Рішення № 92499516, 12.10.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 справа № 914/1999/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті без повідомлення учасників справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Агрохім України», м. Боярка Київської області,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!», м. Львів,про: стягнення 396'000,00 грн – заборгованості.1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Агрохім України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» про стягнення 396'000,00 грн – заборгованості.

1.2. Ухвалою суду від 11.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказану ухвалу суду направлено учасникам процесу на юридичні адреси сторін рекомендованими повідомлення.

1.3. 26 серпня 2020 року Відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позивач, 01.09.2020 подав суду заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі № 914/1999/20, згідно з якими просив відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про закриття провадження у справі, стягнути заявлену суму боргу та стягнути з останнього штраф.

1.4. Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

1.5. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

1.6. Отже, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, подання Відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, Позивачем заперечення щодо поданого клопотання Відповідача, за відсутності інших письмових заяви учасників сторін по суті справи, беручи до уваги достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути спір по суті.

2. Аргументи сторін.

2.1. У позовній заяві ТзОВ «Харвест Агрохім України» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо оплати за поставлений товар згідно з видатковою накладною № 157 від 23.04.2020 та рахунком на оплату № 170 від 23.04.2020.

2.2. Відповідач – ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав оплати боргу. На підтвердження вказаних обставин, Відповідачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 7407 від 11.08.2020 на суму 396'000,00 грн (призначення платежу: згідно рахунку № 413 від 10.08.2020) та платіжне доручення № 7515 від 13.08.2020 на суму 200'000,00 грн (призначення платежу: згідно договору № 10/12/19 від 10.12.2019).

2.3. Позивач - ТзОВ «Харвест Агрохім України» у поданих запереченнях щодо клопотання відповідача про закриття провадження повідомив, що заперечує щодо задоволення поданого клопотання оскільки таке є безпідставним, не ґрунтується на належних та допустимих доказах оплати Товару. Окрім того, вказує, що Відповідач навмисно вводить суд в оману щодо обставин оплати Товару.

Дані Акту взаємних розрахунків свідчать про те, що поставки Товару за Договором поставки №10/12/19 від 10.12.2019 Позивачем здійснювалися з 23.12.2019, а оплата за отриманий Товар Відповідачем здійснювалась з 06.03.2020. Крім того, в Акті взаємних розрахунків станом на 18.08.2020 зафіксовано залишок боргу у Відповідача за Договором № 10/12/19 від 10.12.2019 на суму 8'743'602,50 грн.

Також, Випискою по рахунку Позивача підтверджується, що Відповідач здійснює оплату за Товар несвоєчасно та з призначенням платежів: «За солод згідно договору № 10/12/19 від 10.12.2019»). Так, оскільки плата за отримані партії Товару надходила без зазначення реквізитів рахунку на оплату, Позивач зараховував платежі на погашення заборгованості за цим Договором у хронологічному порядку. Правомірність дій Позивача підтверджується приписами ст. 534 ЦК України та правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18.

Товариство звертає увагу на тому, що Відповідач просить закрити провадження у справі № 914/1999/20 у зв`язку із сплатою ним заборгованості 12.08.2020 на суму 396'000,00 грн. На підтвердження цього додає копію платіжного доручення № 7407 від 11.08.2020 на суму 396'000.00 грн. У призначенні платежу у платіжному дорученні № 7407 від 11.08.2020 року зазначено : «Оплата за солод згідно рахунку № 413 від 10.08.2020 року, в т.ч. ПДВ 20% 66'000.00 грн».

Необхідно зазначити, що рахунок від 10.08.2020 року № 413 виставлено Постачальником на передоплату іншої партії Товару у кількості 22 тони, за ціною 18'000,00 грн за 1 тонну, на загальну суму 396'000.00 грн, в т.ч. ПДВ 66'000.00 грн. Вказану партію Товару, на момент подачі цього заперечення, не відвантажено Відповідачу.

