Рішення № 92499257, 06.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2020Справа № 910/9087/20Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал"

до 1) публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1

про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та стягнення 37 746,07 грн.

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Гринишин Є.В. - представник за довіреністю б/н від 30.09.2020;

від відповідача-1: Русскіна О.В. - представник за довіреністю б/н від 28.09.2020;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та стягнення 37 746,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2020 року позивач переміг в електронному аукціоні №UA-EA-2020-04-16-000006-b з продажу лоту №GL3N017750 на офіційному сайті http://prozorro.sale/: "Права вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, укладений з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ".

Під час проведення аукціону 13.05.2020 з продажу прав вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року на думку позивача були порушені вимоги чинного законодавства України, зокрема ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України у зв`язку з чим, позивач просить суд:

- визнати недійсними електронні торги з продажу лоту №GL3N017750 від 13 травня 2020 року щодо права вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, укладений з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b розміщеного на офіційному сайті http://prozorro.sale/ за посиланням ttp://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-04-16-000006-b,

- стягнути з ПАТ "Дельта Банк" суму сплаченого гарантійного внеску у розмірі 37 746,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.08.2020. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

20.07.2020 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив.

27.07.2020 на адресу суду від позивача надійшли заява про зміну предмета позову та заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В заяві про зміну предмета позову позивач просить суд викласти вимогу: «стягнути з ПАТ "Дельта Банк" суму сплаченого гарантійного внеску у розмірі 37 746,07 грн.» у наступній редакції: «Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язати ПАТ «Дельта Банк» повернути ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» сплачений гарантійний внесок у розмірі 37 746,07 грн. за участь у публічних торгах (аукціоні) №UA-EA-2020-04-16-000006-b з продажу лота № GL3N017750 від 13 травня 2020 року».

30.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про долучення до матеріалів справи оригінали доказів.

В судове засідання 11.08.2020 позивач, відповідач-1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач-2 заперечив проти клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, просив суд відмовити, не заперечив щодо заяви позивача про зміну предмета позову та заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову від 23.07.2020. відкладено підготовче провадження на 15.09.2020 року.

17.08.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.09.2020 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

15.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

В судове засідання 15.09.2020 з`явився відповідач-2, позивач, відповідач-1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з`явилися, про поважні причин неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач-2 не заперечив з приводу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 06.10.2020 року.

В судове засідання 06.10.2020 року представники відповідача-2 та третьої особи не з`явилися, про поважні причин неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем, 13.05.2020 року ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" перемогло в аукціоні №UA-EA-2020-04-16-000006-b з продажу лоту №GL3N017750 на офіційному сайті http://prozorro.sale/: "Права вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, укладений з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, пров. Шекспіра, буд. 3".

На стадії підготовки до підписання договору між ПАТ «Дельта Банк» та переможцем аукціону з`ясувалося, що банк вказав у публічному паспорті активу лоту №GL3N017750 завідомо неправдиву інформацію.

Так, аналізуючи інформацію щодо активу, за допомогою порталів «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», позивачем було виявлено ім`я боржника за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року - ОСОБА_1 (надалі - боржник).

Враховуючи вказане, слід зазначити, що в публічному паспорті активу лоту №GL3N017750 було вказано недостовірну інформацію, а саме:

1) В розділі 2 «залишок заборгованості на дату формування» (01.03.2020) таблиці публічного паспорту активу, виставленого Банком вказується, що загальний залишок заборгованості (без штрафів та пені) - 377 460, 69 грн, з яких 191 697,92 грн - залишок по тілу кредиту та 185 762, 77 грн - залишок по процентам. Вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки 24.06.2016 Київський районний суд м. Полтави прийняв рішення по справі № 552/7433/14-ц, яким визнав наявність заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, задовольнив позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 775,27 грн та судові витрати по 578,36 грн з кожного. Стягнуті за рішенням суду суми ОСОБА_1 були сплачені повністю 13.09.2017 (виходячи з копій платіжних документів наданих боржником). Про надходження коштів в цей день також зазначається у публічному паспорті активу лоту №GL3N017750 як запис «Дата останнього платежу - 13.09.2017». Отже, відповідно до вище вказаного, загальний залишок заборгованості (без штрафів та пені ) становить не 377 460, 69 грн, як це зазначено в публічному паспорті активу, а 0 гривень, 0 копійок.

2)В розділі 1 публічного паспорта активу лоту зазначено, що ставка відсотків за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 становить 15, 50%. Але, під час розгляду справи № 552/7433/14-ц, Київським районним судом міста Полтава було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Згідно висновку № 1151 судово- почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса від 01.04.2016 було встановлено, що підпис на Додатковому договорі №1 від 20.03.2008 року до Кредитного договору №20/07/08-НВклн від 20.03.2008, що встановлював розмір, порядок нарахування, сплати відсотків та інші умови, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, тому відсотки в публічному паспорті активу мали зазначатися з 0 (нульовою) ставкою або взагалі не вказуватися.

Оскільки 13.09.2017 боржник повністю погасив заборгованість за вказаним вище кредитним договором, відповідне зобов`язання за кредитним договором припинилось. З огляду на зазначене, право вимоги за кредитним договором не могло бути виставлено, оскільки на момент продажу було відсутнє у банку.

3) У розділі 6 «Претензійно-позовна робота та примусове стягнення» таблиці паспорту активу зазначається, що поточна стадія претензійно-позовної роботи знаходиться в стадії «виконавчого провадження» - в той час як в «Автоматизованій системі виконавчих проваджень» відсутні відкриті та незавершені виконавчі провадження, в яких би стягувачем був ПАТ «Дельта Банк», а Боржником - ОСОБА_1 . Натомість, Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.01.2018 відкрито провадження у справі № 757/43 5/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ПАТ «Дельта Банк» про визнання зобов`язань по кредитному договору №8_20/07/08-НВклн та іпотечному договору №20/07/101/08-НВклн припиненими, зняття іпотечного обтяження та видачу відповідних документів і наразі триває судовий розгляд. Що свідчить про те що і в цьому розділі публічного паспорта активу вказано завідомо неправдиву інформацію.

У зв`язку з чим позивачем зазначено, що під час проведення аукціону 13.05.2020 з продажу прав вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 були порушенні вимоги чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, з огляду на що вказані електронні торги підлягають визнанню недійсними.

Також, зазначено, що виставивши на продаж відсутнє у банку право вимоги, банк таким чином умисно ввів в оману всіх учасників такого аукціону, що є обов`язковою умовою для визнання такого правочину недійним на підставі ст. 229, 230 ЦК України.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд з`ясовує наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Згідно зі ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Судом враховано, що на підставі постанови №150 від 02.03.2015р. Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015р. "Про запровадженні тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію було введено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (включно).

Рішенням №71 від 08.04.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02.03.2015р. "Про запровадженні тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строк запровадження тимчасової адміністрації було визначено до 02.09.2015р.

Згідно з рішенням №147 від 03.08.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта банк" тимчасову адміністрацію у позивача було продовжено до 01.10.2015р.

02.10.2015р. на підставі постанови №664 від 02.10.2015р. правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта банк» на два роки до 4 жовтня 2019 року.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 04 квітня 2019 року № 772 про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT «ДЕЛЬТА БАНК» строком на один рік з 05 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2020 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) є нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядок виплати Фондом гарантування відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом гарантування, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Від так, у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації', своїх зобов`язань, норми Закону є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Фонд гарантування безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом (п.п. 2, 4, 9 ч. 1 ст. 48 Закону.

Пунктами 1, 2, 3 статті 50 Закону визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.

Згідно Глосарію банківської термінології, розміщеному на офіційному веб-сайті Національного Банку України, активи банку - це ресурси банку та кошти, що класифікуються за напрямками розміщення та використання з метою одержання прибутку.

Активи банку визначаються як ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічної вигоди V майбутньому. Активи банку відображаються в активі балансу банку та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банку, надані кредити юридичним і фізичним особам, надані міжбанківські кредити, державні облігації, цінні папери, вкладення у факторингові та лізингові операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність та ін.

Отже, провівши системний аналіз вищезазначеного, можна прийти до висновку, що кошти надані в кредит є активом банку та відповідно включаються до складу ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів/вкладників банку.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 2 від 05.07.2012 (надалі - Положення про виведення неплатоспроможного банку) зокрема визначено, що порядок організації передпродажної підготовки, реалізації майна банку, у тому числі консолідованого продажу майна банку (кількох банків), затверджується виконавчою дирекцією Фонду гарантування (пункт 5.1. Розділу V).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону Фонд:

абзацом 5 пункту 5.6. та пунктом 5.11. Положення про виведення неплатоспроможного банку передбачено, що інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого реалізується.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються» (надалі - Положення щодо організації продажу) метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у частині тринадцятій статті 51 Закону, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів (майна).

Пунктом 1 Розділу III Положення щодо організації продажу визначено що, порядок підготовки до продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, включає проведення інвентаризації активів (майна), здійснення оцінки активів (майна), формування ліквідаційної маси, розробку плану продажу активів (майна).

