №878/3 від 16.01.2019 року. При цьому, факт отриманих послуг по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним на АЗС поза межами території України по пластиковим карткам "ARIS" підтверджується актами наданих послуг та звірки взаєморозрахунків.

Таким чином, позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином.

Відповідно до Протоколу № 1 узгодження умов розрахунків до Договору відповідач зобов`язався сплачувати вартість послуг на умовах передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги, згідно:

- Акту про послуги для автотранспорту замовника ТОВ «Астіка» № ЗкП-000193 (3) від 31 грудня 2019 року, до вказаного акту додано рахунки фактури наданого позивачем дизельного пального та за проїзд по платних дорогах поза межами України Відповідачу на суму та в кількості: - рахунок фактура № СФ - т029617 від 11.12.2019 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 16 248 (шістнадцять тисяч двісті сорок вісім ) грн. 17 коп. в кількості 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) літрів 49 мл., строк оплати до 12.12.2019 року; - рахунок фактура № СФ - т029926 від 18.12.2019 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 56 373 (п`ятдесят шість три) грн. 11 коп. в кількості 3464 (три тисячі чотириста шістсот чотири) літрів 88 мл., строк оплати до 19.12.2019 року; - рахунок фактура № СФ - т030235 від 24.12.2019 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 29 880 (двадцять дев`ять тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 72 коп. в кількості 1631 (одна тисяча шістсот тридцять один) літрів 28 мл., строк оплати до 26.12.2019 року; -рахунок фактура № СФ - т030542 від 09.01.2020 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 24 797 (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто сім) грн. 31 коп. в кількості 1321 (одна тисяча триста двадцять один) літрів 92 мл., строк оплати до 10.01.2020 року; -рахунок фактура № СФ - т030760 від 31.12.2020 року проїзд по платній дорозі М1/Е30 на суму 6780 (шість тисяч сімсот вісімдесят) грн. 51 коп. в кількості 5 доріг, строк оплати до 01.01.2020 року;

- Акту про послуги для автотранспорту замовника ТОВ «Астіка» № ЗкП-000194 (3) від 31 січня 2020 року, до якого додано рахунки фактури наданого дизельного пального поза межами України Відповідачу на суму та в кількості: -рахунок фактура № СФ - т031756 від 05.02.2020 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 25 661 (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 80 коп. в кількості 2913 (дві тисячі дев`ятсот тринадцять) літрів 80 мл., строк оплати до 06.02.2020 року;

- Акту про послуги для автотранспорту замовника ТОВ «Астіка»№ ЗкП-000195 (3) від 29 лютого 2020 року, до якого додано рахунки фактури наданого дизельного пального поза межами України Відповідачу на суму та в кількості: - рахунок фактура № СФ - т032165 від 12.02.2020 року послуг із заправки автотранспорту дизельним пальним по ПК на суму 2898 (дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп. в кількості 140 (сто сорок) літрів 00мл., строк оплати до 13.02.2020 року; Останні факти отриманих послуг по заправці відповідача поза межами території України, за який останній не розрахувався, підтверджується актом наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000193(3) від 31 грудня 2019 року; № ЗкП-000194(3) від 31 січня 2020 року; № ЗкП-000195(3) від 29 лютого 2020 року, які підписані та скріплені печатками відповідача.

Крім цього, як вбачається з Акту про послуги для автотранспорту замовника ТОВ «Астіка» № ЗкП-000195 (3) від 29 лютого 2020 року, при підписанні вказаного акту сторони погоди, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.02.2020 становить 84882,42 грн., проте, як зазначає позивач, відповідачем до подання позовної заяви сплачено відповідачу 22972,50грн., у зв`язку з чим, сума боргу становить 61909,92грн., пеня - 5998,04грн., 908,34грн. 3%річних, про стягнення яких останній звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується Актами про послуги для автотранспорту замовника ТОВ «Астіка» № ЗкП-000193 (3) від 31 грудня 2019 року, № ЗкП-000194 (3) від 31 січня 2020 року,№ ЗкП-000195 (3) від 29 лютого 2020 року, позивачем на виконання умов договору та протоколу №1 надано відповідачу послуги із забезпечення заправки дизельним пальним автотранспорту відповідача з використанням пластикових чіп-карток «Аріс», про що свідчать надані позивачем акти та рахунки, які є додатками до актів та отримані відповідачем. Таким чином, як вказує позивач станом на момент звернення до суду сума боргу відповідача за вказаними актами становить 61909,92грн.

Відповідно до п. 3.2 договору строк, протягом якого відповідач оплачує вартість наданих послуг по заправці автотранспорту дизельним паливом вказується у протоколі погодження умов розрахунків, який є додатком до цього договору.

Відповідно до п.1 Протоколу №1 погодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластикових картках від 28.09.2016, сторонами погоджено наступний порядок та строк оплати послуг по заправці автотранспорту дизельним паливом і додаткових послуг: передоплата.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був сплатити вартість наданих послуг згідно рахунку-фактури: № СФ-т030235 від 24.12.2019 року до 26.12.2019, № СФ-т030542 від 09.01.2020 року до 10.01.2020, №СФ-т031756 від 05.02.2020 року до 06.02.2020; № СФ -т032165 від 12.02.2020 року до 13.02.2020.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги у строки визначені п.1 протоколу №1, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 61909,92грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за надані послуги у порядку та строки визначені договором та протоколом №1, враховуючи здійснення часткової оплати послуг, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за рахунком №СФ-т030235 від 24.12.2019 року на суму 8552,81грн. з 27.12.2019, № СФ-т030542 від 09.01.2020 року на суму 24797,31грн. з 11.01.2020, №СФ-т031756 від 05.02.2020 року на суму 25661,80грн. з 07.02.2020; № СФ -т032165 від 12.02.2020 року на суму 2898,00грн. з 14.02.2020.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 5998,04грн. пені та 908,34 грн. 3 % річних, які останній нараховує за період прострочення по рахунках: №СФ-т030235 від 24.12.2019 року на суму 8552,81грн. з 27.12.2019 по 10.08.2020, № СФ-т030542 від 09.01.2020 року на суму 24797,31грн. з 11.01.2020 по 10.08.2020, №СФ-т031756 від 05.02.2020 року на суму 25661,80грн. з 07.02.2020 по 10.08.2020; № СФ -т032165 від 12.02.2020 року на суму 2898,00грн. з 14.02.2020 по 10.08.2020.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 908,34 грн., які останній нараховує за період прострочення по рахунках: №СФ-т030235 від 24.12.2019 року на суму 8552,81грн. з 27.12.2019 по 10.08.2020, № СФ-т030542 від 09.01.2020 року на суму 24797,31грн. з 11.01.2020 по 10.08.2020, №СФ-т031756 від 05.02.2020 року на суму 25661,80грн. з 07.02.2020 по 10.08.2020; № СФ -т032165 від 12.02.2020 року на суму 2898,00грн. з 14.02.2020 по 10.08.2020, судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 5559,22 грн., суд зазначає, що відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення термінів розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який вона сплачується, від суми платежу за кожний день про строчки.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається, з розрахунку пені позивача, останній здійснює розрахунок пені за прострочення по рахунках: - №СФ-т030235 від 24.12.2019 року на суму 8552,81грн. з 27.12.2019 по 10.08.2020 у розмірі 986,68грн.; - № СФ-т030542 від 09.01.2020 року на суму 24797,31грн. з 11.01.2020 по 10.08.2020 у розмірі 2587,05грн.; - №СФ-т031756 від 05.02.2020 року на суму 25661,80грн. з 07.02.2020 по 10.08.2020 у розмірі 2189,32грн.; - № СФ-т032165 від 12.02.2020 року на суму 2898,00грн. з 14.02.2020 по 10.08.2020 у розмірі 234,99грн.

Водночас, суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені на відповідність вимогами ст. 231-232 ГК України та ст. 1,3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», дійшов висновку, що такий здійснений без врахування обмежень щодо шести місячного строку нарахування пені, встановленого ст. 232 ГК України, а відтак, суд провівши власні розрахунки пені дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 5559,22грн., з яких по рахунках: - №СФ-т030235 від 24.12.2019 року на суму 8552,81грн. з 27.12.2019 по 27.06.2020 у розмірі 857,69грн.; - № СФ-т030542 від 09.01.2020 року на суму 24797,31грн. з 11.01.2020 по 11.07.2020 у розмірі 2317,80грн.; - №СФ-т031756 від 05.02.2020 року на суму 25661,80грн. з 07.02.2020 по 07.08.2020 у розмірі 2151,10грн.; - № СФ-т032165 від 12.02.2020 року на суму 2898,00грн. з 14.02.2020 по 10.08.2020 у розмірі 232,63грн.

Підсумовуючи вищенаведене стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором надання послуг №823/5 від 28.09.2016 у розмірі 68377,48грн., з яких 61909,92грн. боргу, 5559,22грн. пені та 908,34грн. 3%річних.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 2102,00грн.

Беручи до уваги те, що позов задоволено частково та враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 2088,60грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Астіка (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернешевського, буд. 42, фактична адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочковська, 341 Д, код ЄДРПОУ 21257393) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Арис - Юг" (02141, м. Київ, вул. О.Мишуги, 10 оф. 213, 214, код ЄДРПОУ 31745725, р/р НОМЕР_1 в АТ «ПроКредитБанк» м. Київ, МФО320984 ) заборгованість за договором надання послуг №823/5 від 28.09.2016 у розмірі 68377,48грн., з яких 61909,92грн. боргу, 5559,22грн. пені та 908,34грн. 3%річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2088,60 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Арис-Юг, 02141, м. Київ, вул. О.Мишуги, 10, оф 10, 213,214, код ЄДРПОУ 31745725;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Астіка, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернешевського, буд. 42, фактична адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочковська, 341 Д, код ЄДРПОУ 21257393;

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2020.

СуддяН.А. Новікова