Зазначене підтверджується і даними Акту взаємних розрахунків по Договору поставки № 10/12/19 від 10.12.2019, у якому відсутні дані про оплату Товару 12.08.2020 за Договором поставки № 10/12/19 від 10.12.2019 на суму 396'000.00 грн. Дані Акту взаємних розрахунків по Договору поставки № 10/12/19 від 10.12.19 та виписки по банківському рахунку Позивача свідчать про надходження оплати за Товар 13.08.2020 на суму 200'000,00 грн згідно платіжного доручення № 7515 з призначенням платежу : «Оплата за солод згідно договору №10/12/19 від 10.12.2019 в т.ч. ПДВ 20% 33'333,33 грн». Вказані кошти Позивачем зараховано в порядку черговості погашення заборгованості за Договором поставки №10/12/19 від 10.12.19 в рахунок часткової оплати за Товар, який отримано Відповідачем у лютому 2020 року (довідка про проведення розрахунків з відображенням черговості зарахування коштів додається).

Наявність заборгованості Відповідача за Договором поставки № 10/12/19 від 10.12.19 за періоди: грудень 2019 року, січень 2020 року була предметом розгляду Господарського суду Львівської області (справи № 914/728/20, № 914/949/20). Ухвалами Господарського суду Львівської області від 22.06.2020 у справі № 914/728/20 та від 17.08.2020 у справі № 914/949/20 провадження у справах закрито у зв`язку із сплатою Відповідачем заборгованості, яку Позивач зарахував у хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період.

При цьому, заборгованість за відвантажений Відповідачу Товар у лютому 2020 року на суму 3'155'850,00 грн погашена в порядку черговості лише частково на суму 1'823'139,00 грн. Залишок суми боргу становить 1'332'711,00 грн (справа № 914/1167/20 перебуває на розгляді суду).

Зазначені вище обставини свідчать про те, що Відповідач обізнаний з обставинами щодо черговості погашення ним заборгованості за Договором поставки №10/12/19 від 10.12.19, а також йому відомо про наявність залишку заборгованості за вказаним Договором поставки на загальну суму 8'743'602,50 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за оплату отриманого ним Товару за видатковою накладною № 157 від 23.04.2020 на суму 396'000,00 грн не погашена.

Наведені вище обставини свідчать про те, що Відповідач, надаючи до клопотання про закриття провадження у справі копію платіжного доручення № 7407 від 12.08.2020, як доказ сплати заборгованості за видатковою накладною № 157 від 23.04.2020 навмисно вводить суд в оману, оскільки вказане платіжне доручення не стосується оплати Товару, який отримано ним на підставі видаткової накладної № 157 від 23.04.2020.

Таким чином, додана Відповідачем до клопотання про закриття провадження у справі копія платіжного доручення № 7407 від 12.08.2020 не є належним та допустимим доказом оплати за Товар, який отримано Відповідачем 23.04.2020 за видатковою накладною № 157 від 23.04.2020, а клопотання про закриття провадження у справі № 914/1999/20 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Зазначене є підставою для відмови судом у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, а також для застосування до Відповідача заходу процесуального примусу у вигляді винесення судом ухвали про стягнення з Відповідача в дохід державного бюджету штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

3. Обставини справи.

3.1. 10 грудня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест Агрохім Україна» (надалі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 10/12/19 (надалі – Договір). За умовами цього Договору, у порядку та на умовах визначених Договором, постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар, а саме: солод для пивоваріння, що вказаний у Додатках (Специфікаціях) до Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1., 2.3., 2.4. Договору встановлено, що Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України та погоджується сторонами у Специфікації (Специфікаціях), а в подальшому відображається у видаткових накладних до цього договору. Ціна конкретної партії Товару не може бути переглянута сторонами після погодження двома Сторонами замовлення на дану партію Товару, або на всі наступні поставки – після підписання двома Сторонами відповідної цінової Специфікації. Розрахунки за поставлений Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставлених останнім рахунків. Датою сплати за Товар вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунки за Договором здійснюються у розмірі повної вартості поставленого товару впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання товару покупцем і підписання сторонами видаткових накладних.

Також, 10.12.2019 між сторонами підписано Специфікацію з якості (Додаток № 1), Цінову Специфікацію та графік поставки (Додаток № 2), Цінова специфікація (Додаток № 3), Цінова специфікація (Додаток № 4), Додаткова угода № 1 до Договору (зафіксовано уповноважених осіб Покупця на приймання товарно-матеріальних цінностей від Продавця).