Згідно з пунктом 2 Розділу III Положення щодо організації продажу, результати інвентаризації, формування ліквідаційної маси та плану продажу активів (майна) затверджуються Фондом.

Відповідно до п. 6. ст. 51 Закону, майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

11 на відкритих торгах (аукціоні):

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Пунктом 1 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги.

Пункт 5.11. Положення про виведення неплатоспроможного банку встановлює, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу.

Пунктом 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему.

Отже виходячи з вищезазначеного встановлюється, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися права вимоги за кредитними договорами.

Позивач зазначає, що банком у публічному паспорті активу зазначена неправдива інформація.

У Розділі II Положення щодо організації продажу наведені наступні визначення:

кімната даних - місце розкриття інформації про актив (майно) банку, що ліквідується, доступ до якого надається потенційному покупцю після підписання договору щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних (у разі якщо інформація про актив (майно) містить інформацію з обмеженим доступом, банківську таємницю та персональні дані), шляхом розміщення електронної форми документів у визначеній кімнаті на персональному комп`ютері за місцезнаходженням банку або активу (майна) банку (у тому числі його відокремлених підрозділів) або на захищеному веб-сайті;

розкриття інформації - надання інформації потенційним покупцям щодо активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом оприлюднення стислого опису майна у вигляді публічного паспорта активу (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціону) на офіційному веб-сайті Фонду, веб-сайтах банків та в друкованих засобах масової інформації. На етапі передпродажної перевірки - шляхом надання інформації про актив (майно) у кімнаті даних.

публічний паспорт активу (майна) - сукупність інформації щодо активів (майна) банку, що ліквідується, яка оприлюднюється з метою залучення якомога більшої кількості потенційних покупців з урахуванням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних» (абзац 25 пункту 1 розділу II Положення щодо організації продажу).

Відповідно до додатку 9 до Положення щодо організації продажу передбачено складові публічного паспорту активу (майна), а саме: найменування банку; основні дані за кредитом; стан претензійно-позовної роботи та роботи щодо стягнення заборгованості, інформація щодо забезпечення кредиту, у тому числі опис застави забезпечення (без зазначення найменування/прізвища, ім`я та по батькові, місцезнаходження/місця проживання, фінансового стану, крім стадії банкрутства або санації); інформація про наявність поручителів, у тому числі майнових поручителів; інші чинники, що впливають на якість активу кредиту (його забезпечення), у тому числі місце надання / місцезнаходження предмета застави.

Отже, інформація щодо предмета лоту №GL3N017750 була надана потенційним покупцям у публічному паспорті у стислому вигляді, як це передбачено Положенням № 388 від 24.03.2016 р.

Щодо посилання позивача на те, що в публічному паспорті активу вказано невірний розмір залишку заборгованості, то суд зазначає, що в розділі 2. Паспорту «Залишок заборгованості на дату формування» зазначається заборгованість за основним боргом, нарахованими відсотками, а також сума заборгованості, що обліковується на рахунках клієнтів банку)) станом на перше число місяця, у якому затверджено відповідну пропозицію.

Адже відповідно до абзацу другого пункту 11 розділу VII початкова ціна активів (майна) встановлюється на рівні вартості відповідних активів, що відображається на балансових та на позабалансових рахунках (для прав вимоги за кредитними договорами - на рівні заборгованості за такими договорами (заборгованість за основним боргом, нарахованими відсотками, а також сума заборгованості, що обліковується на рахунках клієнтів банку)) станом на перше число місяця, у якому затверджено відповідну пропозицію, але не нижче оціночної вартості таких активів, визначеної незалежними суб`єктами оціночної діяльності,

В свою чергу лот №GL3N017750 було встановлено при початковій ціні 377 460.69 грн, яка і зазначена в публічному паспорті активу.

Щодо зазначення судових процесів, то в публічному паспорті активу зазначається лише інформація про стан претензійно-позовної роботи та роботи по стягненню заборгованості.

Тому, є недоречними твердження позивача про те, що в паспорті активу не вказана інформація по іншому судовій справі, адже вона не стосується стягнення заборгованості.

У відповідності до п. 2 розділу V Положення щодо організації продажу передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк підписує з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних.

Після цього банк надає потенційному покупцю проект договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.

Отже, будь-який потенційний покупець, у тому числі і товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал", мав право заздалегідь, до проведення аукціону, ознайомитись з інформацією щодо активу , тобто до початку торгів, а не після їх продажу (аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.03.2018 р. по справі № 910/13982/17).

