Рішення № 92499637, 19.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1955/20Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Лянна О.А.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Дімоглов О.І.,

розглянув у відкритому засіданні справу за позовом Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кадор” про стягнення 514486,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1955/20, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 04.08.2020 р.

Підготовче засідання 04.08.2020 р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. в період з 28.07.2020 р. по 07.08.2020 р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2020 р. повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 03.09.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 р.: відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кадор” про залишення позовної заяви без руху; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.09.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 22.09.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 13.10.2020 р., а від 13.10.2020 р. – до 19.10.2020 р.

Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому ухвалено рішення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та телефонограмою, проте правом на участь в них не скористалась.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області (далі – Прокурор) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі – Рада) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кадор” (далі – ТОВ ,,Кадор”) 514486,89 грн, з яких 147252,00 грн 3% річних та 367234,89 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.07.2018 р. до 13.08.2019 р., вказуючи на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Таїрово Овідіопольського району Одеської області від 02.04.2007 р. б/н в частині оплати вартості пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Прокурор посилається, зокрема, на приписи ст.ст.180,193,198,218,283,286 ГК України, ст.ст.22,525,526,530,549,610,625,629,631, 638,759,762,1166 ЦК України, ст.ст.1,6,40 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності” в редакції, яка діяла на момент укладення договору від 02.04.2007 р. б/н та додаткових угод №№ 1, 3 до нього, ст.28 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Ради ,,Про затвердження Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області” від 07.12.2012 р. № 543-VI та додатки №№ 1, 2 до нього, рішення Ради ,,Про внесення змін та доповнень до додатку № 1 та додатку № 2 до рішення Таїровської селищної ради № 543-VI від 07 грудня 2012 року ,,Про затвердження Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області” від 12.08.2016 р. № 329-VII, умови вказаного вище договору та додаткових угод №№ 1, 3 до нього, розрахунок величини пайової участі (внеску) замовника будівництва у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 15.05.2018 р. № 6, акт готовності об`єкта до експлуатації від 29.04.2018 р., банківську виписку в підтвердження перерахування коштів тощо.

Рада в письмових поясненнях, які не містять електронного цифрового підпису, підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, строк на подачу якого господарським судом продовжено в судовому засіданні 22.09.2020 р., просить відмовити Прокурору в задоволенні позовних вимог, оскільки ТОВ ,,Кадор” сплатило кошти тільки 13.08.2019 р. з вини Ради, а, отже, має бути звільнене від відповідальності на підставі ст.613 ЦК України. Така позиція відповідача ґрунтується на тому, що між сторонами велися перемовини щодо інвестування пайової участі в проект у вигляді будівництва дороги, для реалізації якого розроблялась будівельна та земельна документація. Після того, як стало остаточно зрозуміло, що з вини Ради попередні домовленості не будуть втілені у життя, ТОВ ,,Кадор” перерахувало вартість пайової участі. Про факт наявності перемовин свідчить також те, що після закінчення терміну оплати розрахунку від 15.05.2018 р. № 6 та до його оплати 13.08.2019 р. жодних претензій чи вимог відносно прострочення сплати пайового внеску від позивача не надходило.

Прокурор у запереченнях на відзив назвав його необґрунтованим, адже ТОВ ,,Кадор” не надано доказів, які б свідчили про досягнення домовленостей з Радою щодо несплати пайових внесків у грошовій формі або зміни строку виконання обов`язку відповідача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

02.04.2007 р. між Виконавчим комітетом Ради (Виконком) та ТОВ ,,Кадор” (Забудовник) укладено договір б/н про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Таїрово Овідіопольського району Одеської області (Договір).

Предметом даного Договору є пайова участь Забудовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Ради (п.1.1 Договору).

Забудовник є замовником будівництва житлового комплексу на земельних ділянках загальною площею 15,7 га, що знаходяться в с. Мізікевича, ж/м ,,Дружний”, масив 10, ділянки №№ 11, 24, 25, 28, 30, 31, 32, 33, 34-2, 38 Ради (п.1.2 Договору).

В зв`язку з виконанням функцій замовника будівництва комплексу Забудовник приймає на себе зобов`язання відповідно до Закону України ,,Про планування та забудову територій” приймати пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Ради в порядку, передбаченому цим Договором (п.3.2 Договору).

Загальна сума пайової участі у грошовому виразі становить 2% кошторисної (будівельної) вартості будівництва житлових будинків і здійснюється шляхом передачі Виконкому відповідних квартир у кожному зданому в експлуатацію житловому будинку, площа яких дорівнює 2% загальної площі квартир будинку. Перелік відповідних квартир за присвоєною нумерацією, які передаються Виконкому, визначається додатковою угодою (п.3.3 Договору).

Договір діє до введення в експлуатацію останнього житлового будинку Комплексу (п.7.1 Договору).

Договір набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін, затвердження рішенням Виконкому (п.7.2 Договору).