Окрім того, між учасниками правовідносин укладено Додаток № 5 до Договору (Цінова специфікація) від 16.01.2020, Додаток № 6 до Договору (Цінова специфікація) від 17.01.2020 та Додаток № 7 (Цінова специфікація та графік поставки) від 30.03.2019.

3.2. На виконання взятих на себе зобов`язань Позивач поставив, а Відповідач прийняв Товар на суму 396'000,00 грн, що підтверджується рахунком № 170 від 23.04.2020 та видатковою накладною № 170 від 23.04.2020, підписаною та скріпленою печатками товариств.

3.3. 11 серпня 2020 року Відповідач здійснив оплату рахунку № 413 від 10.08.2020 на суму 396'000,00 грн. А також, 13.08.2020 ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» платіжним дорученням № 7515 оплатило за солод згідно договору № 10/12/19 від 10.12.2019 - 200'000,00 грн, на підтвердження чого долучено до суду відповідну копію платіжного доручення.

3.4. Згідно з Довідкою Позивача № 31/051 від 31.08.2020 заборгованість Відповідача за видатковою накладною № 157 від 23.04.2020 на суму 396'000,00 грн не погашена.

Відповідно до Довідки ТзОВ «Харвест Агрохім України» за період грудень 2019 – червень 2020, станом на 25.08.2020 загальна заборгованість Відповідача складає 8'743'602,50 грн, з яких за квітень 1'202'082,00 грн в тому числі 396'000,00 грн за видатковою накладною № 157 від 23.04.2020.

Окрім того, Позивачем долучено до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2019 – 18.08.2020, який підписано представником Відповідача та скріплено його печаткою, згідно з яким загальна суму заборгованості за даними Позивача складає 8'743'602,50 грн, за даними Відповідача (дописано оплату від 12.08.2020 згідно рахунку № 413 на суму 396'000,00 грн) складає 8'347'602,50 грн.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частин першої 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункту 2.4 Договору Розрахунки за Договором здійснюються у розмірі повної вартості поставленого товару впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання товару покупцем і підписання сторонами видаткових накладних.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.2. Так, судом встановлено, що Позивачем виконано зобов`язання за умовами Договору, а Відповідачем їх прийнято (отримано Товар) згідно з видатковою накладною № 170 від 23.04.2020 на загальну суму 396'000,00 грн, яка підписана та скріпленою печатками обох учасників правовідносин.

Кореспондуючий обов`язок з оплати переданого товару Відповідач не виконав. Доводи Відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору є безпідставними, адже як спростовано Позивачем та з`ясовано судом, Покупець надав на підтвердження заявлених у клопотанні обставин платіжне доручення, яке підтверджує оплату не за поставку спірного Товару (іншого рахунку, ніж виставленого на оплату Товару, поставленого 23.04.2020 згідно з ВН № 170).

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення заборгованості 396'000,00 грн згідно з видатковою накладною № 170 від 23.04.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

4.3. Щодо заявленого Позивачем, у запереченні проти клопотання про закриття провадження у справі, стягнення з Відповідчаа в дохід державного бюджету штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству (п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України).

Так, оцінюючи процесуальну дію Відповідача щодо подання суду клопотання про закриття провадження у справі із доданими до нього доказами, суд розглянувши таке клопотання, відмовив у задоволенні такого, про що вищевказано у даному рішенні. Вирішення питання щодо зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству та дії, які підпадають під це визначення, залежно від обставин справи, належить виключно суду.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Таким чином, суд вважає необгрунтованими мотиви Позивача, з яких він вважає можливим застосування до Відповідача такого виду заходу процесуального примусу як штраф.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, беручи до уваги підстави, з яких підлягає до застосування штраф як захід процесуального примусу, а також враховуючи те, що застосування певного виду заходу процесуального примусу є виключно правом суду, суд дійшов висновку про недоцільність застосовування до Відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, а тому заявлені Позивачем вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

4.4. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати.

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 5'940,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 43, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 131, 135, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» (79032, місто Львів, вулиця Дж. Вашингтона, будинок 10; ідентифікаційний код 31978272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Агрохім України» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Матросова, будинок 11; ідентифікаційний код 37505710) 396'000,00 грн – заборгованості та 5'940,00 грн – відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.П. Трускавецький