Рішення № 92499830, 22.10.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2020 Справа № 920/868/20м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи №920/868/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Жовтнева, буд. 44, код 31587803)

до відповідача: Конотопської міської ради Сумської області (41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, буд. 8, код 24006881)

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко В.М. директор;

від відповідача: не з`явився;

Секретар судового засідання Молодецька В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/868/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 01.10.2020.

Відповідно до ухвали суду від 01.10.2020 у справі №920/868/20 було закрите підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.10.2020

Суть спору: позивач просить суд визнати за ним право власності на інженерні комунікації ліній зв`язку, прокладені вздовж вул. Вирівської та вул. Шевченко у м. Конотоп Cумської області від будинку №64 по вул. Вирівській до будинку №67 по вул. Шевченко і які складаються з ліній:

КРОЗЗ КФ ЗАО-КРОЗЗ ЦЕЗ №3ТПП 100*2*0,5-4350 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 50*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-20ТПП 50*2*0,4-450 м

КРОЗЗ КФ ЗАО селище ЗаводськеТПП 50*2*0,4-2900 м

та розподільчої мережі РШ-45 (вул. Металістів, будинки №2, 6, 10, 12, 14, 16, 25) та будинку №50 по вул Вирівській у м. Конотопі), в які входить:

-телефонна каналізація довжиною 5030 м,

-колодязі телефонної каналізації 52 шт

-кабель:

ТПП 100*2*0,5 4350 м

ТПП 100*2*0,4 2980 м

ТПП 20*2*0,4 680 м

ТПП 50*2*0,4 4840 м

ТПП 30*2*0,4 290 м

ТПП 10*2*0,4 585 м

та зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності ТОВ «Юпітер» на інженерні комунікації лінії електрозв`язку, прокладеної вздовж вулиці Вирівської та вулиці Шевченко у м. Конотопі Сумської області від будинку №64 по вул. Вирівській до буд. №67 у відповідності до технічного паспорту об`єкта нерухомості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи. У письмовому відзиві №01-19/2576 від 24.09.2020 (вх. №8648/20 від 29.09.2020) проти задоволення позовних про визнання права власності на нерухоме майно просить суд відмовити. Крім того, просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Позивачем подано відповідь від 28.09.2020 (вх. №8729/20 від 01.10.2020) на відзив.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Позивач мотивує свої вимоги тим, що за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64 була розташована Конотопська філія Закритого акціонерного товариства «Мотордеталь - Правекс», яка діяла на підставі довіреності № 1490-М від 7 листопада 2003 року. У своєму складі Конотопська філія мала дільницю електрозв`язку, у веденні якої знаходилися інженерні комунікації ліній зв`язку, прокладені у підземній каналізації вздовж вулиці Вирівської та вул. Шевченко у м. Конотопі від приміщення № 64 по вул. Вирівській до приміщення № 67 по вул. Шевченко у м. Конотопі.

У подальшому Конотопська філія ЗАТ «Мотордеталь - Правекс» виділила вказану вище лінію електрозв`язку зі свого єдиного майнового комплексу в самостійний об`єкт зі складанням відповідного балансу і прийняла рішення про його продаж.

30 грудня 2003 року між ЗАТ «Мотор деталь - Правекс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер» буй укладений договір купівлі - продажу за № 634, відповідно до умов якого ЗАТ «Мотордеталь - Правекс» продало, а ТОВ «Юпітер» купило за 5124 грн комунікації ліній зв`язку між вул. Вирівською, 64 та вул. Шевченко,67 у м. Конотопі Сумської області, які складаються з ліній:

КРОЗЗ КФ ЗАО-КРОЗЗ ЦЕЗ №3ТПП 100*2*0,5-4350 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 50*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-20ТПП 50*2*0,4-450 м

КРОЗЗ КФ ЗАО селище ЗаводськеТПП 50*2*0,4-2900 м

та розподільчої мережі РШ-45 (вул. Металістів, будинки №2, 6, 10, 12, 14, 16, 25) та будинку №50 по вул Вирівській у м. Конотопі), в які входить:

-телефонна каналізація довжиною 5030 м,

-колодязі телефонної каналізації 52 шт

-кабель:

ТПП 100*2*0,5 4350 м

ТПП 100*2*0,4 2980 м

ТПП 20*2*0,4 680 м

ТПП 50*2*0,4 4840 м

ТПП 30*2*0,4 290 м

ТПП 10*2*0,4 585 м

Позивач зазначає, що протягом більше 16 років ТОВ «Юпітер» володіє і користується зазначеним майном як своєю власністю, утримує його в належному санітарному та технічному стані, робіть його ремонт та обслуговування та з метою державної реєстрації нерухомого майна відповідно до вимог ч.4 ст.334 ЦК України листом № 29 від 30 серпня 2016 року звернувся до Конотопської міської ради, але листом № 166/12-10 від 5 вересня 2016 року Конотопська міська рада відмовила йому в державній реєстрації права власності на куплене майно на тій підставі, що не підлягають державній реєстрації речові права на споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі або складовою частиною речі, зокрема, на мережі електрозв`язку.

10 березня 2020 року позивач листом за № 4 ми знову звернувся до Конотопської міської ради з проханням провести державну реєстрацію права власності на майно, але листом за № 0115/712 від 19 березня 2020 року від Конотопської міської ради ним знову отримана негативна відповідь.

Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки придбана на підставі договору купівлі-продажу №634 від 30.12.2003 р. мережа знята з балансу ЗАТ «Мотордеталь - Правекс» і на балансі жодної іншої організації чи підприємства не знаходиться, вона виділена у самостійний об`єкт господарювання, мережа тісно пов`язана з землею 52 колодязями телефонної каналізації, та розподільчими шафами, перенос мережі без її знецінення та зміни призначення неможливий, таким чином вона не являється ні приналежністю якоїсь головної речі, ні її складовою частиною та просить суд захистити його порушене право.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що інженерні комунікації лінії зв`язку, прокладені вздовж вул. Вирівської, 64 та вул. Шевченка, 67 у м. Конотоп Сумської області не є об`єктом нерухомого майна відповідно до чинного законодавства України, а отже, і право власності на них не підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись, зокрема, на норми статті ч.4 ст. 334 ЦК України, відповідно до якої права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 3 цього Закону однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 4 цього Закону визначені речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають:

1)право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

2)речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:

-право користування (сервітут);

-право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

-право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

-право господарського відання;

-право оперативного управління;

-право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

-право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

-право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань);

-інші речові права відповідно до закону

Статтею 5 Закону про державну реєстрацію визначені об`єкти нерухомого майна, щодо якого проводиться державна реєстрація прав. Так, у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За Цивільним Кодексом України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181).

Відповідно до ч.2 ст. 181 ЦК України рухомим речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Визначення поняття нерухоме майно міститься також в Законі України «Про іпотеку». Статтею 1 цього Закону передбачено, що нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Крім того частиною 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу № 634 від 30.12.2003 року ЗАТ «Мотордеталь-Правекс» продало, а ТОВ «Юпітер» купило інженерні комунікації лінії зв`язку на суму 5124 грн., розташовані між вул. Вирівською, 64 та вул. Шевченка, 67 у м. Конотоп Сумської області, які складаються з магістральних ліній зв`язку та розподільчої мережі.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія технічного паспорту на інженерні споруди (інженерні комунікації ліній зв`язку) від 15.12.2019 року, виготовленого фізичною особою-підприємцем Змислею С.П., згідно якого об`єкт має наступний опис: магістральні лінії зв`язку та розподільча мережа, розташовані вздовж вулиць Вирівської та вул. Шевченка у м. Конотоп Сумської області.

Суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що технічний паспорт, виготовлений ФОП Змисля С.П. 15.12.2019 року є документом-підставою для проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт, виходячи з наступного:

Порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання на всій території України визначений Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року № 186).

Відповідно до пункту 2 Інструкції технічний паспорт - це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 4 Інструкції також встановлено, що дія цієї Інструкції не поширюється на проведення інвентаризації земельних ділянок, зелених насаджень, інженерних мереж, специфічних лінійних об`єктів (залізниці, шляхи та мости (шляхопроводи), гідротехнічні споруди, лінії електропередач, злітно-посадкові смуги, шахтні поля та стволи (гірничі виробки тощо), геліопарків та вітропарків (якщо немає будівель), технологічного устаткування та обладнання.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації, затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 05.04.2016 № 180 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2016 р. за № 739/28869) лінія зв`язку - це частина технічних засобів телекомунікацій, які створюють середовище розповсюдження електромагнітних сигналів по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між технічними засобами телекомунікацій, призначеними для передавання/приймання електромагнітних сигналів, та/або кінцевим обладнанням.