Додатковою угодою від 07.06.2016 р. № 1 до Договору, зокрема:

- викладено п.1.2 Договору в наступній редакції: ,,Забудовник виступає замовником будівництва житлового комплексу (надалі – ,,Комплекс”) на земельних ділянках, що належать на праві приватної власності ТОВ ,,Кадор”, розташованих на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, ж/м ,,Дружний”, масив 10, ділянки №№ 11, 12, 22, 24, 25, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34-2, 38 Овідіопольського району Одеської області”;

- викладено п.3.2 Договору в наступній редакції: ,,Відповідно до цього Договору Замовник зобов`язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради та перерахувати до спеціального цільового фонду Таїровської селищної ради на спеціальний рахунок цільового фонду соціального розвитку Таїровської селищної ради, відкритий в Управлінні Державного казначейства України в Одеській області, грошові кошти як пайову участь Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради у розмірі, що дорівнює 2% (два відсотки) від загальної кошторисної вартості будівництва об`єктів”;

- викладено п.3.3 Договору в наступній редакції: ,,Розмір (величина) пайової участі замовника будівництва визначається відповідно до статті 40 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності”, виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків згідно наданих Замовником зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва житлових будинків по кожному об`єкту будівництва, після закінчення замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку (секцій будівництва, чергового пускового комплексу) та надання документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками”;

- розділ 3 Договору доповнено, зокрема, п.3.3.1 наступного змісту: ,,Грошові кошти у розмірі, визначеному п.3.2 цього Договору, визначаються шляхом складання та підписання сторонами розрахунків величини пайової участі (внеску) замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пунктів по кожному об`єкту містобудування, що побудований замовником в межах земельних ділянок, визначених п.1.2 Договору, та є невід`ємними частинами Договору від 02.04.2007 року…”.

Додатковою угодою від 15.05.2018 р. № 3 до Договору в п.3.3.1 Договору змінено реквізити для оплати.

15.05.2018 р. між Радою та ТОВ ,,Кадор” оформлено розрахунок величини пайової участі (внеску) замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів № 6 (Розрахунок).

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі наданих замовником документів: п.10 акту готовності об`єкту до експлуатації – будівництво багатоквартирного двосекційного житлового будинку за адресою: с. Лиманка, ж/м ,,Дружний”, масив 10, ділянка № 30, Овідіопольського району Одеської області від 29.04.2018 р., у якому зазначена загальна кошторисна вартість будівництва вказаного об`єкта, яка складає 219554300,00 грн… (п.1 Розрахунку).

Величина пайового внеску Замовника по об`єкту будівництва… складає: 219554300,00 грн х 2% = 4391086,00 грн (п.2 Розрахунку).

Замовник зобов`язаний в строк до 31 червня 2018 р. повністю сплатити кошти пайової участі у розмірі 4391086,00 грн за реквізитами оплати, зазначеними у п.3.3.1 Договору… (п.3 Розрахунку).

Договір, додаткові угоди №№ 1, 3, Розрахунок підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Посилаючись на те, що оплата пайового внеску здійснена тільки 13.08.2019 р., Прокурор в інтересах держави в особі Ради звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, умови Договору, додаткових угод до нього та Розрахунку, встановивши, що відповідачем проведено оплату пайового внеску 13.08.2019 р., тобто з порушенням п.3 Розрахунку, незважаючи на те, що таке зобов`язання мало бути виконано до 30.06.2018 р. (червень місяць складається з 30 календарних днів, у зв`язку з чим сторонами в п.3 Розрахунку помилково названо останнім днем оплати 31.06.2018 р.), господарський суд доходить висновку, що Прокурор правомірно вимагає стягнення з ТОВ ,,Кадор” на користь Ради:

- 146890,85 грн 3% річних, нарахованих на суму 4391086,00 грн за період не з 01.07.2018 р., а з 03.07.2018 р. (оскільки останній день строку на оплату вартості пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту припадає на вихідний день, відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день – 02.07.2018 р.) до 13.08.2019 р.;

- 367234,89 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 4391086,00 грн за період з 03.07.2018 р. до 13.08.2019 р. (липень 2018 р. – липень 2019 р.).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зміни й доповнення до Договору можуть вноситися тільки в письмовому вигляді за взаємною домовленістю, які є дійсними й обов`язковими після затвердження рішення Виконкому (п.6.2 Договору).

Твердження відповідача відносно того, що між ним та Радою існувала домовленість щодо відкладення строків сплати пайового внеску, не підтверджена належним доказом, яким згідно п.6.2 Договору є письмова додаткова угода. Та обставина, що ТОВ ,,Кадор” пропонувало інвестувати грошовий еквівалент пайової участі в будівництво дороги, не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором, адже жодних змін до правочину в передбачений ним спосіб внесено не було. Безпідставними являються посилання ТОВ ,,Кадор” на те, що сплата пайової участі відбулась із запізненням з вини Ради, внаслідок чого за правилами ст.613 ЦК України ТОВ ,,Кадор” слід звільнити від відповідальності, т.я. докази порушення позивачем існуючих у нього зобов`язань перед відповідачем відсутні.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, витрати по сплаті судового збору за подачу позову підлягають стягненню з ТОВ ,,Кадор” на користь Прокуратури Одеської області пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кадор” (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 25, код 32521455) на користь Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Таїрове, вул. 40 річчя Перемоги, 25, код 05582159) 146890/сто сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто/грн 85 коп. 3% річних, 367234/триста шістдесят сім тисяч двісті тридцять чотири/грн 89 коп. інфляційних втрат та 7711/сім тисяч сімсот одинадцять/грн 87 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 жовтня 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман