Рішення № 92499160, 29.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2020Справа № 910/7220/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» (вул. Івана Франка, буд. 20, м. Київ, 01030), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 11439,83 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ», ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» та ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором № б/н від 12.08.2017 у розмірі 11439,83 грн (11328,40 грн - заборгованість за кредитом, 31,17 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 80,26 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.08.2017 відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» (далі - відповідач 1) підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач 1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 12.08.2017 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Відповідно до умов договору відповідачу 1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг». 18.10.2017 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) укладено договір поруки №Р1508306832754544353, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі,надавши відповідачу 1 кредитний ліміт у розмірі 200000,00 грн. У зв`язку із порушенням зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач 1 станом на 16.01.2020 має заборгованість у розмірі 11439,83 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 11328,40 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за користування кредитом у розмірі 31,17 грн, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 80,26 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Запропоновано відповідачам у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження, направлену за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» (вул. Івана Франка, буд. 20, м. Київ, 01030) та за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відповідачами не отримано, конверти з копіями ухвали про відкриття провадження у справі повернулися до суду без вручення.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання стороною поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.08.2017 директором Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» Єзерським Є.М. підписано заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 цією анкетою-заявою, відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою http://privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Підписанням цієї анкети-заяви приймає всі права та обов`язки, зазначені в Умовах та правилах, тарифах, пам`ятці клієнта, примірник яких він отримав (отримала) шляхом самостійного роздрукування, у тому числі погоджується зі збільшеним строком позовної давності, зазначених в Умовах та правилах.

Також, як вбачається із даної заяви-анкети остання у графі «Загальна інформація» містить позначку щодо найменування юридичної особи (клієнта) як «Товариство з обмеженою відповідальністю «МУВ МЕДІА». Позивачем у наданій суду заяві роз`яснено про допущену помилку при оформлення заяви-анкети та вірність найменування позичальника як Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ». Враховуючи той факт, що вказана заява-анкета підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» та скріплена печаткою даного товариства, суд доходить висновку, що вказана заява-анкета оформлена позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ».

Відповідно до п.п. 3.2.1.1. п. 3.2.1. витягу з Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови та правила) кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Кредитний ліміт стосовно до цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативних актів Національного банку України. Обов`язковою умовою встановлення/користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою - поручителем.

Відповідно до п.п. 3.2.1.1.3. п. 3.2.1.1. Умов та правил кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п.п. 3.2.1.6.1. п. 3.2.1.6. Умов та правил цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про розміри встановлених кредитних лімітів вих. № 70812К3NAS0WU від 14.02.2020 на поточний рахунок клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ТІ СІ ДЖИ» № НОМЕР_1 встановлено такі кредитні ліміти: 12.08.2017 - 0 грн, 26.10.2017 - 55000,00 грн, 13.11.2017 - 150000,00грн, 20.02.2018 - 150000,00 грн, 17.03.2018 - 160000,00 грн, 17.05.2018 - 200000,00 грн, 13.07.2018 - 200000,00 грн, 12.11.2018 - 150000,00 грн, 14.11.2018 - 0 грн, 15.11.2018 - 150000,00 грн, 18.12.2018 - 200000,00 грн, 25.01.2019 - 0 грн, 26.01.2019 - 100000,00 грн.

Відповідно до тарифів, долучених позивачем до Умов та правил, щоденне нарахування відсотків при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня складає 21% для договорів, забезпечених порукою та 34% для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів.

За умовами п.п. 3.2.1.1.8. п. 3.2.1.1. Умов та правил проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі (далі «Угода»). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк.

Згідно із п.п. 3.2.1.3.2. п. 3.2.1.3. забезпеченням виконання зобов`язань по поверненню клієнтом кредиту є надання поруки поручителем/ями,або зазначеними у «Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки», або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв`язку клієнта та банку (зокрема, система інтернет клієнт-банк «Приват24» або інші), за виконання клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18. цих Умов.

Відповідно до п.п. 3.2.1.3.2.1. п. 3.2.1.3.2. Умов та правил порука дійсна з моменту повідомлення банком поручителя/лів про розмір встановленого клієнтові кредитного ліміту або в письмові формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку, Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших). При цьому вважається, що поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений.

18.10.2017 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») укладено договір поруки № Р1508306832754544353, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_1 перед кредитором за виконання ТОВ «АЙ ТІ СІ ДЖИ» зобов`язань за угодами-приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Угода 1) по сплаті процентної ставки за користування кредитом (за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою; за період користування кредитором згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою), комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.12. Угоди в розмірі 3% від суми перерахувань, винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 першого числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, кредиту у розмірі 55000,00 грн.

За умовами п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно із п.п. 3.2.1.3.2.3., 3.2.1.3.2.4. п. 3.2.1.3.2. Умов і правил поручитель/і відповідає перед банком за виконання зобов`язань клієнта в тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором, клієнт і поручитель/і відповідають перед банком як солідарні боржники.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 11439,83 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 11328,40 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за користування кредитом у розмірі 31,17 грн, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 80,26 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно ч.ч.1,2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві відповідача-1 на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 12.08.2017 не визначено розміру кредитного ліміту, ставка по комісії за користування кредитом також не зазначена. Крім того, у вказаній заяві-анкеті, підписаної сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Заборгованість за користуванням кредитом та нарахування пені обґрунтовано позивачем з посиланням на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, що був розміщений на сайті: www.pb.ua на час укладення відповідного договору шляхом підписання відповідачем-1 заяви-анкети про приєднання.

В той же час у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювались самим банком з часу виникнення спірних правовідносин 12.08.2017 до моменту звернення до суду (травень 2020), у зв`язку з чим без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, сплату комісії за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, суд доходить висновку, що наданий банком Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» не може вважатися стандартною (типовою) формою, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані. Тобто має місце відсутність доведення позивачем узгодження саме таких умов та ставок нарахування комісії, а також пені.

Крім того, наданий суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг не являється належним доказом, оскільки не містить інформацію про те, ким саме і коли затверджені ці умови та правила.

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань, має зобов`язальний договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори. З урахуванням приписів ч. 1 ст. 638 ЦК України, до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Судом встановлено, що 18.10.2017 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») укладено договір поруки № Р1508306832754544353, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_1 перед кредитором за виконання ТОВ «АЙ ТІ СІ ДЖИ» зобов`язань.

В той же час зі змісту наданого договору поруки неможливо встановити, яке саме основне зобов`язання забезпечено порукою, оскільки відсутні посилання та номери відкритих рахунків та основний правочин, що унеможливлює ідентифікувати, які саме зобов`язання та за яким договором забезпечені порукою. Тобто з наданого договору неможливо беззаперечно та достеменно встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпеченого порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Таким чином, наданий суду договір поруки не підтверджує факт того, що останній укладено саме для забезпечення виконання зобов`язань відповідача 2 за договором банківського обслуговування б/н від 12.08.2017.

Аналізуючи вищевикладені доводи, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Відшкодування судових витрат у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 118, 119, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 29.10.2020.

Суддя В.О.Демидов