Однак, як встановлено судом, позивач таким правом не скористався та не звернувся до відповідачів із заявою про надання доступу до внутрішнього паспорту лоту № №GL3N017750 (відсутня заявка зацікавленості позивача у придбанні активу, журнал про відвідування кімнати даних, договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, тощо), що свідчить про те, що позивач, як потенційний покупець, не вжив заходів щодо отримання детальної інформації по об`єкту продажу, про що його було повідомлено.

Окрім того, на інформаційному порталі Фонду http://torgi.fg.gov.ua міститься наступне повідомлення: «Інформація та документи, розміщені на цьому сайті, були підготовлені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) виключно для інформаційних цілей і не повинні вважатися спонуканням до будь-яких дій чи бездіяльності. Інформація та документи, що міститься на ньому сайті, були отримані з/або ґрунтуються на джерелах, які вважаються надійними, але не є вичерпними та не можуть сприйматися як повні або актуальні. Рішення покупця щодо будь-яких дій або бездіяльності повинно ґрунтуватися на власних оцінках та дослідженнях майна (активу/активів), котре реалізується, в тому числі шляхом перевірки інформації у відповідних державних реєстрах та інших відкритих джерелах інформанті. Фонд не несе відповідальності за рішення покупця та його наслідки, шо ґрунтуються на інформації, викладеній на даному сайті.» .

Таким чином, позивач самостійно приймає рішення щодо участі у відкритих торгах, таке рішення повинно ґрунтуватися на власних оцінках та дослідженнях майна (активу).

До такого висновку прийшов також Північний апеляційний господарський суд в постанові від 01.10.2019 у справі №910/1481/19.

Позивач самостійно прийняв рішення щодо участі у відкритих торгах, проте не скористався своїм правом та не ознайомився із документами щодо активу (майна) до початку торгів, а не після їх проведення. До такого висновку прийшов Північний апеляційний господарський суд в постанові від 17.10.19 у справі № 910/1933/19.

За таких обставин, твердження позивача про введення його в оману шляхом відображення на сайті Фонду гарантування (у публічному паспорті лоту) недостовірної є необґрунтованим.

За висновком суду, оскільки позивач самостійно прийняв рішення щодо участі у відкритих торгах з реалізації активів банку, при цьому не пересвідчившись у їх характеристиках, відповідачі у справі не можуть нести відповідальність за таке рішення, прийняте позивачем на підставі власної оцінки та досліджень активу. Невірне сприйняття інформації про об`єкт продажу на аукціоні, а також бездіяльність в частині перевірки у законний спосіб цього об`єкта нерухомості (квартири) потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного ризику господарської діяльності, не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

З огляду на викладене, доводи позивача суд вважає необґрунтованими та недоведеними.

Щодо повернення гарантійного платежу в розмірі 37 746,07 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 7.4 р. 7 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, що діє з 10.09.2019 р (далі - Регламент ЕТС), передбачено, що для участі в електронному аукціоні користувач через свій особистий кабінет здійснює подання заяви про участь, яка повинна відповідати вимогам, зазначеним у документації про проведення аукціону, шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів та сплачує гарантійний внесок на рахунок оператора або надає видану банком-гарантом безвідкличну електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги бенефіціара не більше трьох робочих днів та бенефіціаром (бенефіціарами) за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу на електронному аукціоні, у розмірі, визначеному відповідно до рішення Фонду щодо затвердження умов продажу активу (майна), та сплачує на рахунок оператора грошові кошти у якості забезпечення виконання зобов`язань учасника щодо оплати винагороди оператора. Форма, в якій здійснюється внесення гарантійного внеску, встановлюється в рішенні Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна). Вся історія змін зберігається в ЦБД.

Відповідно до п. 7.21 р. 7 Регламенту ЕТС переможець зобов`язаний:

- здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати Формування ТТКЛГ протоколу електронного аукціону;

- укласти договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати Формування протоколу електронного аукціону за умови відсутності рішення Фонду стосовно продовження такого строку. У випадку не підписання договору ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "Результати аукціону скасовано".

Ці самі пункти також продубльовано в протоколі аукціону, що міститься в матеріалах

справи.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу VII Положення щодо організації продажу банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот (загальний строк не може перевищувати 132 робочих днів та не може закінчуватися пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.

Отже, передумовою для укладення договору купівлі-продажу активу є надходження від переможця торгів на рахунок неплатоспроможного банку повної оплати коштів за лот.