Визначення поняття інженерних мереж передбачено в Положенні про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженому Наказом Міністерства Оборони України 03.07.2013 № 448 визначено. Згідно пункту 1.2 Положення інженерні мережі - це внутрішні та зовнішні мережі водопостачання, каналізації, теплопостачання, гарячого водопостачання, газопостачання, електропостачання (повітряні та кабельні) і споруди на цих мережах, що забезпечують казармений і житловий фонд.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що інженерні комунікації лінії зв`язку є рухомою річчю, підстави для проведення технічної інвентаризації відсутні відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу №634 від 30.12.2003 р. у судовому порядку недійним не визнавався, є укладеним та є підставою для виникнення прав та обов`язків, виникнення, зміни та припинення правовідносин.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованого Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачене законом чи договором.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі майна згідно договору №634 від 30.12.2003 р. /а.с.8/, який підписаний 05.02.2004 р. належним чином представниками ЗАТ «Мотордеталь-Правекс» і ТОВ «Юпитер», скріпленй їх печатками та який підтверджує факт передачі позивачу майна:

1)магістральні лінії зв`язку:

КРОЗЗ КФ ЗАО-КРОЗЗ ЦЕЗ №3ТПП 100*2*0,5-4350 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 50*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-20ТПП 50*2*0,4-450 м

КРОЗЗ КФ ЗАО селище ЗаводськеТПП 50*2*0,4-2900 м

2) розподільча мережа РШ-45 (вул. Металістів, будинки №2, 6, 10, 12, 14, 16, 25) та будинку №50 по вул Вирівській у м. Конотопі), в які входить наступне майно:

-телефонна каналізація довжиною 5030 м,

-колодязі телефонної каналізації 52 шт

-кабель:

ТПП 100*2*0,5 4350 м

ТПП 100*2*0,4 2980 м

ТПП 20*2*0,4 680 м

ТПП 50*2*0,4 4840 м

ТПП 30*2*0,4 290 м

ТПП 10*2*0,4 585 м

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що право власності на зазначене рухоме майно виникло у позивача саме з моменту підписання акту приймання-передачі майна згідно договору купівлі-продажу від 30.12.2003 №634, тобто з 05.02.2004 року, що також не заперечувалось відповідачем у відзиві.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи те, що право власності позивача на спірне рухоме майно виникло на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2003 №634, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині визнання за ТОВ «Юпітер» права власності на нерухоме майно: інженерні комунікації ліній зв`язку, прокладені вздовж вул. Вирівської та вул. Шевченко у м. Конотоп Cумської області від будинку №64 по вул. Вирівській до будинку №67 по вул. Шевченко і які складаються з ліній:

КРОЗЗ КФ ЗАО-КРОЗЗ ЦЕЗ №3ТПП 100*2*0,5-4350 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 100*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-45ТПП 50*2*0,4-1490 м

КРОЗЗ КФ ЗАО-РШ-20ТПП 50*2*0,4-450 м

КРОЗЗ КФ ЗАО селище ЗаводськеТПП 50*2*0,4-2900 м

та розподільчої мережі РШ-45 (вул. Металістів, будинки №2, 6, 10, 12, 14, 16, 25) та будинку №50 по вул Вирівській у м. Конотопі), в які входить:

-телефонна каналізація довжиною 5030 м,

-колодязі телефонної каналізації 52 шт

-кабель:

ТПП 100*2*0,5 4350 м

ТПП 100*2*0,4 2980 м

ТПП 20*2*0,4 680 м

ТПП 50*2*0,4 4840 м

ТПП 30*2*0,4 290 м

ТПП 10*2*0,4 585 м

та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що позовна вимога в частині зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності ТОВ «Юпітер» на інженерні комунікації лінії електрозв`язку, прокладеної вздовж вулиці Вирівської та вулиці Шевченко у м. Конотопі Сумської області від будинку №64 по вул. Вирівській до буд. №67 у відповідності до технічного паспорту об`єкта нерухомості є похідною від позовної вимоги в частині визнання права власності на зазначене майно, в задоволенні якої судом було відмовлено, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» до відповідача: Конотопської міської ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 29.10.2020 року.

СуддяО.Ю. Соп`яненко