Рішення № 92499260, 26.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2020Справа № 910/646/20Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 5 018, 88 грн.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та про збільшення розміру позовних вимог)

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 26.10.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 206 722, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 було відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 17.02.2020.

07.02.2020 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшов відзив на позовну заяву.

07.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, 13.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

14.02.2020 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

У судовому засіданні 17.02.2020 уповноважені представники сторін надали усні пояснення по справі та на рахунок поданих клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 було відкладено розгляд справи на 24.03.2020.

24.03.2020 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» надійшли пояснення по справі.

26.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, судове засідання, призначене на 24.03.2020 не відбулось, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було призначено на 26.10.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Уповноважені представники позивача у судове засідання 26.10.2020 не з`явились.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У частині 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

25.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (постачальник) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0156-09021(далі Договір), за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором(п.1.1 Договору).

Цей договір набирає чинності з 25.07.2019 та діє до 31.12.2020 (п. 7.1. розділу 7 Договору).

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6, 7 п. 3.1. розділу 3 договору постачальник послуг зобов`язаний здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу.

Згідно із п. п. 1, 4, 5 п. 3.3. розділу 3 договору замовник зобов`язаний приймати послугу, яку надає постачальник послуг; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом 5 днів з дня їх отримання.

Так, ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» листом від 03.12.2019 № 04.2/3059 до НЕК «УКРЕНЕРГО» надіслано акт від 30.11.2019 № 5 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та розрахунок вартості послуг у листопаді 2019 року.

Підписані зі сторони НЕК «УКРЕНЕРГО» акт від 30.11.2019 № 5 приймання- передачі наданих послуг за листопад 2019 року та розрахунок їх вартості листом за вих. №01/47819 повернуті TOB «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ».

Відповідно до вимог Порядку ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» листом від 11.12.2019 № 10.2/3350 до НКРЕКІІ направлено на затвердження розрахунок вартості послуг та акт приймання-передачі наданих послуг за листопад 2019 року, підписаний ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (ПУП) та НЕК «УКРЕНЕРГО» (ОСП).

Відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3158 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року» затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» - 170 037,75 грн. (без І1ДВ), з урахуванням ПДВ - 204 045,30 грн.

Однак НЕК «УКРЕНЕРГО» у порушення вказаних вимог законодавства та умов Договору не сплачено ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГВ» кошти за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» направлено лист від 08.01.2020 № 10.2/116 до НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо термінового перерахування вказаних коштів на рахунок Товариства, зазначений лист отриманий відповідачем 10.01.2019, однак станом на 15.01.2020 борг залишається не сплаченим.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторони цього Договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач повідомляє, що відповідачем 29.01.2020 сплачено 204 045, 30 грн. основного боргу за надані послуги, що підтверджується наданою випискою з банку.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 204 045, 30 грн., провадження у справі в частині стягнення 204 045, 30 грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому позивачем за прострочення виконання своїх зобов`язань з боку відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.02.2020) нараховано до сплати останньому за період з 29.12.2019 до 27.01.2020 - 4 516, грн.. пені та 3% річних у розмірі 501, 89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: 1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); 2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; 3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; 4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; 5) про участь у балансуючому ринку; 6) про врегулювання небалансів; 7) про надання послуг з розподілу; 8) про надання послуг з передачі; 9) про надання допоміжних послуг; 10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 11) про приєднання до системи передачі; 12) про приєднання до системи розподілу; 13) про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів; 14) про постачання електричної енергії споживачу; 15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; 16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; 17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; 18-1) про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; 19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають "зелені" тарифи.

Згідно із п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем визначений Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Згідно із п. п. 3.1., 3.2. розділу 3 Порядку на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк визначений законодавством покладаються спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - договір про надання послуг).

Відповідно до п.п. 3.3.4. п. 3.3. розділу ІІІ, п. 5.3.1. п. 5.3.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312, постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг має право отримувати відповідно до законодавства компенсацію витрат за надання універсальних послуг споживачам у тому числі вразливим споживачам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також отримувати компенсацію витрат за надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (за придбання електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами).

Відповідно до п.п. 13.2, 13.4. розділу 13 Порядку протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем (постачальник послуг) та відповідачем (замовник) 25.07.2019 договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, за умовами якого позивачем надано замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період листопада 2019 року на загальну суму 204 045, 30 грн, про що сторонами погоджено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору. Вказаний акт підписано стороною замовника (відповідача) без зауважень та застережень, що свідчить про погодження вартості наданих послуг у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи положення Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 26.04.2019 № 641, оплата вартості послуг за договором з боку відповідача мала бути здійснена на протязі трьох днів з дати затвердження постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2484 від 26.11.2019, тобто у строк до 29.11.2019 включно.

В той же час вартість наданих послуг у строк до 15.01.2019 відповідачем оплачена не була у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом з урахуванням первісних позовних вимог.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

29.01.2020 відповідачем на користь позивача здійснено оплату вартості послуг із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у загальному розмірі 204 045, 30 грн.

З урахуванням проведеної оплати позивач у заяві від 07.02.2020 просить суд зменшити позовні вимоги на суму основної заборгованості у розмірі 204 045, 30 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приймає заяву позивача від 07.02.2020 про зменшення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 204 045, 30 грн. При цьому беручи до уваги сплату відповідачем вказаної суми заборгованості суд доходить висновку про погодження з боку відповідача із заявленою сумою нарахованої заборгованості у розмірі 204 045, 30 грн.

Позивачем за прострочення виконання своїх зобов`язань з боку відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.02.2020) нараховано до сплати останньому за період з 29.12.2019 до 27.01.2020 - 4 516, грн.. пені та 3% річних у розмірі 501, 89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами у п. 4.3. розділу 4 договору погоджено сплату замовником виконавцю пені у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», беручи до уваги те, що нарахована сума пені з урахуванням погодженого сторонами розміру пені складає більшу суму, ніж нараховано позивачем згідно розрахунку, суд приймає наданий розрахунок пені в якості належного та арифтетично вірного, ураховуючи те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

позивачем за прострочення виконання своїх зобов`язань з боку відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.02.2020) нараховано до сплати останньому за період з 29.12.2019 до 27.01.2020 - 4 516, грн.. пені та 3% річних у розмірі 501, 89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Наданий розрахунок є арифметично вірним та приймається судом в якості належного.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума пені у розмірі 4516, 99 грн та 3% річних у розмірі 501, 89 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення вказаних нарахувань на 90%, то вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов`язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості після відкриття провадження у справі не можуть слугувати підставою для зменшення таких нарахувань, оскільки вимога сплати 3% річних та штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню 998, 84 грн у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/646/20 в частині стягнення 204 045 (двісті чотири тисячі сорок п`ять) грн 30 коп. закрити.

2.В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3.Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАО «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (Україна, 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 126Б; ідентифікаційний код 41823846) - пеню у розмірі 4 516(чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 99 коп, 3% річних у розмірі 501 (п`ятсот одна) грн. 89 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 12 коп.

4.Повернути ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (Україна, 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 126Б; ідентифікаційний код 41823846), у зв`язку із зменшенням позовних вимог, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 84 коп., який сплачений відповідно до платіжного доручення № 2780 від 15.01.2020, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 910/646/20.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.10.2020.

Суддя І.В. Алєєва