Статтею 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження виконавчої дирекції Фонду. Наведений у даній статті перелік повноважень не є вичерпним, оскільки частиною 6 цієї статті передбачено, що виконавча дирекція Фонту приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фон іу які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду. Тобто, законодавець не обмежив Фонд у можливості прийняття інших рішень спрямованих на виконання покладених на нього завдань.

Зокрема, як встановлено постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.06.2018 по справі № 904/7747/17: частини 5, 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають повноваження виконавчої дирекції Фонду, зокрема, на визначення порядку та способу реалізації майна банку, що ліквідується, а також повноваження на прийняття рішень з питань, що випливають із цього Закону, та мети діяльності Фонду.

23.03.2020 виконавчою дирекцією було прийнято рішення № 657 «Про деякі питання роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на час дії заходів щодо запобіганню поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19» зі змінами внесеними рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування від 31.03.2020 № 683, від 05.05.2020 № 889, від 04.06.2020 № 1044.

Пунктом 1 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 23.03.2020 № 657 зі змінами внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 04.06.2020 № 1044 вирішено: Уповноваженим особам Фонду банків, що ліквідуються щодо активів (майна), умови продажу яких затверджено на дату прийняття цього рішення та відкриті торги (аукціони) щодо яких вже відбулися або відбудуться не пізніше 9 червня 2020 року, а кошти від переможця відкритих торгів (аукціону) не отримані, при обчисленні строку надходження на рахунок банку повної оплати коштів за лот від переможця відкритих торгів, що передбачений пунктом З розділу VII Положення щодо організації продажу, не враховувати дні з 23 березня.2020 по 09 червня 2020 року включно.

Враховуючи те, що відкриті торги з продажу лоту GL3N017750 відбулись 13.05.2020, то кінцевий строк для надходження на рахунок банку повної оплати коштів за лот від переможця відкритих торгів, з урахуванням пункту 3 розділу VII Положення щодо організації продажу, пункту 1 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 23.03.2020 № 657 зі змінами внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 04.06.2020 № 1044 спливає 06.07.2020.

Пунктом 3 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 23.03.2020 № 657 зі змінами внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05.05.2020 № 889 передбачено, що у разі невиконання переможцем відкритих торгів (аукціону) обов`язків щодо своєчасної оплати коштів за лот, з урахування пункту 1 даного рішення, уповноваженим особам Фонду на ліквідацію банків ініціювати питання щодо дискваліфікації такого переможця або скасування результатів відкритих торгів (аукціонів).

07.07.2020 від Уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до Комісії з розгляду скарг надійшов лист (подання) за вих. № 1968 про скасування результатів відкритих торгів з реалізації активів АТ «Дельта Банк», зокрема включених до лоту GL3N017750 у зв`язку з невиконанням переможцями відкритих торів (аукціону) з реалізації активів банку, обов`язків щодо своєчасної оплати за придбані лоти.

На засіданні Комісії з розгляду скарг від 09.07.2020. що оформлене протоколом № 329/20К, при розгляді питання 7 порядку денного вирішено з урахуванням пунктів 2, 4 і 5 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, визнати наявність підстав для: задоволення подання АТ «ДЕЛЬТА БАНК»; скасування результатів електронних торгів з продажу лотів, зокрема, і №GL3N017750 без повернення їх переможцям гарантійних внесків.

Абзацом 2 пункту 7 Розділу VII Положення щодо організації продажу, визначено, що виконавча дирекція Фонду має право скасувати результати відкритих торгів (аукціонів), якщо буде встановлено факт порушення умов їх проведення, у тому числі щодо внесення гарантійного внеску.

Пунктом 7.23 Регламенту ETC передбачено, що Фонд або орган, якому Фондом делеговано відповідні повноваження, може прийняти рішення про відміну (скасування) електронного аукціону на будь-якому етапі. У цьому випадку ETC автоматично присвоює електронному аукціону статус "Результати аукціону скасовано".

Пунктом 5 Розділу VII Положення щодо організації продажу, передбачено, що у разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися, гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов`язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки.

Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 904/7747/17 встановлено, що «Оцінюючи спірне рішення стосовно компетенції органу, який прийняв відповідний акт, господарські суди також установили, що Положенням передбачено прийняття рішень про скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону).»

Отже, через порушення переможцем торгів (позивачем) вимог щодо повної оплати на рахунок неплатоспроможного банку коштів за лот, відкриті торги були скасовані без повернення такому переможцю гарантійного внеску.

А тому, вимоги позивача в частині повернення гарантійного платежу в розмірі 37 746,07 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 29.10.2020 року.

Суддя С. М. Мудрий